Рішення

від 07.08.2014 по справі 916/2230/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" серпня 2014 р.Справа № 916/2230/14

За позовом: Приватного підприємства "Декор-Буд"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Технілаб Україна"

про стягнення 849 019,65 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Лучків А.В. - довіреність від 0306.2014р.

від відповідача: Шаркова Н.Р. - довіреність від 02.07.2014р.

У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Декор-Буд" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Технілаб Україна", в якій просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 670 561,54 грн., 3% річних у сумі 72 564,07 грн., інфляційні витрати у сумі 105 894,04 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення ТОВ "Нео Технілаб Україна" умов укладеного між сторонами по справі контракту №2 від 04.05.2011р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.

Ухвалою суду від 13.06.2014р. було порушено провадження у справі № 916/2230/14 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

28.07.2014р. ТОВ "Нео Технілаб Україна" подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.68-69), згідно якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що контракт між ПП "Декор-Буд" та ТОВ "Нео Технілаб Україна" дійсно було укладено, а товар поставлено. Разом з тим, згідно п. 3.2. контракту оплата за поставлений товар проводиться ТОВ "Нео Технілаб Україна" на протязі 90 днів з моменту виставленого рахунку.

Натомість, як вказує відповідач, протягом всього часу з дати поставки товару ПП "Декор-Буд" не було надіслано ТОВ "Нео Технілаб Україна" жодного рахунку на оплату товару, у зв'язку з чим у відповідача не виникло зобов'язання щодо оплати поставленого товару, а отже вимоги позивача, викладені в позовній заяві, є безпідставними.

У судовому засіданні 07.08.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. У спростування обставин, викладених у відзиві, підтримав надані з цього приводу відповідні письмові пояснення (а.с.71-72) та пояснив, що відомості про рахунки-фактури містилися у видаткових накладних, які підписані відповідачем, а самі рахунки були надані разом з видатковими накладними. Крім того, зауважив, що позиція позивача підтримується сталою судовою практикою.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.2014р. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.05.2011р. між Приватним підприємством "Декор-Буд" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Технілаб Україна" (Покупець) укладено контракт №2 (а.с.7-8), відповідно до якого Продавець зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити товар у відповідності до вимог даного контракту. Термін дії контракту встановлюється з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011р., але у будь-якому разі до повного виконання ними своїх зобов'язань (п.7.1. контракту).

Згідно п.1.3. контракту найменування, ціна та кількість товару вказується в рахунку-фактурі.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що оплата за товар Покупцем проводиться на протязі 90 днів з моменту виставленого рахунку покупцем.

Відповідно до п. 4.1. оплата за товар здійснюється Покупцем в українських гривнях, шляхом переведення коштів на рахунок Продавця згідно виставленого рахунку-фактури за кожну партію товару.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов контракту 11.06.2011р. ПП "Декор-Буд" було поставлено відповідачу товар на загальну суму 848 561,54 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.9-15), підписаними позивачем та відповідачем без заперечень та зауважень, оригінали яких було оглянуто судом у судовому засіданні 2.07.2014р. (а.с.66-67).

При цьому, як встановлено судом з пояснень представника позивача, одночасно з поставкою товару відповідачу були надані і рахунки-фактури на оплату товару.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, ТОВ "Нео Технілаб Україна" розрахувалось лише частково за поставлений товар, сплативши 178 000 грн., несплаченою залишилась сума у розмірі 670 561,54 грн.

Враховуючи, що наявність основної заборгованості у сумі 670 561,54 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.

При цьому, заперечення відповідача щодо відсутності у ТОВ "Нео Технілаб Україна" обов'язку сплати поставленого товару, оскільки на адресу останнього не було надіслано рахунки на оплату товару, судом не приймаються до уваги з огляду на те, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, а ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплатити поставлений товар.

Крім того, як свідчать матеріали справи, відомості про рахунки-фактури містилися у видаткових накладних, які підписані відповідачем без заперечень.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 72 564,07 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 105 894,04 грн., суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що під час розгляду справи судом було встановлено, що рахунки-фактури були надані відповідачу разом з видатковими накладними, тобто 11.06.2011р., суд вважає, що встановлений у п.3.2 договору строк слід відраховувати з цього моменту, у зв'язку з чим датою порушення грошового зобов'язання для розрахунку 3% річних та інфляційних витрат слід вважати 10.09.2011р.

Враховуючи вищезазначене, судом перераховано 3% річних, починаючи з 10.09.2011р., розмір яких склав 56 517,46 грн. та підлягає стягненню.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 705561.54 10.09.2011 - 15.03.2012 188 3 % 10902.38 703561.54 16.03.2012 - 08.08.2012 146 3 % 8442.74 702561.54 09.08.2012 - 13.09.2012 36 3 % 2078.81 701561.54 14.09.2012 - 18.10.2012 35 3 % 2018.19 700561.54 19.10.2012 - 01.11.2012 14 3 % 806.13 699561.54 02.11.2012 - 28.11.2012 27 3 % 1552.45 697561.54 29.11.2012 - 09.12.2012 11 3 % 630.67 696561.54 10.12.2012 - 20.12.2012 11 3 % 629.77 695561.54 21.12.2012 - 26.12.2012 6 3 % 343.02 693561.54 27.12.2012 - 13.01.2013 18 3 % 1026.09 692561.54 14.01.2013 - 23.01.2013 10 3 % 569.23 690561.54 24.01.2013 - 13.02.2013 21 3 % 1191.93 689561.54 14.02.2013 - 11.03.2013 26 3 % 1473.58 687561.54 12.03.2013 - 11.09.2013 184 3 % 10398.19 685561.54 12.09.2013 - 29.09.2013 18 3 % 1014.26 683561.54 30.09.2013 - 20.01.2014 113 3 % 6348.69 678561.54 21.01.2014 - 26.02.2014 37 3 % 2063.57 673561.54 27.02.2014 - 17.04.2014 50 3 % 2768.06 670561.54 18.04.2014 - 28.05.2014 41 3 % 2259.70

Судом також було перераховано і розмір інфляційних нарахувань з 10.09.2011р., який склав 45 751,47 грн., та підлягає стягненню.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 10.09.2011 - 15.03.2012 705561.54 1.008 5662.16 711223.70 16.03.2012 - 08.08.2012 703561.54 0.992 -5613.73 697947.81 09.08.2012 - 13.09.2012 702561.54 0.997 -2107.68 700453.86 14.09.2012 - 18.10.2012 701561.54 1.001 701.56 702263.10 19.10.2012 - 01.11.2012 700561.54 1.000 0.00 700561.54 02.11.2012 - 28.11.2012 699561.54 0.999 -699.56 698861.98 29.11.2012 - 09.12.2012 697561.54 1.000 0.00 697561.54 10.12.2012 - 20.12.2012 696561.54 1.002 1393.12 697954.66 21.12.2012 - 26.12.2012 695561.54 1.000 0.00 695561.54 27.12.2012 - 13.01.2013 693561.54 1.000 0.00 693561.54 14.01.2013 - 23.01.2013 692561.54 1.002 1385.12 693946.66 24.01.2013 - 13.02.2013 690561.54 1.000 0.00 690561.54 14.02.2013 - 11.03.2013 689561.54 0.999 -689.56 688871.98 12.03.2013 - 11.09.2013 687561.54 0.993 -4813.61 682747.93 12.09.2013 - 29.09.2013 685561.54 1.000 0.00 685561.54 30.09.2013 - 20.01.2014 683561.54 1.013 8927.39 692488.93 21.01.2014 - 26.02.2014 678561.54 1.006 4071.37 682632.91 27.02.2014 - 17.04.2014 673561.54 1.056 37534.89 711096.43 18.04.2014 - 18.04.2014 670561.54 1.000 0.00 670561.54

З огляду на вищевикладене, позов підлягає задоволенню частково, у зв'язку з чим витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Технілаб Україна" (65111, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 157, кв.165, код ЄДРПОУ 37608069) на користь Приватного підприємства "Декор-Буд" (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Грушевського, 70, кв. 91, код ЄДРПОУ 35826231) основну заборгованість у розмірі 670 561 /шістсот сімдесят тисяч п'ятсот шістдесят одна/ грн. 54 коп., 3% річних у сумі 56 517 /п'ятдесят шість тисяч п'ятсот сімнадцять/ грн. 46 коп., інфляційні витрати у сумі 45 751 /сорок п'ять тисяч сімсот п'ятдесят одна/ грн. 47 коп., 15 456 /п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість/ грн. 61 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.08.2014 р.

Суддя Щавинська Ю.М.