Ухвала

від 23.09.2014 по справі 820/14117/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 р.Справа № 820/14117/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

представника позивача Савві Л.Є.

представника відповідача Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2014р. по справі № 820/14117/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2014р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0002362202 від 18.07.2014 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 216725 грн. та нараховнаі штрафні санкції в сумі 108362,5 грн. Скасовано податкове повідомлення - рішення №0002372202 від 18.07.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 249234 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 62308,5 грн. Стягнуто з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Промтех" судовий збір у розмірі 487.20 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, ХОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, в порушення норм матеріального права, є необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцем Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Промтех" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року по взаємовідносинам з ПП "КРЕМБІТПОСТАЧ", результати якого оформлені актом №1064/20-23-22-02-06/24284611 від 10.07.2014 року, яким зафіксовано порушення: п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 216725 грн., у тому числі: за червень 2011 року у сумі 216725 грн.; п.138.8 ст.138 розділу V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суми податку на прибуток до сплати у загальній сумі за ІІ квартал 2011 року на 249234 грн.

Позивач не погодився із висновками акту перевірки від 10.07.2014 року подав на них свої заперечення, за результатами розгляду яких Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області висновки акту залишено без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області були винесені податкові повідомлення-рішення № 0002372202 та № 0002362202 від 18 липня 2014 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно віднесено суми до податкового кредиту та включені витрати до складу валових витрат по операціям з приватним підприємством "Крембітпостач", оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Промтех" було надано до суду документи первинного обліку (податкові накладні, видаткові накладні, специфікації, товарно-транспортні накладні), які містять всі необхідні реквізити передбачені приписами діючого податкового законодавства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Промтех" (покупець) та приватним підприємством "Крембітпостач" (постачальник) було укладено генеральний договір на поставку нафтопродуктів №34/11-П від 06.06.2011 року, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Номенклатура, обсяг, ціна, умови та строки постачання, умови та строки оплати продукції визначені специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору.

Реальність виконання зазначеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: видатковими накладними податковими накладними (а.с. 61-74).

Розрахунки за вище вказаним договором здійснювались у повному обсязі шляхом списання коштів з рахунків позивача, що підтверджується виписками з банку (а.с. 150-190).

Доставка товару здійснювалась постачальником покупцю, що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 206-212).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем доведено придбання послуг у своїх контрагентів та отримання від нього послуг контрагентами, оскільки ними виконані умови укладених договорів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

При цьому, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідач суду не надав.

Крім того, податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 вищевказаного кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 вищевказаного кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПКУ).

Зі змісту пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Отриманий товар (бітум) по генеральному договору №34/11-П від 06.06.2011 року позивач придбаває для власного виробництва, який поставляється на підприємство дрібними партіями внаслідок того, що позивач має невеликі складські приміщення.

Підприємство позивача використовує згідно технологічних норм бітум розігрітий до 200 градусів Цельсія і має технологічні можливості для зберігання його при безпосередньому використанні у виробництві у кількості до 50 тн. Сировина надходить до підприємства спецавтотранспортом місткістю до 30 тн., та є основним видом сировини, що використовується для виготовлення готової продукції - "Промізолу", тобто бітум використовується позивачем для власної господарської діяльності.

На підтвердження використання позивачем "Промізолу" у власній господарській діяльності, позивачем надано до суду технічні умови ТУ У В.2.7.-26.8-24284611-001:2005 на матеріал рулонний покрівельний гідроізоляційний, що наплавляється "Промізол", які зареєстровані ДП "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" за № 100/010297 від 24.11.2005 року (а.с. 121-136). Даним ТУ визначено, що основною сировиною для виготовлення матеріалу є бітуми нафтові.

Згідно технологічному регламенту, затвердженому ТОВ "Промтех", на виробництво "Промізолу" у склад покрівельної маси входить 70-75 % бітуму (а.с. 137-139).

Підприємство позивача має на продукцію "Промізол" усі дозвільні документи: сертифікати відповідності, радіаційний сертифікат, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, дозвіл Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області (а.с. 140-146).

Враховуючи викладене, колегія суддів підтверджує правомірність формування податкового кредиту та валових витрат по операціям з ПП "Крембітпостач".

Відповідачем в супереч 2 статті 71 КАС України не надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування судового рішення та приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2014р. по справі № 820/14117/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О. Судді (підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 29.09.2014 р.