Постанова

від 05.08.2014 по справі 916/761/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2014 року Справа № 916/761/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т.Б. Дроботової - головуючого, Г.П. Коробенка, Л.І. Рогач за участю представників: позивачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) відповідачане з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 у справі№ 916/761/14 Господарського суду Одеської області за позовомЧорноморської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" провизнання договору укладеним

ВСТАНОВИВ:

Чорноморська селищна рада звернулась до господарського суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" з позовом про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки від 01.10.2013 в редакції позивача з урахуванням пунктів:

- пункт 2.5.: "Сторони досягли домовленості, що у зв'язку з введенням в дію (з 01.01.2014) нової нормативно грошової оцінки земель населених пунктів Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, яка затверджена рішенням Чорноморської селищної ради № 436-VI від 18 червня 2013 року, розмір орендної плати за даним договором з 01.01.2014 року встановлюється у розмірі 5 % (п'ять відсотків) від нової нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки.

У зв'язку з чим Сторони дійшли згоди після отримання Орендарем витягу про нову нормативну вартість земельної ділянки площею 0,2477 га, внести відповідні зміни до п. п. 2.3., 4.2. цього договору, шляхом укладення додаткової угоди.

При цьому сторони домовилися, що річна орендна плата, яка буде встановлена та визначена на підставі нової нормативної грошової оцінки та додаткової угоди підлягає сплаті з 01 січня 2014 року".

- пункт 4.2.: "Орендна плата за земельну ділянку загальною площею 0,2477 га, на підставі рішення Чорноморської селищної ради № 457-VI від 27.09.2013 розрахована у розмірі 5% (п'ять відсотків) від нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки, що складає 148871,52 грн.".

Позовні вимоги вмотивовано необхідністю відповідності змісту договору оренди земельної ділянки рішенню органу місцевого самоврядування щодо надання зазначеної земельної ділянки в оренду, приписами статей 288.1 та 288.5 Податкового кодексу України, які регулюють порядок встановлення та розмір земельної плати.

Також 01.04.2014 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, прохальна частина якої, крім викладеного в прохальній частині позовної заяви, містить клопотання про відновлення пропущеного строку на подання позовної заяви.

Відповідач відхилив позов, зазначивши, позивач не виніс протокол розбіжностей на розгляд сесії, не передав до суду у встановлений строк розбіжності, які залишились неврегульованими, тому за змістом частини 7 статті 181 Господарського кодексу України договір оренди земельної ділянки є укладеним в редакції відповідача, а провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2014 (суддя Рога Н.В.) у позові відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 (судді: Туренко В.Б. - головуючий, Поліщук Л.В., Таран С.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; позов задоволено частково; визнано пункт 2.5. договору оренди від 01.10.2013 земельної ділянки загальною площею 0,2477 га з кадастровим номером 5122755900:02:001:0003, розташованої за адресою Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 7, укладеним між Чорноморською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" в редакції позивача, виключивши з цього абзацу пункт третій; визнано пункт 4.2. договору оренди земельної ділянки від 01.10.2013 укладеним в редакції позивача; в іншій частині позову відмовлено; з відповідача стягнуто на користь позивача 913.50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, відповідач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: висновок суду апеляційної інстанції щодо поновлення пропущеного строку на подання позовної заяви за наявності поважних причин суперечить статті 53 Господарського процесуального кодексу України; обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає приписами статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України; в резолютивній частині постанови апеляційного господарського суду не викладено умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір; не надано оцінки здійсненню позивачем процесуальної дії з уточнення позовних вимог з порушенням статей 22, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач відзив на касаційну скаргу не надав, представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Чорноморської селищної ради від 18.06.2013 № 436-VІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населених пунктів смт. Чорноморське, с. Гвардійське на території Чорноморської селищної ради; вирішено ввести в дію результати нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Чорноморської селищної ради, що затверджені пунктом 1 даного рішення у відповідності до вимог Податкового кодексу України; після введення в дію оновленої нормативної грошової оцінки, дія нормативної грошової оцінки селища Чорноморське та села Гвардійське Чорноморської селищної ради, що була розроблена ДП "Центр ДЗК" Одеська регіональна філія та затверджена рішенням сесії Чорноморської селищної ради № 315-У від 28.12.2007, припиняється.

Рішенням Чорноморської селищної ради від 27.09.2013 № 457-VІ надано відповідачу земельну ділянку в довгострокову оренду, строком на 43 роки для експлуатації та обслуговування належної відповідачу на праві власності автозаправної станції (АЗС), загальною площею 0,2477 га, яка знаходиться в межах населеного пункту смт. Чорноморське, за адресою: Одеська обл., Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 7; встановлено річну орендну плату за зазначену земельну ділянку із розрахунку 5% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки у відповідності до наданого управлінням Держземагенства у Комінтернівському районі витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; доручено голові Чорноморської селищної ради від імені ради укласти довгостроковий договір оренди земельної ділянки з відповідачем на умовах, затверджених цією сесією

На виконання вищезазначених рішень Чорноморської селищної ради, підписаний останньою та скріплений печаткою типовий проект договору оренди земельної ділянки, датований 01.10.2013, в трьох примірниках був направлений відповідачу, який отримав проект 11.01.2014, підписав його 29.01.2014 з протоколом розбіжностей та 30.01.2014 направив до селищної ради.

Отримавши один примірник договору та три примірника протоколу розбіжностей 04.02.2014 р., позивач розглянув їх та 07.02.2014 склав протокол узгодження розбіжностей, прийнявши пропозицію товариства про включення до договору пункту 4.13.; розбіжності за пунктами 2.5., 4.2. договору залишились не врегульованими.

Зазначені розбіжності передані селищною радою для розгляду до суду 21.02.2014. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2014 позовна заява була повернута без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України (в квитанції про сплату судового збору № 4669.843.1 від 21.02.2014 на суму 1218,00 грн. в графі призначення платежу зазначено: "судовий збір ОСОБА_6 Господарський суд Одеської області, код ЄДРПОУ 0349997, тоді як позивачем є Чорноморська селищна рада"); сплачений збір зазначеною судовою ухвалою повернуто саме Чорноморській селищній раді.

Вдруге з позовною заявою про врегулювання розбіжностей позивач звернувся до суду 27.02.2014.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з висновку, що спірні правовідносини сторін щодо укладання договору оренди землі та, зокрема, щодо порядку врегулювання розбіжностей по договору, регулюються загальними нормами законодавства, зокрема, статтею 181 Господарського кодексу України, позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до суду з позовом про врегулювання розбіжностей по договору, поважні підстави для поновлення якого відсутні; позивач не позбавлений права щодо внесення змін у договір для приведення умов договору у відповідність до змісту рішення Чорноморської селищної ради від 27.09.2013 № 457-VІ.

Переглядаючи справу в повному обсязі за приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції, натомість, зазначив, що з наявних матеріалів справи вбачається, що позивач виконав вимоги частини 5 статті 181 Господарського кодексу України, скориставшись в межах 20 денного строку правом на судовий розгляд спору про врегулювання розбіжностей; відтак, спір розглянуто апеляційним судом по суті заявлених вимог та викладено спірні пункти в редакції позивача, а саме:

- пункт 2.5. "Сторони досягли домовленості, що у зв'язку з введенням в дію (з 01.01.2014 р.) нової нормативно грошової оцінки земель населених пунктів Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, яка затверджена рішенням Чорноморської селищної ради № 436-VI від 18 червня 2013 року, розмір орендної плати за даним договором з 01.01.2014 року встановлюється у розмірі 5 % (п'ять відсотків) від нової нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки.

У зв'язку з чим Сторони дійшли згоди після отримання Орендарем витягу про нову нормативну вартість земельної ділянки площею 0,2477 га, внести відповідні зміни до п. п. 2.3, 4.2 цього договору, шляхом укладення додаткової угоди.

- пункт 4.2. "Орендна плата за земельну ділянку загальною площею 0,2477 га, на підставі рішення Чорноморської селищної ради № 457-VI від 27.09.13 р. розрахована у розмірі 5% (п'ять відсотків) від нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки, що складає 148871,52 грн. на рік".

При цьому, сторони нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначали у відповідності до пункту 2.3. договору, яким передбачено: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає - 2977430,48 грн., згідно з витягом технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за №2081-0 від 05.09.13 р. наданого Управлінням Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області".

Щодо абзацу третього пункту 2.5. договору в редакції позивача, в якому зазначено "При цьому сторони домовились, що річна орендна плата, яка буде встановлена та визначена на підставі нової нормативної грошової оцінки та додаткової угоди підлягає сплаті з 01.01.2014 р.", то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його виключення з договору на підставі частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України.

Задовольняючи частково позов, апеляційний суд визнав обґрунтованою редакцію спірних пунктів, запропоновану позивачем відповідно до змісту правового акта органу місцевого самоврядування, який не оскаржено, не скасовано, та який не суперечить статті 288 Податкового кодексу України.

Судова колегія зазначає, що статтею 181 Господарського кодексу України врегульований загальний порядок укладання господарських договорів, згідно з яким проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті (підпис та скріплення печаткою) і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором; сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони (крім переддоговірних спорів, які виникають при укладанні договору, що є обов'язковим для сторін на підставі закону; якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Водночас слід враховувати, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Відповідно до статей 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтями 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішення. Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції селищної ради віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, а статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статті 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За статтею 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; порядок укладення договору оренди земельної ділянки визначено статтею 16 зазначеного Закону, а частиною 2 статті 14 Закону передбачено затвердження Кабінетом Міністрів України типової форми договору оренди землі. Частиною 3 статті 184 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

З огляду на наведене, укладення договору оренди землі повинно здійснюватися сторонами на підставі закону та відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту (стаття 648 Цивільного кодексу України). За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, інших вимог розумності та справедливості.

Посилання скаржника на порушення апеляційним господарським судом статей 22, 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України не може бути взято до уваги, оскільки зі змісту позовної заяви та уточнення не вбачається, що позивач здійснював процесуальні дії зі зміни позовних вимог.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо правомірності вимог позивача та редакції спірних умов договору, а відповідач, покликаючись на приписи частини 7 статті 181 Господарського кодексу України, помилково застосував їх до умов договору, редакція яких визначається відповідно до статті 648 Цивільного кодексу України.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд, розглядаючи справу відповідно до положень статей 43, 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі істотні обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли та існували між сторонами, надав оцінку наявним у справі доказам згідно з вимогами статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не ґрунтуються на вірному застосуванні норм процесуального права, суперечать матеріалам справи та положенням матеріального права; підстав для скасування судових рішень з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що за змістом статті 84 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору; розглянувши позовні вимоги та вірно вирішивши спір, суд апеляційної інстанції не виконав вказівку процесуального законодавства, в зв'язку з чим резолютивну частину постанови апеляційної інстанції слід змінити, виклавши абзац 4 резолютивної частини таким чином: "Визнати пункт 2.5. договору оренди від 01.10.2013 земельної ділянки загальною площею 0,2477га з кадастровим номером 5122755900 :02:001:0003, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 7, укладеним між Чорноморською селищною радою та ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" в редакції позивача, виключивши з цього пункту абзац третій та викладений наступним змістом:"Сторони досягли домовленості, що у зв'язку з введенням в дію (з 01.01.2014) нової нормативно грошової оцінки земель населених пунктів Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, яка затверджена рішенням Чорноморської селищної ради № 436-VI від 18 червня 2013 року, розмір орендної плати за даним договором з 01.01.2014 року встановлюється у розмірі 5 % (п'ять відсотків) від нової нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки.

У зв'язку з чим Сторони дійшли згоди після отримання Орендарем витягу про нову нормативну вартість земельної ділянки площею 0,2477 га, внести відповідні зміни до п. п. 2.3, 4.2 цього договору, шляхом укладення додаткової угоди."

Абзац 5 резолютивної частини постанови викласти таким чином: "Визнати пункт 4.2. договору оренди земельної ділянки від 01.10.2013 укладеним в редакції позивача, викладений наступним змістом: "Орендна плата за земельну ділянку загальною площею 0,2477 га, на підставі рішення Чорноморської селищної ради № 457-VI від 27.09.2013 розрахована у розмірі 5% (п'ять відсотків) від нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки, що складає 148871,52 грн. на рік".

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 5 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕД ХОЛДІНГЗ" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 у справі № 916/761/14 Господарського суду Одеської області змінити.

Викласти абзац 4 резолютивної частини постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 таким чином :

"Визнати пункт 2.5. договору оренди від 01.10.2013 земельної ділянки загальною площею 0,2477га з кадастровим номером 5122755900 :02:001:0003, розташованої за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 7, укладеним між Чорноморською селищною радою та ТОВ "ГЕД ХОЛДІНГЗ" в редакції позивача, виключивши з цього пункту абзац третій та викладений наступним змістом:"Сторони досягли домовленості, що у зв'язку з введенням в дію (з 01.01.2014) нової нормативно грошової оцінки земель населених пунктів Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області, яка затверджена рішенням Чорноморської селищної ради № 436-VI від 18 червня 2013 року, розмір орендної плати за даним договором з 01.01.2014 року встановлюється у розмірі 5 % (п'ять відсотків) від нової нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки.

У зв'язку з чим Сторони дійшли згоди після отримання Орендарем витягу про нову нормативну вартість земельної ділянки площею 0,2477 га, внести відповідні зміни до п. п. 2.3, 4.2 цього договору, шляхом укладення додаткової угоди."

Викласти абзац 5 резолютивної частини постанови Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 наступним чином:

"Визнати пункт 4.2. договору оренди земельної ділянки від 01.10.2013 укладеним в редакції позивача, викладений наступним змістом: "Орендна плата за земельну ділянку загальною площею 0,2477 га, на підставі рішення Чорноморської селищної ради № 457-VI від 27.09.2013 розрахована у розмірі 5% (п'ять відсотків) від нормативно грошової оцінки цієї земельної ділянки, що складає 148871,52 грн. на рік".

В решті постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2014 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді Г. Коробенко

Л. Рогач