Постанова

від 15.08.2014 по справі 820/14117/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 серпня 2014 р. № 820/14117/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,

представників сторін:

позивача - Савві Л.Є.,

відповідача - Бондар Д. О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Промтех", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якій просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002362202 від 18.07.2014 року яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 216725 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 108362,5 грн.; № 0002372202 від 18.07.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 249234 грн., та нараховані штрафні санкції в сумі 62308,5 грн., які винесені Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі Акту перевірки № 1064/20-23-22-06/24284611 від 10.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач як юридична особа зареєстрований Харківською районною державною адміністрацією Харківської області 01.09.1997 року, згідно свідоцтва серії А00 №163358 (а.с. 14).

Фахівцем Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Промтех" (код ЄДРПОУ 24284611) з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року по взаємовідносинам з ПП "КРЕМБІТПОСТАЧ" (код ЄДРПОУ 37015646), результати якого оформлені актом №1064/20-23-22-02-06/24284611 від 10.07.2014 року, яким зафіксовано порушення: п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 216725 грн., у тому числі: за червень 2011 року у сумі 216725 грн.; п.138.8 ст.138 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток до сплати у загальній сумі за ІІ квартал 2011 року на 249234 грн. (а.с. 23-38).

Позивач не погодився із висновками акту перевірки від 10.07.2014 року подав на них свої заперечення (а.с. 42-45), за результатами розгляду яких Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області висновки акту залишено без змін (а.с.46-47) .

На підставі зазначеного акту перевірки Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення № 0002372202 та № 0002362202 від 18 липня 2014 року (а.с. 39-40).

Дослідивши зібрані докази по справі суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех" (покупець) та приватним підприємством "Крембітпостач" (постачальник) було укладено генеральний договір на поставку нафтопродуктів №34/11-П від 06.06.2011 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати продукції визначені специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору (а.с. 48-60).

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: видатковими накладними податковими накладними (а.с. 61-74).

Розрахунки за вище вказаним договором здійснювались у повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків позивача, що підтверджується виписками з банку (а.с. 150-190).

Доставка товару здійснювалась постачальником покупцю, що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 206-212).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання послуг у своїх контрагентів та отримання від нього послуг контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Дослідивши приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Відповідачем таких доказів суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач суду не надав.

Судом не встановлено невідповідності податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зауважує, що податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 вищевказаного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 вищевказаного кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПКУ).

Зі змісту пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Поряд із тим, суд вважає за необхідне зазначити, що отриманий товар (бітум) по генеральному договору №34/11-П від 06.06.2011 року позивач придбаває для власного виробництва, який поставляється на підприємство дрібними партіями внаслідок того, що позивач має невеликі складські приміщення.

Підприємство позивача використовує згідно технологічних норм бітум розігрітий до 200 градусів Цельсія і має технологічні можливості для зберігання його при безпосередньому використанні у виробництві у кількості до 50 тн. Сировина надходить до підприємства спецавтотранспортом місткістю до 30 тн., та є основним видом сировини, що використовується для виготовлення готової продукції - "Промізолу", тобто бітум використовується позивачем для власної господарської діяльності.

На підтвердження використання позивачем "Промізолу" у власній господарській діяльності, позивачем надано до суду технічні умови ТУ У В.2.7.-26.8-24284611-001:2005 на матеріал рулонний покрівельний гідроізоляційний, що наплавляється "Промізол", які зареєстровані ДП "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" за № 100/010297 від 24.11.2005 року (а.с. 121-136). Даним ТУ визначено, що основною сировиною для виготовлення матеріалу є бітуми нафтові.

Згідно технологічному регламенту, затвердженому ТОВ "Промтех", на виробництво "Промізолу" у склад покрівельної маси входить 70-75 % бітуму (а.с. 137-139).

Підприємство позивача має на продукцію "Промізол" усі дозвільні документи: сертифікати відповідності, радіаційний сертифікат, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області (а.с. 140-146).

Таким чином, позивачем правомірно віднесено суми до податкового кредиту та включені витрати до складу валових витрат по операціям з приватним підприємством "Крембітпостач", оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Промтех" було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні, специфікації, товарно-транспортні накладні), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.

Надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, видатковим накладним, розрахунковим документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

За правилами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0002362202 від 18.07.2014 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 216725 грн.та нараховнаі штрафні санкції в сумі 108362,5 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення №0002372202 від 18.07.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 249234 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 62308,5 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех" (62481, Харківська область, Харківський район, с. Рогань, вул. Леніна, 57, код ЄДРПОУ 24284611) судовий збір у розмірі 487.20 (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 серпня 2014 року.

Суддя М.О. Лук'яненко