Рішення

від 11.08.2014 по справі 902/984/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 серпня 2014 р. Справа № 902/984/14

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників :

позивача : не з'явився;

відповідача : Грищук Б.А - представник за довіреністю № 34 від 24.07.2014 р..

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№ 1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ" (вул. Грушевського, 10, офіс 320, м. Київ, 01001; вул. Федорова, 26, оф.1, м. Київ, 03038)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН - СКІФ" (вул. Кірова, буд.16-Б, м. Вінниця, 21007)

про стягнення 128052,77 грн.- неповернутої попередньої оплати в зв'язку із непоставкою товару згідно договору поставки № 22 від 22.04.2013 р.,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач вимог ухвал суду від 10.07.2014 р., 29.07.2014 р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання оригіналів доказів для огляду в судовому засіданні, детального обґрунтованого розрахунку суми, що стягується не виконав. Письмових пояснень причин невиконання цих вимог ухвал суду із доказами про поважність причин невиконання, як то вимагалося цими ухвалами також не надав.

В судове засідання з'явилася особа, яка назвалася представником позивача і надала витяг із договору № 11-1/04/2014 від 11.04.2014 р. і ордер серії КВ 070147 від 29.07.2014 р.. Вказана особа не допущена до участі в справі в якості представника. Беручи до уваги графік чергових відпусток суддів, строк розгляду справ, встановлений ст.69 ГПК України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні згідно ст.75 ГПК України за наявними в справі матеріалами за відсутності представника позивача.

Представником відповідача в судовому засіданні для огляду надано оригінали доказів - договору поставки, додаткової угоди до нього, специфікацій № 1, № 3 від 22.04.2014 р., листів, заявок на виготовлення товару.

Відповідач у відзиві на позов, наданому в листі № 32 від 24.07.2014 р. проти позову заперечив. Посилався на те, що на підставі договору поставки № 22 від 22.04.2013 р., специфікацій, заявок до нього, отримав від позивача 477 137,50 грн. попередньої оплати. Та, згідно видаткових накладних в період з 27.05.2013 р. по 02.10.2013 р. передав позивачеві товар на суму 473 656, 29 грн.. Стверджує, що не поставив товар тільки на суму 3 481,21 грн.. Стверджує, що товар фактично переданий на суму попередньої оплати 473 656, 29 грн., а частину накладних в розділі отримання товару не підписано представником позивача, який пояснював це відсутністю печатки та іншими причинами. В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково в сумі 3 841, 21 грн., в решті позовних вимог просить відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно, в сукупності дослідивши подані в справу докази суд на підставі ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України, ч.1,2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV зі змінами, п.2.1, 2.2, 2.4, 2.5 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, (надалі "Положення"), п.2 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318 (надалі "Інструкція") ст.712, 655, ч.2 ст.693, ст.11, 16, 509, 525, 526 ЦК України прийшов до висновку про задоволення позову частково в сумі 128 021,90 грн. неповернутої попередньої оплати і про відмову в позовних вимогах в сумі 30,87 грн. неповернутої попередньої оплати в зв'язку із помилковістю їх обчислення.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

22.04.2013 р. між позивачем (в договорі "покупець") і відповідачем (в договорі "постачальник") було укладено договір поставки № 22 зі строком дії до 31.08.2013 р., але не припиняє свою дію раніше дати остаточного розрахунку. Згідно п.1.1, 2.1, 3.1, 3.2, 4.1 цього договору сторони домовилися про те, що Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товарну продукцію (надалі іменується "товар"), що зазначений у специфікаціях, які підписуються сторонами і є додатками до цього Договору (надалі іменується "специфікація") та є його невід'ємною частиною. Ціни та асортимент товару, що поставляється за цим Договором, вказані в специфікаціях. Ціна на товар вказана в специфікації є твердою та не змінною. Постачальник поставляє товар вказаний в Специфікаціях, партіями на умовах «DDР склад Покупця» за адресою: адреса відвантаження товару зазначена в специфікаціях. Постачальник не пізніше ніж за двадцяти днів до дати передачі товару Покупцю приймає Замовлення на партію товару факсимільним або іншим письмовим повідомленням про розмір та строки поставки. Розрахунки за цим Договором здійснюються в безготівковій формі в національній валюті України в такому порядку: 50% вартості Товару перераховується протягом 24 годин в вигляді_передоплати на основі виставлених Постачальником рахунків-фактур; 50% вартості Товару перераховується по факту виготовлення продукції, до відвантаження з виробництва.

22.04.2013 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до вказаного договору в якій внесли зміни в п.4.2 договору і передбачили попередню оплату позивачем за товар в сумі 477 137,50 грн. згідно специфікацій № 1 і № 3 від 22.04.2013 р.. В специфікації №1 від 22.04.2013 р. сторони передбачили поставку товара на суму 385 156 грн. (адреса постачання: м.Луганськ, вул.Артема, ІІІ - школа № 28) із обов'язком поставити товар на протязі 14 - 25 календарних днів з моменту прийняття попередньої заявки. В специфікації № 3 від 22.04.2013 р. сторони передбачили поставку товара на суму 309 629 грн. (адреса поставки: Луганська обл., с.Брянка (для школи), також зі строком поставки від 14 до 25 календарних днів з моменту прийняття попередньої оплати. Відповідачем були отримані лист № 108 від 15.05.2013 р. з проханням виготовити товар (касети відкритого типу) згідно специфікацій № 1 і № 3, заявки № 2 в листі № 110 від 17.05.2013 р., заявку від 21.06.2013 р., заявку від 18.07.2013 р., заявку № 5 від 12.08.2013 р..

Взяті між сторонами в договорі, додатковій угоді до нього, специфікаціях, заявках зобов'язання стверджують, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, купівлі - продажу товару, які регулюються ст.712, 655, 693 ЦК України, 265 - 270 ГК України. Згідно цих норм законодавства за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст.525, 526, ч.1 ст.530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Позивач на виконання умов договору 26.04.2013 р. перерахував відповідачеві всю суму попередньої оплати в сумі 477 929 грн. 50 коп.. Це стверджується банківським витягом від 26.04.2013 р..

Відповідач, всупереч зобов'язанням взятим в п.3.3 договору в специфікаціях № 1 і № 3, щодо строків поставки товару на суму попередньої оплати в період з 27.05.2013 р. по 04.09.2013 р. поставив товар тільки частково на суму 349 115, 60 грн.. Це стверджується належним чином оформленими видатковими накладними, підписаними відповідачем в розділі в розділі про отримання товару, скріпленими відбитками печатки відповідача і зокрема такими видатковими накладними, як: № 194 від 27.05.2013 р. на 90 127,26 грн., № 224 від 31.05.2013 р. на 3 240 грн., № 225 від 31.05.2013 р. на 97 810,96 грн., № ВІ 000000329 від 12.07.2013 р. на 19 809,59 грн., № 347 від 16.07.2013 р. на 29 728,17 грн., № 405 від 23.08.2013 р. на 13 109,05 грн., № 406 від 23.08.2013 р., № 408 від 27.08.2013 р. на 16 783, 75 грн., № 441 від 04.09.2013 р. на 61 515, 02 грн. Вказані видаткові накладні визнаються судом належними доказами.

Всупереч зобов'язань щодо строків поставки товару, взятих в п.3.3 договору, специфікаціях № 1, № 3 відповідач не поставив позивачеві товар на суму попередньої оплати в сумі 128 021,90 грн. (477 137, 50 грн. - 349 115, 60 грн.), а не на 128 052, 77 грн., як позивач вказав в позовній заяві. Це і стало причиною виникнення спору. Позивач не надав обґрунтованого розрахунку позову. Позивачем безпідставно нараховано 30,87 грн. (128 052,77 грн. - 128 021, 90 грн.). Тому позовні вимоги про стягнення 128 021,90 грн. попередньої оплати підлягають задоволенню як такі, що ґрунтуються на вимогах закону і підтверджені належними доказами.

Заперечення відповідача проти позову судом до уваги не беруться, оскільки видаткові накладні № 409 від 27.08.2013 р. на суму 24 531,85 грн., № 410 від 27.08.2013 р. на суму 37 397,98 грн., № 479 від 12.09.2013 р. на суму 45 164,11 грн., № 524 від 02.10.2013 р. на суму 17 446,75 грн. є неналежними доказами, не підтверджують передачу відповідачем позивачеві товару на суму 124 540,69 грн., а відтак і не беруться судом до уваги. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

Згідно ст.33, ч.2 ст.34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV, п.2.1, 2.2, 2.4, 2.5 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа, дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції, дані про документ, який засвідчує особу - одержувача .

З огляду на вказане і вимоги ч.2 ст.34 ГПК України належним доказом, який би підтверджував передання відповідачем і отримання позивачем матеріальних цінностей (товару) мали б бути видаткові накладні із заповненням її розділу про отримання товару, зазначенням прізвища, ініціалів повноважної особи відповідача і особистого підпису цієї особи про отримання товару за видатковою накладною.

Ці обставини в силу вимог ч.2 ст.34 ГПК України не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно п.2 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" сировина, матеріали, паливо... інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Видаткові накладні № 409 від 27.08.2013 р., № 410 від 27.08.2013 р., № 479 від 12.09.2013 р., № 524 від 02.10.2013 р. на загальну суму 124 540,69 грн. є неналежними доказами, оскільки складені з порушенням вимог ч.1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р., п.2.4, 2.5 вказаного вище положення, не містять даних про посади, прізвище повноважної особи позивача, її підпису про отримання товару згідно цих накладних від імені позивача і для нього. Відтак суд прийшов до висновку про те, що відповідач не довів належними засобами доказування передання згідно вказаних накладних і отримання позивачем товару на суму 124 540,69 грн.. Позивач заперечує отримання цього товару.

Не є належними доказами і не підтверджують факту передання відповідачем позивачеві товару на суму 124 540, 69 грн., окрім товару вартістю 349 115,60 грн. передачу відповідачем і отримання позивачем, якого підтверджено належними доказами, і товарно-транспорті накладні, подані відповідачем із відзивом на позов, оскільки ці товарно-транспортні накладні, всупереч вимогам п.1, п.11.1, 11.6 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. за № 128/2568 зі змінами, не містять даних про отримання вантажу (товару) позивачем, як вантажоодержувачем.

До аналогічних правових висновків прийшов і Вищий господарський суд України в постанові від 04.03.2014 р. в справі № 910/20450/13.

В зв'язку з невиконанням позивачем двічі вимог ухвал суду від 10.07.2014 р., 29.07.2014 р. про явку в судове засідання повноважного представника, про надання оригіналів доказів, детального обґрунтованого розрахунку суми, що пред'явлена до стягнення, в тому рахунку видаткових накладних, як доказів, які б підтверджували на яку суму попередньої оплати за даними позивача він отримав товар, беручи до уваги ненадання позивачем письмових пояснень про причини невиконання вимог ухвал суду, ненадання доказів, які б підтверджували поважність причин невиконання вимог ухвал суду, що було однією із причин відкладення розгляду справи, беручи до уваги правову позицію Вищого господарського суду України в п.4 листа від 14.12.2007 р. №01-8/973, п.3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, суд на підставі п.5 ч.1 ст.83 ГПК України прийшов до висновку про стягнення з позивача в доход Державного бюджету України 1 000 грн. штрафу за ухилення від виконання вимог суду.

В зв'язку з доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача у вигляді неповернення попередньої оплати згідно претензії позивача, задоволенням в процентному відношенні - 99,98% від заявлених позовних вимог, незначної суми відмовлених позовних вимог - 30,87 грн., що становить 0,02% від заявленого позову, суд на підставі ч.2 ст.49 ГПК України прийшов до висновку про відшкодування позивачеві судових витрат на судовий збір в сумі 2561,06 грн. повністю за рахунок відповідача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 33, ч.2 ст.34, ст.43, ч.2 ст.49, ст.82, п.5 ч.1 ст.83, ст.84, 85, 87, 115, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково в сумі 128 021, 90 грн. неповернутої попередньої оплати. В решті позовних вимог відмовити. Судові витрати на судовий збір в сумі 2 561,06 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІН - СКІФ", код ЄДРПОУ 36966979 (вул. Кірова, буд.16-Б, м. Вінниця, 21007) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ", код ЄДРПОУ 37046795 (вул. Грушевського, 10, офіс 320, м. Київ, 01001) 128 021 грн. 90 коп. - неповернутої попередньої оплати, 2 561 грн. 06 коп. для відшкодування судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНС ТРАНС РЕЙЛ", код ЄДРПОУ 37046795 (вул. Грушевського, 10, офіс 320, м. Київ, 01001) в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 1 000 грн. за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію даного рішення направити рекомендованою поштою позивачу або вручити його повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 11.08.2014 р. Повний текст рішення відповідно до ст. 84 ГПК України оформлено і підписано 13 серпня 2014 р. . Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Грушевського, 10, офіс 320, м. Київ, 01001; вул. Федорова, 26, оф.1, м. Київ, 03038)