Рішення

від 11.08.2014 по справі 916/2274/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" серпня 2014 р.Справа № 916/2274/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Брагіної Я.В.

секретаря судового засідання Галюк Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Довгопола А.А., довіреність від 10.06.14.;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув справу за позовом : Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" (м. Одеса)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Стройавтосервис"(м. Одеса)

про стягнення 83318,33грн.

12.06.14. Державне підприємство Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Стройавтосервис" про стягнення 83318,33грн.

Ухвалою суду від 13.06.14. було порушено провадження у справі №916/2274/14 за зазначеним позовом та призначено судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов в частині стягнення 70318,33грн. Пояснив, що під час розгляду справи відповідач борг в сумі 13000,00грн. сплатив, про що свідчать виписки з банку.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки в засідання не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду.

Отже, справа розглядається за наявними матеріалами в справі на підставі ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" та Приватним акціонерним товариством "Стройавтосервис" укладено договір на постачання товарів №01-03/2013ц, згідно якого позивач зобов'язувався передати товар у власність відповідачу, а відповідач зобов'язувався прийняти і оплатити його вартість.

Відповідно до п.2.4 зазначеного вище договору від 01.03.2013р. покупець зобов'язаний оплатити загальну ціну товару протягом трьох банківських днів з дати поставки товару шляхом зарахування коштів на поточний рахунок продавця.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать, що позивач належно виконав умови договору, зокрема: видаткові накладні та довіреності на отримання товару, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.18-33). Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором від 01.03.2013р. належним чином не виконав, бо не сплатив позивачу вартість отриманого товару станом на день подачі позову на загальну суму 83318,33грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на час звернення з позовом до суду становила 83318,33грн., що ще й підтверджується гарантійним листом відповідача від 16.05.14. (а.с.17) та актом звірки взаємних розрахукнків.

Разом з тим, під час розгляду справи в суді відповідач сплатив борг в сумі 13000,00грн., що підтверджується виписками з банку від 18.06.14. та від 11.08.14.

Згідно п.1-1 ст.80 ГПК України суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору. Тому з врахуванням п.1-1 ст.80 ГПК України суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 13000,00грн. боргу.

Отже, борг станом на час розгляду справи відповідача перед позивачем становить 70318,33грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог, оскільки вимоги обґрунтовані, підтверджені доказами, що знаходяться в матеріалах справи, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства.

З врахуванням приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості в повному обсязіне надав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки останній спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2 . Стягнути із Приватного акціонерного товариства "Стройавтосервис" (65085, м. Одеса, вул. Моторна, буд. 4, код ЄДРПОУ 00910593), на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Одеський завод будівельних матеріалів" (65039, м. Одеса, 4-й Басейний провулок, буд. 7, код ЄДРПОУ 08336521):

- 70318,33грн. - основного боргу;

- 1827,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 13000,00грн. за відсутністю предмету спору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 14 серпня 2014 року

Суддя Брагіна Я.В.