Рішення

від 11.08.2014 по справі 916/1974/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2014 р.Справа № 916/1974/14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "ПЕРЕМОГА";

до відповідача Публічне акціонерне товариство "ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК"

про стягнення 1387461,01грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Іванов О.М. - за дорученням;

Від відповідача: Прохода Ю.Л. - за дорученням;

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "ПЕРЕМОГА", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК" заборгованість в сумі 1 387461,01 гривень, з якої 1353184 гривень основна заборгованість за договором, 24787,34 гривень пеня та 9489,67 гривень 3% річних .

Ухвалою суду від 27 травня 2014 року порушено провадження у справі №916/1974/14 та призначено до розгляду на 12 червня 2014 року.

Представник відповідача 19.06.2014 року звернувся до суду з клопотанням про продовження строку розгляду справи, вказане клопотання було задоволено судом та ухвалою від 19.06.2014 року строк розгляду справи було продовжено до 11.08.2014 року.

08.08.2014 року до суду надійшла спільна заява сторін щодо відкладення розгляду справи, клопотання було розглянуте у судовому засіданні 11.08.2014 року та у задоволенні відмовлено.

Також представник відповідача 11.08.2014 року у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов.

По справі було оголошено перерву в порядку ст. 77 ГПК України.

У судовому засідання представник позивача позов підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача не визнав та заперечував проти їх задоволення.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив.

29.04.2013 між ТОВ СП «Перемога» (підрядник) та ПАТ «Гібридний соняшник» - (замовник) було укладено Договір № 1 підряду на вирощування насіння гібридів соняшника.

Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору, підрядник /надалі позивач/ зобов'язався виконати роботи по вирощуванню на власних посівних площах та з використанням власних матеріально-технічних і людських ресурсів, але з посівного матеріалу замовника /надалі відповідача/, насіння гібридів соняшника. Результатом робіт є вирощене насіння соняшника, п. 1.2 договору.

Згідно п.4.2 договору, після отримання відповідачем насіння та у разі відповідності насіння (як результату робіт) вимогам договору, сторони підписують Акт приймання-передачі робіт.

Відповідно до п.5.2 договору, ціна належним чином виконаної роботи визначається в Акті приймання-передачі роботи, згідно п.5.2 договору.

Також згідно Додатку №2 від 29.04.2013р. до договору, в разі проведення позивачем додаткових видових, сортових і фітосанітарних прополок, відповідач повинен сплатити позивачу додатково із розрахунку 110,00 грн./га. за одну операцію.

Як зазначає позивач у своєму позові, підписаний сторонами Акт приймання-передачі робіт є завершальним документом, який підтверджує фактичне одержання відповідачем від позивача результатів робіт (насіння) та відповідність результату робіт (насіння) вимогам договору, а також визначає ціну належним чином виконаної роботи.

За результатами виконання договору, між позивачем та відповідачем було підписано Акти виконаних робіт: № 1 від 06.12.2013 на суму 365130,00 грн.;№ 2 від 06.12.2013 на суму 896736,00 грн.; № 3 від 06.12.2013 на суму 867798,00 грн.; № 4 від 14.01.2014 на суму 196000,00 грн.; № 4 від 23.12.2013 на суму 51920,00 грн..

Представник позивача звертає увагу суду на той факт, що сторони підписали акти звіряння розрахунків за періоди з 01.11.2013 по 28.02.2014 та з 01.11.2013 по 14.04.2014р., з яких відповідач визнав заборгованість повністю. Отже, позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи за договором загальною ціною 2377584 гривень.

З матеріалів справи вбачається що, роботи виконані в повному обсязі, якісно та у строк. Згідно до п.5.1 договору, відповідач повинен оплатити позивачу роботи в строки: 50% ціни роботи - в 10-денний термін з моменту підписання акту приймання-передачі роботи, але не пізніше 45 днів з моменту одержання насіння; решту (50%) ціни роботи - не пізніше 01.04.2014року.

В порушення умов договору відповідачем було сплачено 1024400,00 гривень: 20.11.2013 р. - 700000,00 грн.; 12.03.2014р. - 100000,00 грн.; 25.03.2014р. - 50000,00 грн.; 28.03.2014 р. - 24400,00 грн. (відвантаження соняшника); 11.04.2014р. - 150000,00 грн.. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 1353184 гривень.

Крім того, відповідно до п.6.1 договору, за порушення строків розрахунку за договором позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а згідно ч.2. ст.625 ЦК України, три проценти річних від простроченої суми. Пеня складає 24787,34 грн. та 3% річних - 9489,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань відповідачем та направлені на стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1353184 гривень та штрафні санкції в сумі 34277,01 гривень, всього на суму 1 387 461,01 гривень.

Відповідач позов не визнає та вказує на те, що відповідно до п. 1.1. договору підряду на вирощування насіння гібридів соняшнику від 29.04.2013 № 1 підрядник зобов'язується на свій ризик виконати описану в п. 1.2. Договору роботу, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Відповідно до п. 1.3. Договору площа посіву визначається у додатку № 1 до даного Договору. Відповідно до додатку № 1 від 29.04.2013 переданий Замовником посівний матеріал було висіяно Підрядником на полях, що знаходяться в Кілійському районі, Одеська область, загальна площа посіву - 236 га.

Як зазначає відповідач, Позивачем додано до матеріалів справи 5 актів виконаних робіт, однак, лише акт № 1 від 06.12.2013, акт № 3 від 06.12.2013 та акт № 4 від 23.12.2013 стосуються договору підряду на вирощування № 1 від 29.04.2013. В актах № 2 від 06.12.2013 та № 4 від 14.01.2014 зазначено, що вони стосуються договору підряду на вирощування № 2 від 29.04.2013, якого до позовної заяви не додано, позовні вимоги щодо якого не заявлено. Крім того, якщо скласти площу посіву у всіх вищеперелічених актах, виходить, що вона становить 318 га, а не 236 га, як обумовлено договором. Те, що фактично соняшник вирощувався на площі 236 га, випливає і з акту виконаних робіт від 23.12.2013 № 4, де вказано, що виконувались додаткові видові сортові та фітосанітарні прополки на площі 236 га. Відтак, очевидно, що деяка частина робіт, зазначена в наданих Позивачем актах виконаних робіт, була виконана не у зв'язку із договором підряду від 29.04.2013 № 1, а, очевидно, у зв'язку із виконанням іншого договору, укладеного між Сторонами - договір № 2 від 29.04.2013р, позовні вимоги щодо стягнення за яким не заявлено, самого договору не надано.

Також представник відповідача звертає увагу суду на той факт, що частина актів може стосуватися іншого договору, щодо одного і того самого гібриду соняшнику Базальт наявні одночасно 2 акти - № 4 від 14.01.2014 із посівною площею 82 га та від 06.12.2013 № 2 із такою самою посівною площею 82 га. Тобто, або дані 2 акти складено щодо різних договорів, або Позивач намагається двічі стягнути з Відповідача вартість однієї і тієї самої роботи - вирощування соняшнику Базальт на площі 82 га.

Акт звіряння взаєморозрахунків, наданий Позивачем, також не підтверджує суму заборгованості Відповідача перед Позивачем, оскільки в ньому не зазначено, яких саме договорів він стосується. Крім того, в даному акті значиться дебетове сальдо на користь Відповідача станом на 20.11.2013 в сумі 700000,00 грн., в той час як відповідно до п. 5.1. Договору не передбачено передоплату відповідно до Договору, передбачено оплату робіт згідно Договору тільки після підписання акту приймання-передачі роботи . Перший з актів виконаних робіт було підписано 06.12.2013 року, таким чином, станом на 20.11.2013 у Замовника ще не виникало зобов'язань по оплаті згідно договору підряду від 29.04.2013 № 1, а наданий акт звіряння взаєморозрахунків не може вважатися належним доказом існування боргу Відповідача перед Позивачем в певній сумі.

Таким самим чином не може вважатися належним доказом наданий Позивачем гарантійний лист. Так, відповідно до даного листа від 26.12.2013 вказано, що заборгованість Замовника (Відповідача) перед Підрядником (Позивачем) складає 1677584,00 грн. Однак, точно така сама сума вказана і у акті звіряння взаєморозрахунків станом на 01.03.2014, в той час як за період між 26.12.2013 та 01.03.2014 було підписано акт виконаний робіт № 4 на суму 196000,00 грн., тобто, сума заборгованості станом на 26.12.2013 та на 01.03.2014 ніяк не може бути однаковою.

Таким чином на думку відповідача, можуть розглядатися як докази позовних вимог про стягнення заборгованості за договором підряду від 29.04.2013 № 1 лише акти виконаних робіт від 06.12.2013 № 1 про вартість вирощування соняшнику Анонс на суму 365130,00 грн, від 06.12.2013 № 3 щодо вирощування соняшнику Зубр на суму 867798,00 грн. та від 23.12.2013 № 4 на суму 51920,00 грн. За таких підстав, у Замовника не виникло зобов'язань по оплаті Роботи згідно Договору підряду від 29.04.2013 № 1, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині основної суми боргу. Відмова в стягненні основної суми боргу одночасно є підставою для відмови у стягненні штрафних санкцій.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного Кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Стаття 843 Цивільного Кодексу України, передбачає, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Судом встановлено, що сторони 29 квітня 2013 року уклали договір підряду на вирощування насіння гібридів соняшника №1, за умовами якого, підрядчик зобов'язується на свій ризик виконати описану в п. 1.2. Договору роботу, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, п.1.1 договору.

Підпунктом 1.2 договору, передбачено, що під роботою в даному Договорі розуміють роботи Підрядника по вирощуванню на посівних площах Підрядника та з використанням його матеріально-технічних і людських ресурсів, але з посівного матеріалу Замовника, насіння гібридів соняшника першого покоління (Р1) гібриду Зубр, Базальт, Анонс із дотриманням Зазначених у п. 1.3.. 1.4. Договору вимог та здійсненням для вирощування насіння соняшнику комплексу агротехнологічних робіт, включаючи поверхневу обробку ґрунту, передпосівну культивацію, посів із мінеральними добривами, підгодовування в період вегетації; боротьба зі шкідниками: обробка посіву гербіцидами, фунгіцидами та інсектицидами; проведення видових і сортових прополювань: жнива; інші заходи, необхідні для одержання високого врожаю, із передачею результатів Роботи у вигляді вирощеного Насіння Замовнику. Вимоги до виконання Роботи: норма висіву (+/- 10 %) - материнська форма - 4.5 кг/га, батьківська форма - 2,5 кг/га, площа посіву - визначається у додатку № 1 до даного Договору, що є його невід'ємною частиною, п.1.3 договору.

Право власності на переданий Замовником Підряднику на виконання Договору посівний матеріал Насіння, а також на Насіння, висіяне в грунт (посів), вирощений врожай в посіві, зібраний врожай Насіння належить Замовнику, п.1.5.

Згідно п.5.1 договору, замовник оплачує підряднику ціну належним чином виконаної роботи в строки: 50% ціни роботи - в 10-денний термін з моменту підписання акту приймання-передачі роботи, але не пізніше 45 днів з моменту одержання насіння; решту (50%) ціни роботи - не пізніше 01.04.2014року.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору, що підтверджується актами виконаних робіт: № 1 від 06.12.2013 на суму 365130,00 грн.;№ 2 від 06.12.2013 на суму 896736,00 грн.; № 3 від 06.12.2013 на суму 867798,00 грн.; № 4 від 14.01.2014 на суму 196000,00 грн.; № 4 від 23.12.2013 на суму 51920,00 грн.., всі вказані акти були підписані, прийнятті роботи відповідачем без зауважень.

Між сторонами 01.03.2014 року було підписано акт звірки розрахунків за послуги вирощування насіння гібридного соняшника Анонс, Зубр та Базальт, згідно якого за відповідачем рахується заборгованість в сумі 1 677584 гривень, вказаний акт було підписано без зауважень та визнано відповідачем вказану заборгованість.

В матеріалах справи міститься акт звіряння розрахунків станом на 14 квітня 2014 року, згідно якого за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 1 353184 гривень, вказаний акт підписано відповідачем без будь-яких зауважень.

Таким чином суд доходить висновку, що заперечення відповідача не ґрунтуються на письмових доказах та суперечать матеріалами справи, оскільки змістом договору передбачено, вирощування насіння гібридного соняшника Анонс, Зубр та Базальт, що і міситься у актах прийнятих відповідачем робіт, без зауважень та актах звіряння, які також відповідачем узгодженні без жодного зауваження.

Крім того в матеріалах справи міститься гарантійний лист, який у суду не викликає жодного сумніву, згідно якого відповідач визнає заборгованість та гарантує оплату, вих.№26/1 від 26.12.2013 року. Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно гарантійного листа.

Суд звертає увагу відповідача на той факт, що в матеріалах справи знаходиться оригінал акту звіряння розрахунків станом на 14 квітня 2014 року. Згідно якого відповідачем визнано та підписано заборгованість в сумі 1 353 184 гривень, в яку входить акт виконаних робіт №1, №2, №3, №4 та №4. Узгоджено суму без зауважень.

Крім того відповідачем до відзиву не надано жодного доказу в підтвердження викладених у відзиві обставин.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 24 787,34 гривень та 3%річних в сумі 9 489,67 гривень.

Згідно ч. 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч. 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку порушення строків розрахунку за договором відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок суми пені, господарський суд відзначає його вірним та заявлену суму пені 24787,34 гривень суд стягує з відповідача на користь позивача.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Позивачем, в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору нараховано 3% річних в сумі 9 489,67 гривень. Розглянувши здійснений позивачем розрахунки 3% річних господарський суд відзначає їх правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3%річних в сумі 9 489,67 гривень за порушення зобов'язань за договором поставки підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ГІБРИДНИЙ СОНЯШНИК" (67704 Одеська область Білгород-Дністровський район, село Салгани вул..Шабська, 1, код ЄДРПОУ 13924728) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "ПЕРЕМОГА" (68301 Одеська область місто Кілія, вул..Будьоного, 2, код ЄДРПОУ 30704504) заборгованість в сумі 1 353 184 (один мільйон триста п'ятдесят три тисячі сто вісімдесят чотири) гривни, пеню в сумі 24 787 (двадцять чотири тисячі сімсот вісімдесят сім) гривень 34 копійки, 3% річних в сумі 9 489 (дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 67 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 27 479 (двадцять сім тисяч сімсот сорок дев'ять) гривень 22 копійки.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 13 серпня 2014 року.

Суддя Гуляк Г.І.