Рішення

від 06.08.2014 по справі 476/89/14-ц

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/89/14-ц

Провадження № 2/476/80/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2014 року Єланецький районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Чернякової Н.В.

при секретарі Козаченко Л.М.

за участю позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників відповідача Розніна В.А., Важеніної С.А., Лях Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "Хлібороб-Агро" в особі директора Пишного Анатолія Петровича про визнання додаткових угод до договору оренди землі недійсними

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом по ПП "Хлібороб-Агро" про визнання додаткових угод до договору оренди землі недійсними.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що являється власником земельної ділянки площею 7,24 га, що розташована на території Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області.

29 серпня 2005 року між позивачем та ПП "Хлібороб-Агро" було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки відповідно до якого земельна ділянка була передана в оренду відповідачу строком на 5 років.

В 2013 році він вирішив сам займатися вирощуванням сільськогосподарської продукції і повідомив про свій намір орендаря, а також попросив повернути йому земельну ділянку.

Після цього від відповідача він дізнався про існування двох додаткових угод до договору оренди землі, які за нього підписала його мати ОСОБА_8

Відповідно до додаткової угоди від 25 грудня 2009 року договір оренди землі продовжено на 5 років, а згідно додаткової угоди від 03 листопада 2011 року договір продовжено ще на 10 років.

Посилаючись на те, що зазначені додаткові угоди він не підписував, згоди на їх укладення не давав, просив суд визнати їх недійсними.

Представник відповідача позов не визнав, наполягав на тому, що додаткові угоди підписані позивачем. Також зазначав, що на протязі терміну дії договору позивач отримував від ПП "Хлібороб-Агро" орендну плату і це підтверджує його волевиявлення на існування та продовження договірних відносин з відповідачем.

Після отримання судом висновку судової почеркознавчої експертизи представник відповідача просила суд в частині позовних вимог про визнання додаткової угоди від 25 грудня 2009 року недійсною відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності. В частині вимог про визнання додаткової угоди від 5 листопада 2011 року недійсною, також просила відмовити, оскільки вона підписана матір'ю позивача з його згоди, хоча й з перевищенням наданих їй повноважень.

Вислухавши сторони, представників, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання додаткової угоди від 5 листопада 2011 року є обґрунтованими, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 являється власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,24 га кадастровий номер 4823082300:02:000:0098, яка розташована на території Малодворянської сільської ради Єланецького району Миколаївської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 067924 від 11 серпня 2005 року (а.с. 8).

29 серпня 2005 року між позивачем та ПП "Хлібороб-Агро" укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки відповідно до якого вона була передана в оренду відповідачу на 5 років (а.с. 152-153).

Даний договір зареєстровано в Єланецькому реєстраційному окрузі (офісі) МРФ ДП "Центр ДЗК" 12 грудня 2005 року за № 040501400115.

25 грудня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду до вищевказаного договору і внесено зміни в п. 8, яким визначено, що строк дії договору продовжено на 5 років, а також в п.9, яким визначено форму орендної плати та збільшено її розмір до 1968,37 грн. (а.с. 159).

Ця угода зареєстрована в Єланецькому РВ Миколаївської регіональної філії "Центр ДЗК при Держкомземі України" 11 травня 2010 року за № 041047500058.

3 листопада 2011 року сторони уклали нову додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої договір продовжено ще на 10 років та знову збільшено розмір орендної плати до 3474,17 грн. (а.с. 160).

Вказана додаткова угода зареєстрована у відділі Держкомзему Єланецького району Миколаївської області 23.03.2012 року за № 482308234000297.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі та набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Позивач зазначав, що в 2013 році він вирішив сам користуватися своєю земельною ділянкою і для цього звернувся до відповідача 4 серпня 2013 року з заявою про повернення йому земельної ділянки.

З відповіді, яка надійшла на дану заяву, позивач дізнався про існування спірних додаткових угод відповідно до яких строк дії договору оренди землі продовжено до 23.03.2022 року, в зв'язку з чим відповідач відмовився повертати земельну ділянку. Після цього відповідач повідомив позивача, що додаткові угоди підписано його матір'ю - ОСОБА_8

В судовому засіданні представником відповідача заперечувався факт підписання спірних додаткових угод ОСОБА_8

За клопотанням представника позивача, 20 травня 2014 року судом було призначено судову почеркознавчу експертизу, з висновків якої вбачається, що підпис орендодавця в додатковій угоді від 3 листопада 2011 року зареєстрованій 23.03.2012 року за № 482308234000297 виконаний не позивачем, а ймовірно ОСОБА_8 (а.с. 225-230).

Вказаний висновок експерта згідно ст. ст. 57-59 ЦПК України є належним і допустимим доказом у даній справі, який відповідачем визнано.

Даний факт підтверджується також поясненнями ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 наданими суду в ході розгляду справи.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що спірна додаткова угода від 3 листопада 2011 року належним чином з власником земельної ділянки укладена не була, волевиявлення власника, а саме ОСОБА_1, яке б відповідало його внутрішній волі на укладення даної угоди не було, угода ним не підписана, тому суд вважає, що є всі підстави для визнання вищевказаної угоди недійсною.

Посилання представника відповідача на те, що позивач схвалив спірну додаткову угоду підписану його матір'ю суд вважає безпідставними.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що позивач не уповноважував її на підписання додаткової угоди, умов цієї угоди він не знав, вона не повідомила позивача про підписання спірної угоди.

Факт отримання позивачем з 2011 року орендної плати в збільшеному, в порівнянні з попередніми роками розмірі, суд не вважає таким, що вказує на законність спірного правочину.

Що стосується позовних вимог про визнання додаткової угоди від 25 грудня 2009 року недійсною, то вони не підлягають задоволенню.

Позивач просив визнати дану угоду недійсною з тих же підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, в ході розгляду справи позивач не довів, що спірна угода від 25 грудня 2009 року була підписана не ним, а його матір'ю і не надав суду належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона не пам'ятає, щоб підписувала додаткову угоду від 25.12.2009 року.

Висновком судової почеркознавчої експертизи № 1003 від 01.06.2014 року не спростовано того, що підпис під даною угодою зроблено ОСОБА_1

Під час подачі позовної заяви ОСОБА_1 був звільнений від сплати судового збору, оскільки він являється інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в Єланецькому районі № 25/02-2 від 13.01.2014 року. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь держави підлягають стягненню з відповідача 1/2 розміру судового збору, який необхідно було сплатити при подачі позовної заяви (243,60 грн. + 243,60 грн.) : 2.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства "Хлібороб-Агро" в особі директора Пишного Анатолія Петровича про визнання додаткових угод до договору оренди землі недійсними задовольнити частково.

Визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди землі від 03 листопада 2011 року, укладену з приватним підприємством "Хлібороб-Агро", яка 23 березня 2012 року зареєстрована у відділі Держкомзему Єланецького району Миколаївської області у державному реєстрі за № 482308234000297.

Стягнути з приватного підприємства "Хлібороб-Агро" на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Н.В. Чернякова.