Ухвала

від 12.08.2014 по справі 218/849/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 218/849/13-ц Номер провадження 22-ц/775/5463/2014

Головуючий у 1 інстанції Федченко В.М.

Доповідач Папоян В.В.

Категорія 24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 серпня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Папоян В.В.,

суддів: Пономарьової О.М., Биліни Т.І.,

при секретарі: Чекіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 28 травня 2014 року по справі за позовом приватного підприємства «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом на обґрунтування якого посилався, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 та споживачем послуг з утримання будинку, прибудинкової території які надаються позивачем. Надані ними послуги відповідачем сплачуються неналежним чином та має місце заборгованість за період квітня 2010 року по березень 2013 року у сумі 2867 грн. 92 коп. яку просили стягнути з відповідача на їх користь та судові витрати.

Рішенням Амвросіївського районного суду Донецької області від 28 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. З відповідача стягнуто заборгованість за надані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у сумі 2867 грн. 92 коп. то судовий збір.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважають, що суд першої інстанції невірно застосував матеріальний закон, неналежним чином з'ясував усі обставини по справі, а висновки суду не відповідають встановленим по справі обставинам. Зазначав, що він у спірній квартирі фактично не мешкає, послуги надавалися не в повному обсязі та неналежної якості. Крім того, суд не прийняв до уваги, що між сторонами і досить відсутній відповідний договір про надання послуг.

Відповідач в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторони, перевіривши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст.10 Закону України «Про приватизацію Державного житлового фонду», ст..ст.13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити плату за обслуговування і ремонт будинку. До послуг з утримання будинків і прибудинкових територій відносяться: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральними органами виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язки виконавця - надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 «Про приватизацію державного житлового фонду.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що квартира на праві власності належить відповідачу, зазначений факт сторонами по справі не спростовується.

Відповідно до рішення Амвросіївської міської ради від 21 серпня 2008 року за №%/21-453 житловий фонд, якій знаходиться в комунальній власності територіальної громади передано на обслуговування ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба». Тарифи житлово комунальних послуг які надаються позивачем встановлено рішенням виконавчого комітету Амвросіївської міської ради від 19 серпня 2008 року за № 260 та від 22 вересня 2011 року за №377.

Сторонами по справі не спростовується, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем комунальних послуг по утриманню та обслуговуванню житла і прибудинкової території які надавалися ПП «Амвросіївська житлово-експлуатаційна служба» за вказаною адресою. Споживачем надані послуги сплачуються не в повному обсязі та заборгованість за період з 1 квітня 2010 року по 31 березня 2013 року склала 2867 грн. 92 коп.

На підтвердження надання послуг за період 2010-2013 років позивачем надані: виписки з книги обліку нарядів-завдань виконаних робіт з поточного ремонту та за заявками населення паспорти готовності до роботи в опалювальний період, кошторисом на проведення будівельних робіт, акти прийомки-передачі робіт по прибиранню прибудинкової території, графіком перевірки димових та вентиляційний каналів, тощо.

За таких обставин розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем надані відповідні комунальні послуги та споживачем у порушення вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зобов'язання щодо сплати за надані послуги виконуються неналежним чином, тому спірна сума заборгованості підлягає стягненню на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги, що заборгованість за вказаний період нарахована неправомірно та відсутні підстави для стягнення суми за оплату послуг оскільки між сторонами не укладалися договори на їх надання, апеляційним судом не приймаються до уваги. Судом встановлений факт користування відповідачами наданими послугами, а відсутність укладеного у письмовій формі договору не позбавляє сторони зобов'язання належного виконання умов договору. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що фактично між сторонами виникли правовідносини за якими апелянт, як власник зобов'язаний сплачувати витрати на утримання майна.

Доводи апеляційної скарги стосовно неналежного надання послуг з боку позивача апеляційним судом не приймаються до уваги оскільки ч.1, 3 ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідачем не надано належних та допустимих доказів порушення позивачем своїх обов'язків щодо утримання будинку та прибудинкової території за вказаний період. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення заборгованості.

Решта доводів апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Виходячи з наведеного, та враховуючи доводи апеляційної скарги, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування немає. За таких обставин відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню як необґрунтована, а рішення суду підлягає залишенню без змін як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Амвросіївського районного суду Донецької області від 28 травня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір недоплачений при подачі апеляційної скарги у сумі 7 грн. 10 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: