Рішення

від 05.08.2014 по справі 911/1856/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2014 р. Справа № 911/1856/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Е Ван Вайк Експедиція" ,

80726 , Львівська обл., Золочівський р-н, с. Підгайчики, вул. Підлісна, 52 Б

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехкомплекс" ,

08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Зелена, буд. 2

про стягнення 15 000,00 грн.

за участю представників:

позивача - Вербенко П.О. (довіреність від 23.06.2014, б/н);

відповідача - Кабалюк М.Б. (довіреність від 02.06.2014, б/н).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Е Ван Вайк Експедиція" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехкомплекс" (далі - відповідач) про стягнення 15 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання транспортних послуг автомобільного перевезення від 06.09.2013 № 103.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.06.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 101/14 від 02.06.2014) надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.06.2014 розгляд справи відкладено на 24.06.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12000/14 від 23.06.2014) позивачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12109/14 від 24.06.2014) відповідачем подано до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 21.05.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12110/14 від 24.06.2014) відповідачем подано клопотання про часткове визнання позову на суму 6 500,00 грн. та зазначено про сплату решти заборгованості, на підтвердження чого додані копії платіжних доручень від 06.03.2014 № 98 на суму 3 000,00 грн. та від 30.05.2014 № 175 на суму 5 500,00 грн.

У судовому засіданні 24.06.2014 представником позивача подано письмове клопотання про продовження строку вирішення спору у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для отримання нових доказів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2014 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.06.2014 розгляд справи відкладено до 29.07.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13296/14 від 08.07.2014) надійшла заява позивача про винесення судом окремої ухвали за фактом вчинення відповідачем порушення законності, а саме: надання до матеріалів справи платіжного доручення від 30.05.2014 № 175 на суму 5 500,00 грн., кошти за яким на банківський рахунок позивача не надходили.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15246/14 від 29.07.2014) відповідачем подано додаткові докази до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15247/14 від 29.07.2014) позивачем подано додаткові докази до матеріалів справи.

У судовому засіданні 29.07.2014 оголошено перерву до 05.08.2014, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 15758/14 від 05.08.2014) відповідачем подано відзив на позовну заяву та пояснення щодо заяви позивача про винесення окремої ухвали.

Відповідачем надано пояснення, що на банківському рахунку відповідача станом на 30.05.2014 було достатньо коштів для проведення оплати у розмірі 5 500,00 грн. згідно з платіжним дорученням № 175, проте, кошти не проведені у зв'язку з нестабільністю роботи банку та як доказ надано копію банківської виписки з рахунку відповідача за 30.05.2014.

Відповідно до частини 1 статті 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Дослідивши подані пояснення, суд не вбачає в діях відповідача порушення законності та відмовляє у задоволенні заяви позивача про винесення окремої ухвали.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач частково визнає позов у розмірі 12 000,00 грн.

У судовому засіданні 05.08.2014 представнику відповідача судом роз'яснено наслідки визнання позову, відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки заяву про визнання відповідачем позову підписано уповноваженою особою - ОСОБА_4 (відповідно до відомостей зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.05.2014 № 18704038) та, з огляду на матеріали справи, зважаючи на частину 6 статті 22, частину 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, визнання позову відповідачем прийнято господарським судом.

У судовому засіданні 05.08.2014 представник позивача підтвердив сплату відповідачем частини спірної заборгованості на суму 3 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 06.03.2014 № 98, в решті позову підтримав позовні вимоги, представник відповідача визнав позов частково.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.08.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним підприємством "Е Ван Вайк Експедиція" (далі - експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантехкомплекс" (далі - замовник) укладено договір про надання транспортних послуг автомобільного перевезення від 06.09.2013 № 103 (далі - Договір), відповідно до умов якого, експедитор, який діє за дорученням замовника, бере на себе зобов'язання виконати і організувати виконання визначених за Договором послуг по доставці вантажу, пов'язаних з перевезенням вантажу, а також у випадку перевезень за межами України, відповідно до Конвенції про договір міжнародних перевезень вантажів, Митної Конвенції про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням книжки МДП, автомобільним транспортом, а замовник прийняти й оплатити послуги по перевезенню (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.2. Договору, конкретні умови по перевезенню оформлюються заявками замовника на перевезення вантажу, в яких передбачаються контрактні умови для належного виконання умов Договору.

Вартість послуг по перевезенню визначається у заявці, яка є невід'ємною частиною Договору по конкретному перевезенню (пункт 3.1. Договору).

До матеріалів справи додано копію замовлення відповідача від 06.09.2013 № 654, в якій визначено вартість перевезення вантажів - 15 000,00 грн.

Згідно з пунктами 3.3., 3.4. Договору, оплата наданих експедитором послуг здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок експедитора протягом 3 банківських днів після виконання послуг з перевезення. Датою виконання послуг є дата підписання акту виконаних робіт. У випадку відсутності акту виконаних робіт з будь-яких причин, датою виконання перевезення вважається дата надання послуг з перевезення, що зазначена в будь-якому іншому документі, що може підтвердити факт надання послуг. Сторони визнають, що достатнім та належним доказом надання послуг з перевезення експедитором та відповідно їх прийняття замовником є або підписаний сторонами акт виконаних робіт або товарно-транспортний документ (CMR), або інший документ, що може підтвердити факт надання та прийняття послуг за Договором.

Договір вступає в дію з моменту його підписання і діє 1 рік. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію Договору шляхом укладення додаткової угоди, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору, Договір вважається пролонгованим на такий самий термін на тих самих умовах.

На виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги, а відповідач вказані послуги отримав, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 09.09.2013 А № 015636, яка, відповідно до пункту 3.4. Договору, підтверджує факт надання та прийняття послуг. До матеріалів справи долучено копію вказаної накладної.

Відтак, позивачем надано, а відповідачем отримано послуг на суму 15 000,00 грн.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив послуги, що отримані ним за Договором, що підтверджується платіжним дорученням від 06.03.2014 № 98 та банківською довідкою від 06.06.2014 № 114-2/14/220, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал у матеріалах справи).

Згідно вказаних доказів, судом встановлено, що сума часткової сплати у розмірі 3 000,00 грн. входить до складу позовних вимог, проте, сплата здійснена відповідачем до порушення провадження у справі.

Про включення цих коштів до позовних вимог зазначено у позовній заяві.

З огляду на вищевказані докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості у частині 3 000,00 грн. слід відмовити, оскільки дана частина боргу сплачена відповідачем 06.03.2014, тобто, до порушення провадження у справі ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2014.

При вирішенні даного питання, судом враховано правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в абзаці 3 пункту 4.4. постанови від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" про те, що припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Відповідачем підтверджено факт отримання послуг за Договором, а також частково визнано позов у розмірі 12 000,00 грн.

Згідно з частиною 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ця дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, визнання позову є процесуальним правом відповідача, з яким кореспондується повноваження суду задовольнити визнаний позов, якщо суд не встановить, що визнання позову суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

При прийнятті рішення, зважаючи на визнання позову відповідачем, судом взято до уваги правові позиції, що викладено у пункті 24. постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" та в абзаці 9 підпункту 3.12. пункту 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за якими, у разі визнання відповідачем позову, якщо таке визнання не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту Договору, що укладений між сторонами, він за правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (частини 1, 2 статті 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Транспортне експедирування є видом господарської діяльності, спрямованої на організацію процесу перевезення вантажів. Експедитор є таким суб'єктом господарювання, функціональне призначення якого полягає в організації та сприянні здійсненню процесу перевезення вантажів. Транспортне експедирування, як вид господарської діяльності, не може розглядатися окремо від перевезення. Це - комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях. Саме вказане дає підстави розглядати його допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Відтак, кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті, є транспортною послугою.

Згідно із Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор (транспортний експедитор) - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Стаття 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлює, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначених у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Відповідно до статті 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу; договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі виконання митних формальностей тощо.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт надання послуг, докази повної сплати заборгованості відсутні.

Зважаючи на вказане, господарський суд приходить до висновку, що часткове визнання позову відповідачем не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, письмову заяву про визнання позову підписано уповноваженою особою відповідача, а, відтак, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 12 000,00 грн.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехкомплекс" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Зелена, буд. 2, код ЄДРПОУ 23576464) на користь Приватного підприємства "Е Ван Вайк Експедиція" (80726, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Підгайчики, вул. Підлісна, 52 Б, код ЄДРПОУ 36450378) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості та 1 461 (одна тисяча чотириста шістдесят одна) грн. 60 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.08.2014.

Суддя С.О. Саванчук