Рішення

від 06.07.2009 по справі 14/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/63

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"06" липня 2009 р.                                                                            Справа  № 14/63

за позовом          Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Рівненській області  

до відповідача   ТзОВ "Анвіолія"       

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПП "Бертоза & К"         

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта у державну власність

                                                                                                              Суддя  

Представники:

Від позивача  : Боліщук І.Ю.

Від відповідача :  Момотюк О.В.

Від третьої особи: Пясецька О.Ю.

Статті 20, 22, 91, 107 ГПК України сторонам роз'яснені.

В судовому засіданні 10.06.2009 року оголошувалась перерва до 11.06.2009 року.

В судовому засіданні 11.06.2009 року оголошувалась перерва до 06.07.2009 року для підготовки та оголошення повного тексту рішення.

Після оголошеної перерви представник відповідача в судове засідання 06.07.2009 року не з'явився.    

СУТЬ СПОРУ: В лютому 2004 року позивач –регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу державного майна за конкурсом від 24.01.1997 року № 69 та повернення об'єкта нерухомості у державну власність. В обгрунтування вимог зазначає, що на підставі вказаного договору, товариство з обмеженою відповідальністю “Анвіолія” придбало державне майно, а саме –незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, що знаходиться за адресою: м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, 30. Пунктом 5.5 розділу V зазначеного договору передбачено, що покупець зобов'язаний виконати умови продажу за конкурсом, зокрема, завершити будівництво та створити додаткову кількість робочих місць –не менше 50-ти. Пунктом 5.7 цього ж розділу передбачено, що покупець зобов'язаний в 2-х місячний термін з моменту підписання акту прийому-передачі застрахувати своє майно.

Згідно ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" на державні органи приватизації покладені функції щодо здійснення функцій по контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна. Основні правила організації і здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням покупцями державного майна умов договорів купівлі-продажу визначені Порядком здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна, затверджених наказом ФДМУ від 19.08.1998 року № 1649. Відповідно до п. 1.4.3. зазначеного Порядку орган приватизації повинен забезпечити зняття з контролю кожного конкретного договору купівлі-продажу тільки в разі повного виконання його умов незалежно від терміну дії договору.

Здійсненою позивачем перевіркою встановлено, що відповідач не виконав зобов'язання за договором купівлі-продажу державного майна в частині завершення будівництва та створення додаткових робочих місць, а також щодо страхування придбаного майна. На підтвердження вказаних обставин було складено акти поточної перевірки виконання умов договору від 02.02.2000 року, від 19.01.2001 року, від 17.02.2002 року.

Розділом 4 Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна передбачено, що при встановленні в ході перевірки факту порушення умов договору, органом приватизації застосовуються до покупця передбачені чинним законодавством та умовами договору відповідні санкції. За умовами п. 7.4 договору, при невиконанні його умов, продавець має право розірвати його у встановленому порядку. Відтак, позивач просить розірвати вищевказаний договір та повернути майно у державну власність.

Заявою від 02.04.2004 року № 834 позивач зменшив позовні вимоги та просив розірвати договір купівлі-продажу державного майна – об'єкту незавершеного будівництва, тролейбусного депо на 100 машин, посвідчений 27.01.1997 р. , реєстровий № 69 в частині, яка стосується продажу незавершеного будівництва виробничого корпусу та складу з навісом.  Заява мотивована тим, що дві складових об'єкту приватизації відповідачем було відчуджено, а саме –миєчно прибиральний корпус та теплопункт і відповідно до Земельного кодексу України для обслуговування вказаних об'єктів нерухомості викуплені земельні ділянки.

В подальшому, згідно заяви від 01.06.2009 року № 10-07-01447 позивач збільшив позовні вимоги та просить розірвати договір купівлі-продажу від 27.01.1997 р. № 69 об'єкта  - незавершеного будівництва тролейбусного депо на 100 машин, який включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом за адресою м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, а також зобов'язати відповідача повернути об'єкт - незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, який включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом за адресою м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, в державну власність регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області, шляхом підписання акту приймання передачі.

Враховуючи, що заява про збільшення позовних вимог подана до винесення рішення у справі, остання прийнята судом до розгляду.

Відповідач відзиву на позов не подав. В судових засіданнях повідомив, що виконання умов договору купівлі-продажу державного майна за конкурсом виявилось неможливим в зв'язку з неправомірними діями органів державної влади, що в свою чергу спричинило відлякування потенційних інвесторів. Разом з тим, на території було збудовано кафе, супермаркет, станцію технічного обслуговування та площадку для автомобілів, що свідчить про вкладення значних коштів. Разом з цим вказує, що у випадку розірвання договору купівлі-продажу здійснити повернення майна неможливо, оскільки останнє відчуджено третім особам, які в подальшому також вчинили продаж даного майна.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – приватне підприємство “Бертоза &К” письмових пояснень по суті спору не надала.

В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони власнику (в тому числі іншим особам) відчужувати, передавати в оренду, проводити будь-які ремонтно-будівельні роботи на об'єкті незавершеного будівництва тролейбусного депо на 100 машин за адресою м. Рівне, вул. Млинівська, 30.

Судом в задоволенні заяви відмовлено в зв'язку з тим, що на даний час об'єкт - незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, який включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом, відчуджено відповідачем по частинах третім особам (фізичним та юридичним), право власності на які зареєстроване за ними і встановлення такої заборони буде порушувати права власності та розпорядження майном цих осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

24 січня 1997 року між Рівненською філією ЗАТ "Центр продажу об'єктів незавершеного будівництва", який діє на підставі Генерального доручення регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (надалі - Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Анвіолія" (надалі - Покупець) було укладено договір № 69 купівлі-продажу державного майна за конкурсом.

Відповідно до предмету договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, далі "Об'єкт", який знаходиться за адресою: м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, що розташоване на земельній ділянці площею 4,57 га. Покупець зобов'язується прийняти майно і оплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі. Майно об'єкта включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом. Право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Згідно з протоколом № 2 засідання конкурсної комісії від 26.12.1996 р., затвердженим начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області Марчевським Валерієм Францовичем 24.01.1997 р., кінцева ціна продажу об'єкта приватизації становить 30000 грн. (тридцять тисяч гривень). Вказаний в цьому договорі об'єкт продано за 30000 гривень (тридцять тисяч гривень). Земельна ділянка площею 4,57 га надається в оренду на 50 років з правом першочергового викупу.

Розділом V договору встановлено обов'язки Покупця, зокрема:

- п. 5.5. Покупець зобов'язаний виконувати умови продажу за конкурсом:

             - завершення будівництва;

             - платіжні засоби - грошові кошти;

             - створення додаткової кількості робочих місць - не менше 50;

-          п. 5.7. Покупець зобов'язаний в 2-х місячний термін з моменту підписання акту прийому-передачі застрахувати своє майно.

Строки виконання зобов'язань не вказані у договорі купівлі-продажу державного майна від 27.01.1997 року № 69, зокрема завершення будівництва. Поряд з цим і строк дії самого договору не визначено.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, яка діяла у момент переходу права власності на об'єкт) термін дії зазначених зобов'язань, за винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не повинен перевищувати п'ять років. З врахуванням цього відповідач зобов'язаний був завершити будівництво протягом даного строку з моменту укладення договору.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", на державні органи приватизації покладені завдання щодо здійснення функцій по контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна.

За умовами п. 1.5 Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19.08.1998 р. № 1649 (із змінами та доповненнями), перевірка здійснюється на підприємстві (організації), майно (акції) якого є об'єктом купівлі-продажу за даним договором, в присутності уповноважених представників юридичної (фізичної) особи - покупця та підприємства. В окремих випадках допускається здійснення перевірки без виїзду на підприємство шляхом надання покупцем необхідних документів безпосередньо органу приватизації.

Позивачем були здійснені поточні перевірки виконання умов договору купівлі-продажу державного майна відповідачем, про що складені відповідні акти від 02.02.2000 р., від 19.01.2001 р., від 17.02.2002 р. Відповідно до вказаних актів відповідачем не виконані зобов'язання в частині завершення будівництва, створення додаткової кількості робочих місць та страхування майна. Для підписання актів відповідач не з'явився, хоча позивачем направлялись повідомлення на його адресу. Зокрема, у вказаних повідомленнях зазначалось, що у випадку нез'явлення відповідача, позивач змушений буде звернутися до суду з позовом про розірвання договору. Поряд з цим, з метою підтвердження фактичного виконання умов договору відповідачем на даний час, позивач звернувся із запитами до органів державної влади та установ. Так, згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області від 27.03.2009 р. № 01-07/428, за отриманням дозволу на виконання будівельних робіт відповідач не звертався, що свідчить про не завершення будівництва. Відповідно до листа Рівненського міського центру зайнятості від 25.03.2009 р. № 05-1957 інформація про наявність вакансій, про прийнятих працівників, створення нових робочих місць від ТзОВ “Анвіолія” до центру зайнятості не надходила, що є порушенням п. 5.5 договору в частині створення додаткових робочих місць.

Відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження виконання умов договору щодо завершення будівництва придбаного об'єкту та створення додаткових робочих місць. Поряд з цим відповідач в судових засіданнях не заперечує факту невиконання договору в цій частині.

Вищезазначений договір укладено між сторонами в 1997 році, тобто до вступу в дію Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Позивач звернувся з позовом до господарського суду 09.02.2004 року.

Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Частиною 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що до договорів, які були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Зважаючи на викладене та приймаючи до уваги, що строк дії договору та строки виконання зобов'язань за договором від 24.01.1997 р. № 69 не встановлені, суд приходить до висновку про застосування до спірних відносин положень Цивільного кодексу України, оскільки договір продовжує діяти після набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За умовами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК Укрїни визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 5 ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна”, на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за  рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що при невиконанні Покупцем умов договору Продавець має право розірвати його в установленому законом порядку.

З вищенаведеного вбачається, що відповідачем не виконані умови договору купівлі-продажу державного майна за конкурсом від 24.01.1997 р. № 69, що є істотним порушенням взятих на себе зобов'язань. Відтак, згідно чинного законодавства, позивач набув права звернення до суду з позовом про розірвання вказаного договору.

Таким чином, вимоги позивача в частині розірвання договору купівлі-продажу державного майна за конкурсом від 27.01.1997 р. № 69, підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на договорі та законі, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути об'єкт –незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, який включає в себе  незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом за адресою м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, в державну власність регіональному відділенню Фонду державного майна України по Рівненській області, шляхом підписання акту приймання-передачі, судом встановлено наступне.

Частиною 9 статті 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” встановлено, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Однак, в процесі розгляду справи судом встановлено, що придбаний відповідачем об'єкт –незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, відчуджено останнім третім особам по частинах. В підтвердження зазначеного в матеріалах справи знаходяться наступні документи:

-          Договір купівлі-продажу від 02.06.1997 р. незавершеного будівництвом теплопункту тролейбусного депо, що знаходиться в м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, укладений між ТзОВ “Анвіолія” (продавець) та дочірньою фірмою “Мондіал В та В” фірми “Голден В та В” Т.О.В. Умаг (покупець). Відповідно до наказу Управління містобудування та архітектури від 07.06.2002 р. № 105 об'єкту нерухомості присвоєно поштову адресу: м. Рівне, вул. Млинівська, 30-д.

-          Свідоцтво приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Піддубної Л.П. Від 22.10.2004 р., яким посвідчено право власності приватного підприємства “Бертоза & К” на незавершені будівництвом два приміщення (будівля № 1 та № 2), яким присвоєно поштові адреси: м. Рівне, вул. Млинівська, 30-е та 30-в.

-          Лист-відповідь КП “Рівненське міське бюро технічної інвентаризації” від 02.06.2009 р. № 1348 на запит суду, у якому повідомлено, що:

-          21 березня 2006 року зареєстровано право приватної власності на будівлю кафе, що знаходиться в м. Рівне на вул. Млинівська, 30, за Карпюком Володимиром Васильовичем, згідно дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 21 березня 2006 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради, на підставі розпорядження міського голови № 459-р від 17 березня 2006 року. Дублікат свідоцтва виданий взамін втраченого оригіналу від 26 вересня 2003 року;

-          17 жовтня 2005 року зареєстровано право приватної власності на будівлю магазину продуктової групи товарів з приміщенням по розфасовці сипучих продуктів, що знаходиться в м. Рівне, по вул. Млинівська, 30, за Сєровим Олександром Валерійовичем, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 17 жовтня 2005 року виконавчим комітетом Рівненської міської міської ради, на підставі розпорядження міського голови № 1754-р від 11.10.2005 року;

-          15 серпня 2001 року зареєстровано право приватної власності на будівлі та спорди автозаправочної станції, що знаходяться за адресою: м. Рівне, вул. Млинівська, 30-а, за дочірнім підприємством “Укр-Петроль Плюс”, на підставі договору купівлі-продажу від 26 червня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Червук В.М., № 1410;

-          26 липня 2007 року зареєстровано право приватної власності на незавершене будівництво торгово-оздоровчого комплексу, що знаходиться в м. Рівне, вул. Млинівська, 30-в, за Мамуза Джіампіеро, на підставі договору купівлі-продажу від 13 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І., № 3180;

-          26 липня 2007 року зареєстровано право приватної власності на незавершене будівництво автосалону, що знаходиться в м. Рівне, вул. Млинівська, 30-е, за Мамуза Джіампіеро, на підставі договору купівлі-продажу від 13 липня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І., № 3177;

Крім того, згідно витягу з Державного реєстру правочинів № 7335442 від 29.05.2009 р., зареєстровано договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 3,9655 гектарів, яка знаходиться за адресою м. Рівне, вул. Млинівська, 30, укладений між Ларченко Костянтином Петровичем (продавець) та Мамузою Джіампіеро (покупець).

З викладеного вбачається, що відчуджене державне майно в подальшому було перепрофільоване з присвоєнням йому окремих поштових адрес. При цьому власниками частини даного майна та земельної ділянки являються фізичні особи. Відтак, вирішення позовної вимоги про повернення майна в державну власність безпосередньо впливає на права та обов'язки вищезазначених фізичних осіб, що в свою чергу потребує залучення останніх до участі у справі в якості третіх осіб. А в порядку визнання їх добросовісними набувачами майна –в якості відповідачів. Однак, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено залучення до участі у справі фізичних осіб в якості третіх осіб або відповідачів по даній категорії спорів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути об'єкт –незавершене будівництво тролейбусного депо на 100 машин, який включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом за адресою м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, в державну власність не підлягає вирішенню в господарському суді. Позивачу слід звертатися до суду загальної юрисдикції. Відтак, провадження в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1 ст. 80 ГПК України.

Підсумовуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково з покладенням на відповідача судових витрат згідно ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог. Розмір пропорції складає 50%.     

Керуючись ст. 49, п. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Розірвати договір купівлі-продажу державного майна за конкурсом від 24.01.1997 року № 69, а саме об'єкту незавершеного будівництва тролейбусного депо на 100 машин, який включає в себе незавершене будівництво виробничого корпусу, миєчно-прибирального корпусу, теплопункту і складу з навісом за адресою м. Рівне, с. Ювілейне, вул. Млинівська, 30.

3. В іншій частині провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анвіолія" (33028, м. Рівне, вул. Сагайдачного, 1, кв. 4, код ЄДРПОУ 20838538), р/р 467505 в Рівненській філії АКБ "Зевс", МФО 333506 в дохід Державного бюджету України 85 грн. 00 коп. державного мита.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анвіолія" (33028, м. Рівне, вул. Сагайдачного, 1, кв. 4, код ЄДРПОУ 20838538), р/р 467505 в Рівненській філії АКБ "Зевс", МФО 333506 в дохід Державного бюджету України 59 грн. 00 коп. плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                

підписано "06" липня 2009 р.