Постанова

від 12.02.2008 по справі 30/288-07-8155

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/288-07-8155

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"12" лютого 2008 р. Справа № 30/288-07-8155

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,

секретар судового засідання Толок В.В.

за участю представників сторін від в засіданнях суду :

від позивача - Кулаковський О.О.

від відповідача - Старостін О.С.

розглянувши апеляційну скаргу

Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області

від 19.11.2007р.

у справі № 30/288-07-8155

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ФІРМА „ЛЄМАН”

до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради

про зобов'язати видати дозвіл,

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.12.2007р., яка надіслана учасникам процесу 18.12.2007р., розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2008р.

Учасників судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

В засіданні суду 24.01.2008р. відповідно до вимог ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 29.01.2008р., в подальшому розгляд справи відкладався.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 12.02.2008р. за погодженням сторін, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

12.10.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю  “ФІРМА “ЛЄМАН”, звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про зобов'язання  видати  дозвіл на розробку паспорта на обробку та фарбування фасаду нежитлової будівлі кафе-бару, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 20/3.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те що власник може вимагати усунення будь –яких  порушень його права власності, хоч би ці порушення не були поєднані з позбавленням володіння майном  на підставі приписів ст. 391 ЦК України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19 листопада 2007 р. (суддя  Рога Н.В.) позовні вимоги ТОВ “ ФІРМА „ЛЄМАН” задоволено повністю.

Судове рішення мотивовано  тим, що власник може вимагати усунень будь яких порушень його права власності на підставі ст. 391 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області Управління архітектури звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати  рішення місцевого господарського суду та відмовити ТОВ у задоволенні позову, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

ТОВ  в усних поясненнях  просить судове рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 цього ж кодексу , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. ст. 1, 2 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації та інші юридичні особи у випадку порушення їх прав чи охоронюваних законом інтересів, а господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств і організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже,  до  господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті наведених норм має значення лише суб”єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Водночас за змістом наведених статей порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Враховуючи  ту обставину, що позовна заява не містить, які саме права  чи охоронювані законом інтереси порушені відповідачем, ухвалою від 29.01.2008 р. суд апеляційної інстанції зобов”язав позивача надати  обгрунтований відзив на апеляційну скаргу з посиланням на положення діючого законодавства, яке регулює порядок отримання дозволу на  розробку паспорта на обробку та фарбування фасаду нежитлової будівлі.

Вимоги наведені в ухвалі від 29.01.2008р. позивачем не виконані, в судовому засіданні  яке відбулось 12 лютого 2008р. представник позивача пояснив, що він не знає на підставі яких норм чинного законодавства  та в якому порядку повинен надаватись дозвіл на розробку паспорта на обробку та фарбування фасаду нежитлової будівлі, а відтак не знає які саме права його порушені.

Між тим, правовідносини які позивач намагається  вирішити в судовому порядку, вважаючи наявність порушеного права врегульовані  ДБН А.2.2-3-2004 затверджені Наказом Деркомбуду України від 20.01.2004р.  № 8, за якими  ці норми встановлюють склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної  документації  на  нове будівництво і реконструкцію будинків і споруд  (далі - об'єктів)  цивільного призначення та на нове будівництво, реконструкцію  і технічне переоснащення   об'єктів виробничого призначення.

Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами - суб'єктами господарської діяльності у галузі будівництва незалежно від форм власності.

Додаткові вимоги галузевої специфіки об'єктів будівництва встановлюються відомчими нормативними документами за погодженням з Держбудом України.

Вимоги щодо складу, порядку розроблення, погодження  та затвердження проектної документації на капітальний ремонт, реставрацію пам'яток архітектури, на об'єкти, що споруджуються за межами України за рахунок її бюджетних інвестицій, при ліквідації наслідків аварій і катастроф, а також на консервацію та розконсервацію об'єктів будівництва встановлюються окремими нормативними документами з урахуванням положень цих Норм.

Отже, за наведеними ДБН видача дозвілу на розробку паспорта на обробку та фарбування фасаду є стадією проєктування і така стадія не може бути відокремлена від  розроблення проєкту вцілому, а як вбачається з наявних у справі матеріалів ТОВ „ФІРМА „ ЛЄМАН” не зверталось до управаління архітектури із замовленням на проектування  на  нежитлову будівлю  яка расташована за адресою м. Одеса, Фонтанська дорога 20/3., а відтак відмова відповідача  в наданні поспорту є цілком обгрунтованою та  такою що не порушує права власності  не пов”язаних із позбавленням володіння, оскільки на час розгляду справи позивач не розпочав виконувати вимоги ДБН А 2.2-3-2004.

З огляду на викладене судова колегія  апеляційної інстанції вважає, що судове рішення прийнято  при неповному з”ясуванні обставин справи  та з порушенням норм матеріального права, а тому останне підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА

Рішення господарського суду Одеської області від 19 листопада 2007р. зі справи №30/288-07-8155 –скасувати у задоволенні позову ТОВ „ФІРМА „ЛЄМАН” –відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя

В.І. Жеков

Судді

В.І. Картере

В.Т. Пироговський

Повний текст постанови підписано 18.02.2008р.