Рішення

від 26.06.2009 по справі 10/30-599(9/214-5142)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/30-599(9/214-5142)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2009 р.Справа № 10/30-599(9/214-5142)

Господарський суд Тернопільської області у складі

 судді Півторака М.Є.             

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув  у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Тернопільагроспецмонтаж», м. Тернопіль, вул. Гріга, 3

до відповідача: Приватного підприємства «Компанія Янус біоекотехнологія», м. Тернопіль, вул. Текстильна, 34

               За участю представників:

Позивача: Колодій С.Б.- представника, довіреність від 25.02.2009 року;

Відповідача: Бачинського В.В. –керівника ПП, довіреність № 3 від 02.01.2008 року; Нечай –представника, довіреність № 3 від 02.01.2009 року.

               Представникам сторін роз'яснено процесуальні права та обов'язки  , встановлені статтею 20,22, 81-1 Господарського процесуального Кодексу України .

               У зв'язку з відсутністю клопотання представників сторін  технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

                В судовому засіданні оголошувалася перерва до 11 годин 30 хвилин 24.04.2009 року, 14 год. 30.04.2009 року, 10 год. 05.06.2009 року, 12 год. 40 хв.12.06.2009 року, 16 год. 30 хв.18.06.2009 року, 10 год. 26.06.2009 року в порядку статті 77 ГПК України.

               Суть справи:

          Відкрите акціонерне товариство “Тернопільагроспецмонтаж“, м. Тернопіль звернулося до господарського суду з позовом про визнання недійсним укладеного 02.10.2006 року між ним та ПП “Компанія Янус біоекотехнологія“, м. Тернопіль договору купівлі-продажу четвертого поверху адмінбудинку, посилаючись на недодержання при його укладенні вимог закону.

           В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що  спірний договір від імені Товариства укладений особою ( Базарником Богданом Васильовичем ), яка не мала належного обсягу повноважень на його укладення. Посилається на рішення загальних зборів акціонерів ВАТ 26.10.2007 року, яким визначено не погоджувати та не затверджувати цей правочин, так як він викликає сумніви в доцільності і правомірності його вчинення, а також на приписи п.п. а) п. 9.3.2. Статуту ВАТ, яким передбачено погодження проведення операцій із нерухомим майном ВАТ “ТАСМа“ спостережною радою Товариства, балансова вартість якого перевищує п'ятдесят тисяч гривень.

           У відзиві на позов  приватне підприємство “Компанія Янус біоекотехнологія“, м. Тернопіль заперечує заявлені вимоги повністю і вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

            Справа вже розглядалася в господарському суді Тернопільської області.

                     Так, рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.03.2008р. по справі №9/214-5142 відмовлено в задоволені позовних вимог ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж»; постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2008р. рішення місцевого суду скасовано, позов задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу четвертого поверху адмінбудинку від 02.10.2006р.

           Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2008р. касаційну скаргу ПП «Компанія Янус біоекотехнологія»задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2008 р. та рішення господарського суду Тернопільської області від 12.03.2008р. у справі №9/214-5142 скасовано. Справу направлено до господарського суду на новий розгляд.     

          Зокрема, у Постанові зазначається, що судом не було досліджено наявність взаємозв'язку між  договором купівлі-продажу від 03.11.1998 року, який на момент укладення відповідав вимогам чинного законодавства як за формою так і за змістом та оспорюваним договором купівлі-продажу від 02.10.2006 року та не з'ясовано, чи не припинилось зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим.

Статтею 111-12 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

                  Розпорядженням від 02 квітня 2009 року в. о. голови господарського суду Тернопільської області Андрушків Г.З. справу № 9/214-5142 передано на розгляд судді Півтораку М.Є.

            Ухвалою господарського суду від 07 квітня 2009 року суддя Півторак М.Є. справу № 10/30-599(9/214-5142 ) прийняв до свого провадження та призначив судове засідання за участю повноважних представників сторін о 16 годині 16 квітня 2009 року.

              16 квітня 2009 року позивач у справі ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“, м. Тернопіль подав до суду клопотання ( вх. № 14038(н)  про зупинення провадження у справі, обґрунтовуючи  вимоги тим, що заступником прокурора м. Тернополя Зарівною Г.Б. 10 листопада 2008 року винесено Постанову про порушення кримінальної справи за фактом внесення службовими особами ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“ за відомо неправдивих відомостей у Довідку № 70 від 05.02.2008 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

                Ухвалою господарського суду від 30.04.2009 року  клопотання ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“, м. Тернопіль про зупинення провадження у справі № 10/30-599(9/214-5142 ) було відхилено.

                У судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача,  дослідивши представлені документи, суд встановив наступне:

          Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу  суб'єкта підприємницької діяльності.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина  друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Статтею 20 Господарського Кодексу України визначено, що кожен суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Позивач по справі: Відкрите акціонерне товариство “Тернопільагроспецмонтаж”, місцезнаходження органів управління якого м. Тернопіль, вул. Гріга 3, є юридичною особою, яке зареєстроване у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 04.03.1992 року і включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 00910707, що підтверджується Довідкою  Головного управління статистки у Тернопільській області № 31-45 від 14.01.2008 року, а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав .

Згідно Наказу регіонального відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області від 15 листопада 1994 року № 370 на базі закритого акціонерного товариства “Тернопільагроспецмонтаж“ було засновано ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“. Пунктом 2 вказаного наказу було також затверджено тимчасовий Статут ВАТ.

Частиною першою статті 6 Закону України “Про господарські товариства“ встановлено, що Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.

В силу приписів ст. 6 Закону ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж “ як юридична особа вправі вчиняти дії з часу його державної реєстрації.

Позивач не надав суду доказів часу реєстрації ВАТ як юридичної особи у виконавчому комітету Тернопільської міської ради.

Листом № 01-7/2298 від 03.12.1998 року  РВ ФДМУ по Тернопільській області  визначило Перелік нерухомого майна , що передається у власність відкритому акціонерному товариству, в який включено, зокрема, 4-й поверх адмінбудинку м. Тернопіль.

Листом № 01-6/2602 від 27.06.2006 року РВ надало ВАТу “Тернопільагроспецмонтаж“ уточнення до переліку нерухомого майна, що передане у власність ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“, під п. 1 якого зазначено: 4-й поверх адмінбудинку, місцезнаходження об'єкта:  СПМК-1 м. Тернопіль вул. Текстильна, 34, інвентарний номер 103, вартістю станом на 01.09.1994 року 4969300 крб.

Згідно до статті 12 Закону України “Про господарські товариства“  та статті 25 Закону України “Про власність“ ( чинного на момент виникнення правовідносин ) акціонерне товариство є власником майна переданого йому засновниками у учасниками у власність, придбаного за рахунок продажу акцій, одержаного в результаті його господарської діяльності, а також іншого майна , набутого на підставах не заборонених законом.

Така ж норма закріплена і у  п. 2.3. Статуту відкритого акціонерного товариства “Тернопільагроспецмонтаж“, затвердженого загальними зборами акціонерного товариства “Тернопільагроспецмонтаж“ (протокол № 1 від 27.03.1997 року) та зареєстрованого виконавчим комітетом Тернопільської міської ради народних депутатів 26.05.1997 року: Товариство є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність, а також частки майна, викупленого у держави за приватизаційні майнові сертифікати, продукції, виробленої Товариством в результаті господарської діяльності.

Відповідач у справі –приватне підприємство “Компанія Янус біоекотехнологія“, місцезнаходження органів управління якого  м. Тернопіль вул. Текстильна, 34, є юридичною особою, яке зареєстроване у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 25.07.1994 року і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 14033747, що підтверджується довідкою № 31-45 від14.01.2008 року Головного управління статистики у Тернопільській області.

Предметом позову ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“, м. Тернопіль визначило  правомірність договору купівлі-продажу четвертого поверху адмінбудинку під літ. ”А“, що знаходиться за адресою м. Тернопіль, по вул. Текстильній № 34, укладеного 02 жовтня 2006 року між ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“, м. Тернопіль та ПП “Компанія Янус біоекотехнологія“, м. Тернопіль з підстав, зазначених у позовній заяві, а саме відсутність повноважень у голови правління ВАТ на укладання даного договору.

Статтею 316 Цивільного Кодексу України встановлено, що право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст  права власності не впливають місце  проживання  власника та місце знаходження майна (ст.317 ЦК України).

                Відповідно до статті 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

                Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Як вбачається з  Реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам, виданого 07 серпня 2006 року  ТзОВ “Міське бюро технічної інвентаризації“  четвертий поверх адмінбудинку під літ. “А“, площею 186,0 кв. м., який розташований за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 34 зареєстрований за відкритим акціонерним товариством “Тернопільагроспецмонтаж“, м. Тернопіль на праві приватної власності на підставі наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області № 370 від 15.11.1994 року, переліку до нього, та уточнення до переліку і записаний в реєстрову книгу за № 2101 ( копія Реєстраційного посвідчення знаходиться в матеріалах справи ), а тому в силу приписів статті 12 Закону України “Про господарські товариства“ та ст. 317 ЦК України ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“ як власник  вправі було вчиняти дії щодо нього, в тому числі і укладати договори купівлі-продажу.

Отже, станом на 07.08.2006 року власником четвертого поверху адмінбудинку було ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“.

            Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України “Про власність“ власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

У судовому засіданні встановлено, що  02 жовтня 2006 року між відкритим акціонерним товариством “Тернопільагроспецмонтаж“ м. Тернопіль ( продавець ) та приватним підприємством “Компанія ЯНУС біоекотехнологія“ м. Тернопіль (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу, згідно умов якого ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“ продало, а приватне підприємство “Компанія ЯНУС біоекотехнологія“ купило належний ВАТ четвертий поверх адмінбудинку під літ. “А“ площею 186,0 кв. м., що знаходиться в місті Тернополі по вул. Текстильній № 34 ( п. 1. Договору ).

У п.2 договору сторони вказали, що  вказаний четвертий поверх адмінбудинку під літ. “А“ належить ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“ на підставі наказу РВ ФДМУ по Тернопільській області від 15.11. 1994 року за № 370, переліку до нього та уточнення до переліку, зареєстрованих ТЗОВ “Міське бюро технічної інвентаризації“ 07 серпня 2006 року за №2101.

Продаж вчинено за 23705,00( двадцять три тисячі сімсот п'ять ) гривень, які покупець сплатив продавцю до підписання цього договору  ( п. 4. Договору ).

Згідно п. 6. договору сторони підтверджують, що продавець передав покупцю ключі від четвертого поверху адмінбудинку під літ. ”А“ до нотаріального посвідчення цього договору. Цим і підтверджується передача четвертого поверху адмінбудинку під літ. “А“ покупцю.

Сторони домовились, що передача четвертого поверху адмінбудинку під літ.”А“ здійснюється за актом прийому –передачі.

Як зазначено у преамбулі, оспорюваний договір  від імені ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж “ ( продавця ) було укладено головою правління Базарник Богданом Васильовичем, який діяв на підставі Статуту ВАТ.

Відповідно до п. 8 цього договору право власності на четвертий поверх адмінбудинку під літ. “А“ виникає у приватного підприємства “Компанія ЯНУС біоекотехнологія“ з моменту державної реєстрації цього договору.

Таким чином, сторони ( як позивач так і відповідач ) укладаючи та підписуючи договір купівлі-продажу, який датований 02 жовтня 2006 року, підтвердили, що власником четвертого поверху адмінбудинку по вул. Текстильній, 34  в місті Тернополі станом на 02.10.2006 року є саме ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“.

Згідно п. 2 статті 604 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняються за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами ( новація ).

Заперечуючи заявлені вимоги ПП “Компанія Янус біоекотехнологія“ надало суду  Договір купівлі-продажу, укладеного 03 листопада 1998 року між ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“ в особі голови правління ВАТ Федика Євгена Павловича, що діє на підставі Статуту підприємства та спільним підприємством  Компанія “Янус“ в особі директора Бачинського В.В., що діє на підставі Статуту  4-го поверху адміністративного приміщення по вул. Текстильній, 34 в місті Тернополі, що належить ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“, за яке СПК “Янус“ заплатило гроші в сумі 23705,00 грн.,  про  03.11.1998 року складено і підписано сторонами відповідний Акт прийому-передачі даного приміщення.

Як вказано у преамбулі до договору купівлі-продажу від 03.11.1998 р.  в якості підстав на його укладання з боку ВАТ “Тернопільагроспецмонатж“ визначено Статут підприємства.

Даним Договором сторони погодили, що 03.11.1998 року ВАТ “ТАСМа“ знімає з балансу СПМК-1 ВАТ “ТАСМа“ і передає на баланс СПК “Янус“ адміністративне приміщення 4-го поверху  загальною площею 256,5 кв. м. і складається відповідний Акт прийому-передачі.

У Договорі купівлі-продажу від 03.11.1998 року і в Акті передачі-приймання від 03.11.1998 року сторони вказали, що за дане приміщення перераховано:

-в грудні 1993 року 60 000 000,00 купонів,

-в лютому 1994 року 127 000 000,00 купонів,

-в квітні 1994 року 28 000 000,00 купонів.

Всього в сумі 215 000 000,00 купонів.

Згідно інфляції дана сума була проіндексована ВАТ “ТАСМа“ до вартості 23705,00 грн.

Статтею 153 Цивільного кодексу Української РСР ( чинної на момент виникнення правовідносин ) визначено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визначені такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.

За своєю правовою природою укладений 03.11.1998 року договір є договором купівлі-продажу, в якому сторони погодили предмет договору, ціну договору, порядок розрахунків за придбаний об'єкт; порядок передачі об'єкта . Договір укладений в письмовій формі та підписаний повноважними представниками сторін і скріплений відтисками печаток.

На час розгляду позову сторони не надали доказів про оспорення ними  правомірності укладеного договору купівлі-продажу від 03.11.1998 року.

Статтею 216 ЦК Української РСР було встановлено,  що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач у справі ПП “Компанія Янус біоекотехнологія“ м. Тернопіль стверджує, що підприємство виконало свої зобов'язання згідно Договору купівлі-продажу, укладеного 03.11.1998 року і повністю оплатило вартість придбаного приміщення, ще до його підписання, а саме у грудні 1993 року – квітні 1994 року.

У судовому засіданні відповідач по справі – ПП “Компанія ЯНУС біоекотехнологія“ надала суду листа ( вх. № 14284 від 27.04.2009 року ) у якому зазначається, що відповідно до книги обліку основних засобів ПП за 1991-2002 роки 4-й поверх адмінбудинку по вул. Текстильна,34 в місті Тернополі взято на баланс і рахується на балансі підприємства з ХІ місяця 1998 року за балансовою вартістю 19754,00 грн. (ціна вказана без ПДВ) та надав суду ксерокопії книги основних засобів з приміщенням.

Однак, суд не погоджується з твердженням представника приватного підприємства “Компанія Янус біоекотехнологія“ про те, що перераховані кошти у грудні 1993 року –квітні 1994 року  мають відношення до виконання договору купівлі-продажу від 03.11.1998 року.

Як вказано у наданих копіях платіжних доручень ( № 17 від 07.02.1994 року на суму 25000000 (двадцять п'ять мільйонів ) крб.;  № 81 від 08.02.1994 року на суму 25000000 ( двадцять п'ять мільйонів ) крб.; № 32 від 14.02.1994 року на суму 25000000 ( двадцять п'ять мільйонів ) крб.; № 40 від 25.02.1994 року на суму 25000000 ( двадцять п'ять мільйонів ) крб.  підставою платежів є попередня оплата за приміщення згідно договору 1229301 від 21.12.1993 року.

З досліджених у судовому засіданні  платіжних доручень вбачається, що 21.12.1993 року між сторонами був укладений договір купівлі-продажу приміщення ( не зазначено якого саме ) і МП “Янус“ перерахувало “Тернопільагроспецмонтаж“ кошти в якості попередньої оплати, однак сторони не надали суду текст договору купівлі-продажу від 21.12.1993 року.

            Згідно до частини 1 статті 23 Закону України “Про господарські товариства“ управління товариством здійснюють його органи.

З метою визначення об'єму повноважень органів управління ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“ у судовому засіданні досліджено Статут ВАТ, затверджений загальними зборами акціонерів товариства ( протокол № 1 від 27 березня 1997 року ), який зареєстрований виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 26.05.1997 року.

Законом України “Про господарські товариства“  встановлено, що вищим органом акціонерного товариства  є загальні збори товариства ( стаття 41 Закону ); в акціонерному товаристві створюється рада акціонерного товариства ( спостережна рада ) стаття 46 Закону; виконавчим органом акціонерного товариства , який здійснює керівництво його поточною діяльністю є правління або інший орган, передбачений статутом ( стаття 47 Закону; контроль за фінасово- господарською діяльністю правління акціонерного товариства здійснюється ревізійною комісією (стаття 49 Закону ).

Зазначене положення закріплене і у статті 29 Цивільного кодексу Української РСР ( чинного на момент укладання договору ), згідно якої юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через органи, що діють у межах прав, наданих їм Законом або Статутом ( положенням ).

Розділом 9 .Статуту  ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“ визначено, що  управління Товариством здійснюють : Загальні Збори; Правління Товариства; Спостережна рада; Ревізійна комісія.

Пунктом 9.3 Статуту ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“ визначено компетенцію Спостережної ради Товариства, до повноваження яких віднесено, зокрема, погодження проведення операцій розпорядження нерухомим майном Товариства, балансова вартість якого перевищує п'ятдесят тисяч гривень.

                 Виконавчим органом Товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є Правління (п. 9.2.1. ). Голова правління  керує роботою правління, голова правління вправі без доручення здійснювати дії від імені Товариства, він уповноважений керувати поточними справами товариства, виконувати рішення вищого органу товариства та спостережної ради, представляти товариство в його відносинах з третіми сторонами, вести переговори та укладати угоди від імені товариства, здійснювати підбір посадових осіб дочірніх підприємств і назначає керівників. ( п.9.2.5. Статуту ).

                Отже, голова правління ВАТ вправі укладати угоди від імені Товариства, однак, якщо балансова вартість перевищує п'ятдесят тисяч гривень, таку операцію він повинен погодити з Спостережною радою.

Таким чином,  пунктом 9.3. Статуту ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“, м. Тернопіль загальні збори акціонерів, які є вищим органом управління товариства,  встановили обмеження функції  голови правління ВАТ щодо вчинення дій, спрямованих на відчуження майна Товариства, що в даному випадку полягло в укладанні договору купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний договір від імені товариства підписав його голова правління Базарник Б.В., який діяв на підставі Статуту товариства  та рішення загальних зборів акціонерів  від 21.04.2005 року, якими цей голова правління обраний.

Однак, вказані збори акціонерів визнані такими, що не відбулися, а рішення зборів, оформлене протоколом №1 від 21.04.2005 року визнано недійсними рішенням господарського суду Тернопільської області від 23.04.2007 року по справі № 1/5-166, яке набрало законної сили, а тому встановлені ним факти згідно ст. 35 ГПК України доведенню не підлягають.

Разом з тим суд відзначає, що визнання у судовому порядку недійсними прийнятих на загальних зборах акціонерів рішення щодо обрання виконавчого органу товариства не має за законом своїм наслідком визнання недійсними угод , укладених від імені товариства таким виконавчим органом.

Згідно статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи , які він представляє, лише у разі наступного схвалення право чину цією особою.

Сторони не надали суду доказів про схвалення спірного договору купівлі-продажу. Навпаки, з рішення загальних зборів акціонерів ВАТ “Тернопільагроспецмонтаж“ від 26.10.2007 року, оформленого протоколом № 01 вбачається відсутність погодження товариства на укладання спірного договору.

Зі спірного договору вбачається, що ціна проданого нерухомого майна становить 23705 грн., тобто згідно приписів Статуту ВАТ дана операція не потребує погодження спостережної ради.

Однак, позивач по справі надав суду Довідку № 192 від 08.07.2008 року із якої вбачається, що вартість об'єкта нерухомого майна, а саме четвертого поверху адмінбудинку станом на 01.10.2006 року, тобто на час укладання договору купівлі-продажу становить 56 497,25 грн. і дана господарська операція потребувала погодження спостережної ради ВАТ.

                Відповідно до статті 215 ЦК України ( 17/17-456-ЄП ) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

              Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що вимоги ВАТ „Тернопільагроспецмонтаж“, м. Тернопіль  про визнання  недійсним договору купівлі –продажу майна, укладеного між  ВАТ та ПП “Компанія Янус біоекотехнологія“ 02.10. 2006 року  є обґрунтованою.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно статті 49 ГПК України, покладається на позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43,49,82,84 Господарського процесуального Кодексу України, статтями 29,48, 63 ,64,69,151,161, 216  Цивільного Кодексу Української РСР , статтями 4,7,20,30 Закону України “Про власність“ , статтями 12 ,59,62 Закону України “Про господарські товариства“, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір купівлі-продажу четвертого поверху адмінбудинку, площею 186,0 кв. м., що знаходиться в місті Тернополі по вул. Текстильній, 34, укладеного між відкрити акціонерним товариством “Тернопільагроспецмонтаж“, м. Тернопіль,  вул. Гріга, 3 та приватним підприємством “Компанія Янус біоекотехнологія“ м. Тернопіль, вул. Текстильна, 34 02 жовтня 2006 року.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття рішення  через місцевий господарський суд.

3.Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2009 року.

Суддя                                                                                          М.Є. Півторак