Постанова

від 07.08.2014 по справі 820/11077/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" серпня 2014 р. № 820/11077/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 28.02.2014 року № 0000154000. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" судовий збір в сумі 324,14 грн.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів прийнято з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Укрспецвагон" були встановлені порушення з питань дотримання вимог податкового законодавства України.

Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» код ЄДРПОУ 01056362, з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Гідравлічні та пневматичні системи» у серпні 2012 р., ТОВ «ОМК-Груп» за травень, червень, серпень, вересень 2012року та з податку на прибуток за 2012 рік.

За наслідками перевірки було складено акт №36/40-00-14/01056362 від 12.02.2014р. яким встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 статті 198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, ДП «Укрспецвагон» завищено суму податкового кредиту на загальну суму 540 233,45 грн. по операціях з ТОВ «ОМК Груп», що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 108 046,68грн.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.02.2014р. №0000154000 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у розмірі: за основним платежем 108 047 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 54 023,50 грн.

Позивач не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2014р, №0000154000 оскаржував його в податкових органах, і отримав відповідь від Міністерства доходів і зборів України від 22.05.2014 року №9153/6/99-99-10-01-15, яке позивач отримав 27.05.2014 року, яким Міністерство доходів і зборів України залишило податкового повідомлення-рішення від 28.02.2014р. № 0000154000 без змін, а скаргу без задоволення.

Суд зазначає, що підставою винесення оскарженого податкового повідомлення рішення є посилання відповідача на зміст акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ОМК-Груп" (код ЄДРПОУ 37070230) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Феріт Д" (код ЄДРПОУ 36441206) за травень, червень, серпень, вересень 2012 року який надійшов до них від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, яким встановлено, що ТОВ "Феріт Д" фінансово-господарською діяльністю не займалося, а займалося діяльністю спрямованою на здійснення операцій з метою надання податкової вигоди, правочини між ТОВ "ОМК-Груп" від ТОВ "Феріт Д" не спричинили реального настання правових наслідків.

Так, перевіркою встановлено порушення ч.1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правдчинів вимог чинного законодавства, здійснених по ланцюгу з контрагентами постачальниками: ТОВ "Феріт Д" та контрагентами покупцями: ТОВ "Адамант", ТОВ "Завод підйомно-транспортних машин", ДП "Укрспецвагон".

Враховуючи викладене, відповідачем зроблено висновок, що ДП "Укрспецвагон" діяло без належної обачності, йому мали бути відомі порушення, які допускались ТОВ "ОМК-Груп" при здійсненні фінансово-господарських операцій. Відображення зазначених правочинів в податковому обліку ДП "Укрспецвагон" призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ та недоплати до Державного бюджету ПДВ на загальну суму 108046, 68 грн.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ДП «Укрспецвагон» були укладені договори поставки з ТОВ «ОМК-Груп» №11П-ЦВСВ(ВМТП-12.46)ю від 23.01.2012р., № 408П-ЦВСВ(ВМТП-12.527)ю від 12.06.2012р., №533П-ЦВСВ(ВМТП-12.794)ю від 30.07.2012р., №597П-ЦВСВ(ВМТП-12.933)ю від 27.08.2012р., №585П-ЦВСВ(ВМТП-12.922)ю від 23.08.2012р., №586П-ЦВСВ(ВМТП-12.987)ю від 04.09.2012р., №622П-ЦВСВ(ВМТП-12.986)ю від 04.09.2012р, згідно яких протягом перевіряємого періоду були отримані товари.

Суд зазначає, що факт отримання товару, сплату за нього тощо, відповідачем в судовому засіданні не заперечувалось та знайшов своє відображення на стор. 13-15 акту, а саме: рахунки фактури, видаткові накладні, приходні ордери, податком накладні, а розрахунки були проведені у безготівковій формі, що також підтверджується відповідачем на стор. 20 акту.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визначаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

3гідно зі ст. 58 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному Законом.

Відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

У відповідності до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Згідно приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Суд зазначає, що зміст спірних угод не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідав дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст.. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Відповідачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як позивача так і ТОВ «ОМК-Груп» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень у посадових осіб позивача так і ТОВ «ОМК-Груп» на підписання договорів тощо в момент їх укладання суду відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ОМК-Груп" (код ЄДРПОУ 37070230) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Феріт Д" (код ЄДРПОУ 36441206) за травень, червень, серпень, вересень 2012 року, то вказане посилання відповідача є необґрунтованими оскільки у відповідності до вимог ст.. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер, а отже господарська діяльність контрагенту позивача не вказує на факт нікчемності правочинів укладених між позивачем та його контрагентом.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім цього суд зазначає, що згідно п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Суд зазначає, що викладені в акті судження відповідача в акті перевірки не ґрунтуються на жодному з визначених ст. 83 Податкового кодексу України джерел.

Так , підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Згідно ст. 91 ЦК України Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд зазначає, що на час укладення угод між позивачем та ТОВ "ОМК-Груп", так і на час судового розгляду останні знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців , а також ТОВ "ОМК-Груп" є платниками податку на додану вартість.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, мовлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996, документом, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

У статті 3 зазначеного Закону вказано, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В акті перевірки підтверджується те, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ "ОМК-Груп", які оформлені відповідно до діючих вимог без будь-яких порушень.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення від 28.02.2014 року № 0000154000 винесено Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з порушенням норм чинного законодавства України.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 28.02.2014 року № 0000154000.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" код ЄДРПОУ 01056362 сплачений судовий збір в сумі 324,14 грн. (триста двадцять чотири гривні 14 копійок)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 11 серпня 2014 року

Суддя Спірідонов М.О.