Постанова

від 22.07.2014 по справі 816/2533/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року м. ПолтаваСправа №816/2533/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Касумова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

26 червня 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 червня 2014 року №0010021701/720, №0010001701/721 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2014 року №0009991701/722.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з податку на доходи фізичних осіб та донарахування сум єдиного соціального внеску.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій став Акт перевірки від 21 травня 2014 року №1413/16-03-17-01-10/НОМЕР_1, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року, за результатами якої, відповідачем прийнято оскаржувані рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, зазначав, що правові взаємовідносини позивача з ТОВ "Астер Груп" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст договору, укладеного з ТОВ "Астер Груп" не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договору підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючими під час проведення перевірки. Контрагент позивача ТОВ "Астер Груп" на момент укладення договору та складання податкових накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтва платника податку на додану вартість, яке на момент виникнення спірних відносин не було анульовано. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій, прийняті на підставі Акту перевірки від 21 травня 2014 року №1413/16-03-17-01-10/НОМЕР_1, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач у ході проведення перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У своїх письмових запереченнях відповідач зазначав, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено завищення ФОП ОСОБА_4 валових витрат на 142750,00 грн та завищення податкового кредиту на суму ПДВ 28550,00 грн у зв'язку з відсутністю повного документального підтвердження придбаних послуг підряду з монтажу металопластикових виробів та комплектуючих, інших видів супутніх робіт (не надано акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкові відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат). Як наслідок, неправомірно сформовані витрати у сумі 142750,00 грн у 2013 році суттєво вплинули за цей же період на формування валового доходу та правильності нарахування і утримання єдиного внеску.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 28 квітня 2014 року по 14 травня 2014 року посадовими особами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 21 травня 2014 року №1413/16-03-17-01-10/2630611837 /а.с. 14-42/, у якому , крім іншого, зафіксовано, порушення:

- пунктів 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 22043,02 грн;

- пункту 2 статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування" у результаті чого за 2013 рік донараховано суму єдиного соціального внеску на суму 22761,05 грн;

- пунктів 198.1, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 28550,00 грн, у тому числі по періодах: у червні 2013 року на суму ПДВ 10604,00 грн, у липні 2013 року на суму ПДВ 5914,00 грн, у вересні 2013 року на суму ПДВ 2167,00 грн, у листопаді 2013 року на суму ПДВ 9865,00 грн. грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із відсутністю повного документального підтвердження придбаних послуг підряду з монтажу металопластикових виробів та комплектуючих, а також інших видів супутніх робіт /а.с. 22-24/. До перевірки не надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат /а.с. 24/.

Контролюючий орган дійшов висновку що документальною перевіркою неможливо визначити фактичну вартість окремо виконаних робіт, а також вартість і кількість окремо використаних будівельних матеріалів при виконанні робіт, професійного складу залучених працівників та службовців ТОВ "Астер Груп". Отже, відповідач вважає, що ним встановлені факти, які засвідчують відсутність настання реальних подій, тобто надання послуг ТОВ "Астер Груп" фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 /а.с. 27, 35/.

Таким чином, ФОП ОСОБА_4 було занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2013 рік, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% з урахуванням максимальної величини, оскільки підприємцем було неправомірно включено до складу валових витрат суму 142750,00 грн, у зв'язку з відсутністю повного документального підтвердження придбаних послуг підряду з монтажу металопластикових виробів та комплектуючих, а також інших видів супутніх робіт, у зв'язку з цим встановлено заниження єдиного внеску /а.с. 30-31/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2014 року №0010001701/721, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 27553,78 грн, у тому числі 22043,02 грн за основним платежем, 5510,76 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /а.с. 47/, податкове повідомлення-рішення від 11 червня 2014 року №0010021701/720, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок додану вартість на загальну суму 35723,50 грн, у тому числі за основним платежем 28550,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 7173,50 грн / а.с. 48/ та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2014 року №0009991701/722, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1138,05 грн /а.с. 49/.

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 11 червня 2014 року №0010021701/720, №0010001701/721 та рішенню про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2014 року №0009991701/722 суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку валових витрат та податкового кредиту регулюються статтями 177, 198, 200, 201 Податкового кодексу України (в редакції цих актів на час відображення спірних операцій в податковому обліку).

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Так, згідно пункту 177.4. статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд також зазначає, що відповідно до підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.4. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Частиною одинадцятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно частини другої статті 9 наведеного вище Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03 червня 2013 року між ФОП ОСОБА_4 (Замовник) та ТОВ "Астер Груп" (Підрядник) укладено договір підряду №03-06/01 /а.с. 56-59/, згідно пункту 1.1. умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Замовника власними силами використовуючи власні розхідні матеріали на свій ризик якісно виконати на об'єктах роботи з монтажу металопластикових виробів та комплектуючих; встановлення відливів металевих, оцинкованих, пофарбованих білою порошковою емаллю за кількістю віконної групи; встановлення кутиків оцинкованих, пофарбованих білою порошковою емаллю,; встановлення металевих нащільників; заповнення каркасів мінераловатними плитами; інші види супутніх робіт.

Відповідно до пункту 2.1. умов Договору з урахуванням Додаткової угоди від 01 вересня 2013 року №1-09 /а.с. 62/, передбачено, що договірна ціна є динамічною і складає 200000,00 грн, у тому числі ПДВ 33333,33 грн.

Виконані роботи Замовник оплачує Підряднику на підставі Актів приймання-передачі виконаних робіт /пункт 6.1. умов Договору/.

Пунктом 7.1. умов Договору передбачено, що здача приймання виконаних робіт оформлюється Актами приймання-передачі виконаних підрядних робіт.

На виконання умов вищезазначеного Договору, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивачем залучено до матеріалів справи, а судом досліджено завірені належним чином копії наступних документів:

- податкових накладних від 11 червня 2013 року №129 на загальну суму 5250,00 грн, у тому числі ПДВ 875,00 грн /а.с. 101/; від 30 червня 2013 року №130 на загальну суму 58375,00 грн, у тому числі ПДВ 9729,17 грн /а.с. 102/; від 19 липня 2013 року №427 на загальну суму 35485,00 грн, у тому числі ПДВ 5917,17 грн /а.с. 103/; від 06 вересня 2013 року №331 на загальну суму 1250,00 грн, у тому числі ПДВ 208,33 грн /а.с. 104/; від 07 вересня 2013 року №332 на загальну суму 11750,00 грн, у тому числі ПДВ 1958,33 грн /а.с. 105/; від 11 листопада 2013 року №229 на загальну суму 59190,00 грн, у тому числі ПДВ 9865,00 грн /а.с. 106/;

- актів виконаних робіт від 11 червня 2013 року №У-0001489 /а.с. 63/, від 30 червня 2013 року №У-0001490 /а.с. 64/, від 19 липня 2013 року №У-0002166 /а.с. 65/, від 06 вересня 2013 року №ОУ-0003050 /а.с. 66/, від 07 вересня 2013 року /а.с. 67/, від 11 листопада 2013 року №3989 /а.с. 68/;

- актів прийомки передачі металопластикових виробів та інших матеріалів за Договором від 03 червня 2013 року №03-06/01 /а.с. 107-113/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Астер Груп" (код ЄДРПОУ 38433773), яке на момент її видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата за виконані роботи проведена у повному обсязі, що не заперечується відповідачем та підтверджується наявними у матеріалах справи копіями банківської виписки /а.с. 73-79/.

При цьому, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача як на підставу для зменшення валових витрат та податкового кредиту на ненадання до перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат, з огляду на наступне.

Суд враховує роз'яснення Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, викладені в листі від 09 березня 2010 року №12/19-2-9-21-2368 та відповідно до яких типові форми первинних облікових документів у будівництві "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (типова форма №КБ-2в) та "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (типова форма №КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 року №554, підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По об'єктах, будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, типові форми застосовуються відповідно до умов договору підряду.

Таким чином, оскільки договір від 03 червня 2013 року №03-06/01 не містить посилань на обов'язковість застосування типових форм облікових документів у будівництві, затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04 грудня 2009 року №554, позивач та ТОВ "Астер Груп" не являються підприємствами державної форми власності, підрядні роботи не виконувалися за рахунок бюджетних коштів, а складені сторонами договору акт приймання робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт відповідають вимогам чинного законодавства України до первинних документів бухгалтерського обліку та містять необхідну і вичерпну інформацію щодо вчинених господарських операцій, суд вважає дані документи належним доказом виконання сторонами договірних зобов'язань.

Акти виконаних робіт /а.с. 63-68/ були досліджені у судовому засіданні, зі змісту судом встановлено перелік виконаних робіт, а також у якій кількості, одиниці виміру та яким чином визначалася калькуляція за виконані роботи.

Відповідачем достовірність записів у первинних документах позивача не заперечуються, відповідність податкових накладних вимогам закону під сумнів не ставляться.

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Вимоги вказаних норм діючого законодавства позивачем виконано у повному обсязі, оскільки суми податку, сплачені в ціні придбаних товарів (послуг) підтверджені податковими накладними, обидві сторони угоди володіють належною праводієздатністю, будучи зареєстрованими у встановленому порядку як платники ПДВ.

Сторони у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили виконання робіт у обумовлені строки замовнику, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Із пояснень представників позивача у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з метою вчасного виконання робіт за договорами підряду позивачем залучено підрядну організацію ТОВ "Астер Груп" (код ЄДРПОУ 38433773).

На підтвердження подальшого використання ФОП ОСОБА_4 робіт, отриманих від ТОВ "Астер Груп", позивачем залучено до договорів, податкових накладних, актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт, локальних кошторисів /а.с. 114-181/.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій відповідачем враховано відсутність актів приймання виконаних будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, розрахунків загальновиробничих витрат, що на думку представника відповідача є підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту, збільшення суми податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб та нарахування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску.

Посилання відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтверджені будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення Кременчуцької ОДПІ як докази. Натомість реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Астер Груп" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою у судовому засіданні.

Надання контролюючому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Фактичність виконання робіт ТОВ "Астер Груп" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом у ході судового розгляду.

Відповідач не заперечує той факт, що спірні господарські операції відображено у бухгалтерському обліку ФОП ОСОБА_4 та деклараціях з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованим висновки перевірки про завищення позивачем суми податку на додану вартість на 28550,00 грн та заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 22043,02 грн, у зв'язку з віднесенням до їх складу сум з отриманих робіт (послуг) від ТОВ "Астер Груп".

З огляду на те, що судом не встановлено порушень позивачем вимог податкового законодавства, на які посилався відповідач, відповідно, і штрафні санкції застосовані до нього неправомірно.

Оскільки правомірність формування позивачем валових витрат у сумі 142750,00 грн у 2013 році підтверджено судом, то нарахування штрафних санкцій за донарахування єдиного внеску у розмірі 34,7% з урахуванням максимальної величини, у зв'язку з відсутністю повного документального підтвердження придбаних послуг підряду з монтажу металопластикових виробів та комплектуючих, а також інших видів супутніх робіт є також неправомірним.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій покладено на контролюючий орган.

У даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень та рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору (від 1,5 розміру мінімальної заробітної плати), що становить 182,70 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог (90%) з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 11 червня 2014 року №0010021701/720, №0010001701/721 та рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11 червня 2014 року №0009991701/722.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн /сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 28 липня 2014 року.

Суддя Л.М. Петрова