Постанова

від 04.08.2014 по справі 818/756/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2014 р. Справа № 818/756/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Водолажської Н.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі № 818/756/14

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 11 квітня 2013 р. № 0000011702.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного тішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України заступником начальника відділу адміністрування податків на доходи фізичних осіб Тимченко В.Ю. проведена документальна позапланова невиїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб з отриманих доходів за 2009-2011 роки. За результатами перевірки 11 січня 2013 р. складений акт № 62/17.2-25/НОМЕР_1/1 (т. 1 а.с. 6-12) згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8, п. 18.1, 18.7 ст. 18 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано 1 544 648, 60 грн. податку з доходів фізичних осіб, в тому числі по періодах: за 2009 рік - 270 086, 49 грн., за 2010 рік - 494 041, 71 грн., за 2011 рік - 780 520, 40 грн.

На підставі висновків акту перевірки, 11 лютого 2013 р. ДПІ у м. Сумах було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000011702 (т. 1 а.с. 13) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 1 739 778, 70 грн., з яких: 1 544 648, 60 грн. основний платіж, 195 130, 10 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Стверджуючи про обґрунтованість і правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення, відповідач зазначає на отриманні ОСОБА_1 протягом 2009-2011 років доходу, який підлягає оподаткуванню, в загальному розмірі 1 247 650,00 доларів США, що підтверджується інформацією Управління Служби безпеки України у Сумській області та поясненнями іноземних студентів Сумського державного університету.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах, не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач являється громадянином України з лютого 2012 року. З 2009 року постійно проживає на території України та отримує доходи.

Під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача було встановлено факт недекларування протягом 2009-2011р.р. доходу та несплату до бюджету податку на доходи фізичних осіб з отриманого протягом 2009-2011р.р. доходу.

В ході перевірки було встановлено, що протягом 2009-2010 років позивач займався підбором та працевлаштуванням на навчання іноземних студентів до Сумського державного університету.

Кошти за навчання в Сумському державному університеті сплачувались іноземцями безпосередньо позивачу в іноземній валюті.

Вказані обставини позивачем не заперечуються.

На підставі документів, переданих Управлінням Служби безпеки України у Сумській області, зокрема письмових пояснень іноземних студентів, було встановлено отримання позивачем доходу загальній сумі 1 247 650 доларів СІЛА, у т.ч. за 2009 рік - 231 000 доларів США, за 2010 рік - 415 000 доларів США, за 2011 рік - 601 650 доларів США.

Колегія суддів зазначає, що в 2009-2010 роках порядок оподаткування податком з доходів фізичних осіб визначався Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), а в 2011 році - Податковим кодексом України.

Згідно п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 зазначеного Закону доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Платниками податку з доходів фізичних осіб є резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи та нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.3 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

При нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів, чия вартість є вираженою в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, така вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.

Ставка податку, у відповідності до п. 7.1 ст. 7 Закону, становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

На виконання пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді ... є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Відповідно до пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПК України дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України.

Відповідно до пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПК загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 цього Кодексу.

Згідно з пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Пунктом 164.6 ст. 164 ПК України встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

В той же час підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПК України іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Письмові докази свідчать, що декларації про майновий стан і доходи за 2009-2010 роки позивачем до ДПІ у м. Сумах не надавались, у зв'язку з чим має місце порушення норм абз «г» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п.49.18.4 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України щодо обов'язку подання платником податку річної декларації про майновий стан і доходи.

Не заперечуючи фактів отримання доходів на території України, позивач посилається на те, для здійснення підбору та влаштування на навчання іноземних студентів він використовував довіреності від імені ПП «Альамаль» м. Полтава і діяв як представник юридичної особи за довіреностями, підписаними ОСОБА_2.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що дійсність вказаних довіреностей не підтверджується, виходячи з наступного.

Довіреністю визнається письмове уповноваження, яке видає одна особа іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність має бути складена у письмовій формі, про це свідчить саме визначення довіреності, яке міститься в ст. 64 ЦК України.

Довіреність на укладення угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, кооперативних та інших громадських організацій має бути нотаріально посвідчена, за винятком випадків, передбачених законодавством ч. 1 ст. 65 ЦК України.

Колегія суддів зазначає, що довіреності не засвідчені нотаріально.

Статею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Тобто, зміст одностороннього правочину, яким є довіреність, в момент її вчинення, не відповідала вимогам ЦК України.

Крім того, на підставі наявної під час перевірки податкової інформації, зокрема акту ДПІ у м. Полтава від 21.01.2013р. №97/22.6/32635737 «Про неможливість проведення зустрічної звірки об'єкта господарювання ПП «Альамаль» (код ЄДРПОУ 32635737) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків - ОСОБА_1 ( р.н.о.к. п. п. НОМЕР_1) відомостей за період: 01.01.2009р. по 31.12.2012р.» було встановлено, що директором та засновником Приватного підприємства «Альамаль», к. 32635737 являлась ОСОБА_3, а не ОСОБА_2.

Приватне підприємство «Альамаль», від імені якого позивач ніби-то діяв за довіреностями, припинило свою діяльність як юридична особа ще у 2008 році. Остання звітність - розрахунок сплати єдиного податку, була подана до ДПІ у м. Полтава 17.07.2008р. за II квартал 2008 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що факт існування відносин представництва між позивачем та ПП «Альамаль» м. Полтава не знайшов свого підтвердження.

До матеріалів справи позивачем не додано жодних документів, які б підтверджували фактичні відносини представництва між позивачем та ПП «Альамаль» м. Полтава та фактичне внесення позивачем коштів на користь ПП «Альамаль» м. Полтава, - на рахунки або в підприємства.

Водночас, сам факт отримання позивачем коштів від іноземних студентів у загальній сумі 47 650 доларів США, у т.ч. за 2009 рік - 231 000 доларів США, за 2010 рік - 415 000 доларів США, за 2011 рік - 601 650 доларів США підтверджується поясненнями опитаних іноземних студентів Сумського державного університету та інформацією Управління Служби безпеки України у Сумській області.

Слід також відзначити, що з акту ДПІ у м. Полтава від 21.01.2013р. №97/22.6/32635737 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Альамаль» вбачається, що це підприємство, будучи зареєстрованим платником єдиного податку, здійснювало діяльність з «посередництва в торгівлі товарами широкого асортименту» і надавало «посередницькі послуги при купівлі-продажу товарів народного споживання» та не здійснювало діяльності з підбору на навчання іноземних студентів.

Згідно актів виконаних робіт, наданих Сумським державним університетом від ПП «Альамаль» за навчання іноземних студентів надійшло 12 227 тис. грн.

Враховуючи встановлені перевіркою на підставі наявної податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, фактичні обставини отримання позивачем оподатковуваних доходів з джерелом їх походження в Україні, та обставини, які свідчать про відсутність відносин представництва між позивачем та ПП «Альамаль» м. Полтава, кошти, отримані позивачем як представником ПП «Альамаль» м. Полтава від іноземних студентів, підлягають декларуванню та оподаткуванню у загальному порядку.

На момент отримання (нарахування) доходу позивач був зареєстрований та проживав в Україні: АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 3.3 ст. З Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пункту 164.4 ст. 164 Податкового кодексу України, доходи, отримані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що дії на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Оскільки момент нарахування (отримання) доходів датується відповідно: 2009, 2010, 2011 роками, для перерахунку доходів, отриманих у доларах США, у гривні, було використано середньорічний курс Національного банку України.

За результатами перевірки розрахунків, протягом 2009-2011р.р. позивачем отримано незадекларований дохід в сумі 9 888 076,27 грн., у т.ч. за 2009р. - 800 576,62 грн., за 2010р. - 3 293 611,41 грн., за 2011р. - 4 793 888,24 грн.

Такий дохід за 2009-2010р.р. підлягав оподаткуванню за ставкою 15%, - відповідно до пункту 7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а в 2011р. - за ставкою 15%-17%, - відповідно до пункту 167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до абзаців 1,3 п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної грн.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, позивачем протягом 2009-2011р.р. не задекларовано та не сплачено до бюджету 1 544 648,6 грн. податку на доходи фізичних осіб, у т.ч. за 2009р. - 270 086,49 грн., за 2010р. - 494 041,71 грн., за 2011р. - 780 520,40 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки акту документальної планової невиїзної перевірки від 11.01.2013р. №62/17.2-25/НОМЕР_1/1 про порушення вимог податкового законодавства відповідають дійсним обставинам справи, а спірне податкове повідомлення-рішення є законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.06.2014р. по справі № 818/756/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Водолажська Н.С.