Ухвала

від 12.08.2014 по справі 369/2336/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2336/14-ц Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О. Провадження № 22-ц/780/4676/14 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв Категорія 19 12.08.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 серпня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Верланова С.М., Воробйової Н.С.

за участю секретаря Бобко О.В.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 червня 2014 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним свідоцтва про право власності на майно, застосування наслідків недійсності правочину та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила, зокрема, визнати недійсним договір купівлі-продажу 33/50 частини будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1; зобов'язати реєстраційну службу внести дані про скасування реєстрації права власності ОСОБА_1 на 33/50 частини житлового будинку та ОСОБА_3 на 17/50 частини житлового будинку за зазначеною адресою.

У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову та просила накласти арешт на частки 33/50 та 17/50 житлового будинку АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1. В обґрунтування заяви зазначила, що відповідачі мають намір здійснити відчуження належних їм часток у житловому будинку, що в подальшому може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 червня 2014 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Накладено арешт на частки 33/50 та 17/50 житлового будинку АДРЕСА_1, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що позивач не зазначила причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов. Підстави для забезпечення позову відсутні, а вимоги позивача до відповідача носять безпідставний характер та спростовуються наданими по справі доказами. Накладення арешту на весь будинок є необґрунтованим оскільки позивач фактично може претендувати лише на ? його частину.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 оспорює договір купівлі-продажу частини житлового будинку, на яку вона має право. В натурі будинок між співвласниками не поділений.

Таким чином, є підстави вважати, що спірний будинок може бути відчужений відповідачами, що в свою чергу може утруднити виконання судового рішення у справі.

Посилання ОСОБА_1 на порушення судом норм процесуального права, а саме на порушення вимог ст. 121 ЦПК України, на думку суду, є безпідставними, так як зазначені порушення не призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин ухвала суду є законною і обґрунтованою, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і доводами апеляційної скарги не спростовуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Верланов С.М.

Воробйова Н.С.