Рішення

від 11.08.2014 по справі 916/1051/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2014 р.Справа № 916/1051/14

За позовом Заступника прокурора Одеської області;

до відповідачів: 1. Біляївської районної державної адміністрації Одеської області;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Арагон";

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Біляївська района рада;

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку

Головуючий суддя Горячук Н.О.

Суддя Никифорчук М.І.

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

Від прокурора: за посв. Вергін Д.Є.;

Від відповідачів: 1. Біляївської районної державної адміністрації Одеської області: за дов. Славська І.М.;

2. ТОВ „Арагон": за дов. Асауленко Ю.С.;

Від третьої особи: за дов. Бєдний О.М.;

Суть спору: Заступник прокурора Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Біляївської районної державної адміністрації Одеської області та Товариства з обмеженою відповідальністю „Арагон" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5121010100:01:001:0140), розташованої на території Біляівської та Яськівської сільських рад, загальною площею 1,7952га, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю „Арагон" та Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області 26.09.2007р. та повернення до земель запасу Біляівської та Яськівської сільських рад (за межами населеного пункту), земельної ділянки (кадастровий номер 5121010100:01:001:0140), розташованої на території Біляівської та Яськівської сільських рад загальною площею 1,7952га, нормативною вартістю 78069,32грн.

Прокурор на позовних вимогах наполягає.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Арагон" проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов та просить суд залишити позов без розгляду про що 18.06.2014р. надав до суду відповідне клопотання.

Відповідач Біляївська районна державна адміністрація проти позову заперечує у повному обсязі та підтримує заперечення відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арагон".

Представник третьої особи у судовому засіданні пояснив, що згідно Закону України „Про оренду землі" проводиться нормативно-грошова оцінка землі, але договір укладений відповідно до вимог Закону України „Про оренду землі", в договорі визначені всі істотні умови. При укладенні договору нормативно-грошова оцінка була розроблена, а також проведена державна експертиза. Районна рада затверджує нормативно-грошову оцінку при наявності зазначених документів. За таких обставин інтереси держави не порушені, державі збитки не причинені.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Прокуратурою Одеської області в січні 2014 року була проведена перевірка дотримання вимог земельного та податкового законодавства при стягненні плати за землю на території Одеської області.

В ході проведеної перевірки встановлено, що 26.09.2007 року між Біляївською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю „Арагон" укладено договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5121010100:01:001:0140), розташованої на території Яськівської сільської ради загальною площею 1,7952га.

Прокурор вказує, що відповідно до п. 4 вказаного договору оренди нормативна оцінка вищевказаної ділянки на момент будівництва з урахуванням коефіцієнту індексації становить 78069,00грн. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки після завершення будівництва з урахуванням індексації становить 243959,05грн.

Позивач вважає, що оскільки в порушення вимог ст. 123 Земельного кодексу України , ч. 1, 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 13, 20, 21, 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативно-грошової оцінки зазначеної земельної ділянки на розгляд до Біляївської районної ради не надавалась, останньою не затверджувалась, що підтверджується листом Управління Держземагенства у Біляївському районі Одеської області від 04.02.2014 р. № 01-05-11/569 та листом архівного відділу Біляївської районної ради Одеської області від 08.02.2014 р. № 18-43/1, спірний договір підлягає визнанню недійсним.

При цьому прокурор, звертаючись із даною позовною заявою в інтересах держави як позивач, послався на те, що органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Біляївська районна державна адміністрація, якою порушені вимоги діючого законодавства при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки. За таких обставин заступником Біляївського міжрайонного прокурора самостійно подано до суду позов в інтересах держави.

Прокурор обґрунтовує порушенням відповідачами ст. 23 Закону України „Про оренду землі" при укладенні зазначеного вище договору, оскільки нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту не була затверджена Біляївською районною радою. Так, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави як позивачем обумовлено тим, що органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Біляївська районна державна адміністрація, але нею порушені вимоги діючого законодавства при укладенні спірного договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формою представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

За приписами ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно з абзацом четвертим частини 1 статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

З врахуванням вимог ч. 2 ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 ГПК України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Виходячи зі змісту положень ст.ст. 2, 29 ГПК України, тільки у разі відсутності державного органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор має право виступати в господарському процесі як позивач. Прокурор не повинен перебирати на себе повноваження державних органів по здійсненню останніми функцій держави у спірних правовідносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, тому прокурор згідно п. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди землі) визначив орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Біляївську райдержадміністрацію, але залучив останню в якості відповідача, оскільки вважає, що саме нею порушені вимоги законодавства при укладенні спірного договору оренди землі, стороною якого вона являється.

В абз. 3, 4 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (з наступними змінами і доповненнями) господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду. Якщо господарський суд помилково порушив провадження у справі за позовом прокурора, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.

Однак, у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем (частина друга статті 2, частина друга статті 29 ГПК), то господарський суд не вчиняє процесуальних дій, зазначених в абзацах третьому і четвертому цього пункту постанови; в таких випадках повернення позовної заяви або залишення її без розгляду можливе лише за наявності підстав, зазначених відповідно у пунктах 1, 2, 3, 5 - 9 частини першої статті 63 або в пунктах 1, 2, 5, 6 частини першої статті 81 ГПК (абз. 5 п. 3).

Отже, оскільки прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем, судом вже порушено провадження у справі за позовом заступника прокурора і відсутні підстави передбачені п.п. 1, 2, 5, 6 ст. 81 ГПК України (п. 1 - позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; п. 2 - у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; п. 5 - позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; п. 6 - громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором), то відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Арагон" про залишення позову Заступника прокурора Одеської області без розгляду, у зв'язку з чим спір підлягає розгляду по суті заявлених вимог.

Відповідач - Біляївська районна державна адміністрація відзив на позов не надала, проте представник у судовому засіданні проти заявленого прокурором позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Відповідач - ТОВ "Арагон" проти позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на відсутність визначених законом підстав для визнання спірного договору недійсним.

Відповідач вказує, що ТОВ „Арагон" виконало всі вимоги діючого законодавства, щодо порядку відведення земельних ділянок в оренду та укладання договору оренди землі. Зокрема, ТОВ „Арагон" отримало дозвіл на вибір земельних ділянок на території Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради, що підтверджуються рішеннями Ясківської сільської ради Біляївського районну Одеської області №41/V від 27.10.2006р. та Біляївської міської ради №312-11 від 30.03.2007р. Розпорядженням Біляївської РДА Одеської області №572/2007 від 11.05.2007р. ТОВ „Арагон" було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки. На замовлення відповідача ТОВ „Інагро" розроблено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Арагон" в довгострокову оренду строком на 35 років. Проект відведення був погоджений відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, в тому числі Державним агентством земельних ресурсів України, про що свідчить висновок державної землевпорядної експертизи від 27.06.2007р. №357-07, де зазначено що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не має зауважень та в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України. В подальшому вказаний проект відведення земельної ділянки був затверджений розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації №870/2007 від 02.07.2007р. відповідно до вимог ст.ст. 123-124 Земельного кодексу України, чинних на момент затвердження проекту землеустрою. До того ж на замовлення ТОВ „Арагон" ТОВ „Інагро" була розроблена технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, вказана технічна документація пройшла державну землевпорядну експертизу.

Відповідач ТОВ „Арагон" стверджує, що спірний договір оренди земельної ділянки відповідає вимогам чинного законодавства, в ньому узгоджено всі істотні умови, визначена орендна плата, яка сплачується систематично в повному обсязі та зазначає, що прокурором не доведено, що відповідачі укладаючи договір оренди причинили шкоду державі, і тому виникла необхідність прокурора звертатись з позовом до суду.

На підставі рішень Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області №41/V від 27.10.2006р. та Біляївської міської ради №312-11 від 30.03.2007р. відповідачем - ТОВ „Арагон" отримано дозвіл на вибір земельних ділянок на території Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради.

Розпорядженнями Біляївської райдержадміністрації №393/2007 та №394/2007 від 10.04.2007р. дозволено ТОВ „Арагон" збір матеріалів попереднього погодження по вибору земельної ділянки загальною площею 20,380 га за рахунок земель запасу Яськівської сільської ради та земельної ділянки загальною площею 15,72 га за рахунок земель запасу Біляївської міської ради в довгострокову оренду терміном на 35 років для експлуатації гідротехнічних споруд, благоустрою, а також розташування оздоровчо - спортивного комплексу з наданням послуг, пов'язаних із розведенням та ловлею риби і дичини, для обслуговування жителів територіальної громади.

Розпорядженням Біляївської райдержадміністрації Одеської області №572/2007 від 11 травня 2007 року ТОВ „Арагон" затверджено акт вибору земельної ділянки площею 30,123 га для експлуатації гідротехнічних споруд, благоустрою, а також розташування оздоровчо - спортивного комплексу з наданням послуг, пов'язаних із розведенням та ловлею риби і дичини для обслуговування жителів територіальної громади району із земель водного фонду, що перебувають в запасі Яськівської сільської ради та Біляївської міської ради, в т.ч.: на території Біляївської міської ради ділянка площею 9,813 га, на Яськівської сільської ради ділянка площею 20,380 га. Також вказаним розпорядженням Біляївської райдержадміністрації надано ТОВ „Арагон" дозвіл на розробку проекту відведення вищевказаної земельної ділянки площею 30,123 га.

ТОВ „Інагро", згідно вищевказаного розпорядження Біляївської райдержадміністрації №572/2007 від 11.05.2007р. за замовленням ТОВ „Арагон" на підставі укладеного договору №14-4/V від 14.05.2007р. розроблено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Арагон" для експлуатації гідротехнічних споруд, благоустрою, а також розташування оздоровчо-спортивного комплексу з наданням послуг, пов'язаних із розведенням та ловлею риби і дичини, для обслуговування жителів територіальної громади району в довгострокову оренду строком на 35 років на території Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради.

Державним агентством земельних ресурсів України проведена державна експертиза землевпорядної документації - вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ТОВ „Арагон", про що свідчить висновок від 27.06.2007р. №357-07, згідно якого до проекту землеустрою не було зауважень.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачу - ТОВ „Арагон" затверджений розпорядженням Біляївської районної державної адміністрації Одеської області за №170/2007 від 02.07.2007р., згідно якого відповідачу надано в довгострокову оренду терміном на 35 років земельні ділянки, в тому числі й передана за спірним договором. Зазначене розпорядження Біляївської райдержадміністрації є чинним на момент розгляду справи в суді, докази про його оскарження відсутні.

Відповідачем ТОВ „Арагон" також було замовлено та розроблено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки вищевказаних земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Вказана технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок пройшла державну експертизу, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації №А456 від 10.09.2007р. Відділом земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області Головного управління земельних ресурсів у Одеській області складений витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що передавались в оренду відповідачу - ТОВ „Арагон".

26 вересня 2007 року між Біляївською районною державною адміністрацією Одеської області (орендодавець) та ТОВ „Арагон" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим №5121010100:01:001:0140, розташованої на території Яськівської сільської ради загальною площею 1,7952га. (далі договір).

Відповідно до п. 4 договору нормативно-грошова оцінка земельної ділянки на момент будівництва з урахуванням коефіцієнту індексації становить 78069,00грн. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки після завершення будівництва з урахуванням індексації становить 243959,05грн.

Згідно із п. 8 в договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Строк дії договору встановлено в п. 38 договору, за яким останній набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Так, за положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, а відповідно до Указу Президента України від 17.02.2003р. №134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

Договір оренди землі зареєстрований в Біляївському районному відділі Одеської регіональної філії ДП „Центр державного земельного кадастру", про що у книзі записів реєстрації договорів землі вчинено запис від 03.10.2007р. за №04.07.516.00043.

Як з'ясовано судом, визначена сторонами у спірному договорі орендна плата розрахована саме на підставі вищевказаної нормативно-грошової оцінки землі, по якій була проведена державна експертиза.

З матеріалів справи вбачається, що орендна плата відповідачем сплачується в повному обсязі, що не заперечується сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Як вбачається зі змісту договору відповідачі дійшли згоди з усіх вищенаведених істотних умов договору оренди землі, які передбачені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент укладення спірного договору), що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої цієї статті щодо визнання договору оренди землі недійсним.

Щодо доводів прокурора про незатвердження Біляївською районною радою технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель, в т.ч. спірної земельної ділянки (кадастровий №5121010100:01:001:0140) на підставі якої розрахована орендна плата за вказаним договором, суд зазначає наступне.

Чинне законодавство не пов'язує дійсність договору оренди землі із наявністю або відсутністю затвердженої у встановленому законом порядку технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель, також це не є істотною умовою договору оренди землі, відсутність якої може свідчити про недотримання відповідачами вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору оренди землі.

Згідно положень ст. 18 Закону України „Про оцінку земель" нормативно-грошова оцінка розташованих земельних ділянок несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Арагон" замовило нову технічну документацію на земельну ділянку, що передана йому в оренду на підставі спірного договору, про що свідчить договір №10130558 від 14.03.2014 р. на виконання робіт із землеустрою між ТОВ „Арагон" і ТОВ „ДП Інагро".

В п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наведено, що сторони можуть самі усунути у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочинів недійсними, зокрема, погодження правочину з відповідним державним органом.

В п. 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами і доповненнями) зазначено, що судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється. З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

У вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 677 (п. 2.26 Постанови Пленуму ВГСУ № 6).

До того ж, договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою відповідно до п. 2.29 вказаної Постанови Пленуму ВГСУ № 6.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурор як позивач не довів порушення відповідачами інтересів держави або спричинення шкоди державі внаслідок укладення відповідачами спірного договору.

Право оренди землі за спірним договором зареєстровано у встановленому порядку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно, здійснивши реєстрацію права оренди за спірним договором, тим самим підтвердив відповідність договору вимогам діючого законодавства.

Крім того, відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та

застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні від 24.06.2003р. у справі "Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії" Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що визнання недійсним договору, згідно з яким особа отримала майно від держави, та подальше позбавлення цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.

Зазначене рішення Європейського суду з прав людини застосовано Вищим господарським судом України при прийнятті постанов від 23.01.2007р. у справі №47/83, від 04.12.2008р. у справі №2/142-08, від 21.07.2010р. у справі № 8/19пд та ін., а також Одеським апеляційним господарським судом у справі № 5016/892/2012 (14/31).

При цьому вимоги заступника прокурора Одеської області щодо повернення до земель запасу Яськівської сільської ради спірної земельної ділянки (кадастровий номер 5121010100:01:001:0140), розташованої на території Яськівської сільської ради за межами населеного пункту, загальною площею 1,7952га, нормативною вартістю 78069,32грн. не узгоджуються із нормами ГПК України, оскільки прокурор не вказував Яськівську сільську раду позивачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовних вимог, відсутні.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 11.08.2014р.

Головуючий суддя Горячук Н.О.

Суддя Никифорчук М.І.

Суддя Панченко О.Л.