Постанова

від 05.06.2014 по справі 804/3943/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 р. Справа № 804/3943/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2014 №0002361701 та №0002351701, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі акту від 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3, а саме:

- податкового повідомлення - рішення від 06.03.2014 № 0002361701, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 67601,00 грн., з яких 45067,00 грн. - основний платіж, 22534,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- податкового повідомлення - рішення від 06.03.2014 № 0002351701, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 45355,02 грн., з яких 36284,00 грн. - основний платіж, 9071,02 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) з питання правомірності формування витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань в наданих податкових деклараціях по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546) за період з 01.05.2010 по 31.12.2011».

У вказаному акті відповідач прийшов до висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом - Приватним підприємством «Фірмою «Магеллан», в результаті чого відбулося заниження податку на доходи з фізичних осіб в сумі 36284,07 грн. та заниження ПДВ у лютому 2011 року на суму 45067,32 грн.

На підставі означеного акту відповідачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 № 0002361701 (форма «Р»), за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 67601,00 грн., з яких 45067,00 грн. - основний платіж, 22534,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) і податкове повідомлення-рішення від 06.03.2014 № 0002351701 (форма «Р»), за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 45355,02 грн., з яких 36284,00 грн. - основний платіж, 9071,02 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Позивач категорично не погоджується із висновками акту перевірки від 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3, та винесеними на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями від 06.03.2014 № 0002361701, № 0002351701, посилаючись на те, що позивач взагалі не мав фінансово-господарських взаємовідносин із Приватним підприємством «Фірмою «Магеллан» у період з 01.04.2011 по 31.12.2011. Позивач зазначив, що всі взаємовідносини із вказаним контрагентом є реальними, укладалися в ході здійснення господарської діяльності позивача та підтверджуються відповідними первинними документами, складеними у відповідності з вимогами чинного законодавства. На підставі чого позивачем було задекларовано суми податкового кредиту з ПДВ у лютому 2011 року у розмірі 45067,32 грн., та правомірно зменшено суму податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 36284,07 грн.. Крім того, позивач зазначає, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 не подавалися уточнення до податкової декларації за лютий 2011 року, а у зв'язку із переходом податкових органів з одного програмного забезпечення на інше, у телефонному режимі працівник Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (Царичанське відділення) здійснював з'ясування даних, які були зазначені позивачем у вказаній податковій декларації, що призвело до хибної думки посадових осіб контролюючого органу щодо подання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 уточнення до податкової декларації за лютий 2011 року. З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення відповідача від 06.03.2014 № 0002351701 та № 0002361701 є протиправними та такими що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2014 відкрито провадження у справі № 804/3943/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.04.2014.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, які містяться в матеріалах справи. Відповідач зазначив, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинам із постачальником послуг ПП «Фірмою «Магеллан» в періоді з 01.05.2010 по 30.03.2011. Відповідач зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 мав взаємовідносини з ПП «Фірмою «Магелан», у відношенні якого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська складено акт № 11/22-03/31251546 від 11.01.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.10.2011», та крім того, щодо вказаного підприємства наявний вирок Рівненського міського суду від 07.05.2013 у справі № 1715/4848/12, за яким діяльність вказаного підприємства у період з квітня по жовтень 2011 року визнана фіктивною. З урахуванням наведеного, відповідач в акті перевірки від 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3 прийшов до висновку про те, що правочини між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Приватним підприємством «Фірмою «Магеллан» мають протиправний характер, оскільки укладені без мети настання реальних правових наслідків, спрямовані на заниження об'єктів оподаткування, несплату податків, отже є нікчемними. Документи, які використані при оформленні зазначених операцій, не мають юридичної сили та доказовості. Таким чином, податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.03.2014 № 0002351701 та № 0002361701, прийняті правомірно та скасуванню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

У судове засідання 05.06.2014 представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату,час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_3), зареєстрований як фізична особа - підприємець Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 24.09.2007 за № 2 219 000 0000 000955, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серія НОМЕР_5, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (Царичанське відділення) з 25.09.2007 за № 249, та є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100202166 від 25.02.2009.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі наказу від 14.01.2014 № 32 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4, за результатами якої складено акт 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) з питання правомірності формування витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань в наданих податкових деклараціях по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546) за період з 01.05.2010 по 31.12.2011».

У вказаному акті зазначено, що при перевірці фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 посадові особи відповідача використовували: акт ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 11.01.2014 № 11/22-03/31251546 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фірми «Магелан» (код ЄДРПОУ 31251546) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.10.2011», складений у зв'язку із незнаходженням підприємства ПП «Фірма «Магеллан» за юридичною адресою, та вирок Рівненського міського суду від 07.05.2013 у справі № 1715/4848/12, щодо вчинення громадянином ОСОБА_5 злочинів за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України - здійснення фіктивного підприємництва організованою групою, шляхом надання за винагороду послуг з мінімізації податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету, реальним суб'єктам підприємницької діяльності, без мети ведення підприємницької (господарської) діяльності, з метою покриття незаконної діяльності організував придбання ТОВ «Інтеграл-М», ТОВ «Закарпатська корпорація води», ПП «ТВТ Груп», ПП «Фірма «Магеллан», шляхом перереєстрації їх в органах державної влади на підставних осіб.

В акті перевірки 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3 відповідач вказує про те, що у періоді квітень - грудень 2011 року ФОП ОСОБА_4 не мав взаємовідносин з ПП «Фірма «Магеллан», але 02.06.2011 ФОП ОСОБА_4 до Дніпродзержинської ОДПІ (Царичанського відділення) було подано уточнюючий додаток № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № 10852 за квітень 2011 року, в якому виправлялися помилки за лютий 2011 року та до складу податкового кредиту було віднесено податкові накладні за лютий 2011 року від ПП «Фірма «Магеллан» № 54 від 04.02.2011 на суму 228708,70грн. (в т.ч. ПДВ - 38118,12 грн.) та № 66 від 28.02.2011 на суму 41695,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 6949,20 грн.).

Також в акті перевірки зазначено, що у діях посадових осіб ПП «Фірма «Магеллан» вбачається ведення діяльності, спрямованої на штучне створення податкового кредиту з ПДВ та штучного формування валових витрат за рахунок операцій, що не мають реального товарного характеру. Тому, ФОП ОСОБА_4 не має права на відображення наслідків таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку. Як зазначає відповідач в означеному акті, з огляду на фіктивну діяльність підприємства ПП «Фірми «Магеллан» документи, складені вказаним підприємством на підтвердження господарських взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4, не мають статусу первинних та містять неправдиву інформацію. Таким чином, наявність документів на придбання товарно-матеріальних цінностей ФОП ОСОБА_4 у ПП «Фірма «Магеллан» в лютому 2011 року не дає першому права на віднесення сум по операціях із вказаним контрагентом до складу податкового кредиту, оскільки такі документи складені на підставі фіктивних правочинів. Отже, встановлено, що ФОП ОСОБА_4 не здійснював реальних операцій з придбання товарів (робіт, послуг) від ПП «Фірма «Магеллан».

Згідно висновків означеного акту в ході перевірки встановлені наступні порушення:

- порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 138.4 ст. 138 ПК України, п.п. 3.2 п. 3 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1025 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1425/18720), документи, якими оформлені зазначені в акті перевірки операції, не мають юридичної сили та доказовості (у зв'язку з оформленням безтоварної операції з ПП «Фірма «Магеллан») та занижено податок на доходи з фізичних осіб в сумі 36284,07 грн.;

- в порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, абз. «б», п. 201.11 ст. 201 ПК України, в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 45067,32грн. у т.ч. за лютий 2011 року - 45067,32 грн.

На підставі акту перевірки від 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 06.03.2014: № 0002361701 (форма «Р»), за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 67601,00 грн., з яких 45067,00 грн. - основний платіж, 22534,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); № 0002351701 (форма «Р»), за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 45355,02 грн., з яких 36284,00 грн. - основний платіж, 9071,02 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини даної справи, суд не погоджується із висновками відповідача, зробленими ним у акті від 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) з питання правомірності формування витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань в наданих податкових деклараціях по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546), за період з 01.05.2010 по 31.12.2011» щодо нереальності здійснення господарських відносин ПП «Фірма «Магеллан» та фіктивності первинних документів, складених під час таких взаємовідносин, у зв'язку з наступним.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, у якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин, укладений позивачем з ПП «Фірма «Магеллан» не спрямований на настання реальних правових наслідків через те, що останній не знаходиться за податковою адресою, у зв'язку із чим ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська складено акт № 11/22-03/31251546 від 11.01.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 року по 31.10.2011 року».

Також, що стосується встановлення нікчемності правочинів, укладених позивачем з ПП «Фірма «Магеллан», суд зазначає, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Повноваженнями щодо визнання в позасудовому порядку правочинів нікчемними або недійсними вказані органи не наділені. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного правочину, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, саме у період господарських відносин з травня 2010 року по березень 2011 року.

В Листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між ФОП ОСОБА_4 та ПП «Фірмою «Магеллан», та реальність зміни майнового стану першого.

З наявної в матеріалах справи виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Серії НОМЕР_6 від 24.01.2013, встановлено, що основним видом діяльності ФОП ОСОБА_4 є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код за КВЕД 46.73).

Судом встановлено, що в ході здійснення своєї господарської діяльності позивач на підставі договорів: від 01.11.2009 № 01/11/09 мр, від 30.12.2010 № 30/12, від 30.12.2010 № М30/12-10, від 04.01.2011 № 040119, від 05.01.2011 № 05/01/11-В, від 24.01.2011 № 24/01/11-И, від 08.11.2011 № 081111 здійснював постачання своїм контрагентам - покупцям сипучих будівельних сумішей в біг-бегах. Будівельні суміші (вапняк, мармурову крихту, пісок та ін.) позивач самостійно розфасовував у вказану тару.

Під час розгляду справи представник позивача пояснив, що біг-бег - це мішок великого розміру (м'який контейнер), великої вантажопідйомності, що використовується для зберігання та транспортування сухих сипучих сумішей, який вміщує вагу 1000 кг і більше.

Саме придбання тари - біг-бегів у ПП «Фірма «Магеллан» здійснював позивач у період з травня 2010 року по березень 2011 року.

Судом встановлено, що позивач у постачальника ПП «Фірми «Магеллан» здійснював замовлення означеної тари за фактом (по мірі виникнення у позивача необхідності у тарі). На підставі замовлення постачальником виписувалися податкові накладні.

Копії податкових накладних, виписаних ПП «Фірмою «Магеллан» на користь ФОП ОСОБА_4, на підставі яких позивачем формувався податковий кредит, наявні в матеріалах справи: від 21.05.2010 № 51 на суму 40000,20 грн. (у т.ч. - ПДВ 6666,70 грн.); від 06.09.2010 № 7 на суму 210000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ - 35000,00 грн.); від 20.09.2010 № 43/2 на суму 65370,00 грн. (у т.ч. - ПДВ 10895,00 грн.); від 28.09.2010 № 04/1 на суму 30450,00 грн. ( у т.ч. - ПДВ 5075,00 грн.); від 27.09.10 № 62/1 на суму 7980,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1330,00 грн.); від 28.09.2010 № 64/1 на суму 30450,00 ( у т.ч. ПДВ 5075,00 грн.), від 29.09.2010 № 66/1 на суму 15000,00 грн. (у т.ч. - ПДВ 2500,00 грн.); від 01.10.2010 № 1/2 на суму 193410,00 грн. (у т.ч. - ПДВ 32235,00 грн.); від 15.10.2010 № 41 на суму 45150,00 грн. (у т.ч. - ПДВ 7525,00 грн.); від 21.10.2010 № 01/1 на суму 79800,00 грн. (у т.ч. - ПДВ 13300,00 грн.); від 30.11.2010 № 86 на суму 146106,00 грн. (у т.ч. - ПДВ 24351,00 грн.), від 15.01.2011 № 35 на суму 158333,68 грн. (у т.ч. - ПДВ 26388,95 грн.); від 30.01.2011 № 85 на суму 131291,30 грн. (у т.ч. - ПДВ - 21881,88 грн.); від 04.02.2011 №54 на суму 228708,70 грн. (у т.ч. - ПДВ 38118,12 грн.); від 28.02.2011 № 66 на суму 41695,20грн. (у т.ч. - ПДВ 6949,20 грн.); від 11.03.2011 № 40 на суму 155304,80грн. (у т.ч. - ПДВ 25884,13 грн.); від 30.03.2011 № 102 на суму 254881,00 грн. (у т.ч. - ПДВ 42480,17 грн.).

Факт отримання товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, на підставі яких здійснювався відпуск товару: від 21.05.2010 №51; від 06.09.2010 № 7; від 20.09.2010 № 43/2; від 27.09.2010 № 62/1; від 28.09.2010 № 64/1; від 29.09.2010 № 66/1; від 01.10.2010 № 1/2; від 15.10.2010 № 41; від 21.10.2010 № 61/1; від 30.11.2010 № 86; від 15.01.2011 № 150111; від 30.01.2011 № 300111; від 04.02.2011 № 54; від 28.02.2011 № 66; від 11.03.2011 № 1103; від 30.03.2011 № 3003.

Доставка вказаної пустої тари здійснювалася замовнику двома способами: або власними силами ФОП ОСОБА_4 або кур'єрською службою доставки.

Оплата за товар позивачем на користь ПП «Фірма «Магеллан» проведена на підставі платіжних доручень, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом під час розгляду справи встановлено, що первинні документи, складені ПП «Фірмою «Магеллан» у перевіряємому періоді відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ПП «Фірмою «Магеллан» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, а саме: податковими та видатковими накладними.

Щодо наявності на момент вчинення правочинів спеціальної правосуб'єктності у ПП «Фірми «Магеллан» судом встановлено, що вказане підприємство зареєстроване як юридична особа 12.12.2000, вказану юридичну особу припинено 01.08.2013, згідно даних офіційного сайту Міндоходів України ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546) на момент вчинення правочинів з позивачем було платником ПДВ на підставі свідоцтва, яке анульоване 26.10.2011.

В процесі розгляду справи судом на виконання вимог Листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 встановлено:

- факт здійснення господарської операції між позивачем та ПП «Фірмою «Магеллан»;

- наявність спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції;

- зв'язок між фактом придбання товарів та послуг ФОП ОСОБА_4 і його господарською діяльністю;

- дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

- факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що висновки акту перевірки від 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) з питання правомірності формування витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань в наданих податкових деклараціях по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546) за період з 01.05.2010 по 31.12.2011» ґрунтуються також на вироку Рівненського міського суду від 07.05.2013 по справі № 1715/4848/12, в якому судом встановлено, що громадянин ОСОБА_5, маючи в своєму розпорядженні установчі документи і печатки приватного підприємства «Фірма «Магеллан» організував оформлення фінансово-господарських документів ПП «Фірма «Магеллан», які надали право сформувати податковий кредит за період з квітня - жовтня 2011 року для: приватного підприємця ОСОБА_8 (код НОМЕР_4) в сумі 15707,00 грн. ПДВ; ТОВ «ТОРГІНДУСТРІЯ -2010» (код 36856995) в сумі 264101,00 грн. ПДВ.

З вироку Рівненського міського суду від 07.05.2013 по справі № 1715/4848/12 вбачається, що незаконну (фіктивну) діяльність ПП «Фірма «Магеллан» здійснювало з квітня 2011 року, в той час, як останнє придбання товару позивачем у вказаного контрагента здійснювалося у березні 2011 року. Про це зазначає і сам відповідач в акті перевірки від 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3) з питання правомірності формування витрат, податкового кредиту та податкових зобов'язань в наданих податкових деклараціях по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546) за період з 01.05.2010 по 31.12.2011».

З огляду на вищезазначене, судом відхиляються доводи податкового органу, що ФОП ОСОБА_4 мав правовідносини з підприємством, яке здійснювало фіктивну підприємницьку діяльність, діяло з метою надання вигоди третім особам шляхом формування незаконного податкового кредиту по господарським операціям, які не мали реального характеру, оскільки відповідачем перед судом не доведено та не надано належних доказів того, що в період з травня 2010 року по березень 2011 року ПП «Фірма «Магеллан» також провадило незаконну господарську діяльність. Зазначені обставини не знайшли свого відображення і в вироку Рівненського міського суду від 07.05.2013 по кримінальній справі № 1715/4848/12, який покладено відповідачем в основу акту перевірки 17.02.2014 № 610/37/04-03-17-03-27/НОМЕР_3.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Суд зазначає, що податкові накладні № 54 від 04.02.2011 та № 66 від 28.02.2011, виписані ПП «Фірма «Магеллан» у лютому 2011 року, з приводу яких у податкового органу виникли сумніви, а саме: податкова накладна № 54 на суму 228708,70 грн. (у т.ч. ПДВ - 38118,12 грн.), виписана 04.02.2011, а податкова накладна № 66 на суму 41695,20 грн. (у т.ч. - ПДВ 6949,20 грн.), виписана 28.02.2011, тобто до того моменту, як вказане підприємство (ПП «Фірма «Магеллан») розпочало свою незаконну діяльність.

Що стосується посилання відповідача на те, що 02.06.2011ФОП ОСОБА_4 до Дніпродзержинської ОДПІ (Царичанського відділення) було подано уточнюючий додаток №5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» № 10852 за квітень 2011 року, в якому виправлялися помилки за лютий 2011 року та до складу податкового кредиту було віднесено податкові накладні за лютий 2011 року від ПП «Фірма «Магеллан» № 54 від 04.02.2011 на суму 228708,70грн. (в т.ч. ПДВ 38118,12 грн.) та № 66 від 28.02.2011 на суму 41695,20 грн. (в т.ч. ПДВ - 6949,20 грн.), суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач пояснив, що ним було сформовано та подано 21.03.2011 податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року з додатком № 5, яка була прийнята контролюючим органом без зауважень, проте у зв'язку із переходом останнього на інше програмне забезпечення, в телефонному режимі інспектором відповідача Чепурною О.В. здійснювалося з'ясування у позивача даних, наведених в додатку № 5 до декларації за лютий 2011 року. Позивач наголосив на тому, що він не здійснював уточнення даних декларації, а лише в телефонному режимі підтвердив суми, задекларовані ним у податковій декларації. Більш того, позивач зазначив, що уточнюючий додаток № 5 до податкової декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» №10852 міститься на бланку, який є лише у програмному забезпеченні податкового органу, не містить дати формування та його подання, підписів посадових осіб з обох сторін. Відповідач під час розгляду справи пояснив, що обставини щодо подання ФОП ОСОБА_4 будь - яких уточнень до декларації з ПДВ за лютий 2011 року або до додатків до цієї декларації з'ясувати неможливо, у зв'язку зі звільненням цієї особи з податкового органу. З огляду на відсутність належних та допустимих доказів подання позивачем до податкового органу уточнюючого додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів № 10852 за квітень 2011 року до декларації з ПДВ за лютий 2011 року, суд прийшов до висновку про недоведеність вказаного факту відповідачем.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом встановлено, що господарські операції позивача з контрагентом - постачальником ПП «Фірмою «Магеллан» підтверджуються первинними документами, судом досліджено ці документи та встановлено їх відповідність вимогам вищенаведених положень чинного законодавства.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту у лютому 2011 року суми ПДВ: у розмірі 38118,12 грн. по податковій накладній № 54 від 04.02.2011 та у розмірі 6949,20 грн. по накладній № 66 від 28.02.2011, отримані від ПП «Фірми «Магеллан».

Таким чином, податкове повідомлення - рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.03.2014 № 0002361701, за яким ФОП ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 67601,00 грн., з яких 45067,00 грн. - основний платіж, 22534,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 177.5. ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Підпунктом 177.5.3. п.177.5 ст.177 ПК України, встановлено, що остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб та збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності на підставі документального підтвердження факту їх сплати.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст.177 ПК України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.4 ст. 177 ПК України).

Згідно п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (138.4. ст.138 ПК України).

Як встановлено п. 177.10. ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Враховуючи те, що факт здійснення вищеописаних господарських операцій позивача з ПП «Фірмою «Магеллан» підтверджується відповідними первинними документами, у тому числі податковими накладними, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення відповідача від 06.03.2014 № 0002351701, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 45355,02 грн., з яких 36284,00 грн. - основний платіж, 9071,02 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача витрати у розмірі 225,91 грн.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.03.2014 № 0002361701 та № 0002351701 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.03.2014 № 0002361701 ( форма «Р»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 06.03.2014 № 0002351701 ( форма «Р»).

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 91 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 червня 2014 року.

Суддя О.В. Царікова