Справа № 2-а-2503/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" лютого 2009 р.
м. Луцьк
Волинський окружний
адміністративний суд:
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Поліщук Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку
письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління
Пенсійного Фонду України в Горохівському
районі Волинської області про зобов'язання провести нарахування щомісячної соціальної допомоги дитині війни,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до
управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області
про зобов'язання провести нарахування та виплату щомісячної державної соціальної
допомоги дитині війни. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він наділений
правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про
соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної
державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за
віком. Протягом 2007-2008 років позивачеві така допомога не нараховувалася та
не виплачувалася, а за період з січня по жовтень 2008 року їй була нарахована
та виплачена вказана допомога у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для
осіб, які втратили працездатність. Просить зобов'язати відповідача провести
нарахування та виплату державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30
відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року до
листопад 2008 року включно та виплатити її в розмірі 1762 гривень 86 копійок.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, подала суду
заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному
об'ємі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився,
подав до суду клопотання та заперечення, в яких вказує, що управління
Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області не визнає
позов ОСОБА_1, заперечує проти
його задоволення, просить відмовити в задоволенні позову та розглядати справу
без участі представника відповідача.
Суд постановив ухвалу про розгляд в порядку письмового
провадження наявних в матеріалах справи документах.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку,
що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Судом встановлено, що позивач наділений правовим
статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду
України в Горохівському районі Волинської області, протягом 2007 рік їй
нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без доплати як дитині війни, а
протягом 2008 року позивачеві нараховувалася та виплачувалася надбавка до
пенсії як дитині війни у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб,
які втратили працездатність, що підтверджується позовною заявою та пенсійним посвідченням Серії НОМЕР_1 виданим ІНФОРМАЦІЯ_1, із
проставленим у ньому штампом «Дитина війни» , довідкою від 18.02.2009 року №460/02-63.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний
захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006
року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна
соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30
відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний
бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію статті 6 Закону України
«Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік, з урахуванням
ст. 111 цього Закону, відповідно до якої у 2007 році підвищення до пенсії або
щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка
виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про
соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих,
на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки,
встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України
№6-рп/2007 від 9.07.2007 року у справі №1-29/2007 було визнано таким, що не
відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 12 статті
71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на
2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням
статті 111 цього Закону. Положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про
Державний бюджет України на 2007 рік», які визнані неконституційними, втратили
чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у
якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами
загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок
дії неконституційного акта. Оскільки дія статті 6 Закону України «Про
соціальний захист дітей війни» була відновлена з 9.07.2007 року, а позивачеві у
2007 році не виплачувалося підвищення до пенсії згідно вказаної норми Закону
України, то суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення
в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату позивачеві
державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6
Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня до 31
грудня 2007 року.
Відповідно до п. 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких
законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на
2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від
28.12.2007 року, який набрав чинності 1.01.2008 року, текст статті 6 Закону
України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у новій редакції,
відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону
України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до
пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що
виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки,
встановленої для учасників війни. Проте рішенням Конституційного Суду України
№10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не
відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу
ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про
Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України». Положення пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до
деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України
на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які
визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним
Судом України вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його
преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з
правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта. Оскільки дія
статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка
передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної
пенсії за віком, була відновлена з 22.05.2008 року, а позивачеві у 2008 році
підвищення до пенсії виплачувалося у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму
для осіб, які втратили працездатність, то суд приходить до висновку про
часткове задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача провести
нарахування та виплату позивачеві
державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6
Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22 травня до 31
грудня 2008 року.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про
управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах,
затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року
№80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008
року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року)
управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених
на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу
на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Судом
встановлено, що позивачеві нараховувалося та виплачувалося підвищення до пенсії
як дитині війни за період 1 січня до 31 грудня 2008 року управлінням Пенсійного
фонду України в Горохівському районі Волинської області, де позивач перебуває
на обліку.
Таким чином суд приходить до висновку, що саме
відповідач зобов'язаний провести нарахування та виплату позивачеві державної
соціальної допомоги як дитині війни у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України
«Про соціальний захист дітей війни», за період з 9 липня до 31 грудня 2007 року
та з 22 травня до 31 грудня 2008 року.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 99 Кодексу
адміністративного судочинства України
для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів
особи встановлюється річний строк, проте цим Кодексом та іншими законами можуть
встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Згідно із
ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року (з
наступними змінами і доповненнями) суми пенсій, не одержані своєчасно з вини
органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без
обмеження будь-яким строком. Відповідно до ст. 9 ч. 7 КАС України у разі
відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон,
що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). З урахуванням наведеного,
суд через аналогію закону приходить до висновку, що позивачем не пропущено
строку звернення до адміністративного суду.
Керуючись ст. 160 ч. 3, ст. 163 КАС України, та на
підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Горохівському районі Волинської області
провести нарахування та виплату з 09
липня 2007 року до 31 грудня 2007 року
включно та з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року включно
ОСОБА_1підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі
положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
В
задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо
заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде
подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення
цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не
скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського
апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний
суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня
складення постанови в повному обсязі, тобто з 25 лютого 2009 року. Апеляційна
скарга на постанову суду подається
протягом двадцяти днів після подання
заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без
попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у
строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія
апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду
апеляційної інстанції.
Головуючий
Р.С.Денисюк
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2009 |
Оприлюднено | 10.07.2009 |
Номер документу | 4012093 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Денисюк Р.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні