Ухвала

від 08.08.2014 по справі 488/259/14-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/259/14-ц

Провадження № 2/488/620/14 р.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2014 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Селіщева Л.І., розглянувши заяву прокурора Корабельного району м. Миколаєва про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року прокурор Корабельного району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та Державного підприємства Миколаївське лісове господарство звернувся до суду із позовом до Миколаївської міської ради та ОСОБА_2, в обґрунтування якого вказав наступне.

Проведеною прокуратурою перевіркою було встановлено, що Миколаївська міська рада у п.12 розділу 1 рішення № 21/38 від 11.10.2012 р. надала дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки, орієнтовною площею 9 435 кв.м., за рахунок земель міста, що не надані у власність або користування, з метою передачі її в оренду строком на 5 років для будівництва об'єктів берегоукріплення поблизу земельної ділянки по АДРЕСА_1.

В подальшому, пунктом 8 розділу 1 рішення Миколаївської міської ради № 23/48 від 20.12.2012 р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та передано ОСОБА_2 в оренду строком на 15 років земельну ділянку, площею 9 349 кв.м. за рахунок земель міста, які не надані у власність або користування, зарахувавши її до земель іншого призначення, для будівництва та подальшого обслуговування об'єктів берегоукріплення, поблизу земельної ділянки по АДРЕСА_1.

02.07.2013 р. на підставі вказаних рішень, між Миколаївською міськрадою та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі.

Вищевказані рішення Миколаївської міськради прокурор вважає такими, що були прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, та просить їх скасувати мотивуючи тим, що, спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, розпорядження якими здійснюється виключно органами державної виконавчої влади, а не органами місцевого самоврядування. Крім цього, ДП Миколаївське лісове господарство не надавало свій позитивний висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, а також відсутній висновок державної експертизи документації із землеустрою.

Посилаючись на викладене, прокурор просить:

- визнати незаконним та скасувати п.8 розділу 1 рішення Миколаївської міськради № 23/48 від 20.12.2012 р.;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 9305 від 02.07.2013 р.;

- зобов'язати ОСОБА_2 повернути земельну ділянку, площею 0,9349 га у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та ДП Миколаївське лісове господарство.

08.08.2014 р. Прокурор в порядку забезпечення позову по даній цивільній справі подав заяву, в якій просить заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії зі спірною земельною ділянкою, що розташована поблизу земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4810136600:05:001:0084), у тому числі, укладати договори та вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, та виконувати на ній будівельні роботи.

Свою заяву Прокурор мотивував тим, що до ухвалення рішення у даній справі відповідачі чи інші особи можуть вчинити дії щодо відчуження чи передачі в користування спірної земельної ділянки, що в свою чергу можу утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду по справі.

Дослідивши заяву та подані до неї матеріали, приходжу до висновку, що вона є обґрунтованою і підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчиняти певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання тощо.

Частина 3 ст. 152 ЦПК України визначає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із змісту заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому приходжу до висновку, що заяву слід задовольнити та вжити заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора Корабельного району м. Миколаєва про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 488/1112/14-ц, шляхом заборони ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки, що розташована поблизу земельної ділянки по АДРЕСА_1, у тому числі укладати будь-які правочини щодо цієї земельної ділянки та виконувати на ній будівельні роботи.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали направити особам, щодо яких вжиті заходи забезпечення позову негайно після її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання ухвали.

Оскарження даної ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Л.І. Селіщева