Постанова

від 06.11.2014 по справі 911/2676/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2014 р. Справа№ 911/2676/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від прокуратури Київської області: Шукайло О.І. - старший прокурор відділу

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Шульга Г.А. - керівник

Кісельова Л.В. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНДЕР»

на рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2014

у справі № 911/2676/14 (суддя Скутельник П.Ф.)

за позовом Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНДЕР»

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Ірпеня Київської області (далі, прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області (далі, позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНДЕР» (далі, відповідач) про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір оренди земельної ділянки від 15.02.2008 не відповідає вимогам закону, оскільки до нього у передбаченому законодавством порядку не було внесено змін у частині, що стосується розміру орендної плати за земельну ділянку у зв'язку зі зміною її нормативної грошової оцінки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.07.2014 у справі № 911/2676/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Внесено зміни до пункту 1.4. Договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008, укладеного між Бучанською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАНДЕР», що посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, який зареєстровано у реєстрі за № 398 та 21.02.2008 зареєстровано у Ірпінському міському відділі Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040834000011, виклавши його у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 15319906,00 грн.».

Внесено зміни до пункту 4.1. Договору оренди земельної ділянки від 15.02.2008, укладеного між Бучанською міською радою Київської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАНДЕР», що посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, який зареєстровано у реєстрі за № 398 та 21.02.2008 зареєстровано у Ірпінському міському відділі Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040834000011, виклавши його в наступній редакції: «Базовим рівнем орендної плати є розмір земельного податку. Розмір орендної плати: - річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; - грошова оцінка земельної ділянки відповідно до листа відділу Держкомзему у м. Бучі Київської області № 01-5/17-14 від 16.01.14 складає 15319906,00 грн. Орендна плата за користування земельною ділянкою на рік складає 919194,36 грн. Орендна плата за користування земельною ділянкою на місяць становить 76599,53 грн.».

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНДЕР» в доход державного бюджету України судовий збір у сумі 1218,00 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАНДЕР» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати повністю рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2014 у справі № 911/2676/14 про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки та постановити по справі нове рішення.

Відповідач вважає рішення суду незаконним з огляду на те, що він не отримував повідомлень Господарського суду Київської області про дату призначення розгляду справи, що згідно статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНДЕР» у справі № 911/2676/14 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 23.09.2014.

23.09.2014 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було задоволено, розгляд справи відкладено на 09.10.2014.

09.10.2014 представник відповідача подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення по справі, у яких просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2014 та припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету спору. На думку скаржника розмір орендної плати по Договору оренди земельної ділянки змінився не внаслідок зміни розмірів земельного податку, а внаслідок зміни нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, що перебувала в оренді у відповідача, що, в свою чергу, не передбачає внесення змін до зазначеного договору. Апелянт також зазначає, що всупереч Порядку нормативно грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 18/15/21/11 від 27.01.2006, розраховуючи розмір орендної плати було взято до уваги лист Держкомзему у м. Буча Київської області, що є помилковим, оскільки нормативна грошова оцінка повинна підтверджуватись висновком, а не листом.

У судове засідання, призначене на 09.10.2014, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2014 розгляд справи було відкладено на 06.11.2014.

05.11.2014 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду докази відправки письмових пояснень від 09.10.2014 позивачу у справі.

06.11.2014 представник прокуратури подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду заперечення на апеляційну скаргу, у яких зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає залишенню без змін.

Представник позивача у судове засідання 06.11.2014 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

15.02.2008 на підставі рішення Бучанської міської ради від 31.01.2008 за № 638-26-V (том 1, а.с. 21) між Бучанською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Вандер» (орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, який зареєстровано у реєстрі за № 398 та 21.02.2008 зареєстровано у Ірпінському міському відділі Київської регіональної філії центру державного земельного кадастру за № 040834000011 (далі, Договір; том 1, а.с. 14-19).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається зі змісту Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у платне, строкове користування земельну ділянку, яка знаходиться в межах населеного пункту міста Буча, вулиця Кірова, 1-к площею 70 000 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 3210945300:01:118:0130.

У відповідності до пункту 1.4. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 999 220,99 грн.

Відповідно до пункту 3.1. Договір укладається на 25 років і діє до 15.02.2033 та набирає чинності з дати його державної реєстрації.

У відповідності до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 4.1. Договору визначено, що орендна плата за користування земельною ділянкою на рік становить 59 953,26 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні двадцять шість копійки). Орендна плата за користування земельною ділянкою на місяць становить 4 996,10 грн. (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто шість гривень десять копійок).

Згідно з пунктом 4.2. Договору орендна плата сплачується у грошовій формі, в національній валюті - гривні, щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяця, шляхом перерахування на рахунок, зазначений в пункті 4.3. даного Договору.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (стаття 288 Податкового кодексу України).

Статтею 288.5.1 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Водночас, статтею 288.5.2. Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати не може перевищувати:

а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Враховуючи зазначене, розмір річної орендної плати за земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 2.18. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Згідно приписів статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Як зазначено у пункті 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» № 6 від 17.05.2011 у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У визначених законом випадках застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Судам слід враховувати, що розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам частини першої статті 15, статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, проаналізувавши положення чинного законодавства України, колегія суддів, зазначає, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності була/є регульованою ціною, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати - у разі законодавчої зміни її граничного розміру.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як вбачається із матеріалів справи, з метою приведення раніше укладених Бучанською міською радою договорів оренди земельних ділянок у відповідність до діючого законодавства Бучанська міська рада прийняла рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста» від 10.02.2009 за № 1194-47-V.

Згідно із вказаним рішенням змінено нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки шляхом визначення її в сумі 15319906,00 грн.

Рішення Бучанської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста» від 10.02.2009 за № 1194-47-V до суду не оскаржувалось, недійсним не визнавалось та скасованим не було.

Водночас, із матеріалів справи вбачається, що з метою приведення умов Договору оренди земельної ділянки у відповідність до чинного законодавства, орендодавцем 16.01.2014 направлялася на адресу орендаря претензія від 16.01.2014 за № 35/14-д разом з проектом додаткової угоди (том 1, а.с. 27-29), яка була залишена орендарем без розгляду.

Таким чином, оскільки сторонами в Договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, з огляду на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а її розмір у відповідності до умов Договору залежить від нормативної грошової оцінки землі, яка була змінена рішенням Бучанської міської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста» від 10.02.2009 за № 1194-47-V, колегія суддів приходить до висновку, що Бучанська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення Договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін до пунктів 1.4. та 4.1. Договору, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме те, що справу було розглянуто за його відсутності та неповідомлення його належним чином про дату судового засідання, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як зазначено у пункті 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копія ухвали Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2014 у справі № 911/2676/14 була надіслана відповідачу на адресу: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Водопровідна, 34, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали та поштовим повідомленням, яке повернулося на адресу Господарського суду Київської області з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (том 1, а.с. 61-62).

Вказана адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Вандер» зазначена у позовній заяві, Договорі оренди земельної ділянки, витязі з ЄДРПОУ по ТОВ «Вандер» (том 1, а.с. 40-43), а також зазначається самим скаржником у апеляційній скарзі та письмових поясненнях.

Як зазначено у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» та пункті 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи те, що ухала про порушення провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду була направлена Господарським судом Київської області на вірно зазначену адресу відповідача, з огляду на обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судом першої було прийняте за умови належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання у справі № 911/2676/14.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у даному випадку неявка відповідача у судове засідання не може бути підставою скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідачем у апеляційній скарзі не наведено будь-яких доказів, які б спростовували наведені у рішенні суду обставини та які відповідач міг надати суду, якщо б з'явився у судове засідання.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Прокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Бучанської міської ради Київської області, а заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймає до уваги, оскільки останні не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНДЕР» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАНДЕР» на рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2014 у справі № 911/2676/14 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2014 у справі № 911/2676/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/2676/14 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко