Постанова

від 11.08.2014 по справі 815/3927/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3927/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Борцова С.І.

за участю сторін:

від позивача: Тарасов Д.А. (за довіреністю);

від відповідача: Василенко Р.О. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газлідер» до Березівської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2014 року № 0000152200 та № 0000162200, суд -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газлідер» (далі - ТОВ «Газлідер») до Березівської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області (далі - Березівська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області), в якому позивач просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Березівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 23.06.2014 р. № 0000152200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) всього на 112680 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014 р. № 0000162200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на 129583,5 грн.

У своєму позові позивач зазначив, що між ТОВ «Газлідер» та ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» 01.11.2011 р. було укладено договір про поставку товару № 36. На підтвердження виконання цього договору, отримання товару та оплати коштів за його придбання позивачем до перевірки було надано видаткові та податкові накладні, виписки по рахунку, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Транспортування товару, придбаного у ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» здійснювалось ПП «Хачатрян» за договором щодо надання послуг про перевезення.

Крім того, реальність правочину з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» підтверджується використанням придбаного товару у подальшій господарській діяльності позивача.

ТОВ «Газлідер» зауважує, що посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень, транспорту, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності не свідчить про не вчинення господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 3-5 т. 2), в яких зазначив, що на підставі рішення начальника Березівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, оформленого наказом по Березівській ОДПІ від 27.05.2014 р. № 192, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Газлідер» відповідно до затвердженого плану перевірки, з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» за період листопад 2011 р. При перевірці було використано акт Кіровоградської ОДПІ від 20.11.2012 р. № 1036/1520/37502950 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» з питання повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 р.».

За результатами проведення перевірки відповідачем було зроблено висновок щодо неможливості фактичного здійснення контрагентом позивача ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій купівлі-продажу. Крім того, ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» виписувались податкові накладні на підставі безтоварних правочинів, а тому у ТОВ «Газлідер» відсутні підстави для формування податкового кредиту.

Відповідач зазначає, що наявність у підприємства ТОВ «Газлідер» податкових накладних є обов'язковою підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у ТОВ «Газлідер» не виникає, оскільки підприємством не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.ст. 185, 186, 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, на думку відповідача, операції ТОВ «Газлідер» з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» у листопаді 2011 р. не мають реального характеру, а тому відповідач вважає позовні вимоги ТОВ «Газлідер» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову та заперечень на нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 522260 ТОВ «Газлідер» зареєстровано Березівською районною державною адміністрацією Одеської області 26.11.2010 р. за № 15291020000000656 (а.с. 14 т. 1).

Підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість 18.02.2011 р. (іпн - 364538315107) відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100324712 (а.с. 16 т. 1).

Згідно з довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 351382 ТОВ «Газлідер» здійснює такі види діяльності за КВЕД: будівництво трубопроводів, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, будівництво доріг і автострад (а.с. 15 т. 1).

Відповідно до статуту ТОВ «Газлідер», затвердженого протоколом зборів засновників ТОВ «Газлідер» від 21.10.2010 р. № 1 предметом діяльності товариства, зокрема, є: лінійне будівництво, будівництво автострад, будівництво доріг, будівництво вулиць, будівництво залізниць, будівництво злітно-посадових смуг на аеродромах; будівельні, ремонтно-будівельні, конструкторські, монтажні, пуско-налагоджувальні роботи по зведенню будинків, культових і інших споруд; виконання інженерно-винахідницьких і проектних робіт для об'єктів енергетики, державного зв'язку, оборонного комплексу, а також для мостів, тунелів, електростанцій, аеропортів, морських портів (а.с. 20-29 т. 1).

Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

У період з 28.05.2014 р. по 03.06.2014 р. на підставі рішення начальника Березівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, оформленого наказом по Березівській ОДПІ від 27.05.2014 р. № 192, згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ОСОБА_3 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Газлідер» (код ЄДРПОУ - 36453838) з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» (код ЄДРПОУ - 37502950) за період листопад 2011 р. за результатами якої складено акт перевірки від 10.06.2014 р. № 654/22-20/36453838 (а.с. 30-50 т. 1).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Газлідер» ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в результаті чого правочини ТОВ «Газлідер» та сума валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» мають ознаки нікчемності; ст.ст. 185, 188, п. 187.1, п. 187.9 ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 193.1 ст. 193, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємству донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 75120,55 грн.; п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.5, пп. 138.10.2, пп. 138.10.3 п. 138.10, п. 138.12 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого позивачу донараховано податку на прибуток у сумі 86389 грн.

Не погодившись із висновками вищевказаного акту перевірки позивач надав заперечення на вказаний акт до Березівської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області, в яких просив згадані висновки акту скасувати (а.с. 53-57 т. 1).

У відповідь Березівська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області залишила без змін висновки акту перевірки ТОВ «Газлідер» від 10.06.2014 р. № 654/22-20/36453838 (а.с. 58-69 т. 1).

На підставі вказаного акту перевірки Березівською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014 р. № 0000152200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) всього на 112680 грн., в т.ч. за основним платежем на 75120 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 37560 грн. (а.с. 51 т. 1) та податкове повідомлення-рішення від 23.06.2014 р. № 0000162200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього на 129583,5 грн., в т.ч. за основним платежем на 86389 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 43194,5 грн. (а.с. 52 т. 1).

Як вбачається з акту перевірки позивача, господарські відносини між ТОВ «Газлідер» та ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» не мали мети настання реальних наслідків, оскільки у вказаного контрагента позивача відсутня виробнича база (склади, транспортні засоби, технічний персонал та інше) для здійснення господарської діяльності.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив, що у листопаді 2011 р. між ТОВ «Газлідер» (покупець) та ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» (продавець) було укладено договір від 01.11.2011 р. № 36, відповідно до якого продавець зобов'язується продати будівельні матеріали на суму 450723,30 грн., в т.ч. ПДВ - 75120,55 грн., а покупець зобов'язується оплатити їх вартість згідно виставлених рахунків (а.с. 104-105 т. 1).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем до суду надано:

накладні від 01.11.2011 р. № 000436 на загальну суму 310568,15, в т.ч. ПДВ - 51761,36 грн., від 04.11.2011 р. № 000437 на загальну суму 39960 грн., в т.ч. ПДВ - 6660 грн., від 07.11.2011 р. № 000471 на загальну суму 67236,48 грн., в т.ч. ПДВ - 11206,08 грн., від 09.11.2011 р. № 000472 на загальну суму 21896,99 грн., в т.ч. ПДВ - 3649,50 грн., від 11.11.2011 р. № 000473 на загальну суму 11061,68 грн., в т.ч. ПДВ - 1843,61 грн. (а.с. 109-113 т. 1);

товарно-транспортні накладні про транспортування товару (а.с. 114-118 т. 1);

податкові накладні від 01.11.2011 р. № 436 на загальну суму 310568,15, в т.ч. ПДВ - 51761,36 грн., від 04.11.2011 р. № 437 на загальну суму 39960 грн., в т.ч. ПДВ - 6660 грн., від 07.11.2011 р. № 471 на загальну суму 67236,48 грн., в т.ч. ПДВ - 11206,08 грн., від 09.11.2011 р. № 472 на загальну суму 21896,99 грн., в т.ч. ПДВ - 3649,50 грн., від 11.11.2011 р. № 473 на загальну суму 11061,68 грн., в т.ч. ПДВ - 1843,61 грн.(а.с. 119-123 т. 1);

виписка по рахунку ТОВ «Газлідер» (а.с. 106 т. 1).

В ході офіційного з'ясування обставин справи суд прийшов до висновку про правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

В судовому засіданні досліджені надані представником позивача копії первинних документів по спірним взаємовідносинам з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг».

Суд зазначає, що досліджені докази не підтверджують належним чином здійснення господарської операції між ТОВ «Газлідер» та ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» відповідно до укладеного у листопаді 2011 р. договору.

Так, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Кореспондують вищезазначеному і норми Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, відповідно до п. 2.1., 2.2. якого первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Крім того, пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Проте, надані до суду ТОВ «Газлідер» податкові накладні на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» не містять ПІБ особи, що складала податкову накладну, у зв'язку з чим суд не може прийняти до уваги ці докази по справі як належні.

Так, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2010 року N 969 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1401/18696), «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», який діяв на час здійснення позивачем господарської операції з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг», податкова накладна мала містити прізвище особи, яка її склала. Проте, на порушення згаданих положень, податкові накладні, надані позивачем, не містять такого реквізиту у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати представника ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг», який приймав участь та був відповідальний за здійснення господарської операції.

Крім того, як зазначив позивач, транспортування товару, придбаного у ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» здійснювалось ПП «Хачатрян» за договором щодо надання послуг про перевезення від 01.01.2011 р. № 3 (а.с. 129-133 т. 1). На підтвердження виконання цього договору позивачем надані товарно-транспортні накладні. Проте, суд не приймає зазначені накладні як належні докази по справі виходячи з наступного.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Пунктом 11 зазначених Правил визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Замовник у разі потреби може виписувати додаткові екземпляри товарно-транспортної накладної, кількість яких визначається угодою між Замовником та Перевізником. Усі екземпляри товарно-транспортної накладної як основні, так і додаткові, повинні мати єдину серію і номер.

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Надані до суду товарно-транспортні накладні не містять обов'язкових реквізитів первинного документу, що надають їм юридичну силу та доказовість, а саме, в них відсутні ПІБ особи, яка відвантажувала товар та ПІБ особи, яка отримувала товар, що також не дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції. Крім того, у зазначених накладних не вказано кількість вантажу, його ціна та вартість, не зазначено адресу навантаження та розвантаження вантажу. Крім того, суд зауважує, що надані товарно-транспортні накладні не містять серії та номеру.

Таким чином, судом не приймаються до уваги надані позивачем на підтвердження господарської операції з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» податкові накладні та товарно-транспортні накладні у зв'язку з їх невідповідністю законодавчим вимогам.

Крім того, як вбачається з пояснень позивача, сертифікати якості будівельних матеріалів ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» ТОВ «Газлідер» при здійсненні господарської операції не надавались.

Також суд зазначає, що наявність податкової накладної дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного на платника податку на додану вартість покладається обов'язок довести фактичність та реальність здійснюваної ним господарської операції, за наслідками якої він формує податковий кредит.

Однак позивачем не доведено фактичність господарської операції з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг», оскільки надані до суду документи по вищевказаній господарській операції оформлені неналежним чином, що не дає право на віднесення ТОВ «Газлідер» сум податку на додану вартість до податкового кредиту за період листопад 2011 р.

Поряд з цим, суд бере до уваги висновки акту Кіровоградської ОДПІ від 20.11.2012 р. № 1036/1520/37502950 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» з питання повноти декларування податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2011 р.»(а.с.6-12 т. 2) контрагент позивача не знаходиться за юридичною та фактичною адресою та не має матеріальних ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів для здійснення економічної діяльності. Проведеним аналізом встановлено також, що підприємство здійснює діяльність відмінну від основного виду діяльності, заявленого при реєстрації.

Надані позивачем документи щодо використання будівельних матеріалів (акти прийомки виконаних будівельних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та затрати) при господарських операціях з КП «Одеський обласний Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі», з Головним управлінням капітального будівництва ООДА не приймаються до уваги судом, адже однозначно не підтверджують використання ТОВ «Газлідер» саме тих будівельних матеріалів, які були придбані у ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг».

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 кодексу визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проте, позивач не підтвердив належним чином господарську операцію з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» і не мав права відносити суми податку на додану вартість по операціям з цим контрагентом до податкового кредиту у перевіряємому періоді.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надані до суду докази не підтверджують належним чином фактичність та реальність господарської операції ТОВ «Газлідер» з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг», оскільки податкові накладні, товарно-транспортні накладні за цією операцією оформлені неналежним чином, відсутні сертифікати якості на придбану позивачем продукцію, а також представником позивача не надано пояснення стосовно того, як ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг», не маючи відповідних трудових ресурсів, здійснювало операції купівлі-продажу будівельних матеріалів, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Газлідер».

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254, 265 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газлідер» до Березівської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2014 року №000152200 та №000162200 - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 11 серпня 2014 року.

Суддя П.П. Марин