Постанова

від 05.08.2014 по справі 810/4241/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2014 року 810/4241/14

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань № 1018

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Леонтовича А.М.

при секретарі - Бончевій О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Бакум С.Ю. (за довіреністю)

від відповідача: Невзоров О.Б.

від третьої особи-1: не прибув

від третьої особи-2: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом до треті особи проЩасливської сільської ради Бориспільського району Київської області Прокуратури Київської області Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіа-Центр», Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Хаус» визнання протиправними дій, скасування постанови, - В С Т А Н О В И В:

Щасливська сільська рада Бориспільського району Київської області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Київської області (далі - відповідач) треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіа-Центр» (далі - третя особа-1), Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Хаус» (далі - третя особа-2) про визнання протиправними дії прокуратури Київської області щодо проведення перевірки у Щасливській сільській раді Бориспільського району Київської області; скасування постанови прокуратури Київської області від 17 лютого 2014 року №45 про проведення перевірки.

В обґрунтування позову зазначено, що Прокуратурою Київської області винесено постанову від 17 лютого 2014 року №45, якою постановлено провести перевірку у Щасливській сільській раді з питань порушень земельного законодавства. Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою з огляду на те, що в постанові прокурора не зазначено підстави, які б свідчили про можливі порушення, що стали підставою для проведення перевірки, а також в оскаржуваній постанові не конкретизовано мету та підстави проведення прокурорської перевірки. Позивач вважає, що постанова прийнята протиправно з порушенням вимог Закону України "Про прокуратуру", а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень послався на положення статтей 20, 21 Закону України «Про прокуратуру», де визначені повноваження прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, а також підстави та порядок проведення перевірок. Зазначав, що у ході опрацювання публічної кадастрової карти прокуратурою встановлено невідповідність меж земельних ділянок, що передані у власність третіх осіб, у зв'язку із чим зроблено висновок про можливі порушення вимог Земельного кодексу України та здійсненні відповідні заходи прокурорського реагування. З огляду на викладене, у задоволені адміністративного позову просив відмовити.

Крім того, представником відповідача було заявлене клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог щодо скасування постанови, оскільки позивачем не дотримано десятиденного строку на її оскарження.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, натомість через канцелярію суду подали письмові клопотання, якими підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові та розгляд справи просили здійснювати за їх відсутності.

Заслухавши думку представників позивача та відповідача, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності уповноважених представників третьої особи-1 та третьої особи-2.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17 лютого 2014 року заступником прокурора Київської області, на підставі частини 3 статті 21 Закону України «Про прокуратуру» прийнято постанову №45 про проведення перевірки у порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосування законів за власною ініціативою у Щасливській сільській раді Бориспільського району Київської області з питань порушень земельного законодавства (а.с. 17)

Як вбачається із оскаржуваної постанови, підставою для проведення перевірки став факт виявлення у ході опрацювання Публічної кадастрової карти України з питань приватизації земельних ділянок на території Щасливської сільської ради накладання земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:004:0019, 3220888000:03:001:0019, 3220888000:03:001:0021, 3220888000:03:001:0022, 3220888000:03:001:0018, 3220888000:03:001:0023, 3220888000:03:001:0024, 3220888000:03:001:0014, 3220888000:03:001:0013, 3220888000:03:001:0012, 3220888000:03:001:0015, 3220888000:03:001:0003, 3220888000:03:004:0022, 3220888000:03:004:0026, 3220888000:03:004:0025, 3220888000:03:001:0017 на лісові земельні ділянки, що може свідчити про порушення вимог статтей 118, 149 Земельного кодексу України при передачі у власність земельних ділянок та не реагування на вказані факти органів державного контролю .

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Вичерпний перелік конституційних функцій прокуратури як єдиної системи органів держави наведено устатті 121 Конституції України, а саме на прокуратуру покладаються: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Організація і порядок її діяльності згідно зі статтею 123 Конституції України визначаються Законом.

Розділом ХУ пункту 9 Перехідних положень Конституції України передбачено, що прокуратура продовжує виконувати, відповідно до чинних законів, функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів та функцію попереднього слідства - до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, та до сформування системи досудового слідства і введення в дію законів, що регулюють її функціонування.

Згідно статті 1 Закону України від 05.11.1991 №1798-XII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1798-XII) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 Закону №1798-XII предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, зокрема, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.

Також, частиною 2 статті 19 Закону №1798-XII передбачено, що перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.

Зі змісту статті 21 Закону №1798-XII вбачається, що перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. При цьому перевірки за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів, крім заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, проводяться лише у разі їх попереднього розгляду компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.

Частиною 3 цієї статті встановлено, що для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю.

Аналогічні положення містяться і у наказах Генерального прокурора України від 07.11.2012 №3гн-1 «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів» та від 12.11.2012 №111 «Про затвердження Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів» (далі - Наказ №111).

Пунктом 2.4 Наказу №111 встановлено, що підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливі порушення законності.

Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформацій про стан законності, вивчень актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел, які також можуть відображатися в:

- дорученнях Генерального прокурора України, наданих у межах компетенції дорученнях його першого заступника, заступників, прокурорів Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, областей та прирівняних до них прокурорів, їх перших заступників та заступників;

- наказах Генерального прокурора України;

- планах роботи органів прокуратури;

- рішеннях колегій Генеральної прокуратури України, прокуратур обласного рівня;

- рішеннях нарад у керівників органів прокуратури;

- дорученнях прокуратури іншого регіону щодо проведення перевірки, яка потребує вчинення окремих дій у межах повноважень, передбачених статтею 20 Закону України "Про прокуратуру";

- інших організаційно-розпорядчих документах.

Крім того, з метою забезпечення належної організації нагляду за додержанням і застосуванням законів та підвищення його ефективності, керуючись статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", Генеральною прокуратурою України 07.11.2012 р. був прийнятий Наказ № 3гн "Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів", згідно п. 7.2 якого наказано, перевірки за власною ініціативою проводити з урахуванням стану законності в регіоні, на підставі рішень колегій органів прокуратури, координаційних і міжвідомчих нарад, вимог інших організаційно-розпорядчих документів, доручень керівництва прокуратур вищого рівня.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що прокурор за наявності даних про можливі порушення законності має право на проведення перевірки за власною ініціативою.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення прокурором оскаржуваної постанови стало виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення статтею 118 та 149 Земельного кодексу внаслідок накладення земельних ділянок лісового фонду на земельні ділянки, що були передані Щасиливською сільською радою у користування Товариству з обмеженою відповідальністю «Кіа-Центр» та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дрім Хаус» (а.с. 17).

Про предмет перевірки позивача повідомлено шляхом направлення почтою оскаржуваної постанови разом із запитом про перелік документів, які необхідно надати для перевірки від 6 березня 2013 року №05/3-612 вих14.

За наслідками перевірки встановлені порушення позивачем порядку зміни цільового призначення земельних ділянок, внаслідок чого позивачем протиправно передано у користування земельні ділянки третій особі-1 та третій особі-2.

З огляду на встановлені порушення, Прокуратура Київської області звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Щасливської сільської ради та третьої особи-1, -2 з вимогами про скасування рішення Щасливської сільської ради №85.16-5-V від 18 серпня 2006 року, №475.3-25- V та від 4 лютого 2010 року №908-33- V, визнання недійсними договорів оренди та зобов'язання третіх осіб повернути до земель запасу Щасливської сільської ради Київської області

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що посилання позивача на те, що оскаржувана постанова, всупереч статті 21 Закону №1798-XII, не містить підстави для перевірки є необґрунтованими, оскільки оскаржувана постанова була винесена прокурором за власною ініціативою на підставі опрацювання інформації Публічної кадастрової карти на предмет можливих порушень вимог земельного законодавства.

Таким чином, перевірку у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у Щасливській сільській раді Прокуратурою Київської області проведено у повній відповідності до вимог діючого законодавства.

Розглядаючи клопотання відповідача щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 21 Закону №1798-XII встановлено, що постанова прокурора може бути оскаржена до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.

Як вбачається із матеріалів справи, копію постанови від 17 лютого 2014 року №45 було направлено на адресу Щасливської сільської ради листом №05/3-612 вих14 від 6 березня 2014 року, яким позивача повідомлено про здійснення перевірки додержання вимог земельного законодавства Щасливською сільською радою на підставі оскаржуваної постанови та зобов'язано останню надати відомості про земельні ділянки та копії рішень про передачу у власність та користування земельних ділянок фізичним та юридичним осбам (а.с. 43).

Відповідь на вказаний запит Щасливською сільською радою з копіями запитуваних документів скеровано на адресу Прокуратури Київської області листом 19 березня 2014 року за №02-14-321 (а.с. 44).

Враховуючи, що пункт 4.4 Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів допускає можливість направлення копій постанов про перевірку поштою, суд приходить до висновку, що позивач був належним чином повідомлений про проведення перевірки та йому було відомо про порушення його прав з березня 2014 року.

Водночас, з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови від 17 лютого 2014 року №45 позивач звернувся у липні 2014 року, тобто з порушенням десятиденного строку.

При цьому суд відхиляє доводи представника позивача, що доказами направлення постанови про проведення перевірки поштою є документи, передбачені Правилами надання послуг поштового зв'язку, зокрема рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Пунктом 4.4 Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок не передбачено обов'язку направляти копії відповідних постанов рекомендованою кореспонденцією.

Суд також звертає увагу позивача, що постанова про проведення перевірки є актом одноразового застосування і вичерпує свою дію фактом її виконання (аналогічна думка викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 11.09.2013 року № 1237/12/13-13).

Таким чином, адміністративний позов в частині вимоги про скасування постанови Прокуратури Київської області від 17 лютого 2014 року №45 підлягає залишенню без розгляду.

Натомість, до вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки застосовуються загальний строк оскарження, що становить 6 місяців, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, з огляду на те, що судом не було встановлено порушень у діях Прокуратури Київської області при здійсненні перевірки Щасливської сільської ради, суд не вбачає підстав для задоволення позову у цій частині.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Належних і достатніх доказів, які б свідчили про протиправність дій відповідача, позивач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що відповідачем доведено правомірність дій щодо проведення перевірки, адміністративний позов задоволенню не підлягає

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправними дій прокуратури Київської області щодо проведення перевірки у Щасливській сільській раді Бориспільського району Київської області - відмовити.

Адміністративний позов в частині вимог щодо скасування постанови прокуратури Київської області від 17 лютого 2014 року №45 про проведення перевірки - залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст постанови виготовлено 11 серпня 2014 року.