Ухвала

від 11.08.2014 по справі 818/859/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2014 р.Справа № 818/859/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі № 818/859/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтозапчастина"

до Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкової вимоги та рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтозапчастина", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу № 1880-25 від 12.03.2014 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна в податкову заставу № 45 від 18.03.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскільки податкове повідомлення-рішення, на підставі якого підприємству визначено суму податкового зобов'язання, було оскаржено в судовому порядку, то приймаючи спірні податкову вимогу та рішення про опис майна в податкову заставу, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про те, що вказана сума є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у м. Сумах № 1880-25 від 12.03.2014 р. про сплату боргу в сумі 1473548,57 грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Сумах № 45 від 18.03.2014 р. про опис майна у податкову заставу.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що оскільки постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 р. по справі № 818/8738/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 р., в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0001182203 від 15.11.2013 р. було відмовлено, то вказана у ньому сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, а тому відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено оскаржувану вимогу та прийнято рішення про опис майна в податкову заставу.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Укрнафтозапчастина" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у м. Сумах.

12.03.2014 року ДПІ у м. Сумах прийнято податкову вимогу №1880-25, відповідно до якої ТОВ "Укрнафтозапчастина" повідомлено по наявність, станом на 11.03.2014 року, податкового боргу в сумі 14735548,87 грн.

18.03.2014 року ДПІ у м. Сумах прийнято рішення №45 про опис майна у податкову заставу, що перебуває у власності платника податків.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю винесення податковим органом вищезазначеної вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, звернувся до суду із даним позовом.

Як було встановлено під час розгляду справи, підставою для прийняття оскаржуваної вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, слугувала наявність у позивача узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, яка не була самостійно сплачена.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції, якими позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0001182203 від 15.11.2013р., були скасовані в касаційному порядку та справу направлено на новий розгляд, то визначена на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення сума грошового зобов'язання є неузгодженою в розумінні чинного законодавства. Таким чином, оскаржувані вимога та рішення про опис майна у податкову заставу не відповідають вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим, підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В силу підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 названого Кодексу, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 цього Кодексу передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно пп. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України,рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення (абзац 1 пункту 56.18 статті 56 ПК України).

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України).

Виходячи із положень вказаних правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що право відповідача на винесення та направлення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу безпосередньо пов'язане з закінченням десятиденного строку з моменту винесення податкових повідомлень-рішень за результатами проведення перевірки позивача. Водночас, у разі якщо платник податків розпочинає процедуру оскарження вказаних повідомлень-рішень, право на винесення податкової вимоги не виникає.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними в ній доказами, 15.11.2013 року ДПІ у м.Сумах прийнято податкового повідомлення-рішення №0001182203, яким ТОВ "Укрнафтозапчастина" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 1415451,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

За результатами розгляду справи, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 р. по справі № 818/8738/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 р., в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001182203 від 15.11.2013 р. було відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, 06.03.2014 року оскаржив його у касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2014 року касаційну скаргу ТОВ "Укрнафтозапчастина" задоволено частково. Постанову Сумського окружного адміністративного суд від 24.12.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та беручі до уваги, що підставою для прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу була несплата податкового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення по якому на даний час триває процедура судового оскарження, то визначена ним сума грошового зобов'язання є неузгодженою до набрання законної сили судовим рішенням.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваної вимоги про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу, та як наслідок, обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2014 року по справі №818/859/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2014р. по справі №818/859/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А.