Постанова
від 14.02.2008 по справі 29/301-07-7310
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/301-07-7310

           

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" лютого 2008 р. Справа № 29/301-07-7310

           Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого М.С. Петрова

суддів Г.П. Разюк, С.І. Колоколова

при секретарі судового засідання: Скуділо О.В., Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: -Чайковський Ю.В., довіреність № 261 від 29.12.07 р.;

                        - Каракаш О.М., довіреність  № 60 від 03.01.08 р;

від відповідача: Синенко Г.А., довіреність  № ОС-12-0101 від 13.02.08 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія” “Одесаобленерго”

на рішення господарського суду Одеської області від 28.11.2007 року

по справі №  29/301-07-7310

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія” “Одесаобленерго” (далі по тексту ВАТ “ЕК “Одесаобленерго”)

до Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства (далі по тексту Татарбунарське МУВГ)

про  стягнення 125066,81 грн.

                                                 В С Т А Н О В И В:

       

03.09.07 р.           ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Татарбунарського МУВГ про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у сумі 125066,81 грн.

24.10.07 р. ВАТ „ЕК Одесаобленерго” надало до суду уточнення позовних вимог, згідно з якими просило стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 142322,33 грн., яка складається з:

- 125066,81  грн., нарахованих за перевищення відповідачем договірної величини споживання електроенергії у червні 2007 р

- 11840,21 грн. за спожиту активну електроенергію у вересні 2007 р.;

-  5415,31грн. за перетоки реактивної електроенергії у серпні, вересні 2007 р.;

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.11.07 р. (суддя Аленін О.Ю.) позовні вимоги ВАТ „ЕК Одесаобленерго” про стягнення заборгованості за активну електроенергію та перетоки реактивної електроенергії задоволені частково, відповідно у сумах 1124,84 грн., 3498,39 грн. з огляду на те, що вказана заборгованість підтверджується звітами про обсяги спожитої електроенергії та її частковою сплатою.

Крім того, місцевий господарський суд частково задовольнив також і вимоги ВАТ „ЕК Одесаобленерго” про стягнення з Татарбунарського МУВГ 125066,81 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії у червні 2007 р., стягнувши лише 10000 грн. При цьому господарський суд 1 інстанції приймаючи таке рішення по цим позовним вимогам, на підставі наданих позивачем доказів, встановив що відповідач допустив фактичне перевищення договірної величини споживання електричної енергії у червні 2007 р., але стягнув з відповідача не 2-кратну різницю вартості між фактично спожитою електроенергією і договірною величиною, а зменшив її розмір, як штрафної санкції, до 10000 грн., посилаючись на вимоги п.3 ст.82 ГПК України та ст.233 ГК України.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду ВАТ „ЕК Одесаобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржене рішення суду 1 інстанції  в частині стягнення за перевищення договірних величин електроспоживання та стягнути з відповідача 125066,81 грн., решту рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ „ЕК Одесаобленерго” посилається на те, що місцевий господарський суд неправомірно застосував положення п.3 ст.83 ГПК України та ст.233 ГК України, оскільки ст.233 ГПК України допускає зменшення штрафних санкцій, до яких Господарський кодекс України згідно із статтею 230 відносить неустойку, штраф, пеню.

Санкція, передбачена ч.5 ст.26 Закону України „Про електроенергетику” не охоплюється (не відповідає) самим визначенням таких понять, як неустойка, штраф і пеня і є різновидом відповідальності для споживачів електричної енергії, який не передбачений ЦК України чи ГК України. При цьому Закон України „Про еклектроенергетику” не передбачає право суду на зменшення санкції, встановленої ч.5 ст.26 цього Закону, тому місцевий господарський суд стягуючи з відповідача вказану санкцію, безпідставно зменшив її до 10000 грн.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

30 грудня 2003 р. між ВАТ " ЕК Одесаобленерго" в особі Татарбунарського РЕМ Ізмаїльських електричних мереж  та Татарбунарським управлінням зрошувальних систем, правонаступником якого є Татарбунарське МУВГ, укладено договір про постачання електричної енергії № 111 (далі - Договір 1).

31 травня 2006 року між ВАТ " ЕК Одесаобленерго" в особі Кілійського РЕМ Ізмаїльських електричних мереж та Татарбунарським МУВГ укладено договір про постачання електричної енергії № 111 (далі - Договір 2).

Згідно із п. 2.1 Договорів ВАТ " ЕК Одесаобленерго" постачає споживачу електроенергію в межах, визначених Договорами, умовами та обсягами постачання електроенергії та потужності. В свою чергу споживач зобов'язаний своєчасно проводити оплату за спожиту електроенергію та виконувати інші умови Договорів.

Відповідно до умов вищевказаних Договорів ВАТ " ЕК Одесаобленерго" постачає електричну енергію на об'єкти відповідача в межах, визначених договорами, умовами та обсягами постачання електричної енергії та потужності, а останній зобов'язаний щомісячно своєчасно здійснювати оплату відпущеної йому електроенергії та виконувати інші умови Договорів.

Пунктом 1 Додатку (Порядок розрахунків) до Договору 1 розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 30 -31 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Остаточний розрахунок за фактично використану електроенергію здійснюється споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Пунктом 1 Додатку 5 до Договору 2 розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 30 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Остаточний розрахунок за фактично використану електроенергію здійснюється споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку.    

25.12.2006 року у додатку № 1 до Договору 1 від 30.12.03 р., а також 06.11.06 р. у додатку №1 до Договору 2 від 31.05.06 р. сторонами були узгоджені обсяги постачання електричної енергії на кожен місяць 2007 року, у тому числі на червень 2007 р. у розмірі 500 тис. кВт/г.

Відповідно із п. 4.4 Правил користування електричною енергією затверджених Постановою НКРЕ 17.10.2005 р. за № 910 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.11.2005 року, за № 1399/11679 (надалі Правила) споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до Постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення корегування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання є невід'ємною частиною договору.

Листами від 22.06.07 р. відповідач звернувся до начальників Кілійського та Татарбунарського РЕС із заявами про корегування договірної величини електроспоживання на червень 2007 р. по Договору 1 до 870 тис. кВт/г., по Договору 2 до 200200 кВт/г., однак ВАТ „ЕК Одесаобленерго” відмовило у коригуванні договірної величини електроспоживання, тому договірна величина споживання електричної енергії для позивача на червень 2007 р. залишилася на рівні 500 тис. кВт/г.

Фактично згідно із звітами Татарбунарського МУВГ, останнє по Договору 1 спожило 783,117 тис. кВт/год., по Договору 2 –701,544 тис. кВт/г.

Таким чином, відповідач допустив фактичне перевищення договірної величини споживання електричної енергії у червні 2007 р. по Договору 1 на 283,117 кВт/год., по Договору 2 - на 201,544 кВт/год., про що позивач направив йому відповідні повідомлення.

Згідно із п.13 Порядку постачання електричної енергії, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.1999 р. споживачі у разі перевищення встановлених договірних величин споживання електричної енергії та потужності несуть відповідальність згідно з частинами п'ятою і шостою статті 26 Закону України “Про електроенергетику”.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживачі  (крім  населення,  професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як зазначалося вище, наявні матеріали справи доводять, що відповідач фактично спожив електроенергію за червень 2007 р. понад встановлений ліміт.

Отже, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” мало право застосовувати до відповідача штрафні санкції за перевищення договірних граничних величин споживання електроенергії.

Враховуючи наведене, позивач за обома договорами зробив розрахунок вартості різниці фактично спожитої і договірної величини за червень 2007 р. та 30.07.07 р. вручив відповідачу рахунки на суму 38857,68 грн. та 86209,13 грн. із строками оплати 13.08.07 р. Однак, вказані рахунки відповідачем не оплачені.

За таких обставин судова колегія вважає, що у відповідності із ч. 5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” з відповідача слід стягнути 125066,81 грн. за перевищення договірної величини електроспоживання у червні 2007 р.

Висновок місцевого господарського суду щодо зменшення санкції за перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання є помилковим з наступних підстав.

Відповідно із ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншім учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як вбачається із змісту наведеної статті ГК України в ній йдеться не про можливість зменшення господарських санкцій в цілому та адміністративно-господарських санкцій, а про можливість зменшення саме штрафних санкцій.

Згідно із ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, а саме неустойка, штраф, пеня.

У відповідності із ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за рахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Таким чином, плата за перевищення договірних величин споживання електричної енергії обчислюється як різниця обсягу фактично спожитої електроенергії та обумовленого обсягу у договорі (договірної величини). Двократна вартість різниці фактично спожитої та скорегованої договірної величини електроенергії не розраховується і не може розраховуватися у відсотках.

Крім того, в основі нарахування двократної вартості різниці фактично спожитої та скорегованої договірної величини електроенергії покладено не грошове зобов'язання, а величина електроспоживання, яка коригується за правилами п.11 Постанови КМУ №441 від 24.03.199 р. в редакції 26.12.2003 р., а не за правилами ст.549 ЦК України та ч.1 ст. 230 ГК України.

У відповідності до вимог ч.4 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією, частина 7 ст.27 Закону України “Про електроенергетику” вказує на те, що санкції, передбачені ч. 8 ст. 24, ч.3,4,5 ст.26 та ч.3 цієї статті, застосовуються у порядку, встановленому КМ України. Пунктом 11 Постанови КМ України № 441 від 24.03.1999 р., в редакції 26.12.2003 р., встановлено, що за підсумками місяця гранична величина споживання енергії для споживачів коригується до рівня фактично сплаченої за цей місяць величини її споживання.

Таким чином, двократна вартість різниці фактично спожитої та скорегованої договірної величини електроенергії не охоплюється (не відповідає) самим визначення таких понять, як штраф та пеня. Вона має іншу правову природу обчислення та наступного нарахування. Крім того, передбачена іншими законами та нормативними актами.

Отже, з викладеного вбачається, що ч.5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” встановлено спеціальний різновид відповідальності для суб'єктів електроенергетики і цей Закон не містить норм, які надавали б суду право зменшувати розмір відповідальності за перевищення договірних величин електроспоживання, тому місцевий господарський суд стягуючи з відповідача вказану санкцію, безпідставно зменшив її до 10000 грн.

Відповідачем за Договором 1 у вересні 2007 р. було спожито активної електроенергії 177354 кВт/г на суму 56422,61 грн., що підтверджується актом про спожиту електроенергію за вересень 2007 р. Відповідачу виставлено рахунок № 111/1 від 28.09.2007р., що в термін до 12.10.2007 р. оплачено повністю не було. за розрахунком позивача, залишок заборгованості за вересень 2007 р. складає 11840,21 грн.

Відповідно до п. 2.2.5 договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками Споживача згідно з додатком „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”.

Відповідачем за Договором 1 у серпні 2007 р. спожито реактивної електроенергії 246143 кВар/год на суму 3241,99 грн., що підтверджується актом про спожиту електроенергію за серпень 2007 р. Відповідачу було виставлено рахунок № 111/2 від 29.08.2007р., який в термін до 12.09.2007 р. оплачено не було.

У вересні 2007 р. відповідачем було спожито реактивної електроенергії 127898 кВар/год на суму 1554,10 грн., що підтверджується актом про спожиту електроенергію за вересень 2007 р. Відповідачу виставлено рахунок № 111/2 від 28.09.2007р., який в термін до 12.10.2007 р. оплачено не було. Заборгованість за договором 1 за реактивну електроенергію складає 4045,33 грн.

За Договором 2 у вересні 2007 р. відповідачем спожито реактивної електроенергії 35760 кВт/год на суму 1369,98 грн., що підтверджується актом про спожиту електроенергію за вересень 2007 р. Відповідачу було виставлено рахунок № 111/2 від 28.09.2007р., який в термін до 12.10.2007 р. останнім не сплачено. У зв'язку із цим заборгованість Татарбунарського МУВГ за договором 2 за реактивну електроенергію складає 1369,98 грн.

Таким чином, за двома договорами заборгованість відповідача по оплаті за реактивну електроенергію складає 5415,31 грн.

Відповідно із актами звірки взаєморозрахунків, які підписані двома сторонами, станом на 01.11.07 р. заборгованість відповідача за активну електроенергію складає 1124,84 грн., за реактивну електроенергію –3498,39 грн. Тобто вказане свідчить про те, що в ході розгляду справи відповідач частково сплатив заборгованість за активну та реактивну електроенергію.

У зв'язку із цим місцевий господарський суд відповідно із п.1.1 ст.80 ГПК України правомірно припинив провадження у справі в частині стягнення з Татарбунарського МУВГ 1916,92 грн. за реактивну електроенергію та 10715,37 грн. за активну електроенергію.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає що місцевий господарський суд обґрунтовано у відповідності із умовами договору та вимогами ст.525,526 ЦК України  стягнув з відповідача 1124,84 грн. за активну електроенергію та 3498,39 грн. за реактивну електроенергію.

За таких обставин апеляційна скарга ВАТ „ЕК Одесаобленерго” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 28.11.07 р. слід змінити, збільшивши суму, стягнуту за перевищення договірних величин електроспоживання, до 125066,81 грн. Решту рішення залишити без змін.

Витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги відповідно із ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК  України, колегія суддів, -

      П О С Т А Н О В И Л А:

         

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 28.11.07 р. змінити, збільшивши суму, стягнуту за перевищення договірних величин електроспоживання, до 125066,81 грн.       

2.Решту рішення залишити без змін.

3.Стягнути з Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства (Одеська обл., м.Татарбунари, вул. Степова, 7, р/р № 35222004000706 в УДК в Одеській обл., МФО 828011, код ЄДРПОУ 01034188) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (м.Одеса, вул. Садова, 3, поточний рахунок № 26000005010040 у Одеській філії ВАТ “Перший інвестиційний банк”, МФО 388476, код ЄДРПОУ 00131713) 575 грн. 33 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

4.Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

       Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                              М.С. Петров

                      

                      Суддя                                                                     С.І. Колоколов

                     

                      Суддя                                                                     Г.П.  Разюк   

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення14.02.2008
Оприлюднено11.07.2009
Номер документу4017461
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —29/301-07-7310

Постанова від 14.02.2008

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Петров М.С.

Ухвала від 26.09.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Вовк І.В.

Ухвала від 17.06.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Вовк І.В.

Ухвала від 11.04.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Вовк І.В.

Ухвала від 28.11.2007

Господарське

Господарський суд Одеської області

Аленін О.Ю.

Рішення від 28.11.2007

Господарське

Господарський суд Одеської області

Аленін О.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні