Постанова

від 31.07.2014 по справі п/811/2331/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2014 року Справа № П/811/2331/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вільшанського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Вільшанський районний центр зайнятості (надалі - Вільшанський РЦЗ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів у розмірі 7 874,81 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачка з 29.01.13 по 17.02.14 перебувала на обліку в Вільшанському РЦЗ, маючи статус безробітної та отримуючи допомогу по безробіттю. У травні 2014 року за результатами звірки з ДПС було виявлено факт отримання відповідачкою стипендії за 4 квартал 2013 року у період перебування її на обліку як безробітної та встановлено, що у період з 01.09.12 по 31.01.14 ОСОБА_1 навчалася у Піщанобрідському професійному аграрному ліцеї. Позивач, стверджуючи, що відповідачка, приховавши факт свого навчання з 01.09.12, обманним шляхом отримала допомогу по безробіттю у сумі 7 874,81 грн., просить суд стягнути з неї на свою користь вказані кошти.

У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомленими про його дату, час та місце, не прибули. При цьому представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Відповідачка причини неприбуття до суду не повідомила, заперечень на позов не надала.

Відповідно до частин 4, 6 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу у письмовому провадженні на основі наявних у ній матеріалів, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 звернулася до Вільшанського РЦЗ за сприянням у працевлаштуванні, зареєструвавшись 29.01.13 як особа, яка шукає роботу. На підставі поданої ОСОБА_1 заяви 29.01.13 їй надано статус безробітної. (а.с. 5, 6)

Наказом Вільшанського РЦЗ №НТ130205 від 05.02.14 відповідачці призначено допомогу по безробіттю, як застрахованій особі, яка має право на матеріальні виплати з урахуванням трудового стажу, відповідно до ст.ст. 22.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". (а.с. 7).

Наказом Вільшанського РЦЗ №НТ140217 від 17.02.14 припинена реєстрація безробітної ОСОБА_1 на підставі абз.3 пп.1 п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, у зв'язку з працевлаштуванням (а.с. 7).

Під час перебування на обліку в Вільшанському РЦЗ відповідачці за період з 05.05.13 по 31.01.14 виплачено матеріальне забезпечення у вигляді допомоги по безробіттю у сумі 7874,81 грн. (а.с.12, 16).

Посадовою особою Вільшанського РЦЗ з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття проведено звірку з органами ДПС за 4 квартал 2013 року, за результатами якої встановлено факт отримання відповідачкою доходу у вигляді стипендії від Піщанобрідського професійного аграрного ліцею. (а.с. 15)

За результатами звірки з Піщанобрідським професійним аграрним ліцеєм Вільшанським РЦЗ складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" №32 від 27.05.14, за висновками якого ОСОБА_1 у період перебування на обліку у Вільшанському РЦЗ як безробітна з 29.01.13 по 17.02.14, не повідомила центр зайнятості про те, що вона навчалася у Піщанобрідському професійному аграрному ліцеї на денній формі навчання з 01.09.12. (а.с.19).

У зв'язку з виявленими порушеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" директором Вільшанського РЦЗ винесено наказ №37-О від 27.05.14 "Про повернення виплат матеріального забезпечення" щодо відшкодування ОСОБА_1 виплаченої їй допомоги по безробіттю. (а.с.17). Вказаний наказ з пропозицією про повернення коштів направлений відповідачці та отриманий нею 10.06.14 (а.с. 18, 20). У встановлений строк відповідачка кошти не повернула, у зв'язку з чим пред'явлено даний позов.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України "Про зайнятість населення" №5067-VI від 05.07.12, який набрав чинності 01.01.13.

За визначеннями, наведеними у пунктах 2, 7 частини 1 статті 1 цього Закону, безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Належність до зайнятого населення визначає стаття 4 Закону України "Про зайнятість населення". Так, згідно з частиною 1 цієї статті до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

На час реєстрації відповідачки у Вільшанському РЦЗ діяв Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.07 №219 (надалі - Порядок №219).

Відповідно до пункту 1 Порядку №219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися усі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Згідно з пунктами 11, 12 Порядку №219 за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці.

Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не зареєстрований як фізична особа - підприємець та не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, при реєстрації у центрі зайнятості ОСОБА_1 29.01.13 подала заяву, в якій зазначила, що не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів, не є фермером або членом сім'ї фермера, що бере участі у виробництві, не зареєстрована як фізична особа-підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно, їй не призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку. (а.с. 6)

Позивач вважає, що при реєстрації у центрі зайнятості відповідачка повідомила завідомо неправдиві дані про невіднесення її до категорії зайнятого населення, у зв'язку з чим неправомірно набула статус безробітної та отримала допомогу по безробіттю, а тому повинна її повернути.

Відповідно до пункту 2 частини 1, пункту 4 частини 2 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні мають право зокрема на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону. Зареєстровані безробітні зобов'язані зокрема інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 цього Закону.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що допомога по безробіттю є одним з видів забезпечення за цим Законом.

Як передбачено частиною 2 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.00 №307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.00 за №915/5136 (надалі - Порядок №307).

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 розділу 1 Порядку №307 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Пунктом 6.14 розділу 6 Порядку №307 передбачено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.09 №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.09 №7-1, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.03.09 за №232/16248, затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (надалі - Порядок №7-1/60/62).

Пунктами 2, 3 Порядку №7-1/60/62 передбачено, що розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості) у разі коли: подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"; під час перебування особи на обліку як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Відповідно до пункту 4 Порядку №7-1/60/62 для проведення перевірки центри зайнятості взаємодіють з Державною податковою адміністрацією України та Пенсійним фондом України шляхом обміну інформацією про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання робіт за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом, під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з пунктом 5 Порядку №7-1/60/62 перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом: звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів; використання даних вищевказаних органів, Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, контрольно-ревізійних органів цільового використання коштів Фонду; проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату даних та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у порядку, встановленому законодавством.

За результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

У разі встановлення недостовірності даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, особа ознайомлюється з актом, про що засвідчує власним підписом. У разі відмови особи підписати акт про це робиться відповідна відмітка спеціалістом центру зайнятості.

Матеріали справи не містять доказів ознайомлення ОСОБА_1 з актом Вільшанського РЦЗ №32 від 27.05.14, як того вимагає п.5 Порядку №7-1/60/62.

З інформації Піщанобрідського професійного аграрного ліцею, наданої на запит позивача, вбачається, що ОСОБА_1 зарахована на навчання з 01.09.12 згідно з наказом №1 "З-УДЗ" від 20.08.12 та з 31.01.14 відрахована у зв'язку з випуском згідно з наказом №2 "В-УДЗ" від 31.01.14. У період з жовтня 2013 року по січень 2014 року отримала стипендію у сумі 1370 грн. (а.с.14).

Доказів того, що на час реєстрації у центрі зайнятості в якості безробітної, відповідачка, навчаючись за денною формою у професійно-технічному навчальному закладі, поєднувала навчання з роботою, що згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про зайнятість населення", зумовлювало б її віднесення до категорії зайнятого населення та виключало надання їй статусу безробітної, матеріали справи не містять.

Суд вважає, що оскільки відповідачка на момент реєстрації у центрі зайнятості через відсутність роботи не мала заробітку або інших передбачених законодавством доходів, тому вона, зважаючи на відсутність підходящої роботи, згідно зі статтею 43 Закону України "Про зайнятість населення" правомірно 29.01.13 набула статусу безробітної.

Отримання стипендії у професійно-технічному навчальному закладі під час реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, не відноситься до підстав припинення реєстрації безробітного, передбачених ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", та не є обставиною, що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю, передбаченою п.5.5 розділу 5 Порядку №307, неподання відомостей про яку є приводом для стягнення суми виплаченої допомоги по безробіттю згідно з пунктом 6.14 розділу 6 Порядку №307.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що оскільки позивачем не доведено факт умисного невиконання відповідачкою своїх обов'язків та зловживання ними при виплаті їй матеріального забезпечення, тому підстави, передбачені ч.3 ст.36 України "Про зайнятість населення", для стягнення з неї сум виплаченої допомоги по безробіттю відсутні.

А тому у позові про стягнення коштів належить відмовити.

Судові витрати сторонами у справі не понесені.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш