Постанова

від 24.07.2014 по справі 813/4633/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 року 17 год. 20 хв. м. Львів № 813/4633/14

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Кедик М.В.,

за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представників позивача - Левицького Т.В., Робака Р.М.,

представників відповідача - Шпака В.В., Ледчак Т.Я.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом малого приватного підприємства «Дельта» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.03.2014 року № 0000582200 -

в с т а н о в и в :

Мале приватне підприємство «Дельта» (далі - МПП «Дельта») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка - Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі), в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000582200 від 05.03.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу щодо заниження суми ПДВ за травень-червень 2011 року, березень, травень - червень 2012 року на думку позивача є безпідставними, оскільки позивач у лютому 2014 року подав до податкового органу уточнені розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зокрема, щодо вірного зазначення ІПН контрагентів. Позивач також вважає безпідставними висновки податкового органу про включення ПДВ до податкового кредиту на підставі податкових накладних з датою їх складання понад 365 календарних днів, оскільки Уточнюючі розрахунки подані без зміни податкових показників, у них лише проведено виправлення механічних помилок у податковій звітності у межах 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення, просили позов задовольнити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що в ході проведеної перевірки встановлено порушення вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, оскільки позивач відобразив у складі податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, з датою їх складання понад 365 календарних днів, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ, яке підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплаті за травень - червень 2011 року, березень, травень - червень 2012 року.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, просили у задоволенні позову відмовити повністю, вказавши на правомірність прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення - рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

ДПІ у Кам'янка - Бузькому районі 18.02.2014 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих МПП «Дельта» у податковій звітності з ПДВ за лютий 2014 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 4/13-20-22-00/22358200.

Перевіркою встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплаті до загального фонду державного бюджету за підсумками звітного періоду, за який виправляються помилки - травень - червень 2011 року, березень, травень - червень 2012 року на загальну суму 4934,32 грн, в тому числі: травень 2011 року - 2202,43 грн, червень 2011 року - 1141,05 грн, березень 2012 року - 392,60 грн, травень 2012 року - 744,41 грн, червень 2012 року - 453,83 грн, чим порушено п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 року за № 10294/24626.

ДПІ у Кам'янка - Бузькому районі 05.03.2014 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0000582200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 6167,90 грн, в тому числі за основним платежем - 4934,32 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1233,58 грн.

Таке повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем у порядку адміністративного оскарження, однак органами доходів і зборів залишено без змін.

Не погоджуючись із висновками податкового органу та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні обставинам справи та доводам сторін, суд керується Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п.п. 50.1, 50.2 ст. 50 ПК України платник податків у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Аналізуючи вищенаведені норми податкового законодавства, суд приходить до висновку про те, що законодавець розрізняє строки виправлення платником самостійно виявлених технічних помилок у податковій звітності, строк якого передбачений ст. 102 ПК України - 1095 днів та строки не включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за платником податків протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду копії:

- податкових декларацій позивача з ПДВ за травень, червень 2011 року, березень, травень, червень 2012 року;

- уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань позивача з ПДВ у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок за травень, червень 2011 року, березень, травень, червень 2012 року;

- розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача в розрізі контрагентів (Д5) за травень,червень 2011 року, березень, травень, червень 2012 року;

- реєстру отриманих та виданих податкових накладних позивача за травень,червень 2011 року, березень, травень, червень 2012 року;

- податкові накладні за травень,червень 2011 року, березень, травень, червень 2012 року, видані позивачу його контрагентами.

З поданих документів вбачається, що позивачем подано податкові декларації за травень - червень 2011 року, березень, травень - червень 2012 року, у яких включено до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних за відповідний період. Податкові накладні мають всі необхідні обов'язкові реквізити, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і відображені позивачем в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних підприємства та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Докази того, що вказані накладні, реєстри не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Відтак, на думку суду, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за товарно-матеріальні цінності, відповідає вимогам п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Також, судом встановлено, що у податкових деклараціях позивачем допущено помилки в зазначенні індивідуальних податкових номерів контрагентів, які позивачем самостійно виправлені шляхом подання Уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень 2011 року, березень, травень, червень 2012 року. Вказані розрахунки подано позивачем, відповідно до ст. 102 ПК України, в межах 1095 днів, що підтверджується наданими суду доказами.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що в даному випадку позивачем допущено технічні помилки, вказані помилки не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації з ПДВ, відтак, у відповідача відсутні правові підстави збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та застосування відповідальності за порушення податкового законодавства.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийняття спірного податкового повідомлення - рішення та порушення позивачем податкового законодавства щодо предмету спору, відповідач, представники відповідача суду не надали.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкове повідомлення- рішення ДПІ у Кам'янка - Бузькому районі № 0000582200 від 05.03.2014 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість, усього 6167,90 грн, в тому числі за основним платежем - 4934,32 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1233,58 грн є протиправним і підлягає скасуванню.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Камянка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 05.03.2014 року № 0000582200.

3. Стягнути з Державного бюджету на користь малого приватного підприємства «Дельта» (ЄДРПОУ 22358200, вул. І. Сирка, 4а, м. Кам'янка-Бузька) 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 29 липня 2014 року.

Суддя Кедик М.В.