Ухвала

від 07.08.2014 по справі 810/3148/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3148/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лік Транс» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0005752204 від 22.11.2013 р.; №0006112204 від 16.12.2013 р.; №0000202204 від 16.01.2014 р.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 р. ТОВ «Фірма «Лік Транс».

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 30.10.2013 р. №151/22-00/20620130, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 102.1, п. 102.4 ст. 102, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2013 р. на суму 151411, 00 грн.

На підставі акта перевірки від 30.10.2013р. №151/22-00/20620130 Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 р. №0005752204 за ф. «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 151 411, 00 грн.

Працівниками Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 р.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 28.11.2013 р. №199/22-00/20620130, в якому податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п. 102.1, п. 102.4 ст. 102, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2013 року на суму 151411, 00 грн.

На підставі акта перевірки від 28.11.2013 р. №199/22-00/20620130 Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013р. №0006112204 за ф. «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 151411, 00 грн.

Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 р.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 25.12.2013 р. №151/22-00/20620130, яким встановлено порушення: п. 102.1, п. 102.4 ст. 102, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2013 року на суму 151411, 00 грн.

На підставі перевірки від 28.11.2013 р. №199/22-00/20620130 Вишгородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16.12.2013 р. №0006112204 за ф. «В4» про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 151411, 00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову та скасовуючи спірні рішення відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача щодо спливу терміну давності по сумі від'ємного значення не відповідають нормам податкового законодавства, п. 102.5 ст. 102 ПК України встановлює строк подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, але не надає права податковому органу списувати переплати з податків, в даному випадку - суму податку на додану вартість, в результаті закінчення терміну давності, встановленого для подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, а отже застосування відповідачем п. 102.5 ст. 102 ПК України до спірних правовідносин є помилковим.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за період березень 2007 р. по серпень 2013 р. та довідок про залишок сум від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень, жовтень, листопад 2013 р., позивачем включений залишок від'ємного значення за 2007-2013 р. в сумі 151411,00 грн.

Проте, виходячи з позиції контролюючого органу, оскільки відповідно до п.43.3 ст.43, п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України позивачем протягом 1095 днів не було використано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 151411,00 грн. що виникло, починаючи з 2007 року, тому позивач позбавлений права на використання зазначеного від'ємного значення.

На підставі зазначених висновків були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартістю.

Так, відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Наведене свідчить про те, що положення зазначених статей розповсюджуються на суми коштів, які платник податків повинен сплатити до бюджету. При цьому, необхідною умовою для застосування вказаних норм є подання платником податків відповідної заяви, з дня якої починається відлік 1095 денного строку.

Водночас, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Приписами п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що положення ст.102.5 ПК України не регулюють порядок формування від'ємного значення податку на додану вартість. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковий кодекс України не містить.

Обмеження щодо бюджетного відшкодування передбачені положеннями п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, відповідно до якого не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Між тим, як вбачається з акта перевірки, порушення порядку формування від'ємного значення, окрім пропущення строку, органом державної податкової служби не встановлено, а отже, податкові повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення ПДВ за період проведення перевірки є безпідставним.

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме абз. 3 зазначеної норми, згідно з яким у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної, колегія суддів вважає помилковим, оскільки вказана норма регулює порядок формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість, а не сум залишку від'ємного значення податку, що залишились після бюджетного відшкодування та, як вірно зазначив суд першої інстанції застосуванню до спірних правовідносин не підлягає, оскільки вступила в силу з набранням чинності Податковим кодексом України 01.01.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не підтверджують правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Губська О.А.