Ухвала

від 26.01.2011 по справі 832/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 січня 2011 рокусправа № 23/599/07-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Гаанноченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк розваг - Бердянськ"

на постанову: господарського суду Запорізької області від 30.01.2008 року у справі №23/599/07-АП,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк розваг - Бердянськ"

до: Бердянської об'єднаної державної інспекції Запорізької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі по тексту - відповідач, податковий орган) від 22.03.2007р. №0000382350/3, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 67514грн., та №00001972330/3, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1746грн.

В позові зазначається, що податковим повідомленням-рішенням від 22 березня 2007р. №0000382350/3 зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на загальну суму 67514грн., в т.ч.: за травень 2005р. - 34535грн., за травень 2006р. - 7500грн., за червень 2006р. - 17222грн., за липень 2006 р. - 8257 грн., а податковим повідомленням-рішенням від 22 березня 2007р. №0001972330/3 донараховано зобов'язань з ПДВ на суму 1164грн. та штрафних санкцій на суму 582грн. Позивач не погоджується з висновками перевірки, які стали підставою спірних податкових повідомлень-рішень і стверджує, що фактично придбав товари, послуги та основні фонди, про що свідчать відповідні первинні документами. При цьому позивач посилається на норми абз.2 підп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якої право на нарахування податко вого кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди поча ли використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Позивач також зазначає, що починаючи з 31 березня 2005 року нова редакція Закону "Про податок на додану вартість" відмінила залежність суми податкового кредиту з ПДВ від включення вартості придбаних товарів (робіт, послуг) до валових витрат підприємства. Таким чином, стверджує позивача, всі вис новки акту і прийняті 22 березня 2007р. на його підставі податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавстві, тобто є незаконними.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано: податкове повідомлення-рішення від 22.03.2007р. №0000382350/3 в частині зменшення бюджетного відшкодування за травень 2005р. на суму 34535,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 22.03.2007р. №00001972330/3 в частині суми 198,00грн. В іншій частині позов залишено без задоволення. При цьому суд посилався на пункт 1.7 ст.1, підпункт 7.7.1 пункту 7.. ст.7 Закону України " Про податок на до дану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції в певній частині, сторони подали апеляційні скарги.

Відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначає, що у перевіряємому періоді позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ від понесених витрат, які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства, та які не можливо пов'язати з отримання доходу у відповідних звітних податкових періодах, а саме: підприємством віднесені до валових витрат витрати щодо облаштування ділянки по вулиці Макарова, 22-д, (послуги ДП «Запорізький облавтодор»Бердянського ДЕУ) та витрати з обслуговування даної ділянки, з придбання товарно-матеріальних цінностей (кабель, труби, уголок, швєлєра, металопрокат та інші матеріали), які фактично не використані у господарській діяльності, так як облаштована ділянка не використовувалась перевіряємим підприємством; у перевіряємому періоді підприємством було також здійснено придбання у TOB «Сігма Фенікс»Атракціону «Клоун», який фактично підприємством не використано в господарській діяльності. На думку відповідача, судом невірно застосовано норми п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач, в свою чергу, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та порушено норми процесуального права. Позивач зазначає, що господарським судом невірно зроблено правову оцінку обставинам у справі, що призвело до прийняття необґрунтованого та незаконного рішення. При цьому апелянт вказує, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень про зменшення бюджетного відшкодування за травень, червень і липень 2006 року, не врахував вимог пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Апелянт зазначає, що оскільки відповідач жодним своїм рішенням не зменшив позивачу податковий кредит, відсутні законні підстави зменшувати бюджетне відшкодування, оскільки всі інші додаткові вимоги позивачем виконані: сума бюджетного відшкодування значно менша за обсяги оподатковуваних операцій за попередні 12 календарних місяців та повністю сплачена постачальникам товарів у попередніх податкових періодах. В зв'язку з тим, що відповідач не зменшив позивачу своїм рішенням податковий кредит за липень 2005 року, у нього немає підстав у донарахуванні податку на додану вартість в сумі 1032,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 516,00грн. за цей період.

Позивач посилається на Наказ ДПА України від 15.06.2005 року №213, яким затверджено нову редакцію Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, згідно з якою з червня 2005 року сума бюджетного відшкодування визначалась за даними графи 25 декларації вже наступного місяця, який слідує за тим, в якому виник податковий кредит. Тому, стверджує позивач, відшкодування не могло бути вище суми оподатковуваних операцій за попередні 12 календарних місяців (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів) та у межах фактично сплаченого ПДВ постачальнику товарів у попередньому місяці.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом було здійснено перевірку товариства позивача з питань дотримання вимог податко вого, валютного та іншого законодавства за період з 16.08.2004р. по 30.06.2006р. За результатами перевірки складено акт від 26.09.2006 № 100/23-018/33086080, в якому зазначається про порушення позивачем вимог пп.7,4,1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Так, на думку податкового органу, у перевіряємому періоді Товариство з обмеженою відповідальністю" Парк розваг - Бердянськ" до складу податкового кредиту безпідставно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість (ПДВ) від витрат, які не пов'язані з господарською діяльністю.

Зокрема, суми пода тку на додану вартість по операціям з придбання у товариства з обмеженою від повідальністю "Сигма- Фенікс" (м.Київ, код ЄДРПОУ 30973740), який діє згідно з договором про сумісну діяльність №01/парк-2003, павільйону каси з продажу білетів вартістю 6000грн. (в тому числі ПДВ - 1000грн.), електротоварів та обладнання для ілюмінації атракціонів на загальну суму 158317,56грн. (в тому числі ПДВ - 26386,26грн.), дизельної електростанції АД-100-Т/400 на суму 28000грн. (в тому числі ПДВ - 4666,67 грн.), по операціям з придбання у TOB "Укрескорттранс" (м.Київ, код ЄДРПОУ 30928498) атракціону "Цепочна карусель" на суму 204000грн. (в тому числі ПДВ - 34000грн.). Проте, зазначені товарно-матеріальні цінності обліковуються під приємством на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" і станом на 30.06.2006 року в екс плуатацію не введені.

За даними перевірки, до складу податкового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк розваг - Бердянськ" було безпідставно включено 5520грн. податку на додану вартість з орендної плати за орендовані на підставі укладених з TOB " Укрескорттранс" дого ворів оперативної оренди автокран ЗИЛ 133 ГЯ, автомобіль ГАЗ 3110 та мікроавтобус ГАЗ 330210, 97583,72грн. податку на додану вартість по витратам, пов'язаним при дбанням товарно - матеріальних цінностей (кабель, труби, швелера, тощо) для об лаштування та обслуговування ділянки по вулиці Макарова, 22 д.

Перевіркою також встановлено, що на підставі договорів про діяльність у сфері відпо чинку та розваг, Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк розваг - Бер дянськ" (Замовник) передає суб'єктам підприємницької діяльності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (Підприємцям) право надання кінцевим споживачам послуг користування культурно - розважальними і видовищними атракці онами "Автодром", "Американські гірки" , "Карусель цепочна", "Баскетбол", ди тячими міні-електромобілями, атракціоном "Міні-поїзд", атракціоном "Весе лі гірки", які експлуатуються Замовником на території м.Бердянськ для організації на ньому відпочинку і розваг відпочиваючих громадян. За умовами укладених договорів до обов'язків Замовника включаються забезпечення безпечної роботи атрак ціонів відповідно до технічних умов, укомплектування атракціонів персоналом , прове дення технічного обслуговування та ремонтних робіт , здійснення обслуговування на атракціонах відвідувачів. При цьому за отримане від Замовника право надання послуг культурно-розважальними і видовищними атракціонами, Підприємці сплачують винагороду у розмірах, визначених у договорах.

В акті перевірки також зазначається, що за договором суборенди від 30.12.2005р. №1230/01 автомобілі ГАЗ 3110, мікроавтобус ГАЗ 330210, які товариство орендує у TOB "Укрескорттранс", передані для використання фізичній особі ОСОБА_5 на 4 дні на місяць. Проте, документи, які б підтверджували факт експлуатації даного автомобілю та орендованого крану підприємством (подорожні листи, облік наявності та руху палива, тощо) відсутні.

В акті перевірки зазначено, що витрати по операціям з придбання атракціонів, оренди транспортних засобів та облаштування ділянки по вул.Макарова, 22д не пов'язані з господарською діяльністю, тому по операціях, що пов'язані з придбанням оборотних активів (Джип Гаучо, Сильвер, атракціон "Клоун" , біокабіна, туалет з рукомийником, прапори), які станом на 01.08.2006 року рахуються на залишку рахунку 15 "Капітальні інвестиції" та не введені в експлуатацію, позивачу було зменшено суму пода ткового кредиту.

Таким чином, за результатами перевірки зроблено висновок, що товариством з обмеженою відповідальністю "Парк розваг - Бердянськ" в порушення вимог підпункту 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону Укра їни " Про податок на додану вартість" безпідставно віднесено до складу податково го кредиту суми податку на додану вартість від витрат, які не пов'язані з веденням го сподарської діяльності у розмірі 178271грн., в тому числі у травні 2005 року - 34667грн., у червні 2005 року - 2381грн., у липні 2005 року - 13132грн., у жовтні 2005 року - 320грн., у грудні 2005 року - 92257грн., у січні 2006року - 260грн., у березні 2006 року- 597 грн., у квітні 2006 року -7500грн, у травні 2006року-17167грн., у червні 2006року -8173грн., у липні 2006року-1817грн., внаслідок чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між нарахованою сумою податкових зобов'язань та податкового креди ту з податку на додану вартість у податкових деклараціях за травень 2005 року на 34535грн., за червень 2005рроку на 2381грн., за липень 2005року на 12100грн., за жов тень 2005 року на 320грн., за грудень 2005 року на 92257 грн., за січень року на 260 грн., за березень 2006 року на 597грн., за квітень 2006 року на 7500грн., за травень 2006 на 17167грн., за червень 2006 року на 8173грн., за липень 2006 року на 1817грн. та заниження податкових зобов'язань за травень 2005 року на 132грн,, за липень 2005 року на 1032грн.

Перевіркою також встановлено, що за останні 12 календарних місяців обсяг опо датковуваних операцій TOB "Парк розваг - Бердянськ" є меншим, ніж заявлена сума ПДВ до бюджетного відшкодування.

На підставі акту перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- від 5 жовтня 2006 року №0000382350/0, яким про зменшення суми бюджетного відшкоду вання з податку на додану вартість на 67514грн., в тому числі за травень 2005 року на 34535грн., за травень 2006 року на 7500грн., за червень 2006 року на 17222грн., за липень 2006 року на 8257грн.,

- від 5 жов тня 2006 року №0001972330/0 про нарахування суми податку на додану вартість в розмірі 1164грн. та застосування 582грн. штрафної (фінансової) санкції.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень до Бердянської ОДПІ, ДПА у Запорізькій області та ДПА України скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Проаналізувавши матеріали справи та норми права, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянтів.

Так, згідно з вимогами пп.7.7.1 п.7.7 статті 7 Закону України " Про податок на до дану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, ви значається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового пері оду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

За визначенням пункту 1.7 статті 1 Закону України " Про податок на додану вар тість" податковий кредит це - сума, на яку платник податку має право зменшити податко ве зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп.7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України " Про податок на додану ва ртість" податковий кредит звітного періоду складається із сум подат ків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з ме тою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарсь кої діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та не завершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

При цьому за приписами пп."а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не має права на отримання бюджетного відшкодування, зо крема, особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календа рних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкоду вання, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних мі сяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування по даткового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фон дів.

Як свідчать матеріали справи, за останні 12 календарних місяців (липень 2005р. - червень 2006р.) обсяг оподатко вуваних операцій позивача склав 26320грн., що на 6659грн. менше ніж заявлена сума ПДВ до бюджетного відшкодування у травні-липні 2006р.

З урахуванням встановленого матеріалами справи, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо безпідставності зменшення відповідачем бюджетного відшкодування за травень 2005р. на суму 34535,00грн. за податковим повідомленням-рішенням від 22.03.2007 № 0000382350/3 та необґрунтованості донарахування у зв'язку з цим 198,00грн. податку за податковим повідомленням-рішенням №0001972330/3 від 22.03.2007р. Суд також вірно визначився щодо решти позовних вимог.

Надані до суду апелянтом-позивачем додаткові документи (вирок Бердянського господарського суду Запорізької області від 29.03.2010р., постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009р. у справі №11/270/08-АП) колегія не приймає до уваги з наступних підстав. По-перше, суд у кримінальній справі не оцінює правомірність дій контролюючого органу та не визначає обсяг зобов'язань платника податку; по-друге, у справі №11/270/08-АП йдеться про інший податковий період, тому висновки суду у тій справі не можуть вплинути на оцінку судового рішення у справі, що розглядається.

За таких обставин, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційні скарги задоволенню не підлягають. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 30.01.2008р. у справі №23/599/07-АП залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк розваг - Бердянськ" на постанову господарського суду Запорізької області від 30.01.2008р. у справі №23/599/07-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 30.01.2008р. у справі №23/599/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник