Постанова

від 15.08.2014 по справі 815/3830/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/3830/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року 09 год. 51 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря Слободянюка К.С.,

За участю сторін:

представника Позивача Манушиної І.В.,

представника Відповідача Єлістратова К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" до ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" до ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 14.07.2014 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Промринок «Котовський» вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення та висновки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, щодо порушень вимог чинного законодавства, викладені в Акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого податкове повідомлення - рішення №0000062200 від 04.02.14 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у вигляді сплати податку на додану вартість на суму 120584 грн та 60292 грн штрафна (фінансова) санкція підлягає скасуванню, в свою чергу рішення №0000072200 від 04.02.14 року, яким визначено суму податкового зобов'язання у вигляді сплати податку на прибуток на суму 129724 грн та 64862 грн штрафна (фінансова) санкція підлягає частковому скасуванню.

Так, на думку позивача, не відповідають дійсності і вимогам чинного законодавства викладені в Акті перевірки висновок щодо порушення позивачем п.п.139.1.9. п.139.1. ст.. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі - 69300,00 грн. та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 120 584, 00 грн, у тому числі по періодах: жовтень 2012 року - 33000 грн., листопад 2012 року - 87584 грн., оскільки позивач має усі первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій товариства з контрагентами, а саме: підписані сторонами угоди, рахунки про сплату наданих послуг, документи, підтверджуючи сплату наданих послуг, оформлені акти виконаних робіт, які мають відомості щодо посад та прізвищ уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій та податкові накладні, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а також й у відповідності до ст. 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають обов'язкові реквізити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000072200 від 04.02.14 року, яким визначено суму податкового зобов'язання у вигляді сплати податку на прибуток на суму 129724 грн та 64862 грн штрафна (фінансова) санкція частково, в частині нарахування податку на прибуток в сумі - 69300,00 грн та штрафна санкція 34 950 грн, за порушення п.п.139.1.9. п. 139.1. ст.. 139 Податкового кодексу України та визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 04.02.14 року яким визначено суму податкового зобов'язання у вигляді сплати податку на додану вартість на суму 120584 грн та 60292 грн штрафна (фінансова) санкція.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволені адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що перевірку було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства України, перевіркою було встановлено, що податкові накладні оформлені з порушенням п.201.1. ст..201, а саме - ТОВ «Промринок «Котовський» включило до податкового кредиту податкові накладні, виписані ПП «Сузір'я Альпіонн» без підпису уповноваженої особи та зазначення прізвища особи, яка склала податкову накладну. Окрім того, в актах здачі - прийняття робіт №3 від 30.11.12 та № 3 від 31.10.12 року відсутні посади та прізвища уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій, що унеможливлює їх ідентифікацію, а тому оскаржувані рішення винесено правомірно.

Вислухавши пояснення сторін у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне.

Позивач знаходиться на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області та є платником податку на додану вартість.

На підставі направлень від 18.12.2013 №48/15-17-22-01-42, №49/15-17-22-01-42, №47/15-17-17-01-17, №46/15-17-16-02-42, виданих Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі ГУ Мін доходів в Одеській області (а.с. 81-84), згідно із п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 25.11.2013 року № 212 (а.с. 77) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, відповідачем проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю „Промринок „Котовський" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012р. по 31.12.2012р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт №28115-17-22-01-261/25046121 від 21.01.2014 року «Про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Промринок «Котовський» Код ЕДРПОУ 25046121, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.12 року по 31.12.12 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.12 року по 31.12.12 року» (а.с. 11-27) та винесені податкові повідомлення-рішення в тому числі № 0000062200 від 04.02.2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання у вигляді сплати податку на додану вартість на суму 120584 грн та 60292 грн штрафна (фінансова) санкція (а.с. 10) ,та від 04.02.2014 року № 0000072200, яким визначено суму податкового зобов'язання у вигляді сплати податку на прибуток на суму 129724 грн та 64862 грн штрафна (фінансова) санкція (а.с. 7).

Згідно висновку зробленому відповідачем, товариство з обмеженою відповідальністю „Промринок „Котовський", в тому числі порушено п.п.139.1.9. п.139.1. ст.. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі - 129724 грн., у тому числі по періодам 1 півріччя 2012 року - 60424 грн., 2012 рік - 69300 грн. та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 120 584 грн, у тому числі по періодах: жовтень 2012 року - 33000 грн., листопад 2012 року - 87584 грн.

Позивач не погоджується з висновками відповідача щодо заниження податку на прибуток в частині визначення суми в розмірі 69300 грн. за 2012 рік. та заниження податку на додану вартість в сумі 120 584 грн.

За висновками податкового органу, підставами для встановлення порушення позивачем п.п.139.1.9. п.139.1. ст.. 139 Податкового кодексу України, в частині встановлення за 2012 рік заниження податку на прибуток в сумі - 69300 грн. та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 120 584, 00 грн., стали відсутність в актах здачі - прийняття робіт №3 від 30.11.12 та № 3 від 31.10.12 року посади та прізвища уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій, що унеможливлює їх ідентифікацію, а також відсутність у виписаних ПП «Сузір'я Альпіонн» податкових накладних підпису уповноваженої особи та зазначення прізвища особи, яка склала податкові накладні за відповідні періоди 2012 року.

Під час розгляду адміністративної справи, судом встановлено, що між позивачем та приватним підприємством «Сузір'я Альпіонн» був укладений договір про надання маркетингових послуг від 03.04.2012 року, вказані обставини не заперечувались сторонами у справі.

Дослідивши акти здачі - прийняття робіт №3 від 30.11.12 та № 3 від 31.10.12 року, які було надано сторонами у справі (а.с. 90, 91, 137, 157, 158) судом встановлено, що вони підписані директором ПП «Сузір'я Альпіонн» Курганською І.Ю. та директором ТОВ „Промринок „Котовський" Шабаліним П.М., тобто підписані акти містять посади та прізвища уповноважених осіб, що їх підписали.

Відтак, під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що позивач має первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій товариства з контрагентом, а саме: підписані сторонами угоди, рахунки про сплату наданих послуг, документи, підтверджуючи сплату наданих послуг, оформлені акти виконаних робіт, які мають відомості щодо посад та прізвищ уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій та податкові накладні, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства, а також у відповідності до ст. 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають обов'язкові реквізити.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулося раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 201.10, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Зі змісту наведених норм вбачається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Окрім того, відповідачем не було надано доказів визнання первинної документації позивача недійсною.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що застосовані до позивача фінансові санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 04.02.2014 року № 0000062200 та від 04.02.2014 року № 0000072200, в частині нарахування податку на прибуток в сумі 69300 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 34950 грн. не відповідають діючому законодавству України, є безпідставними і суперечать фактичним обставинам, та спростовуються наданими первинними документами.

Отже, позивачем доведено належними та допустимими доказами реальність господарських правовідносин та відповідність первинної документації вимогам чинного законодавства, натомість, відповідач не надав доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88, обов'язкові реквізити. Пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. Отже, судом встановлено, що позивач виконав вимоги законодавства України щодо документального оформлення операцій і податкового обліку та у підтвердження правомірності господарських операцій надав документи, що проаналізовано під час розгляду справи. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Види перевірок, порядок їх проведення, умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок, строки проведення виїзних перевірок, перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірок тощо визначені в главі 8 Податкового кодексу України (статті від 75 до 86 включно). Так, згідно ст. 75 цього Кодексу встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. При цьому документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства зазначає, що факти виявлених порушень викладаються з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації. З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства. Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача. Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача у запереченнях до позову, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд не може визнати акт перевірки позивача як достатній, належний та незаперечний доказ допущених позивачем порушень вимог податкового законодавства, оскільки в даних спірних правовідносинах, у тому числі, доказуванню підлягають правомірність та обґрунтованість висновків за даним актом перевірки, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 13.08.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" до ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 04.02.2014 року № 0000062200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 04.02.2014 року № 0000072200, в частині нарахування податку на прибуток в сумі 69300 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 34950 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" (код ЄДРПОУ 35434347) судові витрати у розмірі 488, 08 грн. (чотириста вісімдесят вісім грн. 08 коп.).

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України.

Повний текст постанови підписано суддею 15.08.2014 року.

Суддя О.М. Тарасишина

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 04.02.2014 року № 0000062200.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 04.02.2014 року № 0000072200, в частині нарахування податку на прибуток в сумі 69300 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 34950 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промринок "Котовський" (код ЄДРПОУ 35434347) судові витрати у розмірі 488, 08 грн. (чотириста вісімдесят вісім грн. 08 коп.).

15 серпня 2014 року.