Рішення

від 04.08.2014 по справі 910/24285/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24285/13 04.08.14

За позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес - Україна»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»

про стягнення 42 566, 84 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Гулевець О.В.

Представники:

від позивача: Шоха С.І.

від відповідача: Томін О.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Велес - Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 42 566, 84 грн. за договором про співробітництво в галузі факультативного перестрахування від 15.11.2004 р. Позовні вимоги обґрунтовані настанням страхового випадку, ризики за яким були перестраховані у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р. порушено провадження у справі № 910/24285/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.01.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення припиненням дії ковер-ноту № 07 від 29.09.2010 р., яким позивач обґрунтовує свої вимоги.

Також відповідач відзначає, що позивачем порушено умови оригінального договору добровільного страхування наземного транспорту № 03-01/01/10-А-03 від 04.10.2010 р. в частині терміну виплати страхового відшкодування, у зв'язку з чим відповідачем на підставі п. 3.8. договору від 15.11.2004 р. відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Позивач подав письмові пояснення по справі, у яких зазначає, що відповідач не звертався до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес - Україна» про припинення дії ковер-ноти 07 від 29.09.2010 р. та здійснював зарахування сплачених позивачем коштів до страхових резервів, які формуються страховиком із страхових (перестрахових) премій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/24285/13.

Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. визначено колегіальний склад суду для подальшого розгляду справи № 910/24285/13 - Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О та Чебикіна С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2014 р. дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.04.2014 р.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Склад суду у даній справі неодноразово змінювався.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 04.08.2014 р. колегіальний склад суду у даній справі змінено наступним чином - Пригунова А.Б. (головуюча), Гулевець О.В. та Любченко М.О.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 04.08.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2004 р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Велес - Україна» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» укладено договір про співробітництво в галузі факультативного перестрахування, предметом якого є взаємовигідна співпраця, права та обов'язки сторін в галузі факультативного перестрахування ризиків.

Відповідно до п 1.2. договору в перестрахування передаються ризики, визначені в кожному окремому випадку договором перестрахування або ковер-нотом, що містять всі умови, на яких ризик передається в перестрахування. При цьому, акцептовані договори та ковер-ноти, передані факсимільним зв'язком, мають рівну юридичну силу з оригіналом до отримання оригіналів документів. В подальшому факсимільні копії в обов'язковому порядку підлягають заміні на оригінали. Оригінали документів мають бути надані мають бути надані не пізніш як протягом одного місця з моменту отримання акцептованої факсимільної копії.

Відповідно до п.п. 2.1.4., 2.1.5. договору сторона, яка передає ризик в перестрахування зобов'язано протягом 3-х діб після отримання інформації про страховий випадок сповістити про це сторону, що прийняла ризик в перестрахування шляхом направлення відповідного повідомлення факсом. Направити приймаючій стороні факсове повідомлення про виплату її частини страхового відшкодування протягом 5-ти діб після отримання повного пакету документів, що підтверджують обставини страхового випадку та розмір збитків.

Згідно з п. 3.2. договору приймаюча сторона зобов'язана перерахувати стороні, що переждала ризик, частину страхового відшкодування, відповідно до прийнятого на себе ліміту відповідальності, протягом десяти банківських днів після отримання письмової заяви передаючої сторони з розрахунком частки страхового відшкодування, що має бути сплачена приймаючою стороною.

Договір, відповідно до п.п. 6.3., 6.4. вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє необмежений строк. Умови та строк дії конкретних договорів перестрахування (ковер-нотів) обумовлюється в цих договорах.

04.10.2011 р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Велес - Україна» та ОСОБА_7 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 03-01/10-А-03, за умовами якого прийнято на страхування транспортний засіб - автомобіль «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що в межах договору від 15.11.2004 р., між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Велес - Україна» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» 29.09.2010 р. укладено ковер-нот № 07 про перестрахування автомобіля «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1, 2005 року, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний відшкодувати частину збитків у зв'язку з настанням страхового випадку у сумі 42 566, 84 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Як встановлено судом на підставі усних та письмових пояснень сторін, 29.09.2010 р. позивач звернувся до відповідача із проектом ковер-ноту № 07 від 29.09.2010 р., предметом якого є перестрахування автомобіля «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску на період з 07.09.2010 р. до 06.09.2011 р. № 07 від 29.09.2010 р.,

Відповідно до п.п. 5.1., 5.5. ковер-ноту № 07 від 29.09.2010 р. відповідальність перестраховика становить 95 000, 00 грн., страховим тариф - 5, 12 %, касовий збиток 10 000, 00 грн.; акцептування ковер-ноту зобов'язує перестраховика дотримуватись рішень страховика, за виключенням збільшення суми відповідальності перестраховика.

Як зазначає відповідач, електронною поштою ним було направлено Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Велес - Україна» відскановану копію проекту ковер-ноту № 07 від 29.09.2010 р., підписану Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес», однак у встановлений договором від 15.11.2004 р. місячний строк, позивач не замінив факсимільну копію вказаного кавер-ноту на оригінал, у зв'язку з чим останній автоматично припинив свою дію.

З приводу наведеного суд відзначає, що відповідно до п. 1.2. договору про співробітництво в галузі факультативного перестрахування від 15.11.2004 р. акцептовані договори та ковер-ноти, передані факсимільним зв'язком, мають рівну юридичну силу з оригіналом до отримання оригіналів документів, які мають бути надані не пізніш як протягом одного місця з моменту отримання акцептованої факсимільної копії.

В той же час, суд приймає до уваги, що вказаними нормами не визначено наслідки невиконання умови щодо заміни факсимільних документів на оригінали, як то припинення договору, його недійсність тощо.

При цьому, суд враховує, що наявними у справі копіями платіжних доручень № 55 від 22.02.2011 р., № 106 від 26.04.2011 р. та № 160 від 22.06.2011 р., оригінали яких досліджено у судовому засіданні, підтверджується перерахування позивачем на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» грошових коштів на загальну суму 4 864, 00 грн. у якості перестрахової премії згідно ковер-нот № 07 за договором факультативного перестрахування від 15.11.2004 р.

Будь-яких заперечень щодо отримання вищевказаних коштів від Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес - Україна» відповідач не навів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Згідно зі ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тож, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, виходячи із загальних засад цивільного законодавства України, суд дійшов висновку, що наявні у справі докази підтверджують фактичне прийняття Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» на перестрахування автомобіль «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, а відтак - умова ковер-ноту № 07 щодо виплати страхового відшкодування в межах встановленої відповідальності є обов'язковою для виконання Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування» визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Як встановлено судом, 01.07.2011 р. на вул. Кільцевій у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1, внаслідок якого вказаний останній отримав механічні пошкодження.

Відповідно до акту Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес - Україна» від 10.10.2011 р. вищевказана подія визнана страховим випадком, передбаченим договором страхування № 03-01/10-А-03 від 04.01.2010 р.

Відповідно до розрахунку Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес - Україна» сума страхового відшкодування за договором № 03-01/10-А-03 від 04.01.2010 р. становить 82 830. 65 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено виплату страхового відшкодування власнику автомобіля «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1 у розмірі 82 830. 65 грн., що підтверджується видатковими касовими ордерами, засвідчені копії яких доучені до матеріалів справи.

У подальшому позивач звертався до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» з вимогами про перерахування частки його відповідальності за ковер-нотом.

Слід також відзначити, що за змістом листів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» на запити позивача, відповідач не заперечує факт існування між сторонами взаємних зобов'язань щодо перестрахування автомобіля «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_1 та не відмовляє у виплаті частки страхового відшкодування за перестрахуванням, однак стверджує про відсутність у переліку наданих позивачем документах довідки державної автомобільної інспекції про транспортну пригоду, протоколу огляду місця події та автотоварознавчого дослідження автомобіля.

При цьому, суд звертає увагу, що серед додатків до листа Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес - Україна», який містить вхідний штамп Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» вказано в тому числі довідку державної автомобільної інспекції, в той час як надання решти вказаних відповідачем документів не є обов'язковим ані в силу вимог договору, ані в силу норм чинного законодавства України.

Таким чином, з вищевикладеного суд дійшов висновку, що прийнявши від Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес - Україна» грошові кошти у якості перестрахувальної премії відповідач ухиляється від виконання зобов'язань, що випливають із договору від 15.11.2011 р та ковер-ноту, укладеного в межах вказаного договору.

Що ж до доводів відповідача про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п. 3.8. договору від 15.11.2004 р., суд відзначає, що зазначеним пунктом визначено підстави призупинення відповідальності або відмови у виплаті страхового відшкодування саме для передаючої сторони, якою у даному випадку є Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Велес - Україна».

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, здійснивши оцінку наявних у справі доказів та встановлених судом обставин за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно ухиляється від виплати перестрахового відшкодування Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Велес - Україна».

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес - Україна» задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Велес - Україна» (02660, м. Київ, вул. Братиславська, 52, код ЄДРПОУ 31286260) 42 566, 84 (сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят шість грн. 84 коп.) грн. та 1 720, 50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.08.2014 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Гулевець О.В.