Рішення

від 28.07.2014 по справі 911/2676/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2014 р. Справа № 911/2676/14

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Жилі Б.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 911/2676/14

за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області, місцезнаходження: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Києво-Мироцька, 106, в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області, ідентифікаційний код: 04360586, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, буд. 12,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "ВАНДЕР", ідентифікаційний код: 34780254, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Водопровідна, буд. 34,

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін

від прокурора: не з'явився;

від позивача: Сімон Т.А., яка діє на підставі довіреності від 28.07.2014 року за № 04-08/1798, та Цибульський В.В., який діє на підставі довіреності від 28.07.2014 року за № 384;

від відповідача: не з'явився, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор міста Ірпеня Київської області (далі за текстом: Прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області (далі за текстом: Позивач або Орендодавець) до товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНДЕР" (далі за текстом: Відповідач або Орендар) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року (далі за текстом: Договір).

Свої вимоги Прокурор обґрунтовує тим, що Відповідачу направлялось Позивачем повідомлення про потребу внести зміни до договору оренди землі з метою приведення його у відповідність із законом, на яке Відповідач не відреагував, внаслідок чого зміни до договору оренди землі не внесенні, в зв'язку з чим останній не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ухвали суду від 03.07.2014 року порушено провадження у справі № 911/2676/14 та призначено її розгляд на 28.07.2014 року.

28.07.2014 року Прокурор в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 03.07.2014 року не виконав. В судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 03.07.2014 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 03.07.2014 року не виконав.

У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 28.07.2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Прокурор та Відповідач належним чином повідомлені про подання до суду позову, дату та час розгляду справи, враховуючи те, що кореспонденція суду направлена на адреси Прокурора і Відповідача, суд дійшов висновку, що Прокурор та Відповідач були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Прокурор та Відповідач про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, Відповідач доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратурою міста Ірпеня Київської області проведено перевірку відповідності чинному законодавству України договорів оренди землі, укладених Бучанською міською радою Київської області із суб'єктами господарювання м. Буча, в тому числі з товариством з обмеженою відповідальністю "ВАНДЕР", за наслідками якої встановлено наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно вимог ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 12 Земельного кодексу України, п. 12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до повноважень Бучанської міської ради в галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади в межах м. Буча, зокрема надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, ч.2 ст.16 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на 2008 рік), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

15.02.2008 року на підставі рішення Бучанської міської ради від 31.01.2008 року за № 638-26-V між Бучанською міською радою та ТОВ «Вандер» укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, який зареєстровано у реєстрі за № 398 та 21.02.2008 року зареєстровано у Ірпінському міському відділі Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040834000011.

Відповідно до умов даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в у платне, строкове користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування офісно-складських приміщень, загальною площею 7,0000 га, яка знаходиться в м. Буча, вул. Кірова, 1-к.

Пунктом 1.4 Договору встановлено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 999220,99 грн.

Договір укладено на 25 (двадцять п'ять) років (п. 3.1 Договору).

Пункт 4.1. визначає, що орендна плата за користування земельною ділянкою на рік становить 59953,26 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні двадцять шість копійки). Орендна плата за користування земельною ділянкою на місяць становить 4996,10 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень десять копійок).

Згідно п. 4.2. Договору орендна плата сплачується у грошовій формі, в національній валюті - гривні, щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяця, шляхом перерахування на рахунок, зазначений в п. 4.3 даного Договору.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Суд погоджується з позицією Прокурора та доводами Позивача, що п. 1.4 та п. 4.1 вказаного Договору не відповідають вимогам чинного законодавства України та підлягають зміні з огляду на наступне.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 759 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 15 Закону України «Про оренду землі», орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Крім того, річна сума платежу не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Враховуючи вищевикладені обставини, у відповідності із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року та вищезазначеними вимогами Податкового кодексу України з 04.06.2008 року розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України, а спірний договір в цій частині є таким, що суперечить чинному законодавству.

Згідно з вимогами ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно приписів ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, внаслідок чого у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку (п. 2.19 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 року).

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» та п.п. 13.1.-13.5., 14.5. Договору передбачено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди та інші спори вирішуються у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватись з дотриманням порядку, визначеного цією статтею Господарського кодексу України.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі, спір вирішується у судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року за № 01-06/249 та п. 2.19 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року за № 6).

Згідно листа Вищого господарського суду України від 01.01.2010 року, узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами, установивши, що законодавчо змінено розмір орендної плати за землю, про що орендар був повідомлений але ухилявся від вчинення дій, спрямованих на внесення відповідних змін до договору оренди землі, суди повинні враховувати вказані нормативні акти при вирішенні спорів про внесення змін до договорів у частині зміни орендних ставок.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України «Про оренду землі»).

В ході розгляду справи встановлено, що з метою приведення раніше укладених Бучанською міською радою договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства Бучанська міська рада прийняла рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста» від 10.02.2009 року за № 1194-47-V.

Згідно із вказаним рішенням змінено нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки шляхом визначення в сумі 15319906,00 грн.

Вказане рішення Бучанської міської ради на час розгляду справи не оскаржене і є чинним.

Одночасно встановлено, що з метою приведення умов договору оренди земельної ділянки у відповідність до чинного законодавства Орендодавцем 16.01.2014 року направлено на адресу Орендаря претензію від 16.01.2014 року за № 35/14-д разом з проектом додаткової угоди, яка залишена без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 Господарського кодексу України, сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Крім того, згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року, положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи), а не юридичної особи.

Враховуючи викладені обставини суд погоджується з позицією Прокурора, що згідно вимог ст.ст. 68, 144 Конституції України, ст.ст. 6, 632, 651, 652, 653, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 173, 188 Господарського кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 16, 15, 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 12, 124 Земельного кодексу України, передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постановах Верховного суду України від 06.12.2010 року по справі № 2-1/10068-2008, від 27.12.2010 року по справі № 27/15-10, в постановах Вищого господарського суду України: від 28.09.2010 року по справі № 11/14-ПД-10, від 15.11.2010 року по справі № 1/125 пд, від 17.11.2010 року по справі № 19/132 пд, від 25.11.2010 року по справі № 54/91-10, від 23.12.2010 року по справі № 11/171-10.

Статтею 111-28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Судом береться до уваги, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Обґрунтованою та доведеною є позиція Позивача з приводу того, що встановивши підстави для зміни розміру орендної плати у договорі через його невідповідність встановленому законом розміру, Бучанська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення цього договору в відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін, зокрема шляхом звернення з позовною заявою до суду.

Господарський кодекс України у ст. 5 передбачає, що правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Конституційні основи правового господарського порядку в Україні становлять: право власності Українського народу на землю, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, що здійснюється від імені Українського народу органами державної влади і органами місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України; право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині і суспільству; право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права. Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі N3-рп/99 від 08.04.1999 року, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. При цьому, інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Державну політику у сфері оренди, спрямовану на підвищення ефективності використання державного та комунального майна, щодо майна, яке перебуває в комунальній власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції щодо управління комунальним майном територіальної громади м. Буча, до складу якого входить земельна ділянка, загальною площею 7,0000 га, в м. Буча по вул. Кірова, 1-к, є Бучанська міська рада.

В ході розгляду справи встановлено, що Прокурором за наслідками проведеної перевірки вірно визначено те, що інтереси держави порушуються у зв'язку із тим, що ненадходження коштів до бюджету від оренди даної земельної ділянки призводить до неможливості фінансування запланованих органами місцевого самоврядування заходів, направлених на забезпечення виконання функцій по державному управлінню та соціальному захисту громадян.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо обґрунтованості та доведеності позиції Прокурора та Позивача щодо потреби внесення змін до п.п. 1.4., 4.1. Договору внаслідок невідповідності п.п. 1.4., 4.1. Договору вимогам вищевказаних норм Цивільного та Господарського кодексів України і Закону України «Про оренду землі», в зв'язку чим вимоги Прокурора і Позивача про внесення змін до п.п. 1.4., 4.1. Договору підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом внесення змін до п.п. 1.4., 4.1. Договору, виклавши п. 1.4. в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 15319906,00 грн. (п'ятнадцять мільйонів триста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шість гривень 00 копійок)» та виклавши п. 4.1. в наступній редакції: «Базовим рівнем орендної плати є розмір земельного податку.

Розмір орендної плати:

- річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- грошова оцінка земельної ділянки відповідно до листа відділу Держкомзему у м. Бучі Київської області № 01-5/17-14 від 16.01.14 складає 15319906, 00 грн.

Орендна плата за користування земельною ділянкою на рік складає 919194,36 грн. (дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто чотири грн. 36 коп.)

Орендна плата за користування земельною ділянкою на місяць становить 76599,53 грн. (сімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 53 коп.)».

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем по суду не заперечувались.

На момент судового засідання Відповідачем не подано належних і допустимих письмових доказів, які підтверджують усунення ним вищевказаних порушень Цивільного та Господарського кодексів України і Закону України «Про оренду землі» шляхом внесення в добровільному порядку змін у Договір.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Конституція України в ст. 14 передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Зазначені обставини справи в силу вимог п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред'явлення до суду відповідного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Прокурора та Позивача доведені належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим є обґрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі .

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що додані до позову копії документів та копії документів, які надавались суду Позивачем можуть вважатися належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 49 Господарського кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

В зв'язку з викладеним, витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) покладаються на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНДЕР" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року, - задовольнити повністю.

2. Внести зміни до пункту 1.4. Договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року, укладеного між Бучанською міською радою Київської області, ідентифікаційний код: 04360586, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, буд. 12, та товариством з обмеженою відповідальністю "ВАНДЕР", ідентифікаційний код: 34780254, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Водопровідна, буд. 34, що посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, який зареєстровано у реєстрі за № 398 та 21.02.2008 року зареєстровано у Ірпінському міському відділі Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040834000011, виклавши його у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 15319906,00 грн. (п'ятнадцять мільйонів триста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шість гривень 00 копійок)».

3. Внести зміни до пункту 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року, укладеного між Бучанською міською радою Київської області, ідентифікаційний код: 04360586, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, буд. 12, та товариством з обмеженою відповідальністю "ВАНДЕР", ідентифікаційний код: 34780254, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Водопровідна, буд. 34, що посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_3, який зареєстровано у реєстрі за № 398 та 21.02.2008 року зареєстровано у Ірпінському міському відділі Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040834000011, виклавши його в наступній редакції: «Базовим рівнем орендної плати є розмір земельного податку. Розмір орендної плати: - річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - грошова оцінка земельної ділянки відповідно до листа відділу Держкомзему у м. Бучі Київської області № 01-5/17-14 від 16.01.14 складає 15319906,00 грн. Орендна плата за користування земельною ділянкою на рік складає 919194,36 грн. (дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч сто дев'яносто чотири грн. 36 коп.). Орендна плата за користування земельною ділянкою на місяць становить 76599,53 грн. (сімдесят шість тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять грн. 53 коп.)».

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВАНДЕР", ідентифікаційний код: 34780254, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Водопровідна, буд. 34, в доход державного бюджету України, судовий збір у сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.).

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Рішення підписано 28 липня 2014 року.