Постанова

від 20.06.2014 по справі 804/7913/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2014 р. Справа № 804/7913/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Шабанова Д.В.

представника позивача: Китаєвої І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якій просило визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2014 року позивача та зобов'язати відповідача визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д».

В обґрунтування пред'явленого позову зазначалося, що позивачем 19.05.2014р. засобами телекомунікаційного зв'язку в електронному вигляді на адресу відповідача було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2014 року, які були прийняті контролюючим органом, підтвердженням чого є відповідні квитанції, надісланні на електронну адресу позивача. Однак, листом від 22.05.2014р. за вих. №17623/10/04-63-18-03 відповідач необґрунтовано відмовив у прийнятті означеної декларації з додатками як податкової звітності, посилаючись на те, що вона заповнена з порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, проте, які саме вимоги були порушені відповідач не вказав. Разом з тим, податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2014 року з додатками була складена з дотримання всіх вимог до її оформлення та містила всі обов'язкові реквізити, визначені ст.48 Податкового кодексу України, отже, підстав для відмови у її прийнятті у відповідача не було.

У судовому засіданні представник позивача підтримав пред'явлений адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю його задовольнити.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2014 року дійсно було порушено приписи п.48.3, п.48.4 ст.48 Податкового кодексу України, а саме: у графі 06 «Податкова адреса» цієї декларації було невірно зазначено обов'язковий реквізит - місцезнаходження (місце проживання) платника податку, тому позивачеві правомірно було відмовлено у прийнятті цієї податкової декларації.

Представник відповідача у судове засідання з розгляду справи не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д» (далі - ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д») (код ЄДРПОУ 24228096), зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 05.03.1996р., перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) як платник податків, в тому числі є платником податку на додану вартість (а.с.9-12).

На виконання приписів ст.ст. 49, 203 Податкового кодексу України ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д» 19 травня 2014 року засобами телекомунікаційного зв'язку в електронному вигляді надіслало відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року від 20.05.2014 року №9028365323 з додатками до неї, які є її невід'ємною частиною (розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1), довідка про залишок сум від`ємного значення податкових періодів, що залишається не погашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), довідка (Д6), розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7), заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Д8)), а також реєстр отриманих та виданих податкових накладних за цей період від 20.05.2014 року №9028365002 (а.с.17-27,29-35).

Означена вище податкова декларація з додатками та реєстр надійшли до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 19 травня 2014 року о 14 год. 37 хв., що підтверджується квитанціями №2 від 19.05.2014р. про прийняття податкової звітності (а.с.28,36).

Листом від 22 травня 2014 року за вих. №17623/10/04-63-18-03 відповідач відмовив позивачу у прийнятті поданої ним податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2014 року, посилаючись на те, що надіслана ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д» декларація заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України (а.с.37).

При цьому у вказаному листі не зазначено які саме порушення пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України допустив позивач та в чому вони полягають.

Разом з тим, у письмових запереченнях на позов ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області значиться, що таким порушенням було невірне зазначення у графі 06 «Податкова адреса» цієї декларації обов'язкового реквізиту - місцезнаходження (місце проживання) платника податку, а саме: у декларації, надісланій до контролюючого органу вказано адресу позивача: вул. Фучика, буд.9, оф.40, Дніпропетровська область, 49027, в той час, як згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д» - Україна, 49027, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Фучика, буд.9, кв.40.

Вирішуючи цей спір по суті у судовому порядку, суд зважає на наступне.

Порядок оформлення та порядок подання податкової декларації регулюється Податковим кодексом України , який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.48.3 ст. 48 Податкового кодексу України (у редакції від 01.04.2012 р., чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларації повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 ст.48 цього Кодексу також передбачено, що в окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно п. 49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. При цьому у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу державної податкової служби не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Пунктом 49.8 ст.49 Податкового Кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Як вбачається з вищеозначеної податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д» від 20.05.2014р. №9028365323 за квітень 2014 року, на її першому аркуші в графі 06 «Податкова адреса» зазначено: вул. Фучика, буд.9, оф.40, Дніпропетровська область, 49027 (а.с.17).

Згідно п.45.2 ст.45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців місцезнаходженням ТОВ «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д» є: 49027, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, будинок 9, квартира 40 (а.с.9).

За таких обставин, відповідач, посилаючись на неповне зазначення позивачем своєї податкової адреси в поданій ним податковій декларації, відмовив останньому у її прийнятті своїм листом від 22 травня 2014 року за вих. №17623/10/04-63-18-03.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідно до вищеозначених вимог процесуального закону, суд зважає на наступне.

Як зазначив представник відповідача у своїх письмових запереченнях, не вважається податковою та звітність, у якій вказані невідповідні обов`язкові реквізити, в тому числі, місцезнаходження (місце проживання) платника податків, що є в свою чергу необхідним для ідентифікації цього платника податків як такого, що дійсно перебуває на обліку у певному контролюючому органі шляхом співставлення району, в якому знаходиться дана юридична особа, та його територіальної належності до відповідного контролюючого органу.

При цьому, з поданої позивачем податкової декларації вбачається, що останнім в ній, окрім вулиці, номеру будинку та офісу, поштового індексу та області, також було зазначено індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (графа 5) - 242280904636 та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - 200013083, а також код за ЄДРПОУ - 24228096. Крім того позивачем у цій декларації було вказано найменування контролюючого органу, до якого подається дана декларація, - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

Вищевказані реквізити безпосередньо забезпечують можливість контролюючого органу ідентифікувати особу, яка подає податкову декларацію, як платника податку, що перебуває на обліку у певному контролюючому органі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не було враховано всі обставини, що мають значення для його прийняття.

Також суд зважає на те, що приписами п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України встановлено п'ятиденний строк для надання відмови у прийнятті податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу з дня отримання такої декларації засобами електронного зв'язку, а також на те, що податкова декларація позивача за квітень 2014 року була отримана відповідачем 19.05.2014 р., тобто до закінчення граничного строку подачі декларації, який згідно вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України припадав на 20 травня 2014 року, при цьому рішення про відмову в її прийнятті було винесено відповідачем лише 22.05.2014 року, тобто після спливу граничного строку подачі такої декларації, хоча обставини, викладені у ньому не потребували додаткового вивчення, в той час, як порушення строку подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України, тягне за собою настання несприятливих наслідків для платника податку у вигляді накладення на нього штрафу, відтак, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача було прийнято з порушенням принципів пропорційності та своєчасності, про необхідність дотримання яких зазначено в ч.2 ст.2 КАС України.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника штрафу за несвоєчасне подання декларації відповідно до п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України, про що зазначалося вище, така відмова може бути предметом розгляду в адміністративних судах України.

Згідно з п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Отже, в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином і підстави для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну подачу декларації відсутні.

З огляду на наведене, суд визнає протиправною відмову відповідача у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2014 року, поданих позивачем, та визнає цю декларацію та реєстр прийнятими відповідно до п.49.13 ст.49 Податкового кодексу України у день їх фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 19 травня 2014 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що позивачем при подачі позову до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 73 грн. 08 коп., що підтверджується квитанцією, наявною в матеріалах справи (а.с.2), а відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, понесені позивачем та підтверджені вищенаведеними належними доказами підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі 73 грн. 08 коп.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у визнанні податковою звітністю податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д».

Визнати податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року та реєстр отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д» прийнятими відповідно до п.49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день їх фактичного отримання контролюючим органом, а саме 19 травня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Аудит-Авто Д» (код ЄДРПОУ 24228096) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 73 грн. 08 коп. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова