Ухвала
від 04.08.2014 по справі 922/2371/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про виправлення описки

"04" серпня 2014 р.Справа № 922/2371/14

Суддя господарського суду Харківської області Жигалкін І.П.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м. Харків про стягнення 90 196,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (надалі - Відповідач) заборгованості за надані послуги транспортно-експедиторського обслуговування з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 89 914,16 грн., де 80 259,88 грн. - сума основного боргу; 3 010,30 грн. - пеня; 3 474,26 - штраф; 521,14 грн. - три відсотки річних від простроченої суми; 2 648,58 грн. - інфляційне збільшення суми боргу. Також просить суд покласти на Відповідача судовий збір.

Надана, 14 липня 2014 року, Позивачем заява про збільшення позовних вимог, де просить суд стягнути з Відповідача суму боргу у розмірі 90 196,19 грн., що складається з: 75 259,88 грн. - сума основного боргу; 3 715,28 грн. - пеня; 3 966,39 - штраф; 594,95 грн. - три відсотки річних від простроченої суми; 6 659,69 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, прийнята судом до розгляду ухвалою суду від 15 липня 2014 року, як така, що не суперечить чинному законодавству.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25 липня 2014 року у справі №922/2371/14 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, Харківська область, м. Харків, проспект Фрунзе, будинок 3, код ЄДРПОУ 05808853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фосдайк Груп" (01004, Україна, м. Київ, вул. Дарвіна, будинок 8, приміщ.1, код ЄДРПОУ 37142404) суму боргу за надані послуги транспортно-експедиторського обслуговування з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 80 196,19 грн. (де: 65 259,88 грн. - сума основного боргу; 3 715,28 грн. - пеня; 3 966,39 грн. - штраф; 594,95 грн. - три відсотки річних від простроченої суми; 6 659,69 грн. - інфляційне збільшення суми боргу), а також суму судового збору у розмірі 1 827,00 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу провадження у справі №922/2371/14 припинено.

Під час виготовлення кінцевого процесуального документу рішення господарського суду Харківської області від 25 липня 2014 року у справі №922/2371/14 та копіюванні документу з програми "Microsoft Office Word", де було підготовлено текст зазначеного документу, й вставлення місту належного тексту у програму "Діловодство спеціалізованого суду" був збій останньої програми, що призвело до не вірного зазначення тексту, а отже суд розцінює, як допущення описки та вважає за доцільне виправити, на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, допущені у рішенні господарського суду Харківської області від 25 липня 2014 року у мотивувальній та описовій частині описки, де виключити з тексту наступні абзаци:

"На підставі Договору поставки № К-3723 від 20.12.2011 р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Метал Ходдінг Трейд", в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД" поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю „ТРАНССЄРВІС" металопродукцію на загальну суму 758 830,09 грн., яку відповідач прийняв. Факт поставки відповідачу товару підтверджується видатковими накладними та актами прийому-передачі.

Відповідач жодних заперечень та претензій щодо якості та невідповідності товару на адресу позивача не направляв.

Згідно з п. 3.2. Договору відповідач повинен був оплатити повну вартість товару наступним чином: 30% -передплата, 70% - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару.

Згідно з п. 3.4. Договору «В разі відпуску наступної партії Товару до розрахунку за попередню партію (партії), кожна наступна оплата зараховується в погашення самого раннього боргу незалежно від призначення платежу, вказаного Покупцем в платіжному дорученні.»

На момент звернення до суду борг відповідача перед позивачем становить 745 985,89 грн.

Згідно з п. 7.2. Договору Покупець (відповідач) за умови прострочення строків оплати більше ніж на 30 днів, на вимогу Постачальника (позивача), сплачує штраф у розмірі 10% від суми несплаченого Товару, що складає 74 598 457,59* грн.

Станом на 17.06.2014 р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить: 745 985,89 грн. основний борг, 74 598,59 грн. штраф.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним користуванням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу поставки товару, обсяги поставленого товару, факт наявності заборгованості та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з 820 584 (вісімсот двадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 48 коп. є правомірними та обґрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Аналіз відповідного положення договору дає підстави стверджувати, що сторони погодили відповідальність саме у вигляді пені.

Тобто на підставі вищевикладеного суд визнає позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача суму боргу у розмірі за надані послуги транспортно-експедиторського обслуговування з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 80 196,19 грн. (де: 65 259,88 грн. - сума основного боргу; 3 715,28 грн. - пеня; 3 966,39 грн. - штраф; 594,95 грн. - три відсотки річних від простроченої суми; 6 659,69 грн. - інфляційне збільшення суми боргу) такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині стягнення основного боргу у розмірі 10 000,00 грн., суд вважає за доцільне задовольнити заяву Відповідача та припинити провадження у №922/2371/14, оскільки останнім сплачено зазначену суму платіжним дорученням № 2910 від 21.07.2014 р. та платіжним дорученням № 2959 від 23.07.2014 р., що підтверджується наданими копіями, на підставі наступного.

Пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, де визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 193, 216, 218 ГК України та ст.ст. 14, 525, 526, 610, 611, 612, 692 ЦК України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -"

й замінити їх належними виклавши у вірній редакції, а саме:

"24 січня 2013 року між ТОВ "Фосдайк Груп" - Позивач (за договором - "Експедитор") та АТ "ХАРП" - Відповідач (за договором - "Клієнт"), разом надалі - Сторони, був укладений Договір транспортно-експедиторського обслуговування № 292/1 (надалі - "Договір").

Згідно з п.1.1. Договору Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнтові за погодженням Сторін. Умови перевезення, вид і найменування вантажу, вид транспорту, розмір плати Експедиторові, пункти відправлення та призначення, а також інші умови пов'язані з виконанням цього Договору, встановлюються за угодою Сторін і оформляються Додатками до цього Договору.

На виконання умов Договору Сторонами було укладено Додатки до Договору: -Заявка №2 від 17.04.2013р. стосовно ТЕО контейнера BSIU2553888 по коносаменту HDMUQSUA4416710; - Заявка № 2/1 від 17.04.2013р. стосовно ТЕО контейнера BSIU2553888 по коносаменту HDMUQSUA4416710; - Заявка №3 від 14.05.2013р. стосовно ТЕО контейнерів MОAU7709110 та MОAU5828439 по коносаменту MOLU11020030450А; - Заявка № 3/1 від 14.05.2013р. стосовно ТЕО контейнерів MОAU7709110 та MОAU5828439 по коносаменту MOLU11020030450А; - Заявка № 3/2 від 29.05.2013р. стосовно ТЕО контейнерів MОAU7709110 та MОAU5828439 по коносаменту MOLU11020030450А; - Заявка № 4 від 20.05.2013р. стосовно ТЕО контейнерів РCІU3143284 та AMFU3185370 по коносаменту NBILK3110255; - Заявка № 4/1 від 20.05.2013р. стосовно ТЕО контейнерів РCІU3143284 та AMFU3185370 по коносаменту NBILK3110255; - Заявка № 4/2 від 20.05.2013р. стосовно ТЕО контейнера РCІU3143284 та AMFU3185370 по коносаменту NBILK3110255; - Заявка № 5 від 30.05.2013р. стосовно ТЕО контейнера ITAU2164937 по коносаменту HLCP20747; - Заявка № 5/1 від 18.06.2013р. стосовно ТЕО контейнера ITAU2164937 по коносаменту HLCP20747.

Згідно з п. 4.2.3 Договору, за організацію ТЕО, згідно цього Договору, Клієнт оплачує наступні платежі у такому порядку: а) погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезення вантажу морським транспортом (фрахт) і супутні витрати, пов'язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентський збір і т.д.), протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку-фактури Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці, за наявності вантажу в порту призначення (Одеса та/або Маріуполь, Іллічівськ) і документів, що підтверджують доставку вантажу, але до виходу контейнерів з порту. Під документами, що підтверджують доставку вантажу, розуміються митні документи, а саме копія сервісного коносамента з печаткою митниці, яка фіксує дату вивантаження вантажу з борту судна в порту призначення; б) погоджені платежі, що підлягають сплаті за організацію ТЕО з перевезення вантажу автомобільним та/або залізничним транспортом (при наземній доставці вантажу), проводяться протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку-фактури Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці; в) платежі за внутрішньопортове зберігання вантажу, використання інфраструктури порту, відповідно до тарифів, офіційно встановленим Одеським та/або Іллічівським морським торговим портом та/або контейнерними операторами, що офіційно здійснюють свою діяльність на території зазначених портів, проводяться протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку-фактури Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці; г) платежі, які належать як плата Експедитору, проводяться протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку-фактури Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці; д) платежі, належні Експедитору в якості компенсації за оплату їм додаткових витрат (послуг третіх осіб), які були фактично здійснені Експедитором з метою виконання доручення Клієнта, проводяться протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання Клієнтом рахунку-фактури Експедитора та/або підтвердження фактичних витрат Експедитора, якщо інше не узгоджено Сторонами у відповідній заявці.

Відповідно до п. 4.3. Договору Клієнт оплачує користування контейнерного та іншого обладнання (демерредж/demurrage), відповідно до умов, що встановлені судноплавною лінією, власністю якої таке обладнання являється. Підписуючи цей договір, Сторони визнають обов'язковість зазначених умов у відносинах Сторін.

Згідно п. 5.3.3. Договору, Клієнт несе відповідальність за простій транспорту, залученого для перевезення відповідно до положень договорів перевезення, укладених Експедитором. Умови обчислення строків простою та розмірів штрафу за простій вказуються та погоджуються Сторонами в додатках (заявках) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.5.3.2. Договору, «Клієнт відшкодовує всі витрати, фактично понесені Експедитором з виконання його доручення. Дана умова діє і у разі анулювання доручення, не пред'явлення вантажу або простою транспортних засобів з вини Клієнта (вантажовідправника/вантажоодержувача) включаючи штрафи, пред'явлені транспортними та іншими організаціями, та сплачує відповідну винагороду за вже надані послуги.».

Згідно п. 4.5. Договору, Експедитор після надання послуг (виконання відповідної заявки) складає акт виконаних робіт і надає його Клієнту. Клієнт протягом 5 (п'яти) діб з моменту отримання Акту виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити Експедитору, або надати протягом п'яти робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну Акт виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами і підлягає оплаті без заперечень.

Позивачем (Експедитором за договором) було в повному обсязі надано послуги з ТЕО перевезення вантажів в контейнерах, погоджені сторонами в зазначених Заявках до Договору, на підставі чого, Клієнту надані Акти виконаних робіт (звіт експедитора), в яких міститься інформація щодо фактичних витрат Експедитора з виконання відповідної заявки Клієнта та які були прийняті та підписані Відповідачем без заперечень.

Позивач зазначає, що в рахунках та заявках міститься інформація щодо очікуваної (можливої) вартості послуг Експедитора, яка може змінюватись як в сторону зменшення, так і в сторону збільшення, оскільки на остаточну вартість послуг можуть впливати різноманітні фактори, в т.ч. додаткові витрати (простій автотранспорту, страхування контейнерів, збір перевізника тощо), на які Експедитор не має впливу, відтак остаточна вартість послуг Експедитора визначається на підставі Актів виконаних робіт (звіт експедитора).

Усіма зазначеними Заявками до Договору передбачено умову, що при проведені розрахунків за послуги, надані за цією заявкою, сторони обов'язково керуються умовою п. 4.13. Договору, відповідно до якого, сума договору визначається як сума всіх платежів, здійснених у його рамках у відповідності до Додатків (заявок)/додаткових угод/доповнень до цього договору та на підставі відповідних документів (рахунки/акти тощо).

Так сторонами було узгоджено та фактично надано послуги відповідно до контейнера BSIU2553888 (Коносамент № HDMUQSUA4416710), згідно Заявок до договору №2 та №2/1 від 17.04.2013р. ТЕО з перевезення морським транспортом, в т.ч. фрахт, оплата якого здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора; ТЕО з перевезення автомобільним та/або залізничним транспортом, оплата якого здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора; зберігання, простій автотранспорту, який обчислюється згідно п. 5.3.3. Договору та п. 4 Заявки №2/1 від 17.04.2013р., та підлягає оплаті протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора.

Позивачем були надані послуги в повному обсязі та видані первинні документі на загальну суму 31 455,00 грн. з ПДВ., а саме: Рахунок №305 від 17.04.2013р. на суму 14 400,00 грн. без ПДВ (ПДВ 0%); Рахунок №311 від 18.04.2013р. на суму 11 040,00 грн. з ПДВ; Акт надання послуг (Звіт Експедитора) №268 від 25.04.2013р. на суму 25 440,00 грн. з ПДВ.; Рахунок №418 від 22.05.2013р. на суму 6 015,00 грн. з ПДВ; Акт надання послуг (Звіт Експедитора) №341 від 22.05.2013р. на суму 6 015,00 грн. з ПДВ.

Відповідачем за вказаними документами по наданим послугам ТЕО щодо контейнера BSIU2553888 оплату проведено частково та сплачено 25 440,00 грн. з ПДВ., заборгованість Відповідача за послуги ТЕО щодо контейнера BSIU2553888 становить 6 015,00 грн. з ПДВ.

Сторонами було погоджено перелік послуг щодо контейнерів MОAU7709110 та MОAU5828439 (коносамент MOLU11020030450А) згідно Заявок до договору №3 та №3/1 від 14.05.2013р. та Заявки №3/2 від 29.05.2013г., зокрема: ТЕО з перевезення морським транспортом, в т.ч. фрахт, оплата якого здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора; ТЕО з перевезення автомобільним та/або залізничним транспортом, оплата якого здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора; зберігання контейнерів в порту та понаднормативне використання контейнерного обладнання (демередж): вартість послуги - згідно умов, що встановлені постачальниками таких послуг (судноплавною лінією), оплата яких здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора

Позивачем були надані послуги в повному обсязі та видані первинні документі на загальну суму 50 518,78 грн. з ПДВ., а саме: Рахунок №386 від 15.05.2013р. на суму 28 992,00 грн. без ПДВ (ПДВ 0%); Рахунок №417 від 22.05.2013р. на суму 17 822,40 грн. з ПДВ; Акт надання послуг (Звіт Експедитора) №331 від 18.05.2013р. на суму 46 814,40 грн. з ПДВ; Рахунок №444 від 29.05.2013р. на суму 3 704,78 грн. з ПДВ; Акт надання послуг (Звіт Експедитора) №361 від 29.05.2013р. на суму 3 704,78 грн. з ПДВ.

Відповідачем за вказаними документами по наданим послугам ТЕО щодо контейнерів MОAU7709110 та MОAU5828439 оплату проведено частково та сплачено 28 872,00 грн. без ПДВ (ПДВ 0%). заборгованість Відповідача за послуги ТЕО щодо контейнерів MОAU7709110 та MОAU5828439 становить 21 647,18 грн. з ПДВ.

Сторонами було погоджено перелік послуг щодо контейнерів РCІU3143284 та AMFU3185370 (коносамент NBILK3110255) згідно Заявок до договору №4, №4/1 та №4/2 від 20.05.2013р., зокрема: ТЕО з перевезення морським транспортом, в т.ч. фрахт, оплата якого здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора; ТЕО з перевезення автомобільним та/або залізничним транспортом, оплата якого здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора; зберігання контейнерів в порту та понаднормативне використання контейнерного обладнання (демередж): вартість послуги - згідно умов, що встановлені постачальниками таких послуг (судноплавною лінією), оплата яких здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора

Позивачем були надані послуги в повному обсязі та видані первинні документі на загальну суму 52 988,70 грн. з ПДВ., а саме: Рахунок №407 від 20.05.2013р. на суму 28 872,00 грн. без ПДВ (ПДВ 0%) Рахунок №475 від 05.06.2013р. на суму 17 943,60 грн. з ПДВ; Рахунок №476 від 05.06.2013р. на суму 6 170,10 грн. з ПДВ; Акт надання послуг (Звіт Експедитора) №358 від 28.05.2013р. на суму 52 985,70 грн. з ПДВ.

Відповідачем за вказаними документами по наданим послугам ТЕО щодо контейнерів РCІU3143284 та AMFU3185370 оплату проведено частково та сплачено 10 000,00 грн. без ПДВ (ПДВ 0%), заборгованість Відповідача за послуги ТЕО щодо контейнерів РCІU3143284 та AMFU3185370 становить 42 985,70 грн. з ПДВ.

Сторонами було погоджено перелік послуг щодо контейнера ITAU2164937 (коносамент HLCP20747) згідно Заявок до договору №5 від 30.05.2013р. та №5/1 від 18.06.2013р., зокрема: ТЕО з перевезення морським транспортом, в т.ч. фрахт, оплата якого здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора; ТЕО з перевезення автомобільним та/або залізничним транспортом, НРР, понаднормативне використання автотранспорту (яке обчислюється згідно п. 5.3.3. Договору), оплата яких здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку Експедитора.

Позивачем були надані послуги в повному обсязі та видані первинні документі на загальну суму 24 048,00 грн. з ПДВ., а саме: Рахунок №457 від 30.05.2013р. на суму 14 436,00 грн. без ПДВ (ПДВ 0%); Рахунок №506 від 18.06.2013р. на суму 9 612,00 грн. з ПДВ; Акт надання послуг (Звіт Експедитора) №392 від 07.06.2013р. на суму 24 048,00 грн. з ПДВ.

Відповідачем за вказаними документами по наданим послугам ТЕО щодо контейнера ITAU2164937 оплату проведено частково та сплачено 14 436,00 грн. без ПДВ (ПДВ 0%), заборгованість Відповідача за послуги ТЕО щодо контейнера ITAU2164937 становить 9 612,00 грн. з ПДВ.

Загальна заборгованість Відповідача за надані Позивачем послуги ТЕО щодо контейнерів BSIU2553888 (коносамент № HDMUQSUA4416710), MОAU7709110 та MОAU5828439 (коносамент MOLU11020030450А), РCІU3143284 та AMFU3185370 (коносамент NBILK3110255), ITAU2164937 (коносамент HLCP20747) становить 80 259,88 грн. з ПДВ (вісімдесят тисяч двісті п'ятдесят дев'ять гривень 88 копійок).

Крім того, згідно п. 5.3.4. Договору, у випадку прострочення Клієнтом здійснення платежу за надані Експедитором послуги, Клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає до сплати, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад двох місяців, Клієнт додатково сплачує штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків річних від простроченої суми оплати.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем було направлено Претензію №1 про стягнення суми боргу в розмірі 94 332,82 грн. Вих. №28 від 24.03.2014р. (копія додається) з додатками - копіями первинних документів (рахунків - фактур та актів виконаних робіт), за якими обліковується заборгованість. Вказана Претензія направлялась цінним листом з описом вкладень про що свідчать документи поштового відділення від 25.03.2014р.. Цінний лист Відповідачем був одержаний 08.04.2014р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (копія додається), проте відповідь на зазначену Претензію на нашу адресу не надходила.

Позивач Відповідачеві нараховує штрафні санкції відповідно до умов п. 5.3.4. Договору та чинного законодавства та з урахуванням проведення 27.06.2014р. часткової оплати суми основного боргу, загальна заборгованість Відповідача за надані Позивачем послуги ТЕО з урахуванням штрафних санкцій станом на 10.07.2014 р. складає 90 196,19 грн. (дев'яносто тисяч сто дев'яносто шість гривень 19 копійок), із них: 75 259,88 грн. - сума основного боргу; 3 715,28 грн. - пеня; 3 966,39 грн. - штраф; 6 659,69 грн. - інфляційне збільшення суми боргу; 594,95 грн. - три відсотки річних від простроченої суми.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників Позивача та Відповідача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною 1 ст. 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Частина 1 ст. 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 3 ст. 929 ЦК України встановлює, що договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до п.4.3. Договору Клієнт оплачує користування контейнерного та іншого обладнання (демерредж/demurrage), відповідно до умов, що встановлені судноплавною лінією, власністю якої таке обладнання являється. Підписуючи цей договір, Сторони визнають обов'язковість зазначених умов у відносинах Сторін.

Відповідно до п.5.3.2. Договору, «клієнт відшкодовує всі витрати, фактично понесені Експедитором з виконання його доручення. Дана умова діє і у разі анулювання доручення, не пред'явлення вантажу або простою транспортних засобів з вини Клієнта (вантажовідправника/вантажоодержувача) включаючи штрафи, пред'явлені транспортними та іншими організаціями, та сплачує відповідну винагороду за вже надані послуги.».

Згідно п. 5.3.3. Договору, Клієнт несе відповідальність за простій транспорту, залученого для перевезення відповідно до положень договорів перевезення, укладених Експедитором. Умови обчислення строків простою та розмірів штрафу за простій вказуються та погоджуються Сторонами в додатках (заявках) до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.

Статтею 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначених у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Статтею 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Статтею 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна позиція міститься в постанові ВСУ від 27 квітня 2012 р.. у справі № 06/5026/1052/2011.

За порушення грошового зобов'язання відповідно до статті 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто на підставі вищевикладеного суд визнає позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача суму боргу у розмірі за надані послуги транспортно-експедиторського обслуговування з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 80 196,19 грн. (де: 65 259,88 грн. - сума основного боргу; 3 715,28 грн. - пеня; 3 966,39 грн. - штраф; 594,95 грн. - три відсотки річних від простроченої суми; 6 659,69 грн. - інфляційне збільшення суми боргу) такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині стягнення основного боргу у розмірі 10 000,00 грн., суд вважає за доцільне задовольнити заяву Відповідача та припинити провадження у №922/2371/14, оскільки останнім сплачено зазначену суму платіжним дорученням № 2910 від 21.07.2014 р. та платіжним дорученням № 2959 від 23.07.2014 р., що підтверджується наданими копіями, на підставі наступного.

Пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, де визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Враховуючи, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 44 та ст. 49 ГПК України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на Позивача оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у повному обсязі, документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 509, , 610, 612, 627 - 647, 649, 651 - 654 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 180, 193, 198 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -".

Відповідно до частини 1 статті 89 Господарського процесуального кодексу України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд за своєю ініціативою виправляє допущену описку в описовій та мотивувальній частині рішення від 25 липня 2014 року по справі №922/2371/14 та зазначає її у виправленій редакції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Виправити допущену описку в описовій та мотивувальній частині рішення господарського суду Харківської області від 25 квітня 2014 року по справі №922/2371/14 та зазначити у вірній редакції: