Рішення

від 12.08.2014 по справі 759/12803/13-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/12803/13-ц

пр. № 2/759/305/14

12 серпня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді Лопатюк Н.Г.,

при секретарі Фещук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Експерт" про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Авто Експерт» про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що 17 червня 2013 року між ним та ТОВ «Авто Експерт» було укладено договір №000351 про надання фінансової послуги.

За умовами зазначеного договору, відповідач зобов'язався надати йому послуги програми «Автофінанс» через систему придбання автомобілів у групах.

Додатком №1 до угоди передбачено його право напридбання автомобіля «Деу Нексія» за ціною 77 000 грн. 00 коп.

На виконання умов договору, ним було сплачено вступний внесок в сумі 7 700 грн. 00 коп. та 1 365 грн. 58 коп., тобто всього сплачено 9 065 грн. 58 коп., однак відповідач умови договору не виконав.

Таким чином, автомобіль він не отримав, а сплатив кошти лише за можливість одержання права на отримання автомобіля, який мав бути наданий за рахунок сплачених ним коштів тазалучення відповідачем інших споживачів до такої системи.

Отже, він вважає, що даний договір був укладений під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики.

Предметом договору є надання особі послуг з адміністрування фінансових активів, що умовно називається програма «Автофінанс», з метою придбання легкового автомобіля в групі.

Виконання послуг з адміністрування фінансових активів полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені договором кошти, а відповідач формує групу клієнтів, за рахунок чистих внесків, за які здійснюється придбання автомобіля. Клієнт одержує автомобіль відповідно до методів визнання права та отримання ним автомобіля, і таке визнання права здійснює відповідач на власний розсуд.

Крім того, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які повністю виконали свої зобов'язання за угодою. Договір не міститься строків та (або) термінів отримання клієнтом автомобіля, не передбачає дійсної прямої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості та ін.

На підставі вищенаведеного, позивач був змушений звернутись до суду за захистом свого порушеного права та просить суд ухвалити рішення, яким визнати оспорюваний договір недійсним та стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в сумі 9 065 грн. 58 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду письмово викладену позицію відносно вимог позивача, а тому суд вважає за можливе слухати справу у відсутності останнього.

Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та співставленні, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Згідно з вимогами статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В ході судового розгляду встановлено, що 17 червня 2013 року між ТОВ «Авто Експерт» та ОСОБА_1 було укладено договір №000351 про надання фінансової послуги (а.с.11-12 - копія договору).

За умовами зазначеного договору, відповідач зобов'язався надати позивачу послуги програми «Автофінанс», на умовах діяльності програми «Автофінанс».

Додатком №1 до вищевказаного договору передбачено право на придбання автомобіля «Деу Нексія» за ціною 77 000 грн. 00 коп. (а.с.13 - копія додатку).

На виконання умов договору, позивачем було сплачено вступний внесок в сумі 7 700 грн. 00 коп. та 1 365 грн. 58 коп., тобто всього сплачено 9 065 грн. 58 коп., що підтверджується відповідним платіжними документами, які містяться в матеріалах даної справи.

Однак, як пояснила представник позивача в судовому засіданні, відповідач так і не виконав умови договору, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Отже, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи зі змісту ч.ч.1,3,4,5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи зі змісту ст.215 ЦК України, підставою недісності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недісним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недісйність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підствах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В судовому засіданні представник позивача пояснила, що предметом договору є надання особі послуг з адміністрування фінансових активів, що умовно називається програма «Автофінанс», з метою придбання легкового автомобіля в групі.

Виконання послуг з адміністрування фінансових активів полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені договором кошти, а відповідач формує групу клієнтів, за рахунок чистих внесків, за які здійснюється придбання автомобіля. Клієнт одержує автомобіль відповідно до методів визнання права та отримання ним автомобіля, і таке визнання права здійснює відповідач на власний розсуд.

Крім того, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які повністю виконали свої зобов'язання за угодою. Договір не міститься строків та (або) термінів отримання клієнтом автомобіля, не передбачає дійсної прямої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості та ін.

Таким чином, вивчивши матеріали справи у їх сукупності та співставленні, зокрема проаналізувавши оспорюваний правочин, суд дійшов до висновку, що позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, а тому оспорюваний правочин не є досягнутою між сторонами угодою, що фактично порушує права позивача, а умови даної програми є такими, що ввели останнього в оману, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.202, 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 208-209, 212-215, 292-294 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Експерт" про визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Договір №000351 про надання фінансової послуги, укладеного 17 червня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Експерт" та ОСОБА_1, визнати недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Експерт", код ЄДРПОУ 38544153 (м. Київ, вул. Аніщенка, 3-А, офіс 308), на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_1, грошові кошти в сумі 9 065 (дев'ять тисяч шістдесят п'ять) грн. 58 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Експерт", код ЄДРПОУ 38544153 (м. Київ, вул. Аніщенка, 3-А, офіс 308), на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Лопатюк Н.Г.