Рішення

від 21.07.2014 по справі 911/2446/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2014 р. Справа № 911/2446/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС», м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП», Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДАРСЬКА НИВА», Луганська обл., смт Новоайдар

про стягнення 14649,78 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Грищенко О.М. - довіреність б/№ від 02.06.2014 р.;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДАРСЬКА НИВА» (далі - відповідач 2) про стягнення 14649,78 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем 1 умов договору поруки № 07-04-2014-11 від 07.04.2014 р. та неналежне виконання Відповідачем 2 обов'язку щодо своєчасної оплати за отриманий товар на підставі видаткової накладної № РН-КИ00437 від 19.04.2004 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.06.2014 р. порушено провадження у справі № 911/2446/14 та призначено її до розгляду на 21.07.2014 р.

21.07.2014 р. у судове засідання з'явився представник Позивача, позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Представники Відповідача 1 та Відповідача 2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, відзиви на позов суду не надали.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 03.11.2008 р. у справі № 14/28 було встановлено, що між ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» та ТОВ «АЙДАРСЬКА НИВА» була досягнута домовленість щодо поставки товару - насіння соняшнику та засобів захисту рослин, зокрема Відповідачем за накладною № РН-КИ00437 від 19.04.2004 р. було отримано товар на загальну суму 90687,36 грн.

Тим самим рішенням у зв'язку з неналежним виконанням обов'язку оплати отриманого товару вирішено стягнути з ТОВ «АЙДАРСЬКА НИВА» на користь ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» 38600,91 грн. основного боргу, 228,24 грн. 3% річних, 1953,56 грн. інфляційних втрат, 407,83 грн. державного мита та 108,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В подальшому, рішенням господарського суду Луганської області від 04.03.2010 р. у справі № 14/16 у зв'язку з неналежним виконанням обов'язку щодо розрахунку за отриманий товар, задоволено позов ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»; вирішено стягнути з ТОВ «АЙДАРСЬКА НИВА» на користь ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» 2117,20 грн. 3% річних та 6214,75 грн. інфляційних втрат, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з рішення, зазначені фінансові санкції були нараховані за період з 29.02.2008 р. по 29.12.2009 р.

22.12.2010 р. між ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» та Фізичною особою-підприємцем Грищенко О.М. укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) № 192-ТА, згідно якої новому кредитору було відступлено право вимоги виконання ТОВ «АЙДАРСЬКА НИВА» зобов'язання щодо сплати розміру 3% річних та інфляційних втрат.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» було передано ФОП Грищенко О.М. перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем 2 обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» належним чином повідомило ТОВ «АЙДАРСЬКА НИВА» про зазначені вище обставини.

02.07.2012 р. між ФОП Грищенко О.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» укладено угоду про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) № 122/07-12, згідно якої новому кредитору було відступлено право вимоги виконання ТОВ «АЙДАРСЬКА НИВА» зобов'язання щодо сплати розміру 3% річних та інфляційних втрат.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ФОП Грищенко О.М. було передано ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання Відповідачем 2 обумовленого зобов'язання.

У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ФОП Грищенко О.М. належним чином повідомив ТОВ «АЙДАРСЬКА НИВА» про зазначені вище обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.04.2014 р. між ТОВ «ПК «ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» було укладено договір поруки № 07-04-2014-11, відповідно до умов якого (п. 1.1.) визначено, що у відповідності до цього договору поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку ТОВ «АЙДАРСЬКА НИВА» щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання щодо оплати отриманого за видатковою накладною № РН-КИ00437 від 19.04.2004 р. товару.

Згідно п. 2.1. договору поруки № 07-04-2014-11, під основним договором у цьому договорі розуміють угоду № 122/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 р., укладену на підставі видаткової накладної № РН-КИ00437 від 19.04.2004 р.

Пунктом 3.1. договору поруки № 07-04-2014-11 передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру 3% річних та інфляційних втрат у сумі 20000,00 грн.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, Позивач звернувся до Відповідача 1 із вимогою вих. № 05-11/14 від 05.05.2014 р., котра була одержана Відповідачем 1 08.05.2014 р., та станом на день розгляду справи не виконана.

Згідно Відповіді Відповідача 1 від 12.05.2014 р. № 50 на вищевказану вимогу, Відповідач 1 повідомив, що зобов'язання за Договором поруки від 07.04.2014 р. № 07-04-2014-11 виконати не в змозі у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та гарантував виконання зобов'язань до 31.08.2014 р.

Відповідно до змісту ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Як зазначається у позовній заяві, станом на 19.06.2014 р. зобов'язання ТОВ «АЙДАРСЬКА НИВА» згідно рішення господарського суду Луганської області по справі № 14/28, не виконано.

Позивачем у даній справі заявлено позовні вимоги про стягнення солідарно з Відповідачів 1, 2 сум 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання Відповідача 1 по оплаті товару, отриманого на підставі видаткової накладної № РН-КИ00437 від 19.04.2004 р. за період із 30.12.2010 р. (наступний день після закінчення періоду нарахування штрафних санкцій, розглянутих господарським судом Луганської області у справі № 14/16) по 19.06.2014 р.

За розрахунком Позивача, що знаходиться в матеріалах справи, станом на день розгляду справи сума інфляційних втрат з грудня 2009 р. по травень 2014 р. складає 9495,82 грн. та сума 3% річних за період з 30.12.2009 р. по 19.06.2014 р. складає 5153,96 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані вище розрахунки Позивача відповідають вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідачів 1, 2 адвокатські витрати у сумі 1000,00 грн. на підставі договору № 26-07/12-12 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.07.2012 р. та додаткової угоди № 1 від 30.05.2014 р. до договору № 26-07/12-12.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката Позивачем надано суду копії: договору № 26-07/12-12 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.07.2012 р., свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 3888, акту прийому-передачі документів від 26.07.2012 р., додаткової угоди № 1 від 30.05.2014 р. до договору № 26-07/12-12, акту прийому-передачі документів від 30.05.2014 р., акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 19.06.2014 р., платіжне доручення № 103 від 26.07.2012 р. на суму 1000,00 грн. та довіреність від 02.06.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р. передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013р.).

26.07.2012 р. між Позивачем (замовник) та адвокатом Грищенко О.М. (виконавець) був укладений договір № 26-07/12-12 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору), виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу на умовах, викладених в договорі. В подальшому, 30.05.2014 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1.

Пунктом 3.1. Договору від 26.07.2012 р. № 26-07/12-12 сторони погодили, що розмір оплати послуг виконавця (гонорар) за даним договором становить 1000,00 грн.

Позивач сплатив адвокату Грищенко О.М. 1000,00 грн. за договором № 26-07/12-12 від 26.07.2012 р., що підтверджується платіжним дорученням від 26.07.2012 р. № 103, яке наявне в матеріалах справи, та з якого вбачається, що одержувачем коштів є ФОП Грищенко О.М., призначення платежу: «оплата за послуги згідно договору № 26-07/12-12 від 26.07.2012 р.».

Враховуючи те, що Позивачем надано суду належні докази на підтвердження отримання послуг адвоката, то суд дійшов висновку, що вказані витрати Позивача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України, отже вказані витрати підлягають стягненню солідарно з Відповідачів 1, 2 повністю, у сумі 1000,00 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідачів солідарно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Солідарно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДАРСЬКА НИВА» (93500, Луганська обл., смт Новоайдар, пров. Сінний, 4; код ЄДРПОУ 31432024) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, 22; код ЄДРПОУ 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, кв. 23; код ЄДРПОУ 38039872) 5153 (п'ять тисяч сто п'ятдесят три) грн. 96 коп. 3% річних, 9495 (дев'ять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 82 коп. інфляційних втрат, 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп. витрат на оплату адвокатських послуг та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 07.08.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.