Постанова

від 13.08.2014 по справі 5011-61/11395-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2014 року Справа № 5011-61/11395-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Акулової Н.В., Татькова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Пост" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 р. у справі№ 5011-61/11395-2012 господарського суду міста Києва за позовомОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Пост" треті особиОСОБА_5; ОСОБА_6; Святошинська районна у місті Києві державна адміністрація про стягнення 119 599,82 грн.

За участю представників:

позивача:ОСОБА_7; відповідача:Она В.В.; третьої особи-1:Не з'явилися; третьої особи-2:Не з'явилися; третьої особи-3:Не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Пост" (надалі - відповідач, ТОВ „Альянс-Пост") про стягнення з відповідача на користь позивача 119599,82 грн., з яких: 115930,00 грн. - вартість частини майна відповідача, яка належить виплаті у зв'язку із виходом позивача зі складу учасників товариства; 1163,83 грн. - збитки від інфляції; 2505,99 грн. - три проценти річних з простроченої суми.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. (суддя Івченко А.М.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Пост" на користь ОСОБА_4 115 930,00 грн. вартості частки майна, 1 159,30 грн. збитків від інфляції та 2505,99 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 р. (судді: М.М. Новіков, Л.П. Зубець, А.І. Мартинюк) рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. у справі №5011-61/11395-2012 скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Пост" на користь ОСОБА_4 13 810 грн. 00 коп. вартості частини майна, 138 грн. 10 коп. збитків від інфляції, 298 грн. 54 коп. 3 % річних. Прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: „1. Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Пост" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення, на користь ОСОБА_4 102 120 (сто дві тисячі сто двадцять) грн. 00 коп. - вартість частини майна, збитки від інфляції в сумі 1021 (одну тисячу двадцять одну) грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 2207 (дві тисячі двісті сім) грн. 45 коп., судовий збір в розмірі 2106 (дві тисячі сто шість) грн. 97 коп. В іншій частині позову - відмовити."

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Пост" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Пост", затвердженого загальними зборами учасників ТОВ „Альянс-Пост" згідно протоколу №1/07 від 27.08.2007 р., учасниками цього товариства є (п. 1.3.1. статуту) громадянин України ОСОБА_4, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, а також (пп. 1.3.2., 1.3.3.) громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Пунктом 5.7. статуту визначено, що статутний капітал товариства формується за рахунок грошових вкладів учасників і розподіляється наступним чином: ОСОБА_4 - 40 % статутного капіталу, що становить 25 600 грн. 00 коп.; ОСОБА_5 - 40 % статутного капіталу, що становить 25 600 грн. 00 коп.; ОСОБА_6 - 20 % статутного капіталу, що становить 12 800 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 9.1. статуту, учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за 1 (один) місяць.

При виході учасника з товариства йому сплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства його вклад до статутного капіталу може бути повернений повністю або частково в натуральній формі (п. 9.2. Статуту).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2010 р. ОСОБА_4 звернувся із заявою до загальних зборів учасників ТОВ „Альянс-Пост" та до Державного реєстратора Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, в якій позивач заявив про те, що у зв'язку з прийнятим рішенням про вихід із складу учасників, він просить скликати позачергові збори загальних зборів учасників ТОВ „Альянс-Пост" на 15.11.2010 р. на 10.00 та вивести його із складу учасників товариства з 15.11.2010 р.

Позивач у вказаній заяві також вказав, що свою частку у статутному капіталі, розміром 40 відсотків, що складають 25 600,00 грн., а також всі права та обов'язки, пов'язані з участю в діяльності ТОВ „Альянс-Пост", він передає на користь ТОВ „Альянс-Пост" та просить сплатити її вартість згідно з п. 9.2. статуту товариства та чинного законодавства України.

Із протоколу № 3 загальних зборів учасників ТОВ „Альянс-Пост" від 15.11.2010 р. вбачається, що загальними зборами вирішено вивести зі складу учасників товариства ОСОБА_4 на підставі його заяви про відступлення частки та вихід із складу учасників товариства, сплатити ОСОБА_4 вартість його частки згідно п. 9.2. статуту товариства та затвердити новий склад учасників товариства.

Звертаючись до суду, позивач зазначає, що до матеріалів справи надано звіт про експертну оцінку корпоративних прав, що належать ОСОБА_4 у ТОВ „Альянс-Пост" (40 % долі у статутному капіталі), складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 станом на 11.08.2010 р., відповідно до якого ринкова вартість корпоративних прав, що належать ОСОБА_4 у ТОВ „Альянс-Пост" на дату оцінки, становить 115 930,00 грн.

З урахуванням вищевказаного звіту позивач просив стягнути з відповідача вартість частки майна у зв'язку з його виходом зі складу учасників товариства у сумі 115 930,00 грн., збитків від інфляції в сумі 1163,83 грн. та 3 % річних в розмірі 2505,99 грн., нарахованих внаслідок простроченням виплати вартості частини майна.

Задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення вартості частки майна суд першої інстанції виходив із даних звіту про оцінку корпоративних прав, що належать ОСОБА_4 у ТОВ „Альянс-Пост" (40 % долі у статутному капіталі), складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 станом на 11.08.2010 р.

Скасовуючи частково рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд виходив з висновку експерта судово-економічної експертизи №10559/13-45 від 13.01.2014 р.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Статтею 54 Закону України „Про господарські товариства" визначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Пунктом 30 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ, а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою визначення частини вартості майна товариства, що підлягають виплаті позивачеві, у зв'язку із його виходом з товариства станом на момент подання ним заяви про вихід із товариства (13.10.2010) та станом на момент прийняття загальними зборами товариства рішення про виключення ОСОБА_4 зі складу учасників товариства (15.11.2010), судом апеляційної інстанції було призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої дорученого Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Із висновку експерта судово-економічної експертизи №10559/13-45 від 13.01.2014 р. вбачається, що визначити якою є вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Пост", пропорційна частці у статутному капіталі, яка належить ОСОБА_4, на момент подання ним заяви про вихід із товариства - 13.10.2010 р., та станом на момент прийняття загальними зборами товариства рішення про виключення ОСОБА_10 зі складу учасників товариства - 15.11.2010 р., не видається за можливе, у зв'язку із відсутністю балансу ТОВ „Альянс-Пост" станом на вказані дати, так як 13.10.2010 р. та 15.11.2010 р. не є звітними датами, на які складається баланс.

Однак судовий експерт встановив, що вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Пост", пропорційна частці у статутному капіталі, яка належить ОСОБА_4, як учасникові зазначеного товариства, згідно даних балансу ТОВ „Альянс-Пост" станом на 30.09.2010 р. - найближчу звітну дату до дати подання ним заяви про вихід із товариства та дати прийняття загальними зборами товариства рішення про виключення ОСОБА_10 зі складу учасників товариства, становить 102 120,00 грн.

Позивач та відповідач вищевказаних висновків судового експерта не спростували, заперечень щодо його обґрунтованості не заявили, висновок судово-економічної експертизи №10559/13-45 від 13.01.2014 р. є належним та допустимим доказом у справі.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення вартості частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Альянс-Пост" підлягають частковому задоволенню на суму 102 120,00 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних, виходячи із розміру основного зобов'язання та періоду прострочення, який заявлений позивачем, дійшов висновку про необхідність стягнення збитків від інфляції в сумі 1021 (одну тисячу двадцять одну) грн. 20 коп., 3 % річних в сумі 2207 (дві тисячі двісті сім) грн. 45 коп.

Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 83, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Пост" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 р. у справі № 5011-61/11395-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Н.В. Акулова

В.І. Татьков