Рішення

від 14.08.2014 по справі 907/647/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ                     14.08.2014                                                                       Справа  № 907/647/14       за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Сертифікейшн Україна", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Вуд", с. Розівка Ужгородського району про стягнення суми 18046,28 грн. заборгованості за виконані роботи (надані послуги), в тому числі 16621,68 грн. – основний борг з врахуванням індексу інфляції, 998,49 грн. – пеня, 426,11 грн. – 3% річних, Суддя – Ващиліна Н.М. Представники: від позивача – не з'явився від відповідача – не з'явився СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Сертифікейшн Україна", м. Київ заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Вуд", с. Розівка Ужгородського району про стягнення суми 18046,28 грн. заборгованості за виконані роботи (надані послуги) за контрактом №BVC-UKR4187/13 KHR від 16.04.2013, в тому числі 16621,68 грн. – основний борг з врахуванням індексу інфляції, 998,49 грн. – пеня, 426,11 грн. – 3% річних. Позивач у своїй заяві просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі з мотивів, викладених у ній, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Вважає, що вимоги підтверджені належними доказами, зокрема, контрактом №BVC-UKR4187/13 KHR від 16.04.2013, актом приймання-здачі робіт №45951 від 24.04.2013, та розрахунком заборгованості. Відповідач вимоги суду не виконав, жодного разу в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Розгляд справи відкладався, в тому числі за клопотанням відповідача (а.с. 31), для надання йому можливості подати суду пояснення щодо позовних вимог та забезпечити належний захист в суді, однак відповідач своїм правом не скористався, заперечень по суті позовних вимог не подав, розрахунок заборгованості не оспорив. У зв'язку з викладеним, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд                               ВСТАНОВИВ: Шістнадцятого квітня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Бюро Верітас Сертифікейшн Україна», м. Київ (виконавець; далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Вуд», с. Розівка Ужгородського р-ну Закарпатської області (замовник; далі - відповідач) було укладено контракт №BVC-UKR 4187/13 KНR (далі - контракт). Згідно умов контракту (а саме – п.1.1.) позивач приймає на себе зобов'язання щодо проведення ресертифікаційного аудиту системи менеджменту якості та відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2008, проведення наглядових аудитів СМК; перевірки результативності здійснених корегуючи дій, спрямованих на усунення виявлених невідповідностей СМК; видачі сертифікату відповідності СМК згідно вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2008 за умови усунення замовником всіх виявлених в процесі аудиту невідповідностей; проведення наглядових аудитів СМК. Позивач здійснив надання послуг згідно з умовами, визначеними у контракті. Двадцять четвертого квітня 2013 сторонами було підписано акт виконаних робіт №45951 (а.с.16), відповідно до якого роботи проведені виконавцем у повному обсязі та згідно положень контракту, правил і норм позивача та вимог відповідача. Згідно п.1.2. контракту замовник зобов'язаний прийняти та оплатити дані послуги у відповідності з умовами контракту. Відповідно п.4.1.1. контракту відповідач мав оплатити роботи позивача наступним чином: 1)          до 30.04.2013 – 5000,00 грн.; 2)          до 31.05.2013 – 5000,00 грн.; 3)          до 27.06.2013 – 5000,00 грн.; 4)          до 31.07.2013 – 4998,00 грн. Шістнадцятого квітня 2013 року позивачем було видано рахунок №45951 (а.с.17) на суму 19998,00 грн. Дев'ятнадцятого квітня 2013 року відповідач сплатив згідно даного рахунку 5000,00 грн., що підтверджено наявною в матеріалах справи копією довідки АТ „ОТП Банк” від 10.06.2014 №70-1-1/863 (а.с.21). Як стверджує позивач та не спростовує відповідач, станом на день подання позовної заяви (01.07.14) виконані роботи залишаються частково несплаченими на суму 14998,00 грн.,  тобто  відповідач порушив  умови  контракту,  не  виконавши свої зобов'язання  щодо оплати виконаних робіт згідно умов контракту. Крім того, позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несплачених послуг за кожний день прострочення, що становить суму 998,49 грн., а також три відсотки річних у розмірі 426,11 грн. та 1623,68  грн. інфляційних. Суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне. У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться. Як встановлено матеріалами справи, позивач вимоги укладеного між сторонами договору щодо проведення ресертифікаційного аудиту системи менеджменту якості та відповідність вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2008, проведення наглядових аудитів СМК тощо, виконав в повному обсязі, що підтверджено належними доказами, а саме - контрактом №BVC-UKR4187/13 KHR від 16.04.2013, актом приймання-здачі робіт №45951 від 24.04.2013, на якому міститься підпис та печатка відповідача. Однак відповідач у порушення умов контракту, якими визначено порядок розрахунку, за надані послуги розрахувався тільки частково. Відповідно до п.1.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню на підставі наведених норм та встановлених доказів, відповідачем не спростовані; порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 14998,00  грн. основного боргу. Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України). Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Так, відповідно до п. 6.3. укладеного між сторонами контракту у разі недотримання відповідачем строків оплати, відповідач має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки  НБУ  від  вартості несплачених послуг за кожний день прострочення. Господарський суд при перевірці поданого позивачем розрахунку пені з'ясував, що ним охоплено більший строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права. Мається на увазі спеціальна позовна давність в один рік, що застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) згідно п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України (п. 2.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”). Разом з тим, частиною 4 статті 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Однак, у даному випадку відповідач зазначеного не заявляв. Отже, заборгованість у частині стягнення пені повністю підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, її нарахування перевірено судом, а відтак підлягає до стягнення на підставі згаданих норм права. Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі згаданої норми з відповідача належить стягнути на користь позивача 1623,68  грн. інфляційних та 426,11 грн. 3 %  річних за період з 01.06.2013 по 10.06.14, нарахованих позивачем та перевірених судом. Заборгованість відповідача підтверджена наявними матеріалами справи, відповідачем не спростована. Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п.11 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, СУД  ВИРІШИВ: 1. Позов задоволити повністю. 2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Вуд", (код ЄДРПОУ 33868861, Ужгородський район, с. Розівка, вул. Трудова, 4) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Сертифікейшн Україна" (код ЄДРПОУ 32490988, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 39) суму 18046,28 грн. (вісімнадцять тисяч сорок шість грн. 28 коп.), в тому числі 14998,00 грн. – основний борг, 1623,68  грн. інфляційних, 426,11 грн. – 3% річних та 998,49 грн. пені; суму 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.           Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.            Суддя                                                                                   Н.М.  Ващиліна