Постанова

від 07.08.2014 по справі 825/2002/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2002/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смірнова О.Є.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до приватного підприємства «Пакінг» про накладення арешту на кошти,

ВСТАНОВИВ

Державна податкова інспекція у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (надалі за текстом - «ДПІ у м. Чернігові») звернулась до суду з позовом, у якому просила накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства «Пакінг» (надалі за текстом - «ПП «Пакінг»), що знаходяться на банківських рахунках відповідача, в межах суми податкового боргу - 48 882 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Пакінг» зареєстроване 21.07.2009 р. та перебуває на обліку у ДПІ у м. Чернігові в якості платника податків.

20 лютого 2014 р. та 19 березня 2014 р. відповідачем подано до органу доходів та зборів податкові декларації з податку на додану вартість із самостійно визначеними сумами податкових зобов'язань з ПДВ у загальному розмірі 48 882 грн.

У зв'язку з тим, що у встановлений Податковим кодексом України (надалі за текстом - «ПК України») строк ПП «Пакінг» не сплатило названу суму коштів, у відповідача утворився податковий борг у розмірі 48 882 грн.

За таких обставин, позивачем сформовано податкову вимогу № 574-25 від 13.03.2014р. та надіслано поштою на адресу платника податків.

Однак, зазначене поштове відправлення не було отримане відповідачем через відсутність ПП «Пакінг» за місцезнаходженням.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу.

На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неповного з'ясування судом обставин справи та неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють ці правовідносини.

Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») визначає податковий борг, як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

За приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Згідно довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.04.2014 р., Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області від 09.04.2014 р. та Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 10.04.2014 р. у ПП «Пакінг» відсутнє нерухоме майно, транспортні засоби та земельні ділянки.

За таких обставин ДПІ у м. Чернігові обґрунтовано звернулась до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, ПП «Пакінг».

У розгляді цієї справи суд першої інстанції помилково вдався до аналізу ст. 94 ПК України та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову лише з огляду на те, адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу.

Названої статтею ПК України визначено загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Тоді як, положення підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України є спеціальними стосовно спірних правовідносин.

Оскільки ухвалене у справі судове рішення не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості, то воно підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства «Пакінг» (код 36571300), що знаходяться на рахунках: № 26009024001001 в АТ «Брокбізнесбанк» (МФО 300249); № 26008044302001 в ПАТ «КБ «Південкомбанк» (МФО 335946); № 26004000501515 в ПУАТ «Фідобанк» (МФО 300175); № 26005010501515 в ПУАТ «Фідобанк» (МФО 300175); № 26057051407230 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів (353586); № 26008051407966 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів (353586); № 26040051404079 в Чернігівському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів (353586) на суму податкового боргу в розмірі 48 882 (сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 08 серпня 2014 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.