Постанова

від 25.09.2014 по справі 916/2274/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2014 р.Справа № 916/2274/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі, колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченко М.А.,

суддів: Головей В.М. та Шевченко В. В.

(Склад колегії суддів сформовано на підставі автоматичного розподілу справ між суддями та розпорядження голови суду № 2075 від 29.08.2014 р.)

при секретарі судового засідання - Ляшенко М.І.

за участю представників :

ДП Міноборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" -Довгопола А.Ю. (на підставі доручення),

ПАТ „Стройавтосервіс" не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Стройавтосервис" на рішення господарського суду Одеської області від 11.08.2014 р. по справі № 916/2274/14 за позовом Державного підприємства Міноборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" до Приватного акціонерного товариства „Стройавтосервис" про стягнення 83 318,33грн.,

ВСТАНОВИЛА:

12.06.2014 р. у господарському суді Одеської області Державним підприємством Міноборони України „Одеський завод будівельних матеріалів" (далі позивач) пред'явлено позов до Приватного акціонерного товариства „Стройавтосервис" (далі відповідач) про стягнення 83 318,33 грн. заборгованості .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що відповідач у порушення умов укладеного між сторонами спору договору поставки № 01-03/2013ц від 01.03.2013р. частково не розрахувався у встановлені строки за поставлений йому позивачем товар і має заборгованість в сумі 83 318,33 грн., яку не сплатив незважаючи на свій гарантійний лист про здійснення цієї оплати (а.с.2-4).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.06.2014 р. за вказаним позовом суддею Багіною Я.В. порушено провадження у справі №916/2274/14. ( а.с. 1).

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з нез'явленням представника відповідача і ненадання ним суду витребуваних документів і справа була розглянута без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 11.08.2014р. уточнив вимоги і просив суд задовольнити позов в сумі 70318, 33 грн., з посиланням на те, що після порушення провадження у справі відповідач частково в сумі 13000,00грн. сплатив заборгованість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.08.2014 р. (повний текст якого складено та підписано суддею Брагіной Я.В. 14.08.2014 р.) позовні вимоги задоволено, а саме суд стягнув з відповідача на користь позивача 70318,33грн боргу та 1827,00 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору, а також припинив провадження у справі в частині стягнення 13000,00грн..

Рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог вмотивовано тим, що матеріалами справи доведено, що відповідач дійсно не розрахувався з позивачем у встановлені строки за поставлений за договором товар і має на час ухвалення судом рішення заборгованість в розмірі 70 318,33 грн. Припиняючи провадження у справі в частині стягнення решти частини боргу в сумі 13 000,00грн. суд зазначив, що ця заборгованість існувала на час звернення позивача до суду з позовом ,однак відповідач погасив її, а тому за відсутністю предмету спору провадження у справі в цієї частині, згідно приписів п.1-1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове яким у задоволені позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги викладені в апеляційній скарзі скаржник зазначив що на час ухвалення місцевим судом рішення заборгованість відповідача перед позивачем складала 65318.33грн., а не 70318,33грн. як зазначив у рішенні суд. Крім того його представник не з'явився в судове засідання з поважних причин і суд повинен був відкласти розгляд справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.09.2014 року зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.09.2014 р. о 12:30, про що сторони згідно приписів ст. 98 ГПК України були своєчасно та належним чином повідомлені.

Оскільки представник позивача не заявив клопотання про фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів така фіксація не здійснювалась, але вівся протокол судового засідання.

Скаржник ПАТ „Стройавтосервіс" в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час дату та місце розгляду справи що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення (копії ухвали суду про призначення справи до розгляду),клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, про причини свого нез'явлення суд не повідомив.

Враховуючи вказані обставини, а також думку представника позивача колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю представника скаржника.

Представник позивача в усних поясненнях наданих суду просив суд залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану, а рішення місцевого суду - без змін .

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та ці обставини встановив місцевий господарський суд 01.03.2013 р. між сторонами спору було укладено договір поставки № 01-03/2013ц (далі-Договір) згідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язувався передати у власність відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 500 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% 83 333,33 грн.), а покупець (відповідач) зобов'язувався сплатити постачальникові загальну ціну товару протягом трьох банківських днів з дати поставки шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок продавця. (а.с.8-11).

З матеріалів справи вбачається та ці обставини встановив і дослідив місцевий суд, що на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу в період з 01.08.2013р. по 06.09.2013р., а останній прийняв товар на загальну суму 100439,18грн.,що підтверджується видатковими накладними (а.с.18-29), підписаним представниками обох сторін без будь-яких зауважень і заперечень та довіреностями відповідача на отримання товару. (а.с.30-32).

На твердження позивача відповідач оплатив вказаний товар лише частково і на час звернення позивача до суду з цим позовом мав заборгованість по оплаті в сумі 83 318,33грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідач визнавав факт наявності вказаної заборгованості і у відповідь на претензію позивача по її сплаті звертався до позивача з гарантійним листом в якому зобов'язувався сплатити цю заборгованість частками до січня 2014р.(а.с12,17).

Натомість відповідач у порушення приписів ст..33 ГПК України не надав суду будь-яких доказів, що на час звернення позивача до суду з цим позовом він погасив вказану заборгованість в сумі 83 318,33грн. тобто що він виконав умови договору та взяте ним гарантійне зобов'язання, а позивач не визнає факт такої оплати.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що на час звернення позивача до місцевого господарського суду з цим позовом (12.06.2014р.) відповідач дійсно мав перед позивачем заборгованість по оплаті товару за договором в розмірі 83 318,33грн. і відповідно позивач мав всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача вказаної грошової суми.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача до суду з цим позовом та порушення по ньому провадження у справі відповідач частково сплатив зазначену заборгованість, а саме 13000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку (а.с.65,66) та визнається позивачем.

Доказів оплати решти заборгованості відповідач суду першої інстанції не надав .

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 70 318,33грн. (83 318,33 грн.- 13000,00 грн.) та вмотивовано, відповідно до приписів п.1-1 ст.80 ГПК України, припинив провадження у справі в частині стягнення решти частини боргу в сумі 13 000 ,00грн.

При цьому колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача судовий збір в повному обсягу (виходячи з сплаченої останнім суми), оскільки відповідач сплатив частину боргу після звернення позивача до суду з цим позовом.

Оцінюючі доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі колегія суддів звертає увагу на наступне.

Доводи скаржника про те, що на час ухвалення судом першої інстанції рішення він мав заборгованість лише у розмірі 65318,33 грн., а не в розмірі 70318,33 грн. не можуть прийматись до уваги, оскільки він не надав суду апеляційної інстанції доказів того, що по-перше, на час ухвалення судом першої інстанції рішення по справі він сплатив зазначену різницю боргу і по-друге, що надавав докази цієї сплати суду першої інстанції.

Крім того враховуючи зміст скарги стає незрозумілим чому скаржник просить скасувати рішення та ухвалити нове яким відмовити задоволенні позову в повному обсягу, тоді як сам зазначає у скарзі, що має заборгованість в розмірі 65318,33грн

Доводи скаржника викладені в скарзі про те, що суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи , оскільки його представник з поважних причин не міг бути присутнім в судовому засіданні, однак не зробив цього, також не можуть прийматись до уваги та бути підставою для скасування рішення суду з огляду на наступне.

Матеріали справи свідчать, що суд неодноразово, в межах двомісячного строку, відкладав розгляд справи у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача і ненадання відповідачем витребуваних документів, хоча відповідач повідомлявся про розгляд (відкладення розгляду) справи належним чином.

Докази того, що відповідач заявляв клопотання про відкладення розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд прийняв всі передбачені ГПК України міри для сприяння в участі відповідача у розгляді справи та доведення ним суду своєї позиції та надання доказів і враховуючи закінчення встановленого ст..102 ГПК України строку розгляду справи (за відсутності справі доказів звернення відповідача до суду з клопотанням про продовження розгляду справи) обґрунтовано розглянув справу за відсутністю відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 22.03.2012 р. Про судове рішення" рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На думку судової колегії місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам.

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи, як зазначалось, на переконання колегії суддів, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для задоволення скарги .

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 11.08.2014 р. по справі № 916/2274/14 залишити без змін , а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Стройавтосервис" - без задоволення .

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 25.09.2014 р.

Головуючий суддя: Мирошниченко М. А.

Судді:

Головей В.М.

Шевченко В.В.