Постанова

від 11.08.2014 по справі 916/2562/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2014 р.№ 916/2562/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренка,

суддів О.Ю. Аленіна, С.В. Таран (склад судової колегії згідно розпорядження в.о. голови суду)

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" - Сухінін С.В.

від товариства з додатковою відповідальністю "Болградська "Сільгоспхімія" - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 01.07.2014 р. № 916/2562/14

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до товариства з додатковою відповідальністю "Болградська "Сільгоспхімія"

про зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2014 р. (суддя Погребна К.Ф.) позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі також - ПАТ КБ "ПриватБанк", Банк, Позивач, Скаржник) до товариства з додатковою відповідальністю "Болградська "Сільгоспхімія" (далі також - ТОВ "Болградська "Сільгоспхімія", Відповідач) про зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу повернуто без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, через порушення Банком правил об'єднання позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її (ухвалу) скасувати та передати справу № 916/2562/14 до господарського суду Одеської області для вирішення питання про порушення провадження у справі. При цьому, Скаржник посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права та не дослідження в повному обсязі правової природи спірних правовідносин, зокрема, підстави позову. Наразі, він вказує, що підставою виникнення спірних правовідносин у даній справі є нерозглянуті Відповідачем кредиторські вимоги Банку від 22.04.2014 р. № 15062011/28082013/кл, що складаються з двох матеріально-правових вимог, які виникли на підставі договорів банківського обслуговування від 15.06.2011 р. та від 28.08.2013 р., у зв'язку з чим ПАТ КБ "ПриватБанк" в своїй позовній заяві на підставі ч. 1 ст. 58 ГПК України об'єднав ці дві матеріально-правові вимоги, тому що окремий їх розгляд, на думку Скаржника, є неможливим у зв'язку з їх пов'язаністю між собою підставою виникнення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 р. вищезгадану апеляційну скаргу прийнято до провадження та зобов'язано Позивача надати позовні матеріали з додатками, які були надіслані суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник Скаржника на виконання вказаної ухвали суду апеляційної інстанції надав витребувані матеріали та просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувавши оскаржувану ухвалу та направивши позовні матеріали на розгляд місцевого господарського суду. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Відтак, судова колегія приходить до висновку, що невикористання ТОВ "Болградська "Сільгоспхімія" свого процесуального права щодо приймання участі в судовому процесі ніяким чином не може бути перешкодою для розгляду спору по суті.

Розглянувши позовні матеріали, а також матеріали апеляційної скарги, заслухавши представника Скаржника, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а, згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як вбачається з наданих позовних матеріалів, 27.06.2014 р. ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ "Болградська "Сільгоспхімія" про зобов'язання включити до проміжного ліквідаційного балансу названого товариства кредиторські вимоги Банку від 22.04.2014 р. № 15062011/28082013/кл зі сплати заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 15.06.2011 р. на загальну суму в розмірі 6799,01 грн., що складається з заборгованості по кредиту у розмірі - 6727,25 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі - 71,76 грн., а також за договором банківського обслуговування б/н від 28.08.2013 р. на загальну суму в розмірі 4232,66 грн., що складається з заборгованості по кредиту в розмірі - 4200,00 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі - 32,66 грн. та задовольнити зазначені кредиторські вимоги в порядку, передбаченому законом.

Позов Банку мотивовано тим, що ліквідаційна комісія ТОВ "Болградська "Сільгоспхімія" не дотримується встановленої законом процедури розгляду кредиторських вимог Позивача та ухиляється від їх розгляду і задоволення, у зв'язку з чим ПАТ КБ "ПриватБанк" вимушений звернутись до господарського суду із відповідним позовом з метою захисту свого порушеного права. У правове обґрунтування позову Банк послався, зокрема, на положення ст.ст. 105, 111, 112 ЦК України.

Розглянувши матеріали за вказаним позовом, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що зазначений позов підлягає поверненню без розгляду через порушення Банком правил об'єднання позовних вимог з огляду на те, що джерелом і підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад, породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання.

Зі змісту ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України вбачається, що кожна окрема вимога кредитора до юридичної особи, що припиняється, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ч. 8 ст. 111 названого Кодексу ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Згідно ч. 3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Надаючи оцінку правильності висновку господарського суду в оскаржуваній ухвалі, судова колегія звертає увагу на положення п. 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому роз'яснено, що однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК).

Отже, з аналізу вищенаведених положень чинного законодавства випливає, що у випадку припинення юридичної особи кредитори заявляють свої вимоги до юридичної особи, а у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні таких вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії, при чому в такому позові можуть заявлятись всі вимоги кредитора.

У даному спорі ПАТ КБ "ПриватБанк" було подано позовну заяву до одного й того ж відповідача - ТОВ "Болградська "Сільгоспхімія" з позовними вимогами, що виникли з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав, тому, враховуючи специфіку порядку ліквідації юридичної особи, дана позовна заява підлягає розгляду по суті в одному провадженні.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом помилково повернуто позовну заяву Банку з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки Позивачем не було порушено правил об'єднання позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а позовні матеріали слід направити на розгляд господарського суду Одеської області.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 01.07.2014 р. № 916/2562/14 скасувати.

Передати позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" з доданими матеріалами на розгляд господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Таран С.В.