Постанова
від 05.08.2014 по справі 818/1974/14
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2014 р. справа №818/1974/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.

представників позивача - Матішинця В.В., Лопатченко В.О., Березіна В.С.

представника відповідача - Пишного Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1974/14

за позовом приватного підприємства "Вогнезахист"

до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Вогнезахист" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2014 року №0001812204, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 85821грн., у тому числі за основним платежем - 68657 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17164 грн. Свої вимоги мотивує тим, що податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладеної позивачем угоди купівлі-продажу товару від 03.01.2012р. з ТОВ «ТСТ Трейд», та про безтоварність господарських операцій за вказаним договором. На думку позивача, реальність господарських операцій повністю підтверджується наданими до перевірки первинними документами.

Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що рішення про збільшення податкового зобов'язання позивачу прийнято у зв'язку з нікчемністю угод, укладених між ПП "Вогнезахист" та ТОВ «ТСТ Трейд» в силу вимог ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України. В ході перевірки було встановлено, що у позивача відсутні товаротранспортні накладні для переміщення придбаних будівельних матеріалів. Крам того, згідно акту перевірки від 01.06.2012 року №709/22-00/37868196 «Про результати нев'їздної позапланової перевірки ТОВ «ТСТ Трейд», з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 10.10.2011 року по 30.04.2012 року», проведеної фахівцями ДПІ у Вишгородському районі Київської області, встановлено, що підписи в первинних бухгалтерських документах від імені директора ТОВ «ТСТ Трейд» ОСОБА_1 виконані іншою особою.

Представники позивача Матішинець В.В., Лопатченко В.О., Березін В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача Пишний Р.Ю. позов не визнав, з підстав викладених у письмовому запереченні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - ДПІ у м. Сумах) проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Вогнезахист» з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «ТСТ Трейд» за період з 01.02.2012р. по 31.03.2012р., за результатами якої складено акт від 10.06.2014р. № 2158/22-04/31849779/203 (а.с.11-19).

Згідно висновків акту перевірки підприємством «Вогнезахист» порушено вимоги пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.198.1, 198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в лютому та березні 2012 року на загальну суму 68657грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2014 року №0001812204 про збільшення ПП «Вогнезахист» суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 85821грн., у тому числі за основним платежем - 68657 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 17164 грн. (а.с.23).

Як зазначено в акті перевірки, між ТОВ «ТСТ Трейд» та ПП «Вогнезахист» 06.02.2012р. укладено договір купівлі-продажу товару, за умовами якого продавець (ТОВ «ТСТ Трейд») зобов»язується продавати вогнезахисні суміші та інші будівельні матеріали, а покупець (ПП «Вогнезахист») зобов»язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

На виконання умов договору ТОВ «ТСТ Трейд» відпустило позивачу товарно-матеріальні цінності, у зв»язку з чим були видані видаткові та податкові накладні. На перевірку були також надані сертифікати якості отриманих товарів та банківські документи про оплату товару. В підтвердження переміщення товарів від продавця до покупця позивачем були надані подорожні листи.

Проте, під час перевірки ПП «Вогнезахист» не надало товарно-транспортні накладні, що стало підставою висновку про безтоварність господарських операцій.

Крім того, податковий орган посилається на акт перевірки від 01.06.2012 року №709/22-00/37868196 «Про результати невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСТ Трейд», код за ЄДРПОУ 37868196 з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період 10.10.2011 року по 30.04.2012 року» складеного фахівцями ДПІ Вишгородському районі Київської області.

Згідно вказаного акту перевірки підписи від імені директора ТОВ «ТСТ Трейд» ОСОБА_1 виконані іншою особою, а не ОСОБА_1, що підтверджується висновком спеціаліста та поясненнями ОСОБА_1 Тому договори укладені між ТОВ «ТСТ Трейд» та контрагентами (покупцями, постачальниками) в період з 10.10.2011р. по 30.04.2012р. згідно ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного Кодексу є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Також встановлено, що у ТОВ «ТСТ Трейд» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт для здійснення відповідних видів діяльності. З урахуванням викладеного ДПІ у м.Сумах дійшла висновку про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ «ТСТ Трейд».

Суд не погоджується з такими висновками ДПІ у м.Сумах, з огляду на таке.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14Податкового Кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За приписами п.п.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.201.1, 201.4 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України необхідно зробити висновок, що для формування податкового кредиту з ПДВ необхідно декілька підстав, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Судом встановлено, що у відповідності до вимог Податкового кодексу України продавець товару ТОВ «ТСТ Трейд» надало платнику податку ПП «Вогнезахист» належно оформлені податкові накладні, видаткові накладні, а покупець товару ПП «Вогнезахист» сплатив грошові кошти за отриманий товар.

Фактичне виконання господарської операції підтверджується необхідними первинними документами, у тому числі: сертифікатами якості отриманих товарів.

Переміщення товару від продавця ТОВ «ТСТ Трейд» до покупця ПП «Вогнезахист» підтверджується подорожніми листами, наказами про відрядження, витягом з книги реєстрації довіреностей, копією технічного паспорту на автомобіль.

Враховуючи документальне підтвердження реальності виконання господарських операцій, у тому числі переміщення товару від продавця до покупця, відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для визнання господарських операцій безтоварними.

Посилання відповідача на акт перевірки ТОВ «ТСТ Трейд», як на підставу визнання угоди нікчемною та визнання господарських операцій безтоварними є не обґрунтованими.

За приписами ч.1 ст.215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 2 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до вимог ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Тобто, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі. Дана позиція знайшла своє відображення в Постанові пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року, в пункті 18 якої зазначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, в акті перевірки не зазначений жодний факт порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання спірного договору між ТОВ «ТСТ Трейд» та ПП «Вогнезахист».

Таким чином, не встановлена наявність мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у ПП «Вогнезахист», як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Тобто, якщо контрагент позивача вчинив порушення чинного законодавства, то відповідальність повинен нести саме цей контрагент, а не позивач.

Норми Податкового кодексу України також не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов»язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

Отже, позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Посилання податкового органу на висновок спеціаліста про те, що в первинних документах підписи від імені директора ТОВ «ТСТ Трейд» ОСОБА_1 виконані іншою особою, а не ОСОБА_1, як на підставу нікчемності угоди та нарахування позивачу сум податку на додану вартість є необґрунтованими виходячи з наступного.

Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків для іншого суб'єкта господарської діяльності - Позивача. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення Позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого кредиту та має всі документальні підтвердження його розміру.

Чинним законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб. Також, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Крім того, відповідачем не надано суду належного доказу підроблення податкових накладних виданих позивачу товариством «ТСТ Трейд», а саме: вироку суду, який набрав законної сили.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

ДПІ у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 10 липня 2014 року №0001812204.

На підставі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України необхідно стягнути судовий збір в розмірі 182,70 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного підприємства "Вогнезахист" до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 10 липня 2014 року №0001812204.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Вогнезахист" (40035, м.Суми, вул. Заливна, 5, оф.4, код ЄДРПОУ 31849779) судовий збір, сплачений при зверненні до суду в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови складено 8 серпня 2014 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар

Дата ухвалення рішення05.08.2014
Оприлюднено13.08.2014

Судовий реєстр по справі —818/1974/14

Постанова від 05.08.2014

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

С.О. Бондар

Ухвала від 30.10.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Костенко М.І.

Ухвала від 30.09.2014

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

Ухвала від 16.09.2014

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Сіренко О.І.

Постанова від 05.08.2014

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

С.О. Бондар

Ухвала від 25.07.2014

Адміністративне

Сумський окружний адміністративний суд

С.О. Бондар

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні