Постанова

від 16.12.2014 по справі 916/1051/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року Справа № 916/1051/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Волковицької Н.О., Рогач Л.І. за участю представників: прокурораКлюге Л.М., посв. № 014652 відповідачівне з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) третьої особине з'явився (про час і місце судового засідання повідомлені належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у справі№ 916/1051/14 Господарського суду Одеської області за позовомЗаступника прокурора Одеської області до - Біляївської районної державної адміністрації; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Арагон" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаБіляївська районна рада Одеської області провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

20.03.2014 заступник прокурора Одеській області звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кадастровий № 5121010100:01:001:1140), розташованої на території Біляївської та Яськівської сільських рад загальною площею 1,7952 га, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Арагон" та Біляївською районною державною адміністрацією 26 вересня 2014 року, та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Арагон" повернути до земель запасу Біляївської та Яськівської сільських рад земельну ділянку (кадастровий № 5121010100:01:001:1140), розташовану на території Біляївської та Яськівської сільських рад, загальною площею 1,7952 га та нормативною вартістю 78069,32 га. Позовні вимоги вмотивовано приписами статті 123 Земельного кодексу України, статей 13, 20, 21 та 23 Закону України "Про оцінку землі" (у відповідній редакції), в порушення яких технічна документація з нормативно-грошової оцінки зазначеної земельної ділянки не надавалась до уповноваженого органу та цим органом не затверджувалась; прокурор посилається на повідомлення про вказане порушення у лютому 2014 року в ході проведення перевірки дотримання вимог земельного та податкового законодавства при стягненні плати за землю на території Одеської області, в зв'язку з чим вважає, що позовну давність для захисту порушеного права держави при зверненні з позовом не пропущено.

Відповідачі заперечували проти позовних вимог, посилаючись на відповідність спірного договору вимогам чинного законодавства, наявність у договорі необхідних істотних умов, затвердження проекту відведення земельної ділянки уповноваженими державними органами без зауважень, відповідність порядку визначення та розміру орендної плати вимогам законодавства. Також відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Арагон" - заявив про звернення прокурора з даним позовом поза межами позовної давності, про необхідність застосування позовної давності у даному спорі, також про те, що прокурор помилково визначив себе як належного позивача у даній справі, не зазначив у позові, в чому полягає порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність їх захисту.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.08.2014 (судді: Горячук Н.О. - головуючий, Никифорчук М.І., Панченко О.Л.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 (судді: Величко Т.А. - головуючий, Жеков В.І., Таран С.В.) рішення місцевого суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, заступник прокурора Одеської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Касаційну скаргу мотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки судами не взято до уваги, що зав приписами статей 13, 20, 21, 23 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка, яка не затверджена уповноваженим органом, не має юридичної сили, а, відтак, порушено порядок укладення договору, розмір орендної плати за даним договором визначений незаконно, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України.

Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи касаційної скарги.

Інші учасники справи не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні; Товариство з обмеженою відповідальністю "Арагон" надіслало відзив на касаційну скаргу, у якому відхилило її доводи як безпідставні, вказавши на законність та обґрунтованість судових рішень.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Яськівської сільської ради Одеської ради № 41/V від 27.10.2006 та рішення Біляївської міської ради № 312-111 від 30.03.2007 Товариство з обмеженою відповідальністю „Арагон" отримало дозвіл на вибір земельних ділянок на території Яськівської сільської ради та Біляївської міської ради для експлуатації гідротехнічних споруд, благоустрою, а також розташування оздоровчо-спортивного комплексу з надання послуг, пов'язаних з розведенням та ловлею риби і дичини за рахунок земель запасу відповідних рад. Розпорядженням Біляївської райдержадміністрації № 393/2007 та № 394/2077 від 10.04.2007 надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю „Арагон" на збір матеріалів попереднього погодження по вибору земельної ділянки площею 20,380 га. за рахунок земель запасу Яськівської сільської ради та земельної ділянки площею 15,72 га за рахунок земель запасу Біляївської міської ради. 11.05.2007 Біляївською райдержадміністрацією прийнято розпорядження №527/2007, яким затверджено акт вибору земельної ділянки пл. 30,123 га із земель водного фонду, що перебувають в запасі Яськівської сільської ради та Біляївської міської ради (в тому числі площею 9,813 на території Біляївської міської ради; 20,380 га на території Яськівської сільської ради, а також надано Товариству з обмеженою відповідальністю „Арагон" дозвіл на розробку проекту відведення в оренду вказаної земельної ділянки площею 30,123 га.

Проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю „Арагон" в довгострокову оренду строком на 35 років для експлуатації гідротехнічних споруд, благоустрою, а також розташування оздоровчо-спортивного комплексу з надання послуг пов'язаних із розведенням та ловлею риби і дичини, для обслуговування жителів територіальної громади району на території Біляївської міської ради та Яськівської сільської ради було розроблено Товариством з обмеженою відповідальністю „Інагро" на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю „Арагон" на підставі договору № 14-4/V від 14.05.2007.

Державну експертизу землевпорядної документації проведено Управлінням державної експертизи землевпорядної документації та ліцензування Державного агентства земельних ресурсів України, за результатами якої отримано Висновок державної експертизи землевпорядної документації № 357-07 від 27.06.2007, відповідно до якого вказаний проект в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленими правилами і нормам, оцінюється позитивно, зауваження відсутні.

Розпорядженням Біляївської райдержадміністрації Одеської області №170/2007 від 02.07.2007 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю „Арагон", надано в довгострокову оренду терміном на 35 років земельні ділянки загальною площею 30,123 га, в тому числі і передану за спірним договором.

Суди встановили, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Арагон" замовило та розробило технічну документацію з нормативно-грошової оцінки вказаних земельних ділянок; проект відведення земельної ділянки затверджений розпорядженням Біляївської райдержадміністрації № 870/2007 від 02.07.2007. Технічна документація з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок також пройшли державну експертизу, що підтверджується Висновком державної експертизи землевпорядної документації № А456 від 10.09.2007. Відділом земельних ресурсів у Біляївському районі Одеської області складено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що передавалися в оренду Товариству.

26.09.2007 Біляївською райдержадміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю „Арагон" укладено договір оренди землі, зареєстрований у Біляївському райвідділі Одеської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру" 03.10.2007 за № 04.07.516.00044, відповідно до пункту 2 якого в оренду Товариству із земель запасу на території Біляївської міської ради (за межами населеного пункту) передано земельні ділянки з кадастровим номером 5121010100:01:001:0140 площею 1,7952га., в тому числі, інших відкритих земель без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом - 1,7952 га.

Відповідно до пункту 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент будівництва становить 78069,32 грн.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки після завершення будівництва становить 243959,05 грн.

Згідно з пунктом 8 договору орендна плата встановлена в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Визначена сторонами в спірному договорі орендна плата розрахована на підставі вказаної нормативно-грошової оцінки землі, по якій проводилась державна експертиза.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки з огляду на не затвердження Біляївською районною радою технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відповідно до вимог частини 2 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарські суди зазначили, що чинне законодавство не пов'язує дійсність договору оренди землі з наявністю або відсутністю затвердженої в установленому законом порядку технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі, також це не є істотною умовою договору, відсутність якої може свідчити про недотримання законодавства при укладенні спірного договору; прокурор не довів порушення відповідачами інтересів держави або спричинення шкоди державі внаслідок укладення ними спірного договору; застосувавши рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 у справі "Стретч проти Сполученого королівства", суди також вказали на неприпустимість визнання недійсним договору, згідно з яким особа отримала майно від держави, та подальше позбавлення цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон.

Водночас господарські суди послалися на необхідність з'ясування повноважень відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування для вирішення питання щодо затвердження проекту землевідведення, а, рішення, на підставі якого укладався договір оренди, є чинним; припинення договору оренди земельної ділянки є можливим лише на майбутнє.

Судова колегія зазначає, що за змістом статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента, визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, з чого вбачається, що юридичне закріплення свободи договору не є беззастережним. За частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки правочин є дією, спрямованою на набуття, зміну або припинення прав і обов'язків учасників правочину, то зміст правочину складають як права та обов'язки, щодо яких відбулося відповідне волевиявлення, так і особи, зазначені в якості учасників правочину. Щоб з'ясувати, чи суперечить спірний правочин Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, судам слід дослідити умови укладеного правочину, склад учасників правочину та перевірити з урахуванням підстав поданого позову, чи відповідають взаємні права та обов'язки, набуті в результаті правочину, визначеним законодавчо для відповідних правовідносин та чи надає у цих правовідносинах законодавець можливість відступу від усталеного правового регулювання.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор мотивував позовні вимоги тим, що умови договору щодо обов'язку орендаря сплачувати орендну плату визначено всупереч імперативним приписам чинного законодавства щодо визначення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на підставі проведеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки нормативна грошова оцінка переданої в оренду за спірним договором земельної ділянки не затверджена у встановленому порядку, та, відтак, не набула чинності та не може спричиняти юридичні наслідки.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі; за приписами статті 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором про оренду землі.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За статтею 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом. У разі якщо договором оренди землі передбачається здійснити заходи, спрямовані на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

За змістом статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю". Водночас за статтею 2 Закону України "Про плату за землю" (в редакції станом на час укладення спірного договору), плата за землю справляється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими та затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" у відповідній редакції); за частиною 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка обов'язково проводиться, зокрема, у разі визначення орендної плати за землі державної та комунальної форми власності.

При цьому статтями 18, 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин; відповідно до частини 2 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що знаходяться за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Судова колегія погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, зі змісту спірного договору оренди землі вбачається, що відповідачі дійшли згоди відносно всіх вищенаведених істотних умов договору оренди землі, які передбачені частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору), а також договір містить усі невід'ємні частини договору. При цьому положення договору щодо розміру орендної плати визначено залежно від грошової оцінки земель, відомості про яку викладено в умовах укладеного договору, тобто, сторонами дотримано вимоги чинного законодавства в частині визначення обов'язку орендаря щодо сплати орендної плати.

Вказуючи про не затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельних ділянок (у тому числі спірної земельної ділянки) Біляївською районною радою як складової частини проекту відведення, позивач фактично оспорює законність прийняття Біляївською райдержадміністрацією розпорядження про затвердження проекту відведення земельної ділянки та про надання її в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Арагон", що не є предметом даного судового розгляду.

Також судова колегія відзначає, що, всупереч приписам статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України, позивач не вказав, за захистом яких саме порушених прав та охоронюваних законом інтересів держави він звернувся у даних правовідносинах, зокрема, не мотивував, чи наведені ним обставини впливають на розмір та порядок надходжень орендної плати до бюджету та як саме, чи унеможливлюють додержання встановленого законодавчо порядку індексації чи перегляду орендної плати та яким чином це унеможливлюється, не навів будь-яких порушених прав держави, що були б відновлені у разі задоволення даного позову.

Суди також встановили, що, з матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог статті 18 Закону України "Про оцінку земель" щодо проведення нормативно-грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів не рідше ніж один раз на 7-10років, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арагон" замовило нову технічну документацію на земельну ділянку, що передана йому в оренду на підставі спірного договору, отримало витяг із державного земельного кадастру, тобто вчиняє всі дії, направлені на затвердження нової нормативно-технічної документації відповідно до вимог чинного законодавства та усунення недоліків у технічній документації з оцінки землі.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного та рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний та місцевий господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізували правовідносини, що виникли та існували між сторонами, виклали відповідні обставини та мотиви застосування правових актів у судовому рішенні, а їх висновки щодо розгляду позову та апеляційної скарги є законними та обґрунтованими.

Доводи скаржника про порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права суперечать змісту судових рішень та не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи; підстав для скасування судових рішень з підстав, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.10.2014 у справі № 916/1051/14 Господарського суду Одеської області та рішення Господарського суду Одеської області від 11.08.2014 залишити без змін.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач