Постанова

від 29.07.2014 по справі 823/1639/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року справа № 823/1639/14

м. Черкаси

15 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

за участю секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

представника позивача - Вороного О.М. - за посадою,

представник позивача - Агапова А.Д. - за довіреністю,

представник відповідача - Рудченка І.С. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БудМонтажРеконструкція-2000» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів в Черкаській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

04 червня 2014 року до суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «БудМонтажРеконструкція-2000», в якій просить визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0004682301, №0004692301, №0004702301 від 16.12.2013 та №0004502301 від 27.11.2013.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення базуються на акті позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «БудМонтажРеконстркукція-2000» від 04.12.2013 № 131/23-01-22-06/36391171 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2011 по 01.06.2013 при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Фасадрем-Сервіс». Позивач вважає, що висновки акту відповідача є не обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

В період з 29.11.2013 по 04.12.2013 головним державним податковим ревізором-інспектором сектору спеціальних перевірок управління податкового та митного аудиту контролю Головного управління Міндоходів у Черкаській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «БудМонтажРеконстркукція з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2011 по 01.06.2013 при проведенні взаємовідносин з ТОВ «Фасадрем-Сервіс».

За результатами перевірки складений акт від 04.12.2013 № 131/23-01-22-06/36391171, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

ст. 44, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІУ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток на суму 38369 грн, в т.ч. за 2-4 квартали 2011 року в сумі 30015 грн та за 2012 рік в сумі 8354 грн, та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року на загальну суму 39783 грн;

ст. 44, п. 198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІУ (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 34057 грн, в т.ч.: за липень 2011 року на 9374 грн, за вересень 2011 року на суму 13573 грн, за жовтень 2011 року на 7775 грн, за листопад 2011 року на суму 3335 грн.

На підставі акту перевірки від 04.12.2013 № 131/23-01-22-06/36391171відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 16.12.2013:

- № 0004682301, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 42571 грн;

- № 0004692301, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 40458 грн;

- № 0004702301, про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 39783.

Також відповідачем 27.11.2013 винесено податкове повідомлення-рішення № 0004502301, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за незбереження документів протягом встановленого терміну у сумі 510 грн.

Під час проведення перевірки контролюючим органом використані наступні документи: постанова слідчого СУ ФР ДПІ у Подільському районі у м. Києві від 02.09.2013, акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.10.2012 №842/22-10/31663124 «Про результати документальної перевірки ТОВ «Фасадрем-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011 по 30.09.2012», особову та облікові справи платника податків, дані податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «БудМонтажРеконструкція-2000» за період з 01.06.2011 по 01.06.2013, дані додатків №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 01.06.2013.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0004502301 від 27.11.2013, яким до позивача застосовано штрафну санкцію за незбереження документів протягом встановленого терміну у сумі 510 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

На виконання положень п. 44.3 Податкового кодексу України Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Так згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи позивач листом від 12.11.2013 (а.с.82) повідомив відповідача про втрату первинних документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Фасадрем-сервіс». До вказаного листа доданий талон-повідомлення щодо факту крадіжки документів зафіксований в Придніпровському РВ УМВС України в Черкаській області. Відповідно до даного талону-повідомлення про прийняття заяви про факт крадіжки документів, що належать ОСОБА_4, вказане мало місце 11.11.2013.

Також, суд зауважує, що акт про знищення документів та наказ на створення відповідальної комісії для проведення службової перевірки по факту втрати первинних документів на адресу ДПІ у м. Черкаси надійшов від ТОВ «БудМонтажРеконструкція-2000» 02.12.2013 (а.с.79), тобто після отримання податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин у відповідача були всі підстави для застосування фінансових санкцій до позивача за незбереження первинних документів.

Cудом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Фасадрем-сервіс».

При дослідженні господарських відносин між позивачем та ТОВ «Фасадрем-сервіс» судом досліджено первинні документи додані до адміністративного позову: договори підряду, довідки про вартість виконаних робіт, податкові накладні, копії банківських виписок, копії платіжних доручень.

Суд зазначає, що перевірка проведена з урахуванням інформації, викладеної в акті ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.10.2012 № 842/22-10/31663124 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011 по 30.09.2012.

Згідно матеріалів акту перевірки встановлено, що ТОВ «Фасадрем-сервіс» за юридичною адресою не знаходиться. В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, постановою слідчого СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, якою встановлено, що згідно даних Єдиного реєстру підприємства та організацій України засновником ТОВ «Фасадрем-сервіс» є ОСОБА_5, який у березні 2011 року познайомився з невстановленою слідством особою та домовився про перереєстрацію на своє ім'я в органах державної влади за грошову винагороду суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Фасадрем-сервіс» з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні визначаються Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.05.1995 №88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704) ( далі - Положення), де зазначено, що первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Згідно з підпунктом 2.13 пункту 2 Положення керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Суд зазначає, що позивачем до адміністративного позову додано первинні документи по господарських відносинах з ТОВ «Фасадрем-сервіс», але суд не приймає їх до уваги, оскілки зазначені документи не були надані позивачем до перевірки. Позивач не надавав їх відповідачу і до прийняття ним податкового повідомлення рішення.

Суд зауважує, що проведення будь-якої господарської операції товариства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтерська звітність. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІУ на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності плани податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодекс) ) чи не підтвердженні митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані до адміністративного позову та для перевірки документи не підтверджують реальний характер здійснення господарської операції, а тому не є належними документами на підтвердження права позивача на податковий кредит.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних рішень покладено на відповідача.

В даному випадку відповідач довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

Таким чином суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення винесені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БудМонтажРеконструкція-2000» (ідентифікаційний код 36391171) до Державного бюджету України 2219 (дві тисячі дев'ятнадцять) грн 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст складений та підписаний 01 серпня 2014 року