Постанова

від 17.07.2014 по справі 826/6409/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 липня 2014 року № 826/6409/14

об 15 год. 06 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А., при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промелектро» до Державної податкової інспекції у Голосівському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2014 року №0001092208 та №0001082208,

за участю представників сторін:

від позивача Крук С.П.,

від відповідача Шевченко О.О.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промелектро» (далі - позивач, ТОВ «Промелектро») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.02.2014 року №0001092208 та №0001082208.

Позивач мотивується тим, що на підставі хибних висновків акту перевірки від 27.01.2014 року №25/1-22-08-30519512 прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2014 року №0001092208 та №0001082208, яке позивач вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 12.02.2014 року №0001092208 та №0001082208. Так, відповідачем вказано на відсутність факту реальності господарських операцій між ТОВ «Промелектро» та ТОВ «НТТП Контурвент», ТОВ «НВО «ПКМ», ТОВ «ВКФ «Агроінвест».

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промелектро», зареєстровано як юридична особа Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 10.12.2009 року №10681070005009481, ідентифікаційний код юридичної особи 30519512, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (т.1 а.с.53)

На час розгляду справи ТОВ «Промелектро» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 25.10.1999 року (дата початку дії свідоцтва 25.01.2010 року) (індивідуальний податковий номер - 305195126502), що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100264247. (т.1 а.с.54)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «НТТП Контурверт», ТОВ «НВО «ПКМ», ТОВ «ВКФ «Агроінвест» та складено акт від 27.01.2014 року №25/1-22-08-30519512. (т.1 а.с.237)

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою ТОВ «Промелектро» встановлено порушення:

- пп.139.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 149233,00 грн.;

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 142127,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 12.02.2014 року №0001092208, яким збільшено податок на прибуток на загальну суму 186541,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 149233,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 37308,00 грн.;

- від 12.02.2014 року №0001082208, яким збільшено податок на додану вартість на загальну суму 177659,00 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 142127,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 35532,00 грн.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектро» (замовник) та ТОВ «ВКФ «Агроінвест» (виконавчець) укладено договір про надання послуг від 02.04.2012 року №02042012, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконувати пусконалагоджувальні роботи на замовлення замовника. (т.1 а.с.74)

До даного договору позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні від 24.04.2012 року №15, від 24.04.2012 року №18, від 18.05.2012 року №9, від 22.05.2012 року №14, від 18.07.2012 року №8, від 24.07.2012 року №12, від 25.07.2012 року №13, від 03.08.2012 року №1, видаткові накладні від 24.04.2012 року №042415, від 18.05.2012 року №051809, від 22.05.2012 року №052214, від 25.07.2012 року №072513, рахунки-фактури від 24.04.2012 року №042415, від 24.04.2012 року №042418, від 18.05.2012 року №051809, від 22.05.2012 року №052214, від 18.07.2012 року №071808, від 24.07.2012 року №072412, від 25.07.2012 року №072513, від 03.08.2012 року №080301, акти прийняття-здачі робіт від 18.07.2012 року №071808, від 24.07.2012 року №072412, від 03.08.2012 року №030812. (т.1 а.с.50-74)

Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, до матеріалів справи надані виписки з банку. (т.1 а.с.75-80)

Відповідач на спростування доводів позивача посилається на акт перевірки ТОВ «ВКФ «Агроінвест» від 08.10.2012 року №1563/2240/38061672. Відповідачем в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Виходячи з вищевикладеного можна дійти висновку, що фінансово-господарська діяльність TOB «ВКФ «Агроінвест» здійснювалась поза межами правового поля. Отже, TOB «ВКФ «Агроінвест» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Що стосується взаємовідносин із ТОВ «НВО «ПКМ», судом встановлено, що між позивачем та цим спірним контрагентом договору не укладено, до матеріалів справи надані податкові накладні від 01.03.2012 року №3, від 06.03.2012 року №10, від 14.03.2012 року №19, від 19.03.2012 року №031926, від 21.03.2012 року №31, від 27.03.2012 року №33, від 29.03.2012 року №39, від 05.07.2012 року №7, від 06.07.2012 року №8, від 11.07.2012 року №14, від 12.07.2012 року №19, від 18.07.2012 року №25, від 18.07.2012 року №26, від 19.07.2012 року №28, від 20.07.2012 року №29, від 23.07.2012 року №34, від 26.07.2012 року №41, від 26.07.2012 року №42, видаткові накладні від 01.03.2012 року №030103, від 06.03.2012 року №030610, від 14.03.2012 року №031419, від 21.03.2012 року №032131, від 27.03.2012 року №032733, від 29.03.2012 року №032939, від 05.07.2012 року №070507, від 06.07.2012 року №070608, від 11.07.2012 року №071114, від 12.07.2012 року №071219, від 18.07.2012 року №071825, від 18.07.2012 року №071826, від 19.07.2012 року №071928, від 20.07.2012 року №072029, від 23.07.2012 року №072334, від 26.07.2012 року №072641, від 26.07.2012 року №072642, рахунки-фактури від 01.03.2012 року №030103, від 06.03.2012 року №030610, від 14.03.2012 року №031419, від 19.03.2012 року №031926, від 31.03.2012 року №032131, від 27.03.2012 року №032733, від 05.07.2012 року №070507, від 06.07.2012 року №070608, від 12.07.2012 року №071219, від 19.07.2012 року №071928, від 20.07.2012 року №072029.

Відповідач на спростування господарських операцій між позивачем та ТОВ «НВО «ПКМ» посилається на акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.07.2013 року №1073/22-20/37921635 перевірки ТОВ «НВО «ПКМ». В ході проведення перевірки встановлено, що TOB «НВО «ПКМ» не звітує про наявність основних фондів та їх сукупну балансову вартість. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). До перевірки TOB «НВО «ПКМ» не надано документи, які підтверджують ведення фінансово-господарської діяльність.

Виходячи з вищевикладеного можна дійти висновку, що фінансово-господарська діяльність TOB «НВО «ПКМ» здійснювалась поза межами правового поля. Отже, TOB «НВО «ПКМ» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Між ТОВ «Промелектро» та ТОВ «НТТП Контурвент» договорів не укладено, до матеріалів справи надані податкові накладні від 23.03.2012 року №48, від 29.03.2012 року №63, від 29.03.2012 року №64, від 30.03.2012 року №66, від 25.05.2012 року №53, від 30.03.2012 року №68, від 03.04.2012 року №3, від 09.04.2012 року №16, від 23.04.2012 року №46, від 23.04.2012 року №44, від 24.04.2012 року №49, від 07.05.2012 року №3, від 08.05.2012 року №6, від 15.05.2012 року №20, від 17.05.2012 року №26, від 22.05.2012 року №40, від 28.05.2012 року №57, від 28.05.2012 року №58, від 30.05.2012 року №68, від 30.05.2012 року №69, від 05.06.2012 року №5, від 06.06.2012 року №6, від 13.06.2012 року №14, від 14.06.2012 року №17, від 15.06.2012 року №19, від 21.06.2012 року №37, від 22.06.2012 року №40, від 03.07.2012 року №5, від 09.07.2012 року №10, від 17.07.2012 року №22, від 19.07.2012 року №28, від 25.07.2012 року №33, від 30.07.2012 року №46, видаткові накладні від 23.03.2012 року №032348, від 29.03.2012 року №032963, від 30.03.2012 року №033066, від 30.03.2012 року №033068, від 03.04.2012 року №040303, від 09.04.2012 року №040916, від 23.04.2012 року №042346, від 24.04.2012 року №042449, від 08.05.2012 року №050806, від 15.05.2012 року №051520, від 17.05.2012 року №051726, від 22.05.2012 року №052240, від 28.05.2012 року №052857, від 28.05.2012 року №052858, від 30.05.2012 року №053068, від 30.05.2012 року №053069, від 05.06.2012 року №060505, від 06.06.2012 року №060606, від 13.06.2012 року №061314, від 17.06.2012 року №041417, від 15.06.2012 року №061519, від 21.06.2012 року №062137, від 22.06.2012 року №062240, від 03.07.2012 року №070305, від 09.07.2012 року №070910, від 17.07.2012 року №071722, від 19.07.2012 року №071928, від 25.07.2012 року №072533, від 30.07.2012 року №073046, рахунки-фактури від 23.03.2012 року №032348, від 29.03.2012 року №032963, від 29.03.2012 року №032964, від 03.04.2012 року №040303, від 09.04.2012 року №040916, від 23.04.2012 року №042346, від 23.04.2012 року №042344, від 24.04.2012 року №042449, від 07.05.2012 року №050703, від 08.05.2012 року №050806, від 15.05.2012 року №051520, від 17.05.2012 року №051726, від 22.05.2012 року №052240, від 28.05.2012 року №052857, від 28.05.2012 року №052858, від 30.05.2012 року №053068, від 30.05.2012 року №053069, від 05.06.2012 року №060505, від 06.06.2012 року №060606, від 13.06.2012 року №061314, від 14.06.2012 року №061417, від 15.06.2012 року №061519, від 21.06.2012 року №062137, від 22.06.2012 року №062240, від 03.07.2012 року №070305, від 09.07.2012 року №070910, від 17.07.2012 року №071722, від 19.07.2012 року №071928, від 25.07.2012 року №072533, від 30.07.2012 року №073046, акти прийняття-здачі робіт від 23.04.2012 року №042344, від 07.05.2012 року №040703.

Відповідач на спростування господарських операцій між позивачем та ТОВ «НТТП Контурвент» акт перевірки ДПІ Шевченківського району ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.10.2012 року №1581/2240/38061651. В ході проведення перевірки встановлено, що TOB «НТТП Контурвент» не звітує про наявність основних фондів та їх сукупну балансову вартість. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Виходячи з вищевикладеного відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність TOB «НТТП Контурвент» здійснювалась поза межами правового поля. Отже, TOB «НТТП Контурвент» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Отже суд погоджується з висновками відповідача, що з огляду на надані документи та пояснення позивача по взаємовідносинам зі спірними контрагентами не підтверджується реальність здійснення операцій, оскільки ані під час перевірки, ані в судовому засіданні не надано позивачем жодних доказів щодо обґрунтування яким чином виконувались договори та бездоговірні відносини, а саме якими особами приймався то передавався товар, не надано відомостей якими ресурсами виконувалась поставка товару, яким транспортом поставлялась, з яких складів на які об'єкти.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. №1112/11/13-10 „Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування (Постанова Верховного Суду України від 08.09.2009р., додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010р. №568/11/13-10).

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справах, пов'язаних із отриманням права на податковий кредит та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями) необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для включення до складу податкового кредиту суми ПДВ.

Також визначальною ознакою реальності здійснення фінансово-господарської діяльності полягає у реальності зв'язку між фактом придбання послуг (товарів), понесенням інших витрат, і господарською діяльністю платника податку, а також використання платником податку придбаних послуг (товару) у своїй господарській діяльності.

Однак, позивачем не надано доказів хто замовляв даний товар у позивача або для якої діяльності необхідний даний товар, який розрахунок проводився та яку вигоду та дохід отримано позивачем від цієї діяльності.

Окрім вищевказаного,суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні пояснення Резнікова Станіслава Леонідовича (номінального директора ТОВ «ВКФ «Агроінвест»), з яких вбачається, що ТОВ «ВКФ «Агроінвест» зареєстрував на своє ім'я за грошову винагороду, банківські установи не відвідував та не відкривав розрахункові рахунки, податкові накладні, акти прийняття-передачі, договори, платіжні доручення та інші документи не підписував, звітні документи не підписував та нікого на це не уповноважував, товари не приймав та не передавав, роботи та послуги не виконував. (т.2 а.с.14)

Також до суду наданий протокол допиту свідка ОСОБА_4 (номінальний директор ТОВ «НТТП «Контурвент»), з якого вбачається, що зареєстрував ТОВ «НТТП Контурвент» на своє ім'я за грошову винагороду, податкові накладні, акти прийняття-передачі, договори, платіжні доручення та інші документи не підписував, звітні документи не підписував та нікого на це не уповноважував, товари не приймав та не передавав, роботи та послуги не виконував, де знаходяться установчі, реєстраційні первинні фінансово-господарські документи ТОВ «НТТП Контурвент» йому не відомі. (т.2 а.с.20)

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки податкового органу та погоджується з тим, що лише формальна наявність у справі договорів, акта прийому-здачі робіт (послуг), видаткових накладних і податкових накладних, не є достатнім і беззаперечним документальним і фактичним підтвердженням виконання робіт та послуг і не дає можливість суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій, що вказує на відсутність підстав для формування податкового кредиту та валових витрат.

Підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектро» не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам зі спірними контрагентами, зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентом, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, правомірність податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.02.2014 року №0001092208 та №0001082208.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову ТОВ «Промелектро» - відмовити.

Стягнути з ТОВ «Промелектро» (адреса: 03127, м. Кихв, пр.-т 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПОУ 30519512) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4384 (чотирьох тисяч трьохсот восьмидесяти чотирьох) грн. 48коп.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 17 липня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 24 липня 2014 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова