Постанова

від 05.08.2014 по справі 914/1960/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р. Справа № 914/1960/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Марко Р.І.

Данко Л.С.

при секретарі Зошій М.Р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Простудія", м. Львів, № 15 від 04.07.2014 року

на рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2014 року

у справі № 914/1960/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт-Інвест" с. Жирівка Пустомитівського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Простудія" м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 58 323 грн. 32 коп., з яких: 46 060 грн. 24 коп. - основний борг, 4 606 грн. 02 коп. - штраф, 3 674 грн. 72 коп. - пеня, 690 грн. 90 коп. - 3% річних, 3 291 грн. 44 коп. - інфляційні втрати, -

за участю представників сторін:

від позивача : Ливицький І.В. -представник на підставі довіреності б/н від 02.06.14 року;

від відповідача : не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2014 року у справі № 914/1960/14 (суддя Т.Рим ) частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Простудія" про стягнення заборгованості в сумі 58 323 грн. 32 коп., з яких: 46 060 грн. 24 коп. - основний борг, 4 606 грн. 02 коп. - штраф, 3 674 грн. 72 коп. - пеня, 690 грн. 90 коп. - 3% річних, 3 291 грн. 44 коп. - інфляційні втрати. Згідно рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пласт-Інвест" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Простудія" стягнуто 46 060 грн. 24 коп. - основного боргу, 3 325 грн. 90 коп. -пені, 4 606 грн. 02 коп. - штрафу, 689 грн. 01 коп. - 3% річних, 3 291 грн. 44 коп. - інфляційних втрат, 1 815 грн. 86 коп. - відшкодування витрат на сплату судового збору та 1 490 грн. 85 коп. - відшкодування витрат на правову допомогу. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Львівської області від 25.06.2014 року у справі № 914/1960/14, Товариство з обмеженою відповідальністю "Простудія" звернулось з апеляційною скаргою з підстав неповноти з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник посилається на невідповідність видаткових накладних вимогам Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Відповідно до пункту 2 статті 9 цього Закону, первинні документи повинні мати певні обов'язкові реквізити. Судом не було встановлено цивільної дієздатності юридичної особи ТзОВ «Простудія», тобто не встановлено органи управління підприємтсва (не витребувано протоколу і наказу на директора). Посилається на неподання продавцем документів, які згідно із договором повинні підтверджувати якість товару.

На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 25.06.14 р. у справі № 914/1960/14 та відмовити у позові.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №914/1960/14 розподілено для розгляду головуючому - судді Костів Т.С..

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року у склад колегії для розгляду вищезазначеної справи введено суддів Марка Р.І. та Желіка М.Б..

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.14р. поновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги, подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 05.08.14 р..

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 04.08.14 року, у зв'язку із перебуванням судді Желіка М.Б. у відпустці, у склад колегії суддів для розгляду справи №914/1960/14 господарського суду Львівської області введено замість судді Желіка М.Б., суддю-Данко Л.С..

Представнику роз'яснено його права згідно ст.22 ГПК України.

В судове засідання 05.08.14 року представник позивача з'явився, проти апеляційної скарги заперечив, надав усні пояснення по суті спору.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не довів, хоч був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також беручи до уваги п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. ,,Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції'', якою визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Простудія" задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Львівської області від 25.05.2014 р. у справі № 914/1960/14 слід залишити без змін, з огляду на наступне:

як правильно встановлено судом першої інстанції, між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №31 від 07.10.2013 р.. За умовами цього договору продавець) зобов'язується передати у власність покупця (скаржник) бетонні оздоблювальні вироби, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку і на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до пункту 8.4 вищезазначеного Договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. У випадку порушення строків оплати за отриманий товар, передбачених п. 4.2 даного договору, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого товару (пункт 8.3 Договору).

На виконання умов укладених Договорів позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 46.060,24 грн., про що свідчать видаткові накладні №РН-0000621 від 28.10.2013 р. на суму 19.287,36 грн., №РН-0000632 від 01.11.2013 р. на суму 7.236,04 грн., №РН-0000628 від 01.11.2013 р. на суму 19.536,84 грн.

Відповідач не оплатив вартості переданого товару, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 46,060,24 грн.. Позивачем скеровано на адресу відповідача претензію від 10.04.2014 р. №14 про оплату вартості переданого товару. Відповідач отримав зазначену претензію 28.04.2014 р.. Сторонами погоджено стан взаємних розрахунків, про що складено відповідний акт від 16.06.2014 р. Згідно з цим актом заборгованість відповідача перед позивачем становить 46,060,24 грн. Доказів погашення боргу у сумі 46,060,24 грн. суду не надано.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 46,060,24 грн., відповідає матеріалам справи. Посилання скаржника на недоліки в оформленні документів в світлі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» носить формальний характер та не спростовує фактів, що випливають із відповідних накладних.

При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що у відповідності до ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням наведених положень, суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги частково, відмовивши у стягненні частини санкцій, помилково обчислених позивачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Однак, у встановленому законом порядку підстави, передбачені у ст. 104 ГПК України для скасування або зміни судового рішення не були доведені суду належними доказами.

Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 25.06.14 р. у справі № 914/1960/14 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Простудія" - залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 25.06.2014 р. у справі № 914/1960/14 - без змін.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

3 .Матеріали справи скерувати до господарського суду Львівської області.

Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 11.08.2014 року.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

суддя Марко Р.І.

суддя Данко Л.С.