Рішення

від 11.08.2014 по справі 523/20016/13-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/20016/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р.

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

при секретарі - Дзюба Г.І.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Калашнікової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства "ТАНА" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась з позовом до Приватного підприємства "ТАНА" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що, позивачка ОСОБА_3 та Приватне підприємство «ТАНА» 18 грудня 2008 року уклали договір перевезення від станції «Одеса-Привоз» до станції «Старі Маяки». Укладення відповідного договору перевезення підтверджується платіжним документом № 368852 від 18.12.2008 р.

Перевезення здійснювалося маршрутним автомобілем марки «Мерседес-Бенц». державний номер НОМЕР_1, який керував водій ОСОБА_4.

Приблизно о 09:00 на 411 км автодороги М-05 Київ-Одеса сталося перекидання маршрутного автомобіля. Ця подія була відповідним чином зафіксована правоохоронними органами, про що свідчить довідка СВ Іванівського РВГУМВД України в Одеській області №54/109 від 13.01.09 р.

Приватне підприємство «ТАНА», в якості Перевізника за договором перевезення від 18.12.09 року, склало акт про факт нещасного випадку від 26.01.2009 року.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди здоров'ю позивачки були заподіяні пошкодження, в зв'язку із чим її було доставлено в травматологічне відділення Радостненської дільничної лікарні та надана перша допомога, що підтверджується довідкою дільничної лікарні смт. Радісне від 05.01.09 р.

В той же день позивачка була перевезена до реанімаційного відділення Одеської обласної клінічної лікарні, де її було прооперовано.

В Одеській обласній клінічній лікарні позивачка знаходилась з 18.12.08 по 15.01.09р., відповідно до виписки-епікризу з історії хвороби №30321/1608, їй був поставлений наступний діагноз: політравма, закрита черепно-мозкова травма, перелом грудини,закритий чрезмищелковий перелом лівої плечової кістки зі зміщенням відломків, ускладнений фликтенами та невритом лівого ліктьового нерву, гематома правої тім'яної області, атеросклероз аорти, тахікардіальний синдром, СН 2А ст., артеріальна гіпертензія.

Після того, як позивачку виписали з Одеської обласної клінічної лікарні вона постійно проходила лікування та знаходилася під наглядом лікарів в поліклініці № 29 м. Одеси. В зв'язку з отриманням в результаті ДТП травм позивачка майже 4 місяці була непрацездатна.

Крім того, позивачка була вимушена проходити курс лікування в санаторії «Хмільник», Лермонтовському клінічному санаторії та в інших установах.

21 квітня 2009 року позивачу знову було прооперовано, в зв'язку із заподіяними внаслідок ДТП травмами, про що свідчить виписка-епікриз з медичної карти № 05973.

07 вересня 2011 року вироком Іванівського суду Одеської області ОСОБА_4 був визнаний винним та засуджений за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 Кримінального кодексу України. В рамках розгляду кримінальної справи судом цивільний позов не заявлявся.

Позивачка стверджує, що унаслідок завдання їй травм, вона витратила значну кількість грошей на ліки, консультації фахівців та санаторне лікування. Матеріальну шкоду позивачка оцінює у розмірі 5 663, 15 гривень, що підтверджується платіжними документами.

Після отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди травм позивачка стала інвалідом 3 групи безстроково, про що свідчить довідка МСЕК.

Позивачка стверджує, що вона потребує лікування у санаторних закладах, при цьому вартість путівки складає у розмірі 6000 гривень.

Позивачка також просить відшкодувати їй втрачений заробіток у зв'язку з втратою працездатності, оскільки вона стала інвалідом.

На підставі викладеного, позивачка просить стягнути з відповідача втрачений заробіток у зв'язку з втратою працездатністю, а також вартість лікування у санаторних закладах, на підставі ч. 2 ст. 1195 ЦК України, виходячи з мінімальної заробітної плати у розмірі 1218 гривень на 2012р. за один рік у розмірі 14616 гривень.

Позивачка також посилається на те, що внаслідок ДТП вона втратила працездатність, її ліва рука не працює, вона тривалий час перебувала на лікуванні, вона перенесла численні операції, які супроводжувалися болем та втратою часу на відновлення. Після ДТП у неї з'явився страх перед транспортними засобами. Крім того, моральні переживання супроводжуються тим, що з моменту ДТП перевізник жодним чином не відшкодував їй майнову та моральну шкоду, що викликає відчуття відсутності справедливості.

На підставі викладеного, позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 60000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні, а також підтвердив обставини заявленого позову.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала у повному обсязі.

Треті особи, представники ПАТ СК «Примор'є», а також ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

Так судом встановлено, що ОСОБА_3 та Приватне підприємство «ТАНА» 18 грудня 2008 року, відповідно до ст. 910 ЦК України, уклали договір перевезення від станції «Одеса-Привоз» до станції «Старі Маяки», що підтверджується платіжним документом № 368852 від 18.12.2008 р. (а.с. 10)

Перевезення здійснювалося маршрутним автомобілем марки «Мерседес-Бенц». державний номер НОМЕР_1, водієм ПП «Тана» ОСОБА_4.

Приблизно о 09:00 на 411 км автодороги М-05 Київ-Одеса сталося перекидання маршрутного автомобіля, яке відбулось за вини водія ОСОБА_4.

Вироком Іванівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 був осуджений за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. В вироку встановлено, що ОСОБА_4, керуючи маршрутним автомобілем марки «Мерседес-Бенц». державний номер НОМЕР_1, 09:00 на 411 км автодороги М-05 Київ-Одеса порушив правила дорожнього руху, в результаті чого відбулось перекидання маршрутного автомобіля, внаслідок якого, ОСОБА_3 отримала тілесні пошкодження середньої важкості, наслідком яких стала втрата працездатності не менш однієї третини. Вищевказаним вироком також встановлений факт, що на час ДТП ОСОБА_4 працював водієм у ПП «Тана», яке здійснювало пасажирські перевезення у відповідному напрямку. (а.с. 32-35)

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_4 підтверджена належними доказами.

Судом встановлено, що в результаті вищевказаного ДТП ОСОБА_3 отримала тілесні пошкодження. Так, в Одеській обласній клінічній лікарні позивачка знаходилась з 18.12.08 по 15.01.09р., відповідно до виписки-епікризу з історії хвороби №30321/1608, їй був поставлений наступний діагноз: політравма, закрита черепно-мозкова травма, перелом грудини,закритий чрезмищелковий перелом лівої плечової кістки зі зміщенням відломків, ускладнений фликтенами та невритом лівого ліктьового нерву, гематома правої тім'яної області, атеросклероз аорти, тахікардіальний синдром, СН 2А ст., артеріальна гіпертензія. (а.с. 14)

ОСОБА_3 тривалий час проходила лікування від наслідків ДТП у лікувальних закладах, що підтверджується наданою документацією. (а.с. 15-21)

Відповідно до висновку МСЕ від 22.04.2009р. ОСОБА_3 була встановлена третя група інвалідності. (а.с. 21)

Приватне підприємство «ТАНА», в якості Перевізника за договором перевезення від 18.12.09 року, склало акт про факт нещасного випадку від 26.01.2009 року. (а.с. 12)

ПП «Тана» також мала ліцензійну картку на внутрішні перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автомобілі марки «Мерседес-Бенц», державний номер НОМЕР_1, на яке мало також тимчасовий реєстраційний талон (а.с. 28, 53)

З матеріалів справи також вбачається, що ПАТ СК «Примор'є» було складено страховий акт № 5-НС (ф), згідно якого ОСОБА_3 була перерахована сума страхового відшкодування у розмірі 25500 гривень, що відповідає вимогам ст. 927 ЦК України. (а.с. 71-73)

Частиною 1 ст. 928 ЦК України встановлено, що відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю пасажира, визначається відповідно до глави 82 цього Кодексу, якщо договором або законом не встановлена відповідальність перевізника без вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Статтею 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачкою та відповідачем був укладений договір перевезення, який здійснювався водієм відповідача, що перебував у трудових відносинах з перевізником.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, яка була спричинена позивачці.

Ухвалою суду від 19.06.2014р. позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з ПП «Тана» матеріальної шкоди у розмірі 5663 гривні 15 копійок було залишено без розгляду. (а.с. 113)

Таким чином, судом розглядається позовні вимоги ОСОБА_3 до ПП «Тана» про відшкодування моральної шкоди, а також про стягнення разової матеріальної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Судом встановлено, що позивачка в результаті ДТП, отримала численні травми, тривалий час перебувала на лікуванні, а також отримала третю групу інвалідності. Вищевказані факти свідчать про фізичний біль та страждання позивачки, про її душевні страждання, яка вона відчувала. Суд вважає, що з урахуванням обставин справи, тяжкості душевних та фізичних страждань позивачки, дій відповідача, який відмовився відшкодувати спричинену шкоду, моральна шкода підлягає частковому стягненню у розмірі 35000 гривень.

В той же час, суд вважає, що не підлягають задоволенні позовні вимоги про стягнення разової матеріальної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Судом встановлено, що на час ДТП позивачка була особою пенсійного віку та офіційно не була працевлаштована, у зв'язку з чим, вона не втрачала заробіток.

Крім того, позивачка посилалась на те, що вона перебувала на санаторно-курортному лікуванні, проте доказів оплати вартості путівки вона не дала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,23,910,928, 1166,1167,1168,1195 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного підприємства "ТАНА" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Тана" (код 24540882, м. Одеса, вул. Маловського б. 3, р/р 2600831666980 в АКБ "Інвестбанк" МФО 328210) на користь ОСОБА_3 (іпн. № НОМЕР_2 АДРЕСА_1) моральну шкоду у розмірі 35000 (тридцять п'ять тисяч) гривень.

3. Позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного підприємства "ТАНА" про стягнення разової матеріальної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення.

Суддя