ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
28 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3830/14
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промринок «Котовський» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Промринок «Котовський» звернулося до суду з апеляційним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів (ДПІ у Комінтернівському районі ГУ) в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що ТОВ «Промринок «Котовський» вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та висновки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, щодо порушень вимог чинного законодавства, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, внаслідок чого податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 04.02.14 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у вигляді сплати податку на додану вартість на суму 120 584 грн. та 60 292 грн. штрафна (фінансова) санкція підлягає скасуванню, в свою чергу рішення №0000072200 від 04 квітня 2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання у вигляді сплати податку на прибуток на суму 129 724 грн. та 64 862 грн. штрафна (фінансова) санкція підлягає частковому скасуванню в частині нарахування податку на прибуток в сумі 69 300 грн. та штрафної санкції - 34 950 грн.
Відповідач позов не визнав, зазначивши, що перевірку було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства України, якою встановлено, що податкові накладні оформлені з порушенням п.201.1. ст. 201, а саме - ТОВ «Промринок «Котовський» включило до податкового кредиту податкові накладні, виписані ПП «Сузір'я Альпіонн» без підпису уповноваженої особи та зазначення прізвища особи, яка склала податкову накладну. Окрім того, в актах здачі - прийняття робіт №3 від 30 листопада 2012 року та №3 від 31 жовтня 2012 року відсутні посади та прізвища уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій, що унеможливлює їх ідентифікацію, а тому оскаржувані рішення винесено правомірно.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року адміністративний позов - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 04 лютого 2014 року №0000062200. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 04 лютого 2014 року №0000072200, в частині нарахування податку на прибуток в сумі 69 300 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 34 950 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промринок «Котовський» (код ЄДРПОУ 35434347) судові витрати у розмірі 488,08 грн.
В апеляційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
ТОВ «Промринок «Котовський» знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області та є платником податку на додану вартість.
На підставі направлень від 18 грудня 2013року №48/15-17-22-01-42, №49/15-17-22-01-42, №47/15-17-17-01-17, №46/15-17-16-02-42, виданих ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Мін доходів в Одеській області, відповідно до наказу ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області від 25 липня 2013 року №212 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, відповідачем проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Промринок «Котовський» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт №28115-17-22-01-261/25046121 від 21 січня 2014 року «Про результати планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Промринок «Котовський» Код ЕДРПОУ 25046121, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року» та винесені податкові повідомлення-рішення в тому числі №0000062200 від 04 лютого 2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання у вигляді сплати податку на додану вартість на суму 120 584 грн. та 60 292 грн. штрафна (фінансова) санкція, та від 04 лютого 2014 року №0000072200, яким визначено суму податкового зобов'язання у вигляді сплати податку на прибуток на суму 129 724 грн. та 64 862 грн. штрафна (фінансова) санкція.
Згідно висновку зробленому відповідачем, ТОВ «Промринок «Котовський», в тому числі порушено п.п.139.1.9. п.139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі - 129 724 грн., у тому числі по періодам 1 півріччя 2012 року - 60 424 грн., 2012 рік - 69 300 грн. та п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 120 584 грн., у тому числі по періодах: жовтень 2012 року - 33 000 грн., листопад 2012 року - 87 584 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено належними та допустимими доказами реальність господарських правовідносин та відповідність первинної документації вимогам чинного законодавства, натомість, відповідач не надав доказів правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
В апеляційній скарзі ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, оскільки оскаржувані податкові-повідомлення рішення прийнято правомірно, тому, постанову суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.
Відповідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 03 квітня 2012 року між ТОВ «Промринок «Котовський» та ПП «Сузір'я Альпіонн» був укладений договір про надання маркетингових послуг.
За рахунок вищевказаного договору від 03 квітня 2012 року позивачем сформовано спірний податок на додану вартість та податковий кредит.
Відповідно п.198.6. ст. 198 цього ж Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Статтею 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених ст. 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 цього Кодексу. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.
За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.
Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарської діяльності.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
У ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містяться вимоги до первинних документів, зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарських, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати таки обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п.п.2.1.,2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вищезазначеного договору від 22 травня 2011 року позивачем надано до суду належним чином складені та підписані первинні та інші бухгалтерські документи, а саме: підписані сторонами угоди, рахунки про сплату наданих послуг, документи, підтверджуючі сплату наданих послуг, оформлені акти виконаних робіт, які мають відомості щодо посад та прізвищ уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій та податкові накладні.
Проаналізувавши надані позивачем суду первинні документи, колегія суддів вважає, що вони оформлені належних чином відповідно до ст. 201 ПК України та Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Враховуючи вищезазначене, судова колегія вважає, що дані первинні документи підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту по операціям позивача з його вищезазначеним контрагентом, а також реальність здійснення вказаних операцій.
Що стосується посилань апелянта на відсутність в актах здачі-прийняття робіт №3 від 30 листопада 2012 року, №3 від 31 жовтня 2012 року посади та прізвища уповноважених осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій, що унеможливлює їх ідентифікацію, а також відсутність у виписаних ПП «Сузір'я Альпіонн» податкових накладних підпису уповноваженої особи та зазначення прізвища особи, яка склала податкові накладні за відповідні періоди 2012 року, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки вказані акти здачі-прийняття робіт підписані директором ПП «Сузір'я Альпіонн» ОСОБА_2 та директором ТОВ «Промринок «Котовський» ОСОБА_3, тобто підписані акти містять посади та прізвища уповноважених осіб, що їх підписали (а.с.90,91,137,157,158).
Відповідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Слід зазначити, що ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеській області не було надано доказів визнання первинної документації позивача недійсною.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки повідомлення-рішення від 04 лютого 2014 року №0000062200 та від 04 лютого 2014 року №0000072200 прийнято ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області протиправно, а тому підлягають скасуванню.
Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв
Суд | Одеський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2014 |
Оприлюднено | 20.11.2014 |
Номер документу | 41407818 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський апеляційний адміністративний суд
Танасогло Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні