Постанова

від 11.06.2009 по справі 02/149-2а  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02/149-2А  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" червня 2009 р. Справа № 02/149-2А.

Господарський суд Волинської області у складі: судді Костюк С.В.,

при секретарі судового засідання Бондар Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача:Величко С.О. –адвокат, дов. від 21.04.2009р.

від відповідача :Костюк А.Ю. –представник, дов. №3940/10-009 від 28.04.2009р.

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари», м.Нововолинськ

до  Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції, м. Нововолинськ

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

Відповідно до п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, спір розглядається за нормами КАС України.

В судовому засіданні сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.49, 51 КАС України. Заяви про відвід судді відповідно до ст.27 КАС України не поступило.

Відповідно до ст. 126 КАС України здійснюється повна фіксація судового процесу технічними засобами, а саме: програмно-апаратним комплексом “Діловодство суду”.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть спору: Позивач ставить вимогу, уточнену заявою від 26.09.2008 року № 35/591, визнати нечиними податкові повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції від 26.08.2008р. за № 853/2301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 253389грн. та №854/2301/0 про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 276204 грн. основний платіж та 132415,50 грн. штрафна (фінансова) санкція.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу зазначає, що акт перевірки на підставі якого прийняті оспорювані рішення складений з порушенням вимог чинного законодавства, в рішеннях чітко не вказано, в чому саме суть порушення і яким чином підприємство порушило норми Закону "Про податок на додану вартість".

При цьому вказує, що при віднесенні ПДВ в сумі 250000грн. до податкового кредиту в січні 2008 року по податковій накладній № 1/1-09 від 01.09.2005р., виданій ПП ”Таїр”, товариство керувалося вимогами Закону України “Про податок на додану вартість”. Право на податковий кредит по господарській операції з ТзОВ “Ювстар” виникло  в результаті  придбання картону на підставі податкових накладних №67 від 12.10.2007р.; 68 від 15.10.2007р., № 69 від 22.10.2007р.; ПДВ в сумі 31678,29 грн. за який постачальнику сплачено кошти згідно платіжних доручень №№ 520,521,557,574,3886,633. На податковий кредит платника податку не впливають неправомірні дії його контрагентів. Також зазначає, що у податкового органу не було жодних законних підстав для проведення додаткової невиїзної  документальної перевірки, оскільки як слідує з довідки від 16.05.2008р. №658/60/2301/33211352 ОДПІ уже проводилась перевірка підприємства стосовно питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2008 року.

При цьому посилається на судову практику Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету, викладену в довідці від 20.10.2006 року.

Відповідач в наданому суду поясненні вимогу позивача повністю відхиляє з тих підстав, що оспорюване рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, факт порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 абз.”1”, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”встановлено матеріалами невиїзної позапланової перевірки ТзОВ “Волинська фабрика гофротари”, оформленої актом № 832/42/2301/33211353 від 19.08.2008 року.

Як вбачається з акту податкової перевірки від 19.08.2008 року, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, позивачем було включено до податкового кредиту в січні 2008 року податок на додану вартість в розмірі 250 000 грн. по податковій накладній № 1/1-09 від 01.09.2005 року, яка отримана від приватного підприємства "Таїр" на поставку лінії для виробництва картонних коробок, ящиків Simon-350 на суму 1500000 грн.. В даному акті зазначено, що підприємство неправомірно включило до податкового кредиту вищезазначену накладну, оскільки згідно інформації ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська неможливо встановити фактичного постачальника лінії для виробництва картонних коробок - ПП "Таїр". Також неможливо підтвердити факту придбання картону в жовтні 2007 року від ТзОВ "Ювстар", сума податкового кредиту по податкових накладних включених ТзОВ "Волинська фабрика гофротари" у жовтні ставить 31678,29 грн..

Згідно довідки Нововолинської ОДПІ від 16.05.2008 року № 658/60/2301/33211353 "Про результати виїзної позапланової перевірки товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень, лютий 2008 року" підтверджено бюджетне відшкодування за січень 2008 року в сумі 196700 грн., за лютий в сумі 53577 грн., також зазначено, що неможливо підтвердити бюджетне відшкодування по ПДВ за січень 2008 року в сумі 162447 грн. та за лютий в сумі 90942 грн..

Саме на зазначені суми податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2008 року № 853/2301/0, яким зменшено товариству суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2008 року на суму 162447 грн. та за лютий на суму 90942 грн., всього на суму 253389 грн. та податкове повідомлення-рішення № 854/2301/0, яким  визначено податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 276204 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 132415,50 грн.

          Ухвалою суду від 27.11.2008р. розгляд справи було зупинено в зв'язку з призначенням додаткової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари»з питань правильності визначення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень, лютий 2008 року з врахуванням первинних документів, документів податкового обліку з моменту виникнення права на податковий кредит по податковій накладній № 1/1-09 від 01.09.2005 року отриманій від ПП "Таїр" та податкових накладних за жовтень 2007 року від ТзОВ "Ювстар", а також матеріалів податкових перевірок за 2005-2007 роки.

          09.04.2009р. на виконання вимог ухвали суду Нововолинською ОДПІ було представлено акт перевірки від  31.03.2009р. №290/25/2301/33211353 (а.с. 186-193).

          Даною перевіркою підтверджено порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 абзацу «а», п.п.7.7.2, п.7.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в зв'язку з чим зменшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари»суму бюджетного відшкодування по ПДВ за січень 2008р. в сумі 162447,00грн. , за лютий 2008р. на суму 90942,00грн., та за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 даного Закону занижено податок на додану вартість за січень 2008р. на суму 165762,00грн., за лютий 2008р. –53577,00грн., за березень 2008р. –56865,00грн.

          В акті перевірки від 31.03.2009р. (розділ 3 перевірка відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків) вказано, що до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська направлено запити про підтвердження взаємовідносин між ПП «Таїр»та ТзОВ «Волинська фабрика гофротари»по податкових накладних №3/1-01 від 03.01.2006р. на суму 28109,76грн., №5/2-01 від 05.01.2006р. на 25077,60грн., №6/1-01 від 06.01.2006р. на суму 23211,60грн., №15/2-05 від 15.05.2006р. на 1161499,98грн., №1/1-10 від  01.10.2006р. на 355000,02грн., №1/1-09 від 01.09.2005р. на суму 1500 000,00грн., в т.ч. ПДВ – 250 000,00грн. –лінія для виробництва картонних коробок.

          Згідно відповіді ДПІ у Жовтневому районі вищевказане обладнання було придбане у ТОВ «Продзбут-Кременчуг» (код ЄДРПОУ 33180540). Працівниками Ново волинської ОДПІ було направлено запит №13534/23-103-2 від  30.12.2008р. до Макіївської ОДПІ по місцю  реєстрації підприємства ТОВ «Продзбут-Кременчуг»(код ЄДРПОУ 33180540) на що отримано відповідь №126/7/23-311-1 від 08.01.2009р. про те, що відповідно до п.п.15.1.1 п.15.1 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про  порядок погашення обов'язків платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»перевірки провести не можливо в зв'язку з тим, що минув 1095 денний термін для проведення перевірки підприємства, а також відповідно до витягу з Держреєстра по даному підприємству триває ліквідаційна продукція за рішенням (постановою) суду.

          Згідно запитів Нововолинської ОДПІ до ДПІ у Обухівському районі по  господарських відносинах ТзОВ «Волинська фабрика гофротари»та ТзОВ «Ювстар»отримано відповіді , що дане товариство за місцезнаходженням не знаходиться, його посадові особи в розшуку, в зв'язку з даними обставинами ведеться позовна робота по скасуванню державної реєстрації підприємства. За даних обставин факту придбання картону у ТзОВ «Ювстар»по податкових накладних №67 від 12.10.2007р., №68 від 15.10.2007р., №69 від 22.10.2007р. підтвердити неможливо.

          Тобто, актом додаткової перевірки від 31.03.2009р. підтверджено порушення встановлені актом перевірки від 19.08.2008р. (а.с.26) на підставі якого прийнято податкові повідомлення –рішення від 26.08.2008р. №853/2301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за січень 2008р. на 162447,00грн. та лютий 2008р. на 90942,00грн., всього на 253389,00грн. та №854/2301/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 408619,50грн., з якої 276204,00грн. основний платіж та 132415,50грн. штрафна санкція.

          Зазначені податкові повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 26.08.2008р. є предметом спору по даній справі.

          Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, враховуючи судову практику Вищого адміністративного суду України, господарський суд дійшов висновку, що оспорювані рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства, а тому підстави для визнання їх нечинними відсутні.

          Даний висновок зроблено виходячи з наступного.

          Згідно твердження позивача поставка товару - лінії для виробництва картонних коробок на суму 150000,00грн., в т.ч. ПДВ 25000,00грн. від ТзОВ «Таїр»проведена по податковій накладній №1/1-09 від 01.09.2005р. (а.с.37), сума ПДВ по даній податковій накладній включена до податкового кредиту  січня 2008 року.

          Поставка товару від ТзОВ «Ювстар»у жовтні 2007р. проведена по податкових накладних №№ 67,68,69 від 12,15,22.10.2007р.

          Однак зустрічними перевірками даних контрагентів , проведених по запиту Нововолинської  ОДПІ факт придбання товару від ПП «Таїр»та ТзОВ «Ювстар»не  підтвердився .

          Також податковою перевіркою встановлено достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2008р. встановлено, що згідно з поданою ТзОВ «Волинська фабрика гофротари»до Ново волинської ОДПІ податковою декларацією з ПДВ за лютий місяць 2008р. (вх. від 20.03.2008р. №2067) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок складає 144 519,00грн.

          Згідно з даними декларації : залишок відґємного значення попереднього податкового періоду за  вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 219 219,00грн., за даними перевірки 201 384,00грн. сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) складає 476 963,00грн.; сума податкового кредиту попереднього податкового  періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальниками таких товарів (послуг) , складає 144 519,00грн.

          Перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок за лютий 2008р. встановлено, що в зв'язку з тим, що на день написання акту додаткової перевірки ТзОВ «Волинська фабрика гофротари»частково відшкодовано суму 53 577,00грн., підприємству було донараховано 53 577,00грн. ПДВ за лютий 2008р., яка була заявлена неправомірно.

          Крім того,  по декларації за березень 2008р. підприємством задекларовано до сплати ПДВ в сумі 10 310,00грн фактична сума до сплати 67 175,00грн. В результаті встановлених порушень, які знайшли своє відображення в п.2.11, п.3.1.2, п.3.1.3 Акту, підприємством занижено податок на додану вартість за березень 2008 року на суму 56 865,00грн.

Згідно з пунктом 7.4.1 та 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. (надалі Закон №168-ВР) №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій : або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –і в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Сутність  механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від'ємне  значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого відґємного значення у даному періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону) , а за  його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду. (підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону) .

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону №168-ВР.

          Виходячи з припису п.1.8 ст.1 Закону, бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Платник податку набуває право на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону , коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду відґємне значення  податку на додану вартість залишається. Однак відшкодуванню підлягає лише та частина відґємного значення , яка дорівнює сумі податку , фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг). Інша частина відґємного значення , що не потрапила під бюджетне відшкодування , включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

          Відповідно до п.7.7.5 п.7.7 Закону №168 суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Тобто, як видно з системного аналізу вищевказаних норм, Законом №168 встановлений прямий взаємозвґязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та  відшкодування такого податку. При цьому зазначені вище етапи нерозривно пов'язані між собою : сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

          А тому, за змістом Закону №168, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

          Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до  податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.

          Висновок, що відшкодуванню підлягають лише суми , які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті поняття , його  основної функції –формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.2, ст..9 Бюджетного кодексу України), а також з  визначення платника податку як особи, котра згідно з п.1.3 ст.3 Закону зобовґязана  здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

          Водночас податковими перевірками ПП «Таїр»та ТзОВ «Ювстар», які по податкових накладних значаться постачальниками товарів отриманих позивачем, факт поставки товарів та сплата ПДВ по податкових накладних  не підтвердився.

          За даних обставин Нововолинська ОДПІ правомірно визначила порушення відповідачем п.п.7.4.1 та п.7.71 ст.7 Закону України «Про ПДВ»та прийняла оспорювані рішення.

          Зазначена правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 30.10.2008р., 24.03.2009р.

          В силу положень ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких  ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Керуючись Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст.69,71, 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          В позові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції від 26.10.2008р. №853/230/0, №854/230/0 відмовити.

          Дана постанова, у відповідності до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги  одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження даної постанови суду подається протягом десяти днів з дня складення її у повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                      С.В.Костюк                                                                                                            

Дата підписання повного тексту

постанови 19.06.2009р.